Постанова від 26.05.2022 по справі 303/2416/22

Справа № 303/2416/22

Провадження № 33/4806/399/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА

про повернення апеляційної скарги

26.05.2022 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І.С., розглянув клопотання особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.04.2022.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496, 20 грн. судового збору.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 292611 від 29.03.2022 та постанови судді від 26.04.2022 вбачається, що ОСОБА_1 29.03.2022 о 22 год. 40 хв. в м.Мукачево по вул.Графа фон Шенборна, біля буд.6, керував транспортним засобом марки «Ford Transit» н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, неприродня блідість шкіри, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимогу п.2.5 Правил дорожнього руху України.

На постанову суду від 26.04.2022, ОСОБА_1 16.05.2022 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування та закриття провадження у справі. Вважає постанову необґрунтованою та незаконною. Одночасно ОСОБА_1 порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді. Клопотання мотивує тим, що під час розгляду справи присутній не був, а копію постанови отримав лише 02.05.2022.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.

-2-

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 протягом встановленого законом часу на подання апеляційної скарги, зазначена постанова у встановленому законом порядку не оскаржувалась, об'єктивними поважними причинами це не обумовлено і в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення цього строку, щодо наявності таких причин, дані відсутні.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова судді постановлена 26.04.2022 за відсутності ОСОБА_1 , який був належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, що підтверджується даними наявними у матеріалах справи. Тобто, судом першої інстанції в повній мірі було забезпечено реалізацію права ОСОБА_1 на захист.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 було відомо про факт складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, дату, час та місце розгляду судом цього протоколу та надано достатньо часу (з дати складання протоколу до дати розгляду цієї справи по суті), для надання обґрунтованих пояснень та заперечень на вказаний протокол про адміністративне правопорушення.

Проте, ОСОБА_1 не виявив бажання брати участь у розгляді справи, реалізувавши таким чином право на захист своїх інтересів і без поважних причин не оскаржив в установлений законом строк постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності.

При цьому, апеляційний суд враховує, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Можливість поновлення строку на апеляційне оскарження закон пов'язує з тим чи обставини, внаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов'язані вони з дійсно істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.04.2022, є день її проголошення, а не отримання її копії, і будь-яких підстав вважати, що такий строк ОСОБА_1 пропущено з поважних причин немає.

З цих же підстав, наведене у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження посилання на отримання 02.05.2022 копії оскаржуваної постанови, як на причину пропуску строку на оскарження, є необґрунтованим, тим більше, за наявності даних про обізнаність ОСОБА_1 про перебування у провадженні Мукачівського міськрайонного суду зазначеного протоколу. Та обставина, що ОСОБА_1 , не з'явившись без поважних причин на розгляд справи, призначений на 26.04.2022, не виявив бажання довідатись про прийняте рішення за наслідками розгляду справи, а очікував на отримання копії судового рішення, не може бути враховано у даному випадку, як наявність поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Поряд з тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

-3-

Існування інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 не наведено.

При цьому апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) сформульовану в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст.294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено жодних доказів та мотивів про поважність причин, які б позбавила його можливості оскаржити постанову судді в межах передбаченого законом строку, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку на апеляційне оскарження судового рішення від 26.04.2022.

При прийнятті рішення враховуються положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст.294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; та те, що правопорушником жодних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів клопотання про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постанови надано не було.

Також, слід зазначити, що при розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд перевіряє тільки поважність причин пропуску строку або їх відсутність, і не може давати оцінку процесуальним діям та документам по справі або прийнятому судом рішенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.04.2022 щодо нього,- відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.04.2022 , повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя:

Попередній документ
104464191
Наступний документ
104464193
Інформація про рішення:
№ рішення: 104464192
№ справи: 303/2416/22
Дата рішення: 26.05.2022
Дата публікації: 27.05.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Закарпатський апеляційний суд
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції