Справа № 947/9603/22
Провадження № 1-кс/947/4115/22
23.05.2022 року року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022164010000105 від 17.05.2022 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Одеської області, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який займає посаду заступника начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області, підполковника поліції, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022164010000105 від 17.05.2022за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону.
Досудовим розслідуванням установлено, що наказом т.в.о. начальника ГУНП в Одеській області від 04.03.2021 № 484 о/с ОСОБА_5 призначено на посаду заступника начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області та він має спеціальне звання підполковника поліції та відповідно до Примітки 2 до ст. 368 КК України є особою, яка займає відповідальне становище.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», органи Національної поліції відносяться до правоохоронних органів.
Відповідно до ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати своє становище та пов'язані з ним можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Статтею 18 КК України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Відповідно до п.1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами у ст. ст. 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
У своїй діяльності ОСОБА_5 повинен керуватися Конституцією та законами України, у т.ч. Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими і відомчими актами.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 18 Закону України про Національну поліцію, поліцейський зобов'язаний:
1)неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2)професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3)поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4)надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5)зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6)інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до посадових інструкцій заступника начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області серед іншого ОСОБА_5 :
п.2.1. Здійснює загальне керівництво відділенням, віддає вказівки і завдання підлеглим працівникам щодо виконання службових завдань відповідно до компетенції відділення, здійснює контроль за їх виконанням;
п.2.2. Організовує, координує та контролює діяльність підрозділів поліції у сфері забезпечення публічного порядку і безпеки на вулицях, в інших публічних місцях населених пунктів, а також під час проведення масових, спортивних, релігійних заходів, публічних та громадських акцій, негайного реагування на всі правопорушення та інші події, профілактики правопорушень, налагодження співпраці з населенням та громадськими формуваннями в забезпеченні громадського порядку, організації адміністративної діяльності, участі в здійсненні державної охорони. Спрямовує зусилля підрозділів поліції на профілактику правопорушень та злочинів, а також негайне реагування на всі правопорушення та інші події, направлення на місце події сил та засобів СРПП, необхідних для захисту порушених конституційних прав громадян.
п.2.5. Контролює дотримання особовим складом законності та правомірності дій під час виконання службових обов'язків;
п.2.6. Вирішує в межах компетенції питання призначення, переміщення особового складу, вживає заходів зміцнення кадрів, визначає резерв осіб на висунення та навчання.
Однак, будучи працівником державного органу, уповноваженим на виконання функцій держави, ОСОБА_5 з метою особистого незаконного збагачення, протиправно використавши надані йому службові повноваження, передбачені переліченими Законами України і відомчими актами, вчинив корупційний злочини за наступних обставин.
Так, у провадженні старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають матеріали кримінального провадження №1202216230000245 від 14.05.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України серед іншого розпочатого за фактом того, що в ході огляду автомобіля марки «NіssanPrimera» д/н НОМЕР_1 , під керуванням військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_8 , виявлені пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору та речовиною рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані.
Про вищевказаний факт початку досудового розслідування військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 та
ОСОБА_9 доповіли своєму безпосередньому командиру ОСОБА_10 , який повідомив, що знайомий з співробітником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та він може дізнатись обставини початку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Після чого, 14.05.2022 у смт. Овідіополь Одеської області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зустрілись з ОСОБА_11 , якому особисто розповіли про обставини подій, які слугували підставою для початку досудового розслідування кримінального провадження. В ході розмови ОСОБА_11 повідомив, що його знайомий ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може допомогти у даній ситуації.
В подальшому, ОСОБА_11 звернувся до ОСОБА_12 , якому також розповів відомі йому обставини вчинення можливого правопорушення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
В свою чергу, ОСОБА_12 розповів своєму знайомому заступнику начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 про можливий факт вилучення наркотичної речовини військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 з ОСОБА_9 та повідомив про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні його відділенням поліції.
Після вищевказаних подій, у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на отримання від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 неправомірної вигоди за не притягнення їх до кримінальної відповідальності за дії, пов'язані із незаконним обігом наркотичних засобів.
З цією метою ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, вступив у злочину змову з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами слідчого відділу відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області, в компетенцію яких входило вчинення дій по складанню процесуальних документів і прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №1202216230000245 від 14.05.2022.
Відповідно до злочинної змови між ОСОБА_5 і невстановленими особами, останні мали скласти документи у кримінальному провадженні, відповідно до яких у діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 буде відсутній склад злочину щодо вилучених з автомобіля марки «NіssanPrimera» д/н НОМЕР_1 наркотичних засобів та не притягати їх до кримінальної відповідальності, а ОСОБА_11 з ОСОБА_12 повинні були одержати від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за вказані дії неправомірну вигоду в розмірі 6000 (шість тисяч) доларів США, які в подальшому мали намір розподілити між собою.
