Справа № 522/20929/21
Провадження № 2/522/2355/22
25 травня 2022 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Павлик І.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 2 600,00 грн,
У листопаді 2021 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 2 600,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.04.2020 в м. Одесі по вул. Мечникова, 30 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «RENAULT MEGAN» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «MERCEDEZ- BENZ B-CLASS» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок якої автомобілі отримали пошкодження. Відповідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/9964/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника транспортного засобу «MERCEDEZ-BENZ B-CLASS» д.н.з. НОМЕР_2 пов'язані з його володінням, користуванням та розпорядженням були застраховані ПрАТ «СК «ВУСО» відповідно до договору добровільного страхування. У зв'язку з чим, ПрАТ «СК «ВУСО» сплатила власнику «MERCEDEZ-BENZ B-CLASS» д.н.з. НОМЕР_2 страхове відшкодування у розмірі 70 204,97 грн та після чого відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу «RENAULT MEGAN» д.н.з. НОМЕР_1 звернулося до ПрАТ «СК «УНІКА». Внаслідок чого, ПрАТ «СК «УНІКА» здійснила виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «ВУСО» з вирахуванням франшизи у розмірі 2 600,00 грн. В подальшому, 16.11.2020 між ПрАТ «СК «ВУСО» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого останній отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування.
24.11.2022 ухвалою суду у справі відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
Відповідач повідомлявся судом про розгляд даної справи належним чином, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 14.04.2020 в м. Одесі по вул. Мечникова, 30 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «RENAULT MEGAN» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «MERCEDEZ- BENZ B-CLASS» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок якої автомобілі отримали пошкодження.
09.07.2020 постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/9964/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн та стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 420,40 грн.
На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника транспортного засобу «MERCEDEZ-BENZ B-CLASS» д.н.з. НОМЕР_2 пов'язані з його володінням, користуванням та розпорядженням були застраховані ПрАТ «СК «ВУСО» відповідно до договору добровільного страхування від 03.07.2019 № 7765030-02-16-01.
16.04.2020 співробітниками ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено огляд автомобіля «MERCEDEZ-BENZ B-CLASS» д.н.з. НОМЕР_2 та складено акт (протокол) огляду транспортного засобу, заяву на виплату, фото-таблицю пошкоджень.
Після чого, факт дорожньо-транспортної пригоди ПрАТ «СК «ВУСО» було визнано страховим випадком, здійснено розрахунок суми страхового відшкодування та здійснено його виплату на користь страхувальника ОСОБА_4 в сумі 70 204,97 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 03.03.2020 № 14884.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У відповідності до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
Судом встановлено, що транспортний засіб RENAULT MEGAN» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту № 123961348 в ПрАТ «СК «УНІКА», яка здійснила виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО» розраховану за виключенням ПДВ та франшизи у розмірі 2 600,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 24.09.2020 № 173473.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно договору страхування.
Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Судом встановлено, що розмір франшизи за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту ПрАТ «СК «УНІКА» від 14.04.2020 № 123961348 становить 2 600,00 грн.
16.11.2020 між ПрАТ «СК «УНІКА» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 16/11/2020 про відступлення прави вимоги, згідно якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу завданих збитків первісному кредитору, зокрема, за договором від 03.07.2019 № 7765030-02-16-01.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Отже, кредитор у деліктному зобов'язанні може бути замінений його страховиком внаслідок виконання ним обов'язку завдавача шкоди з відшкодування останньої.
27.11.2020 позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги та акт (вимогу) № 2027681-1 про відшкодування збитків в порядку регресу, у якому викладено прохання про перерахування ОСОБА_2 на рахунок ФОП ОСОБА_1 2 600,00 грн франшизи, який відповідачем було залишено без відповіді та без задоволення.
З огляду на викладене та враховуючи, що ПрАТ «СК «ВУСО» здійснило страхове відшкодування власнику транспортного засобу «MERCEDEZ-BENZ B-CLASS» д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 70 204,97 грн, а ПрАТ «СК «УНІКА» у свою чергу здійснило виплату ПрАТ «СК «ВУСО» з вирахуванням суми ПДВ та франшизи у сумі 2 600,00 грн, остання для повного відшкодування завданої шкоди підлягає стягненню з відповідача.
Оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем заявлено про стягнення з відповідача на його користь 8 348,60 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться належним чином завірені копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.02.2021 № 08, додаткової угоди № 1 акту приймання-передачі правової (правничої) допомоги до договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.02.2021 № 08, квитанції до прибуткового касового ордеру від 02.02.2021.
Згідно додаткової угоди № 1 акту приймання-передачі правової (правничої) допомоги до договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.02.2021 № 08 адвокатом Литвином Р.М. були надані ФОП ОСОБА_1 наступні послуги: вивчення матеріалів страхової (регресної справи), формування правової позиції - 3 год. - 2 636,40 грн; підготовка та відправка адвокатських запитів до поліції та суду з метою отримання адміністративних матеріалів по ДТП - 1 год. - 878,80 грн; підготовка позовної заяви про відшкодування шкоди в порядку регресу спричиненої ОСОБА_2 для подачі до Приморського районного суду м. Одеси - 2 год. - 1 757,60 грн; підготовка процесуальних документів у кількості необхідних для подачі позову про відшкодування шкоди в порядку регресу спричиненої ОСОБА_2 для подачі до Приморського районного суду м. Одеси - 0,5 год. - 439,40 грн; підготовка заяви, клопотання до Приморського районного суду м. Одеси - 0,5 год. - 439,40 грн; представництво інтересів позивача у Приморському районному суді м. Одеси стосовно позову про відшкодування шкоди в порядку регресу спричиненої ОСОБА_2 - 1 год. - 2 197,00 грн.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Також суд враховує, що спір розглянуто судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а заявлена адвокатом сума адвокатських витрат більше ніж в три рази перевищує суму позову.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Враховуючи задоволення позову, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 2 600,00 грн задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) завдані збитки у сумі 2 600,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) 908,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу .
Заяву про перегляд заочного рішення судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Павлик