Головуючий суддя у першій інстанції: Могила А.Б.
04 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 809/2479/15 пров. № А/857/22561/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Довгої О.І., Хобор Р.Б.
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
представника апелянта: Гавадзин М.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021р. у справі № 809/2479/15 за адміністративним позовом Колективного науково-виробничого підприємства «Нафтогазтехсервіс» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протравними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
24.06.2015р. позивач Колективне науково-виробниче підприємство «Нафтогазтехсервіс» (далі - КНВП «Нафтогазтехсервіс») звернувся з позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2014р. №0005220101, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1129872грн. (з яких за основним платежем 903897грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 225975 грн.);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2014р. №0006220101, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 903895 грн. (з яких за основним платежем 723116 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 180779 грн.).
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 04.12.2015р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016р., позов задовольнив.
Постановою Верховного Суду від 17.06.2021р. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2015р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016р. скасував, а справу направив до суду першої інстанції на новий розгляд.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2021р. позов задоволено.
Не погоджуючись із даною ухвалою, апелянт Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове яким в позові відмовити.
В судовому засіданні представник апелянта Гавадзин М.В. просив суд, апеляційну скаргу задовольнити з підстав в ній зазначених.
03.05.2022р. представник позивача КНВП «Нафтогазтехсервіс» Терешак Б.А. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що не отримав апеляційну скаргу.
Колегія суддів, дійшла висновків про дане клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає до задоволення, оскільки, позивач отримав апеляційну скаргу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення., штрих-код № 7900731965958. ( т.3 а.с. 136;149)
При цьому, колегія суддів враховує ту обставину що дана справа перебуває в провадженні суду з 2015р. та ту обставину, що при новому розгляді справи судові засідання які призначені апеляційним судом на 30.03.2022р. в 12.30 год.; 13.04.2022р. на 12.30 год. у зв'язку з неявкою позивача який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відкладені. (а.с. 136; 138;148)
Дане клопотання колегія суддів розцінює як затягування розгляду справи.
Отже, інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки КНВП "Нафтогазтехсервіс" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, в тому числі по взаємовідносинах із ПП ОСОБА_1 за період з 01.10.2008р. - 30.06.2010р., яка оформлена актом від 15.08.2011р. за № 6508/23-2/22188145 суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПІ в Івано-Франківській області 25.02.2014р. прийняв податкові повідомлення-рішення:
- № 0005220101, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 11 298 72 грн., в тому числі 903 897 грн. за основним платежем та 225 975 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0006220101, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 903 895 грн., в тому числі 723 116 грн. за основним платежем та 180 779 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Висновки контролюючого органу базуються на тому, що в порушення вимог п.5.1, п.п.5.2.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» позивач допустив заниження податку на прибуток на загальну суму 903897 грн., у тому числі за ІV квартал 2008 року в сумі 207854 грн., за І квартал 2009 року в сумі 11667 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 354167 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 312917 грн., за ІV квартал 2009 року в сумі 17292 грн.
Крім того, в порушення вимог п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" КНВП "Нафтогазтехсервіс" відніс до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі - 723117 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину з ФОП ОСОБА_1 , що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 723117 грн. за період з 01.10.2008р. - 30.06.2010р., в тому числі за листопад 2008 року в сумі 164167 грн., за грудень 2008 року - 2117 грн., за січень 2009 року - 6000 грн., за лютий 2009 року - 3333 грн., за квітень 2009 року - 178333 грн., за травень 2009 року - 2000 грн., за червень 2009 року - 103000 грн., за липень 2009 року - 1667 грн., за серпень 2009 року - 63333 грн., за вересень 2009 року - 185333 грн., за жовтень 2009 року - 2200 грн., за листопад 2009 року - 833 грн., за грудень 2009 року - 10800 грн.
Правовідносини з приводу формування платником податку валових витрат у період до 01 квітня 2011 року регулювалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В п.5.1 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» видно, що валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Із змісту п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 видно, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» видно, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
За правилами абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Щодо правовідносин з приводу формування платником податку податкового кредиту у період до 01 січня 2011 року, останні регулювалися Законом України «Про податок на додану вартість».