Діючи з метою досягнення злочинного умислу, 15.05.2022 ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_10 та почав вимагати з його підлеглих 6000 (шість тисяч) доларів США погрожуючи при цьому притягненням до кримінальної відповідальності та реальним ув'язненням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказавши, що зазначену суму необхідно надати співробітникам поліції. Про факт вказаної розмови ОСОБА_10 розповів ОСОБА_8 та повідомив, що це його проблема і йому самому вирішувати, як діяти.
Того ж дня, в ході декількох телефонних перемовин між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , останній узгодивши з усіма членами злочинної групи, погодився на зменшення суми неправомірної вигоди до 5000 (п'яти тисяч) доларів США погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності останнього за вчинення ним кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, у разі невиконання його вимог.
Сприйнявши вимогу ОСОБА_11 про передачу неправомірної вигоди обов'язковою, невиконання якої загрожувало притягненням до кримінальної відповідальності, ОСОБА_8 змушений був погодися із незаконною вимогою ОСОБА_11 , повідомивши останньому, що йому необхідно деякий час для того щоб зібрати вказану суму грошових коштів.
Для передачі неправомірної вигоди ОСОБА_11 надав ОСОБА_8 надані ОСОБА_12 банківські картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 (його особиста) та № НОМЕР_4 (належить його «тещі» ОСОБА_14 ).
Проте, зрозумівши протиправність вимог ОСОБА_11 , ОСОБА_8 17.05.2022 добровільно заявив до правоохоронних органів про незаконні дії співробітників правоохоронного органу, направлені на одержання неправомірної вигоди.
В подальшому, 17.05.2022 ОСОБА_15 діючи на виконання вимог ОСОБА_11 про передачу неправомірної вигоди, відправив частину неправомірної вигоди у сумі 10000 (десять тисяч) гривень по 5000 гривень на кожну із наданих банківських карток, в рахунок обумовленої неправомірної вигоди узгодивши про подальше надання неправомірної вигоди у готівковій формі.
Після чого, 19.05.2022 близько 18 год. 00 хв. в центрі смт. Овідіополь Одеської області під час особистої зустрічі ОСОБА_10 з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 де останні діючи з метою досягнення злочинного умислу, продовжили вимагати неправомірну вигоду погрожуючи реальним ув'язненням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Крім того, ОСОБА_12 з метою доведення своїх реальних можливостей вплинути на прийняття рішення у кримінальному провадженні №1202216230000245 від 14.05.2022, зі свого телефону зателефонував до ОСОБА_5 та надав телефон для розмови ОСОБА_10 , якому в свою чергу ОСОБА_5 повідомив, що якщо неправомірну вигоду буде надано в цей же день то співробітники поліції зроблять з матеріалів кримінального провадження «висяк» та нікому не буде повідомлено про підозру, тим самим надавши гарантії ОСОБА_10 .
Продовжуючи дії, направлені на досягнення злочинного умислу, 19.05.2022 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що він зараз приїде разом з ОСОБА_12 до нього за місцем несення служби для «розрахунку», визначивши таким чином самостійно час та місце зустрічі для одержання неправомірної вигоди.
В ході особистої зустрічі з ОСОБА_8 , діючи відповідно до розподілу обов'язків із ОСОБА_5 та невстановленими особами, 19.05.2022 перебуваючи за координати 461300.1N 302750.2E за межами смт. Овідіополь Одеської області, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в ході розмови о 19 год. 45 хв. одержали від ОСОБА_8 іншу частину обумовленої раніше неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США (станом на 19.05.2022 відповідно до офіційного курсу національного банку України складало 58 400 гривень) за не притягнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за незаконний обіг наркотичних речовин, які були вилученні у ході проведення огляду автомобіля марки «NіssanPrimera» д/н НОМЕР_1 .
Наступного дня, тобто 20.05.2022 близько 14 год. 10 хв. ОСОБА_5 продовжуючи діяти відповідно до розподілу обов'язків із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами слідчого відділу відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області, перебуваючи за координатами 46.2417219, 30.4375131 по вул. Береговій в смт. Овідіополь Одеської області поруч із автомобілем марки Peugeot, білого кольору, з р.н. НОМЕР_5 одержав від ОСОБА_12 раніше отримані ним від ОСОБА_8 грошові кошти у суму 2000 (дві тисячі) доларів США за не притягнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за незаконний обіг наркотичних речовин, які були вилученні у ході проведення огляду автомобіля марки «NіssanPrimera» д/н НОМЕР_1 .
Відразу після отримання зазначених грошових коштів ОСОБА_5 було викрито у вчиненні злочину працівниками правоохоронних органів та затримано в порядку ст. 208 КПК України за фактом одержання неправомірної вигоди в загальній сумі 68 400 (шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень.
21.05.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Враховуючи обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з відповідним визначенням розміру застави у розмірі 418 (чотириста вісімнадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1000274 (один мільйон двісті сімдесят чотири) гривні.
