Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 лютого 2022 р. Справа № 520/21672/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Король Д.О.,
за участі представників:
позивача - Аксьоненко Т.В, відповідача - Лютянського М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач, ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області №7944-п від 20 жовтня 2021 року про проведення фактичної перевірки ТОВ "НЬЮ СИСТЕМС АМ".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам статей 80, 81 Податкового кодексу України, зокрема, у розпорядчій частині наказу не зазначені мета і підстави проведення перевірки, а лише зазначено правова підстава для проведення перевірки без зазначення обставин, з якими пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України пов'язує право контролюючого органу провести фактичну перевірку. На думку позивача, статтею 80 ПК України не передбачені самостійні підстави для призначення фактичної перевірки в рамках реалізації функцій контролюючого органу щодо здійснення контролю.
Відповідач проти позову заперечував з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив на позов. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Наказом №7944-п від 20 жовтня 2021 року Головного управління ДПС у Харківській області про проведення фактичної перевірки ТОВ "НЬЮ СИСТЕМС AM" призначено перевірку з питань дотримання вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів у сфері обігу пального, зняття його залишків, відбору проб і зразків.
Згідно наказу підставами проведення перевірки зазначено п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст.80, п.п.19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 п.19-1.1 ст. 19-1 ПК України, ч.1 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області представниками позивача не було допущено до проведення фактичної перевірки у зв'язку із невідповідністю наказу про проведення фактичної перевірки вимогам Податкового кодексу України, про що складено акт про відмову від проведення перевірки/ допуску до перевірки від 26.10.2021 року.
Відмовляючи в допуску до перевірки позивач виходив з того, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки не відповідає вимогам податкового законодавства, а саме, не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів Головним управлінням ДПС у Харківській області встановлено порушення вимог законодавства в частині обігу пального, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені такі факти, тощо.
Щодо правомірності оскаржуваного наказу суд зазначає наступне.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1. статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За приписами пункту 80.1. статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно із підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Пунктом 80.5. статті 80 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Абзац п'ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
Зі змісту наведених правових норм убачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу фактична перевірка позивача призначена на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80, п.п.19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 п.19-1.1 ст. 19-1 ПК України, ч.1 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
Суд зазначає, що підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Отже, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 08 вересня 2020 року у справі №640/21536/19.
Змістовна конструкція п. 80.2. ст. 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті ПК України. Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно-визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 820/4894/18 від 04.12.2018, у справі № 820/4891/18 від 18.12.2018, у справі № 820/4895/18 від 18.12.2018, у справі № 820/4893/18 від 05.03.2019, у справі № 1440/2045/18 від 11.06.2019.
Проте, як вбачається із матеріалів справи відповідачем не надано жодних доказів того, що контролюючим органом отримано інформацію, яка зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу зі здійснення належного податкового контролю.
Посилання представника відповідача у запереченнях на відповідь на відзив на те, що здійснення функцій визначених законодавством у сфері обігу пального було не єдиною підставою для видання оскаржуваного наказу про проведення фактичної перевірки, оскільки в розпорядженні відповідача була наявна інформація про порушення позивачем п.п. 230.1.2, 230.1.3 п. 230.1 ст.230 ПК України судом до уваги не приймається та оцінюється критично, оскільки зі змісту самого наказу чітко вбачається, що він прийнятий саме на реалізацію функцій контролюючого органу визначених законодавством, тоді як жодних посилань на наявність інформації про можливі порушення позивачем податкового законодавства наказ не містить.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення позивачем вимог законодавства.
Оскаржуваний наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів Головним управлінням ДПС у Харківській області було встановлено порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту, на підставі яких відомостей або документів (заяви, доповідної записки, службової інформації, тощо) встановлені такі факти, яких обставин стосується така інформація, які порушення зафіксовано в ній тощо.
Суд зазначає, що призначення фактичної перевірки позивача тільки з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального взагалі нівелює необхідність існування інших передбачених у п. 80.2. ст. 80 ПК України підстав для проведення фактичних перевірок дотримання вимог законодавства в цій сфері.
До того ж, реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення таких перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не в будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, така перевірка може бути призначена.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі №816/3238/15.
Головне управління ДПС у Харківській області не довело наявність підстав в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки ТОВ «НЬЮ СИСТЕМ АМ», що обумовлює скасування оскаржуваного наказу в судовому порядку.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем не доведено правомірність його рішення, що є предметом оскарження. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" (код ЄДРПОУ 35133822, адреса: вул. Ромашкіна, буд. 1,м. Харків,61031) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 7944-п від 20 жовтня 2021 року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "НЬЮ СИСТЕМС AM".
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ" (код ЄДРПОУ 35133822) судові витрати в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 24 травня 2022 року.
Суддя Шевченко О.В.