18 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/24418/21 пров. № А/857/5863/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2022р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щомісячної доплати пенсії за вислугу років (суддя суду І інстанції: ОСОБА_2 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15.02.2022р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-
07.12.2021р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України у Львівській обл. щодо зменшення йому щомісячної доплати з 2000 грн. до 04 грн. 77 коп., відповідно до постанови Кабінету Міністрів /КМ/ України № 713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; зобов'язати пенсійний орган провести перерахунок, виплату та в подальшому виплачувати щомісячну доплату до основного розміру пенсії ОСОБА_1 , виходячи із суми 2000 грн., відповідно до постанови КМ України № 713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум за період, починаючи з 01.07.2021р. (а.с.1-4, 33).
Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.36-37).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2022р. (із урахуванням ухвали суду від 18.02.2022р. про виправлення описки у рішенні суду) заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними дії відповідача ГУ ПФ України у Львівській обл. щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.07.2021р. щомісячної доплати, передбаченої постановою КМ України № 713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 2000 грн. до 04 грн. 77 коп.; зобов'язано пенсійний орган здійснити з 01.07.2021р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2000 грн., передбаченої постановою КМ України № 713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум; у задоволенні решти позовної вимог відмовлено (а.с.42-47, 48-49).
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач ГУ ПФ України у Львівській обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та в скасованій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити повністю (а.с.53-57).
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, КМ України прийнято постанову № 713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Згаданою постановою передбачено, що у разі коли пенсія визначеним особам переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018р., спірна щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн., щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Оскільки після 01.03.2018р. проводився перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2019р. у справі № 1340/5938/18, в результаті чого розмір пенсії збільшився на 1995 грн. 23 коп., тому з 01.07.2021р. встановлено щомісячну доплату в сумі, якої не вистачає до 2000 грн., а саме в розмірі 04 грн. 77 коп.
У зв'язку з викладеним, правові підстави для виплати щомісячної доплати позивачу є відсутніми.
Позивач ОСОБА_1 скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.78-80).
Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи в присутності сторін, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Апелянтом подану апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі; у свою чергу, позивач надав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу з власною позицією щодо розглядуваного спору; також будь-яких нових доказів по справі сторонами не представлено.
Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не убачає.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що аналіз змісту постанови КМ України № 713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» вказує на те, що щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000 грн. здійснюється особам, яким пенсія призначена до 01.03.2018р., а також особам, яким призначено пенсію після цієї дати, розмір якої обчислено відповідно до ст.ст.13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018р. або до цієї дати.
У разі проведення перерахунку пенсії після 01.03.2018р., така доплата не виплачується, якщо розмір після такого перерахунку збільшився більше ніж на 2000 грн.
Рішенням суду від 15.01.2019р. у справі № 1340/5938/18 відповідача зобов'язано провести позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2016р.
Оскільки перерахунок пенсії на виконання рішення суду здійснений за період до 01.03.2018р., а саме з 01.01.2016р., тому дії відповідача щодо зменшення позивачу з 01.07.2021р. щомісячної доплати, передбаченої постановою КМ України № 713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», є протиправними.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати щомісячну доплату до основного розміру пенсії, виходячи із суми 2000 грн., суд висновувався тим, що така вимога є передчасною, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до роз'яснень, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмовлених позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Водночас, відповідачем оскаржується рішення суду в частині задоволених позовних вимог.
Вирішуючи наведений спір в розглядуваній частині, колегія суддів виходить з того, що наведені висновки суду першої інстанції у повній мірі відповідають дійсним обставинам справи та не суперечать нормам матеріального права, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду справи, позивач ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває з 01.07.2010р. на обліку в ГУ ПФ України у Львівській обл. та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, яка йому призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с.5-7).
Починаючи з 01.01.2016р., відповідач ГУ ПФ України у Львівській обл. провів перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії відповідно до постанови КМ України № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з 70 відсотків сум грошового забезпечення.