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що пред'явлена його підзахисному підозра не обґрунтована та не підтверджується доказами, кваліфікація дій не вірна, ризики прокурором не доведені та нічим не підтверджені, підозрюваний одружений, його дружина вагітна, на його утриманні перебувають тесть, теща та мати, має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, тривалий час сумлінно несе службу в правоохоронних органах, просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали надані стороною захисту, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
21.05.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: пособництві в проханні та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України підтверджується: рапортом про виявлений злочин від 17.05.2022, матеріалами оперативного підрозділу на виконання доручення від 18.05.2022, протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 19.05.2022 та від 20.05.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 19.05.2022, протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 19.05.2022 та від 20.05.2022, протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 20.05.2022, протоколом освідування ОСОБА_5 від 20.05.2022, протоколом огляду місця події від 20.05.2022, протоколом огляду матеріалів кримінального провадження №1202216230000245 від 14.05.2022, матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).
Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на обставини вчинення кримінального правопорушення, корисливий характер вчинення такого правопорушення, а також те, що на час ймовірного вчинення кримінального правопорушення підозрюваний перебував на посаді заступника начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 , будучи співробітником правоохоронного органу, ознайомлений з тактикою та методами розшуку осіб у кримінальних провадженнях, у тому числі шляхом проведення негласних (слідчих) розшукових дій, а тому здобуті знання під час проходження служби, ОСОБА_5 може використати з метою власного переховування від органу досудового розслідування, та як наслідок, уникнути настання кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Враховуючи зазначені обставини, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість ризику переховування.
Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює наступну процедуру отримання показань від свідків, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваний може впливати на діючих працівників відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області, а також на заявника у даному кримінальному провадженні, інших свідків у цьому ж кримінальному провадженні, та які на даний час встановлюються в ході проведення досудового розслідування, шляхом погроз впливу на них через набуті ним в ході службової діяльності зв'язки в структурі органів національної поліції України, в яких він працює тривалий час та йому присвоєно звання підполковника поліції, а також шляхом залякування, підкупу, тощо до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Довготривалий час перебування ОСОБА_5 в органах поліції, отриманий ним досвід за час перебування на відповідних посадах, обізнаність про методи та способи проведення тих чи інших слідчих, розшукових дій, інших процесуальних дій, дає можливість останньому перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, наприклад залучати сторонніх осіб, які можуть чинити тиск на свідків та спотворювати обставини вчинення кримінального правопорушення, вживати заходів для уникнення відповідальності іншими особами, які на даний час не встановлені в ході проведення досудового розслідування. За таких обставин слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що посилання сторони обвинувачення на існування ризиків передбачених п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, є необґрунтованим з огляду на наступне.
Так в своєму клопотанні, сторона обвинувачення обґрунтовує зазначені ризики, займанням підозрюваним посади заступника начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області та вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, під час виконання ним службових обов'язків.
Разом з тим, ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 23.05.2022 року підозрюваного тимчасово відсторонено від посади заступника начальника з превентивної діяльності Відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області строком до 21.07.2022 року, в межах строку досудового розслідування.
Таким чином, зазначені ризики, в контексті їх обґрунтування стороною обвинувачення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Окрім того, слідчий суддя бере до уваги, характеризуючі дані підозрюваного, а саме те, що підозрюваний має постійне місце реєстрації і проживання, одружений, хоча і відсторонений від посади, але офіційно працевлаштований, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Разом з тим, доводи захисника про вагітність дружини ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, враховуючи те, що підозрюваний під час ймовірного вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді заступника начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 1 Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області, у зв'язку з чим мав певний ступінь довіри від суспільства, те, що кримінальне правопорушення було вчинено відносно військовослужбовців ЗСУ в умовах воєнного стану, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.
4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79).
Дослідивши клопотання та долучені в обґрунтування матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та соціального стану підозрюваного, розмір неправомірної вигоди, яка вимагалася та першочергово становила 6000 доларів США, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у пособництві в проханні та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Особливий характер кримінального правопорушення, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов'язаний із значним суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, зокрема, вчинення такого роду кримінальних правопорушень завдає істотної шкоди державним інтересам, враховуючи ще й введений режим воєнного стану.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки, які носять значний ступінь загрози для суспільства, сума застави має перевищувати граничні розміри визначені у ст. 182 КПК України.
Враховуючи наведені вище фактори, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 418 (чотириста вісімнадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 037 058 (один мільйон тридцять сім тисяч п'ятдесят вісім) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022164010000105 від 17.05.2022 року - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 21 (двадцять один) день, до 12.06.2022 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 418 (чотириста вісімнадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 037 058 (один мільйон тридцять сім тисяч п'ятдесят вісім) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 12.06.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3.Утримуватись від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженню;
4. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1