Об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
В п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6, ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
За змістом п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» видно, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Разом з тим, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 вказаного Закону встановлено, що у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
За визначенням ст.1 Закону України від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують відносини певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
У постанові від 05 березня 2020 у справі № 826/9368/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду кардинально змінив позицію, яку висловив раніше, а саме Суд вказує, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить надалі фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місцезнаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності з огляду на відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місцезнаходження майна, обсягу матеріальних і трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Як видно з матеріалів справи НАК «Нафтогаз України» уклав договори з КНВП «Нафтогазтехсервіс" на проведення геологорозвідувальних робіт за програмою «розвиток мінерально-сировинної бази» в т.ч буріння артезіанських свердловин» на тему «Визначення особливостей геологічної будови, напрямків та об'єктів пошуків родовищ вуглеводнів в межах слабо вивчених територій і стратиграфічних комплексів родовищ вуглеводнів в межах слабо вивчених територій і стратиграфічних комплексів нафтогазоносних басейнів України».
Предметом договору № 4/01-08 від 15.04.2008р. який укладений НАК «Нафтогаз України» та КНВП «Нафтогазтехсервіс» є виконання геолорозвідувальних робіт за програмою: розвиток мінерально-сировинної бази, в тому числі буріння артезіанських свердловин.
З матеріалів справи видно, що КНВП «Нафтогазтехсервіс» має в наявності ліцензію АВ 047496 від 22.05.2006р. з терміном дії від 02.05.2006р. - 02.05.2011р. Ліцензія видана державною геологічною службою України на вид господарської діяльності: Пошук (розвідка) корисних копалин, який передбачає геологічне супроводження геологорозвідувальних робіт. Співробітниками КНВП «Нафтогазтехсервіс» є два кандидата технічних наук, доценти ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) та кандидат геолог-мінер наук ОСОБА_4
08.06.2008р. КНВП "Нафтогазтехсервіс" (замовник) та ПП ОСОБА_1 (виконавець) уклали договір за № 08/06-08 на інформаційні послуги, за умовами якого виконавець зобов'язався здійснити інформаційний моніторинг виробничо-технологічних даних нафтогазових родовищ України (згідно завдання), а замовник зобов'язався проводити оплату поетапно за виконані обсяги робіт (т.1, а.с. 173).
Зокрема, виконавець ПП ОСОБА_1 за умовами цього договору зобов'язувався здійснювати копіювання, електронну обробку в т.ч. сканування оцифрування каротажних діаграм, даних сейсмічних, геолого-геофізичних досліджень понад 620 свердловин, систематизацію вихідної інформації для формування баз даних родовищ корисних копалин, а також сервісно-комп'ютерне забезпечення обробки та оформлення геолого-геофізичної інформації відповідно до оперативних завдань та за матеріалами, наданими замовником. Результати робіт надавались виконавцем на електронних носіях.
Суд першої інстанції встановив, що факт виконання умов договору від 08.06.2008р. № 08/06-08 підтверджується актами здачі приймання-робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями, які вилучені у позивача, що підтверджується протоколом виїмки від 06.04.2011р. (т.1, а.с. 63).
ч.2 ст.73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення. З'ясуванню і перевірці доказами підлягають також причини і умови, які сприяли правопорушенню або виникненню публічно-правового спору.
Загальне правило оцінки доказів сформульоване у ч.1 ст. 90 КАС України. Зокрема, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в порушення вимог ст. 77 КАС України позивач не надав жодних доказів які б розкривали зміст виконаних робіт ПП ОСОБА_1 на виконання вищевказаного договору, крім актів виконаних робі.
Акти виконаних робіт, які складні за взаємовідносинами КНВП «Нафтогазтехсервіс» та ПП ОСОБА_1 свідчать про те, що такі не містять усіх обов'язкових реквізитів, зокрема, в таких не розшифровано зміст та обсяг отриманих послуг (де, коли, в який період, на яких об'єктах, об'ємах отримано послуги, їх економічне обґрунтування та доцільність, чим обґрунтована загальна вартість таких послуг).
Крім того, такі документи не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій, види наданих послуг не конкретизовані, внаслідок чого неможливо достовірно визначити їх об'єм, вартість та зв'язок з господарською діяльністю позивача та контрагента.
Тобто, акти виконаних робіт (надання послуг) є узагальнюючими документами, які не розкривають змісту та обсягу наданих послуг, не дають можливості ідентифікувати, які саме послуги надавались, та не дозволяють перевірити правильність формування позивачем податкових вигод за такими операціями.
