Справа № 947/9413/22
Провадження № 1-кс/947/4114/22
20.05.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022160000000231 від 19.04.2022 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоноармійське (нова назва Кубей) Болградського району Одеської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022160000000231 від 19.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч.3 ст.309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи всупереч вимог ст. 68 Конституції України та Указу Президента України № 63/2022 від 23.02.2022 «Про введення надзвичайного на території України» в частині заборони виїзду за кордон України особам призовного віку, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, організував незаконне, поза визначеними державними пунктами пропуску, переправлення осіб через державний кордон України до Республіки Молдова, за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 19.04.2022, у ОСОБА_7 виник протиправний умисел спрямований на незаконне збагачення шляхом організації незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, поза встановленими пунктами пропуску на виїзд.
У подальшому, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, залучив до своєї протиправної діяльності ОСОБА_9 .
Після цього, 28.04.2022, з метою реалізації свого злочииного плану, перебуваючи на Соборній площі у місті Одеса, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 про те, що останньому необхідно буде самостійно добратися до міста Болград Одеської області, а звідти він, ОСОБА_7 , допоможе йому дістатися до його села, при цьому не вказуючи його назву, яке знаходиться на кордоні з Республікою Молдова, де і буде здійснено перехід державного кордону України поза встанволенми пунктами пропуску на виїзд, за що ОСОБА_8 повинен буде заплатити йому, ОСОБА_7 , або особам на якиї він вкаже грошові кошти в сумі 3000 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2022 становило 87 764,7 гривень).
Так, 19.05.2022 приблизно о 11 год. 00хв., ОСОБА_7 , діючи з тих же мотивів та спонукань, надав вказівку ОСОБА_8 прибути до м. Болград Одеської області, визначивши місцем прибуття в'їзд до м. Болград.
З метою реалізації раніше визначеного злочинного плану, після прибуття ОСОБА_10 , ОСОБА_11 повідомив йому телефонним звязком очікувати неподалік в'їзду до м. Болград, де до нього під'їде автомобіль.
Після цього, приблизно через 20 хвилин, до ОСОБА_8 під'їхав автомобіль марки BMW» чорного кольору з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », яким керував ОСОБА_9 , який запропонував ОСОБА_8 присісти до автомобілю та прослідувати разом з ним, куди саме при цьому не зазначив, на що ОСОБА_8 погодився.
У подальшому, прибувши до домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 зупинився та вказав на необхідність ОСОБА_8 зайти до будинку, на що останній погодився.
Після цього, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, з метою реалізації раніше ОСОБА_12 планом повідомив ОСОБА_8 , яким чином буде здійснюватись перехід державного кордону України поза встановленим пунктом пропуску та повідомив, що його та ОСОБА_11 послуги за такий перетин кордону будуть коштувати 3000 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2022 становило 87 764,7 гривень).
Крім цього, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 , що суму у розмірі 2600 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2022 становило 76 062, 74 гривень), останній повинен надати йому зараз, після чого, він відвезе його далі, до осіб, які будуть здійснювати його переправлення через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску.
Також, ОСОБА_9 вказав ОСОБА_8 , що решту грошових коштів у розмірі 400 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2022 становило 11 701,96 гривень) він повинен буде передати іншим особам, які будуть здійснювати його безпосереднє переправлення через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску.
У подальшому, ОСОБА_8 на виконання вказівки ОСОБА_9 , передав останньому грошові кошти у сумі 2600 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2022 становило 76 062, 74 гривень) за переправлення його, ОСОБА_8 , через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску на виїзд.
В подальшому, 20.05.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк до 9 років.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що на даний час, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням відповідного розміру застави, оскільки, наявні ризики передбачені 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а запобігти вказаним ризикам, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу не можливо.
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, застосувавши до підозрюваного заставу у розмірі більшому, ніж передбачений КПК України, у зв'язку вчиненням злочину, який посягає на правовий режим державного кордону, в умовах воєнного стану.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підозра не обґрунтована, підзахисний раніше не судимий, ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не доведені та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Згідно матеріалів поданого клопотання, 19.05.2022 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
20.05.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон вчинена за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується: протоколом обшуку за адресою проживання ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_2 ; протоколом обшуку транспортного засобу «MERCEDES -BENZ C 230», протоколом допиту свідка ОСОБА_8 та іншими матеріалами клопотання в сукупності.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
4.1.1. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тяжкістьпокарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер таких кримінальних правопорушень, направлений на посягання на встановлений порядок перетинання державного кордону, на безпеку державного кордону, а також таку ознаку як корисливий мотив, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, матеріали клопотання та кримінального провадження містять протоколи допиту свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та інших, які викривають ймовірну протиправну діяльність ОСОБА_7 , ще не всі свідки допитані, тому підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стали та стануть відомі їх анкетні дані, свідки в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, у зв'язку з чим, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому, ризик незаконного впливу на свідків об'єктивізується з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також, слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, суспільно-небезпечний характер кримінального правопорушення, а на теперішній час під час воєнного стану наявна військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
4.1.2. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.
Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного у ході досудового розслідування, створює можливості для його поза процесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов'язків.
Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_7 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
4.1.3. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_7 розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує: тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , специфіку даного кримінального провадження, підвищений суспільний інтерес суспільства до такої категорії справ, тяжкість злочину, вчинення його під час дії правового режиму «Військового стану».
З огляду на майновий стан підозрюваного, ґрунтуючись на вагомості доказів наданих стороною обвинувачення, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, зважаючи на суму грошових коштів, яка передавалася за організацію незаконного перетину кордону, та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваному ОСОБА_7 слід визначити заставу у розмірі, що перевищує встановлений у п . 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір, а саме 400 (чотирьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 992 400 (дев'ятсот дев'яносто дві тисячі чотириста) гривень.
Крім того, ця сума застави не порушує принцип пропорційності, проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022160000000231 від 19.04.2022 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 21 (двадцять один) день, до 09.06.2022 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 400 (чотирьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 992 400 (дев'ятсот дев'яносто дві тисячі чотириста) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 09.06.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1