Справа № 947/9057/22
Провадження № 1-кс/947/4079/22
20.05.2022 року року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022160000000317 від 06.05.2022 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, офіційно не працюючого,із середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку травня 2022 року, більш точний час в ході проведення досудового слідства встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, на виконання свого злочинного умислу, в ході телефонної розмови з громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зателефонував до ОСОБА_5 з метою пошуку роботи за кордоном, запевнив ОСОБА_7 , що може організувати і здійснити його незаконне переправлення через державний кордон України до Республіки Молдови. Також, ОСОБА_5 зазначив, що в нього є хороші знайомі, які знають дні, коли можливий найбезпечніший перетин кордону, щоб залишитись непоміченими для осіб, які несуть службу саме в місцях перетину кордону нашої Держави, та ці особи також зацікавлені в отриманні грошових коштів, тому все пройде злагоджено.
При цьому, ОСОБА_5 мав намір одержати в якості винагороди за незаконне переправлення через державний кордон України від ОСОБА_7 грошові кошти, на зазначену в телефонній розмові ним суму - 2 500 доларів США. Далі під час чергової телефонної розмови, ОСОБА_7 погодився на умови останнього, який також дав йому вказівку приїхати 18.05.2022 року до м. Білгород-Дністровський Одеської області, взявши з собою грошові кошти на зазначену раніше ним суму.
Далі, 18.05.2022 року приблизно о 14:30 год. ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, а саме біля супермаркету «Копійка» по вул. Ізмаїльській зустрів ОСОБА_7 на своєму власному автомобілі марки MITSUBISHI PAJERO WAGON в кузові чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 та запропонував останньому сісти до нього, щоб запевнитись в наявності в нього раніше обумовленої суми грошових коштів. Погодившись з вимогою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 присів до нього в автомобіль, після чого вони направились в сторону села Малого Білгород-Дністровського району в бік державного кордону України.
У подальшому, того ж дня приблизно о 14:45 перебуваючи в дорозі до вказаного ОСОБА_5 населеного пункту, на вимогу останнього ОСОБА_7 передав йому грошові кошти в сумі 2 500 доларів США (у відповідності до курсу НБУ станом на 18.05.2022 року складає 73,137.25 гривень (сімдесят три тисячі сто тридцять сім гривень 25 копійок). Отримавши грошові кошти, ОСОБА_5 привіз ОСОБА_7 до будинку АДРЕСА_1 з метою доведення до кінця спільного з невстановленими особами злочинного плану, а саме незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України до Республіки Молдови поза пунктом пропуску по нелегальному маршруту, однак далі протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена співробітниками правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненій з корисливих мотивів за що передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 332 КК України.
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Щодо розміру застави повідомив, що згідно даних досудового розслідування, підозрюваний займається вказаною діяльністю тривалий час, тобто має певні збереження.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, долучив характеризуючи документи та зазначив, що підозра не обґрунтована, в діях його підзахисного може матися лише ознаки шахрайства, жодних доказів підтверджуючих факт скоєння правопорушення до клопотання не долучено, ризики викладені в клопотанні не підтверджуються, його підзахисний має стійкі соціальні зв'язки, одружений, має малолітню дитину та постійне місце проживання, має на утримані хвору мати, не притягувався до кримінальної відповідальності. Просив обрати певний запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, зазначив, що з підозрою не погоджується, жодних кримінальних правопорушень не вчиняв, просив застосувати відносно нього запобіжний захід - домашній арешт.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Згідно матеріалів поданого клопотання, 19 травня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України підтверджується:
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.05.2022 року, який повідомив, що з початком активних бойових дій на території України втратив місце постійного працевлаштування, у зв'язку з чим опинився у скрутному матеріальному положенні та вирішив розглянути можливі варіанти працевлаштування за кордоном. Зі слів свідка ОСОБА_7 , останній почав моніторити мережу Інтернет з метою пошуку роботи кухара за кордоном. Шукаючи роботу свідок ОСОБА_7 звернув увагу на оголошення щодо працевлаштування в Болгарії посезонно, у вказаному оголошенні був зазначений контактний номер мобільного телефону НОМЕР_2 , на який свідок ОСОБА_7 , зателефонував через соц. мережу «Телеграм». Зателефонувавши за зазначеним номером свідкові відповіла адміністратор ОСОБА_8 , яка повідомила йому усі деталі щодо працевлаштування, при цьому свідок ОСОБА_7 запитав, яким чином у зв'язку з забороною перетину кордону України через воєнний стан, він зможе поїхати до Болгарії, на що свідкові ОСОБА_7 вказали контактні номери телефону осіб та їх дані, з якими надалі необхідно підтримувати зв'язок щодо перетину кордону та направлення до Болгарії. В подальшому зв'язавшись за номером НОМЕР_3 , свідкові ОСОБА_7 , відповів чоловік, який представився ОСОБА_9 . ОСОБА_10 повідомив свідкові, що усіма питанням перетину через кордон займається він ( ОСОБА_10 ), стосунки налагоджені через військових поза пунктами пропуску, які перебувають на кордоні і навіть в цей час, коли виїзд за межі території України заборонений, вартість перетину кордону становить 2500 доларів США. Та для обговорення всіх деталей слід прибути до м. Білгород-Дністровський Одеської області, на що свідок ОСОБА_7 погодився. Крім цього, в ході телефонної розмови зі свідком ОСОБА_7 . Олександр зазначив, що у разі його відсутності мене зустріне та поговорить зі мною його ОСОБА_11 . протоколом проведення обшуку від 18.05.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 добровільно надав для вилучення грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 25 штук, які в ході обшуку за допомогою спеціального технічного засобу (лампою ультрафіолетового випромінювання) було освітлено та виявлено на вказаних купюрах характерно виражене зелене світіння;
-заявою ОСОБА_7 про вчинення злочину;
-протоколом додаткового допиту ОСОБА_7 ;
-протоколом допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14
-протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;
-комплексом негласних слідчих (розшукових) дій, щодо яких триває процедура розсекречення;
-матеріалами виконаного доручення оперативними співробітниками УСР в Одеській області ДСР НП України;
-іншими матеріалами кримінального провадженні у сукупності.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний офіційно не працевлаштований, підозрюється у вчинені злочину з корисливих мотивів, що вказує на той факт, що саме вказана діяльність саме є тією діяльністю, яка йому приносить незаконний дохід. Вказане обґрунтовує ризик переховування.
Враховуючи також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
З урахуванням процесуальних дій, які ще належить вчинити органу досудового розслідування ризик знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на теперішній час, відсутній.
Також, стороною обвинувачення не обґрунтовано те, яким чином підозрюваний зможе перешкоджати кримінальному провадженню, а тому слідчий суддя приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування такого ризику та про його фактичну відсутність.
Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливе вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання.
Так, щодо ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, вказаний ризик не є обґрунтований, так як стороною обвинувачення не надано даних, що вказують на те, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Разом з цим, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 188 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрювана), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 грн. Проте, вказаний розмір застави не зможе вплинути на ризики, які наявні на даний момент, та встановлені в судовому засіданні обставини як вчинення злочину з корисливих мотивів, так і особи підозрюваного.
Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого з корисливих мотивів, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, а саме того факту, що останній підозрюється у вчинені правопорушення - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон саме під час дії режиму воєнного стану в державі, з огляду на майновий стан підозрюваного, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із органом досудового розслідування, що у даному випадку доцільним є застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу з призначенням застави у розмірі двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На думку слідчого судді, вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022160000000317 від 06.05.2022 року відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 17.07.2022 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496 200 (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті) гривень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 17.07.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1