Разом з тим, ПП ОСОБА_1 не надав кошторису або інших розрахунків щодо обсягу здійснення робіт. При цьому, директор КПВП «Нафтогазтехносервіс» ОСОБА_2 суми оплати розраховував на основі «Кошторисних розцінок геофізичні дослідження роботи в свердловинах на нафту і газ у ВАТ «Укрнафта».
Також, колегія суддів звертає увагу на ту обставину що ПП ОСОБА_1 не є фахівцем що має геологічну або геофізичну освіту. Тобто, володіє спеціальними знаннями в сфері здійснення інформаційного моніторинги виробничо-технологічних даних нафтогазових родовищ України (згідно завдання) понад 620 свердловин, Дана обставина свідчить про те, що в ПП ОСОБА_1 відсутні необхідні умови для здійснення послуг за умовами договору від 08.06.2008р. № 08/06-08.
Зокрема, ПП ОСОБА_1 не міг здійснити зазначених операцій з урахуванням часу, обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання послуг, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності з огляду на відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Колегія суддів вважає, що помилковими висновки суду першої інстанції про те, що на виконання договору від 08.06.2008р. № 08/06-08 ПП ОСОБА_1 залучав спеціалістів в галузі геології і розвідки нафтових і газових родовищ за договором № 87 від 09.08.2008р. та трудової угоди, що свідчить про реальний характер господарської операції. Оскільки, КНВП «Нафтогазтехсервіс» не надав суду документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності залучення виконавцем договору від 08.06.2008р. № 08/06-08 саме ПП ОСОБА_1 третіх осіб до виконання взятих на себе зобов'язань із надання відповідних послуг, за наявності на переконання позивача необхідних ресурсів та технічної можливості виконати такі завдання даним контрагентом самостійно.
В п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» видно, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою. підприємства в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства».
На підставі виданих ПП ОСОБА_1 податкових накладних КНВП "Нафтогазтехсервіс" відніс до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів ПДВ на загальну суму 723117 грн. та до складу валових витрат суму коштів за виконанні роботи в розмірі 3615584 грн.
Так, вироком Івано-Франківського міського суду від 01.08.2013р. диретора КНВП «Нафтогазтехсервіс» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч1 ст. 366 КК України( ухилення від сплати податків; службове підроблення) та ПП ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочинів передбачених ч.3 ст.212, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212, ч.1 ст. 358, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України. ( ухилення від сплати податків; підроблення документів).
У відповідності до даного вироку ОСОБА_2 будучи директором КНВП Нафтогазтехсервіс, являючись службовою особою, відповідальною за організацію та контроль фінансово-господарської діяльності підприємства, своєчасність повноту сплати підприємством податків, зборів, та інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування і введених у встановленому законом порядку, будучи наділеним правом укладати від імені підприємства угоди та підписувати і завіряти інші документи, переслідуючи мету на умисне ухилення від сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства, вступив в змову з ОСОБА_1 , отримав від останнього завідомо неправдиві фінансово-господарські та бухгалтерські документи, в яких зазначено про придбання КНВП Нафтогазтехсервіс в ФОП ОСОБА_1 послуг у вигляді опрацювання даних свердловин та інші наукові роботи. В подальшому ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що надані ОСОБА_1 згадані вище договори та податкові накладні є підробленими, надав їх головному бухгалтеру КНВП Нафтогазтехсервіс ОСОБА_5 , якій не було відомо про їх походження, для проведення їх по бухгалтерському та податковому обліках, відповідно, остання на підставі підроблених податкових накладних незаконно формувала податковий кредит з ПДВ в листопаді-грудні 2008 року та січні-лютому, квітні-грудні 2009 року.
В такий спосіб директор КНВП « ОСОБА_6 ухилився від сплати ПДВ на загальну суму 723117 грн. В аналогічний спосіб ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що надані ОСОБА_1 акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є підробленими, надав їх головному бухгалтеру КНВП «Нафтогазтехсервіс» ОСОБА_5 , якій не було відомо про їх походження для проведення їх по бухгалтерському та податковому обліках. Відповідно остання на підставі підроблених податкових накладних незаконно формувала валові витрати за 4-й квартал 2008 року та 1-4 квартали 2009 року. В такий спосіб директор КНВП «Нафтогазтехсервіс» ОСОБА_2 умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства на загальну суму 903896 грн. Всього ОСОБА_2 умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 1627013 грн.