Вважаючи такий перерахунок протиправним, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2019р. у справі № 1340/5938/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Львівській обл. в частині непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016р.; зобов'язано пенсійний орган провести позивачу перерахунок, виплату та в подальшому виплачувати пенсію відповідно до Закону України № 900 від 23.12.2015р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМ України № 988 від 11.11.2015р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки № 91-01425 від 23.03.2018р. про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу ОВС чинним за січень 2016 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській обл., у розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016р.; у решти позовних вимог відмовлено (а.с.9-13).
Згідно листа ГУ ПФ України у Львівській обл. № 1300-5203-8/74045 від 19.08.2021р. після 01.03.2018р. проводився перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2019р. у справі № 1340/5938/18, в результаті якого розмір пенсії збільшився на 1995 грн. 23 коп., а тому з 01.07.2021р. щомісячна доплата відповідно до постанови КМ України № 713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» встановлена у сумі, якої не вистачає до 2000 грн., тобто, в розмірі 04 грн. 77 коп. (а.с.19-20).
Із змісту заявленого позову слідує, що позивач оспорює правомірність дій відповідача щодо зменшення щомісячної доплати, передбаченої постановою КМ України № 713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 2000 грн. до 04 грн. 77 коп., наголошуючи на тому, що такий перерахунок пенсії був зумовлений протиправними діями пенсійного органу щодо врахування 70 відсотків замість 90 відсотків грошового забезпечення, що підтверджено судовим рішенням.
Колегія суддів враховує, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на отримання у повному обсязі доплати до пенсії, передбаченої постановою КМ України № 713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», оскільки правових підстав для її зменшення в розглядуваному випадку не було.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч.2 ст.9 цього Закону до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 вказаного Закону).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Так, приписами ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норма ст.43 наведеного Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, КМ України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
14.07.2021р. з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, КМ України прийняв постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Відповідно до п.1 цієї постанови з 01.07.2021р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, установлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим вказаного пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому вказаного пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим зазначеного пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим вказаного пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Аналіз наведених положень вказує на те, що підставою для зменшення розміру спірної доплати є перегляд (перерахунок) пенсії після 01.03.2018р., тобто, перегляд (перерахунок) повинен стосуватися періоду часу після 01.03.2018р.
Поняття перерахунку пенсії та випадки його проведення наведено в ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Між тим, наведена норма закону не передбачає такого окремого випадку перерахунку пенсії як перерахунок за судовим рішенням.
Звідси, розглядувана ситуація не підпадає під визначений постановою КМ України № 713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» перегляд (перерахунок) пенсії, що має своїм наслідком відповідне зменшення спірної доплати до пенсії.
Зокрема, перерахунок ОСОБА_1 здійснювався на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2019р. у справі № 1340/5938/18, яким підтверджено неправомірність дій пенсійного органу під час перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016р.
За таких умов саме помилкові дії відповідача зумовили подальший перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення, а тому приведення пенсії позивача у відповідність до вимог закону (а в цілому - захист права особи на належне пенсійне забезпечення) не може вважатися перешкодою для отримання доплати, передбаченої постановою КМ України № 713 від 14.07.2021р.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перерахунок пенсії позивача, який мав місце 01.09.2019р. на виконання рішення суду (а.с.23), стосувався періоду виплати пенсії, починаючи з 01.01.2016р. При цьому, судом вірно розмежовані час, коли був фактично здійснений перерахунок (01.09.2019р.), та період виплати пенсії, якого стосується перерахунок (з 01.01.2016р.).
Таким чином, перерахунок пенсії позивача стосувався іншого періоду виплати пенсії, ніж той, що визначений у постанові КМ України № 713 від 14.07.2021р.
Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Європейський Суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» (Рішення від 02.11.2004р., п.53) ЄСПЛ зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар».
У Рішенні від 20.11.2011р. у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (п.70).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р.). Зокрема, у п.23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткову підставність та обґрунтованість заявленого позову, через що останній підлягає до часткового задоволення, із вищевказаних мотивів.
За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ПФ України у Львівській обл.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2022р. в адміністративній справі № 380/24418/21 залишити без задоволення, а вказані рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного тексту судового рішення: 25.05.2022р.