Реалізуючи свої злочинні наміри щодо умисного ухилення від сплати податку на прибуток підприємства, ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що відомості в податковій звітності, зокрема в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, 1-4 квартали 2009 року є неправдивими, поставив в них свій підпис за керівника підприємства та відтиск печатки підприємства, тобто, завіривши, що подана інформація є правдивою і надав цим деклараціям статусу офіційного документа.
Як зазначено у вироку суду всього ОСОБА_1 особисто та за попередньою змовою з директором КНВП «Нафтогазтехсервіс» ОСОБА_2 умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 3996529 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів (т.2, а.с.128-141).
В подальшому Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 10.07.2014р. вирок суду від 01.08.2013р. та ухвалу суду апеляційної інстанції від 09.12.2013р. скасував, а справу направив на новий судовий розгляд.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 22.09.2017р. виділено матеріали кримінальної справи №0907/1-999/2011 по епізоду про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 3 ст.212, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_1 за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212, ч.1, ч.3, ч.4 ст,358 КК України, в окреме провадження, присвоєно окремий номер відповідно до нумерації суду та повернуто таку виділену кримінальну справу прокурору Івано-Франківської області для організації додаткового розслідування з метою усунення неповноти та неправильності досудового слідства, вказаної в мотивувальній частині постанови (т.2, а.с.154-158).
Водночас кримінальне провадження, внесене 04.12.2017р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017090000000065 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, закрито 27.03.2019р. постановою старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області на підставі п.2 ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку із відсутністю в діях директора КНВП Нафтогазтехсервіс ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення (т.3, а.с.3-5).
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.02.2020р. ПП ОСОБА_1 , звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу про його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України в редакції 2001 року - закрито на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Тобто, з нереабілітуючих підстав. (т.2, а.с.146-153).
Враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини, а також ненадання КНВП «Нафтогазтехсервіс» документів, які підтверджують фактичне виконання такого роду господарських операцій у сукупності із іншими фактами, виявленими контролюючим органом в ході податкової перевірки, колегія суддів дійшла висновків що в даному випадку надані позивачем під час перевірки та впродовж розгляду справи первинні документи не підтверджують реальності спірних операцій, а тому відсутні правові підстави для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень - рішень.
В даній справі колегія суддів встановила, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у ПП ОСОБА_1 відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість з доходів фізичних осіб по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Тому, у КНВП «Нафтогазтехсервіс» відсутнє право на формування валових витрат по операціях з підприємствами постачальниками в розумінні п.5.1, п.п.5.2.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств».
Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта що КНВП «Нафтозазтехсервіс» завищив податковий кредит за період з 01.10.2008р.-30.06.2010р. на суму 723116 грн. та завищив валові витрати за період з 01.10.2008р.- 30.06.2010р. на суму 3615584 грн. Оскільки встановлено відсутність надання послуг, що свідчить про укладення договору від 08.06.2008р. № 08/06-08 без мети настання реальних наслідків.
При цьому, висновки експерта № 49/259/263/19-28 від 25.02.2019р. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судова-економічна експертиза була призначена у кримінальному провадженні № 32017090000000065 від 04.12.2017р., а не в даній справі. При цьому, покликання експерта в даному висновку на акти здачі-прийняття робіт ( надання послуг) які складені КНВП «Нафтогазтехсервіс» та ПП ОСОБА_1 за період з 01.10.2018р-30.06.2010р., підтверджує ту обставину що такі не містять усіх обов'язкових реквізитів, зокрема, в таких не розшифровано зміст та обсяг отриманих послуг (де, коли, в який період, на яких об'єктах, об'ємах отримано послуги, їх економічне обґрунтування та доцільність, чим обґрунтована загальна вартість таких послуг). Тобто, акти здачі-прийняття робіт не розкривають зміст виконаних робіт, а містять загальну інформацію як опрацювання даних робіт свердловини НАК «Нафтогаз».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС в Івано-Франківській області діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.
Керуючись ст.ст.243, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі № 809/2479/15 - скасувати та прийняти нову постанову
В позові Колективного науково-виробничого підприємства «Нафтогазтехсервіс» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді О. І. Довга
Р. Б. Хобор
У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Хобор Р.Б. у відпустці, повний текст судового рішення складено та підписано 25.05.2022 р.