Справа № 465/4035/20 Головуючий у 1 інстанції: Сабара Л.В.
Провадження № 22-ц/811/3899/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
11 квітня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретаря: Івасюти М.В.,
за участі: представника апелянта - адвоката Булькевича А.В., позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Львівобленерго» на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 27 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про визнання рішення комісії незаконним, яке оформлене протоколом,-
В липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про визнання рішення комісії незаконним, яке оформлене протоколом.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що о 16.03.2020 року працівниками ПрАТ Львівобленерго проведено перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , під час котрої він був присутній особисто. В результаті проведеної перевірки було складено акт про порушення №10868 від 16.03.2020, з якого вбачається, що порушено п. 8.4.2., п.8.2.4. п. 1.2.1. п. 2.3.3., п. 7.6. п. 8.2.5., ", 5.5.5. ПРРЕЕ шляхом самовільного підключення до електричної мережі. За адресою: АДРЕСА_1 , електроенергія відсутня, що підтверджується відеозаписом з якого вбачається, -цо відсутнє освітлення, а в самому акті працівниками ПрАТ Львівобленерго зазначено що порушення усунуто на місці. Під час проведення перевірки жодних замірів працівниками ПрАТ Львівобленерго не проводилось, факт самовільного підключення не було доведено, а підписант зі сторони ПрАТ Львівобленерго ОСОБА_3 взагалі не був присутній під час проведення перевірки. Комісія оператора з системи розглядала складений акт про порушення 28 квітня 2020 року о 10 год. однак, без його участі, за був складений протокол № 10868 та було встановлене використання не облікованої електроенергії за допомогою самовільного підключення до електричної мережі, а також вказано обсяг недорахованої електроенергії в розмірі 5478 кВт на суму 13730 грн. 30 коп. за період шести місяців, що передували дню виявлення порушень. Протокол засідання комісії з розгляду акту про порушення № 10868 від 28.04.2020р. йому направлено 30.06.2020 року, та отримано 01.07.2020 року. Вважає дії ПрАТ Львівобленерго при складанні акту про порушення рішення комісії ПрАТ Львівобленерго по розгляду акту про порушення № К10868 від 16.03.2020 року, яке викладено в протоколі № 10868 від 28.04.2020 року незаконними.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 27 вересня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії працівників Приватного акціонерного товариства Львівобленерго в частині складання акту про порушення № 10868 від 16.03.2020.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто збір в розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок) судового збору.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Львівобленерго на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 400 гривень (чотириста гривень).
Решту судових витрат віднесено за рахунок позивача.
Рішення суду оскаржило ПАТ «Львівобленерго», подавши апеляційну скаргу.
З рішенням суду не погоджується частково ( в частині задоволеної позовної вимоги) та вважає, що при ухваленні судового рішення, судом неправильно застосовано норми як матеріального так і процесуального права, а також висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. ПрАТ «Львівобленерго» вважає, що рішеня суду першої інстанції в цій оскаржуваній частині підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.
Вказує, що 16 березня 2020 року в будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 було проведено перевірку представниками ПрАТ Львівобленерго, в результаті перевірки було виявлено правопорушення - самовільне підключення до електричної мережі власника мереж з порушенням схеми обліку, а саме: підключено квартирну електропроводку із ввідного розподільчого щита поза будь-яким засобом вимірювальної техніки, після вимкнення. У зв'язку з заборгованістю за спожиту електроенергію електропостачання за вказаною адресою було припинено ще у 2009 році. Однак, споживач ОСОБА_1 неодноразово здійснював самовільні підключення до електричної мережі з порушенням схеми обліку. Перевірка проведена в присутності ОСОБА_1 , складено акт про порушення, котрий підписали два представники ПрАТ Львівобленерго , а також споживач ОСОБА_1 та є дійсним. Дії ПрАТ Львівобленерго щодо складання акту про порушення є законними та правомірними.
Зазначає, що складений працівниками ПрАТ «Львівобленерго» акт про порушення ПРРЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки, тому оскарження лише факту складання такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.
Просить рішення суду скасувати, а провадження у справі закрити.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта - адвоката Булькевича А.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на її заперечення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи позивача щодо неправомірності дій представника відповідача при складанні акту про порушення № 10668 від 16.03.2020 знайшли своє підтвердження, та позов в цій частині підлягає до задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири у будинку за адресою АДРЕСА_1 .
16 березня 2020 року працівниками уповноваженого представника оператора ПАТ «Львівобленерго» проведено огляд електроустановок закріплених за квартирою АДРЕСА_2 , під час котрого встановлено, що електропостачання до квартири ОСОБА_1 було відсутнє, однак о 15.15 год було складно акт про порушення № 10868 від 16.03.2020р., так як у ході перевірки було встановлено порушення обліку електричної енергії, зокрема п.8.4.2, 8.2.4, п.1.2.1, 2.3, 7.6, 8.2.5., п. 5.5.5 ПРРЕЕ - самовільне підключення до електричної мережі власника мереж з порушенням схеми обліку, а саме: підключено квартирну електропроводку із ввідного розподільчого щита поза будь-яким засобом вимірювальної техніки, після вимкнення.
28 квітня 2020 року ПрАТ «Львівобленерго» на засіданні комісії було розглянуто вищевказаний акт про порушення та прийнято рішення у формі протоколу № 10868 яким встановлено використання ОСОБА_1 не облікованої електроенергії за допомогою самовільного підключення до електричної мережі в обсязі 5478 кВт на суму 13730 грн. 30 коп. за період шести місяців, що передували дню виявлення порушення.
Згідно Акту про порушення №10868 від 16.03.2020р. вбачається, що такий складений контролером з ТП ОСОБА_4 номер посвідчення (02429) та начальником ВРПГ ЛМЕМ Петушковим І.І. в присутності споживача ОСОБА_1 за результатами перевірки проведеної у будинку за адресою АДРЕСА_1 у ході котрої виявлено порушення обліку електричної енергії, зокрема п.8.4.2, 8.2.4, п.1.2.1, 2.3, 7.6, 8.2.5., п. 5.5.5 ПРРЕЕ - самовільне підключення до електричної мережі власника мереж з порушенням схеми обліку, а саме: підключено квартирну електропроводку із ввідного розподільчого щита поза будь-яким засобом вимірювальної техніки, після вимкнення. Результатами проведення вимірів параметрів схеми електроживлення споживача на дату складання акту про порушення є ділянка схеми самовільного підключення до вхідних клем лічильника з точками вимірювання 1.1, 1.3, матеріал проводу алюміній з перерізом 2.5 мм.кв., та струмом живлення 20. Перелік струмоприймачів приєднаних споживачем до електричної мережі та режим їх роботи не складався. (а.с. 11).
Згідно схеми підключення електроустановки споживача вбачається, що така є додатком до акту про порушення № 10868 від 16.03.2020р. та не підписана ОСОБА_1 (а.с.66)
З копії листа №203-07-2422 від 30.06.2020 направленого ОСОБА_1 начальником ВРПС ЛМЕМ вбачається, що останньому направлено протокол засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії» та платіжний документом, котрий є претензійним, та отриманий ОСОБА_1 01.07.2020р. (а.с.12, 16, 18,19).
Згідно протоколу № 10868 від 28.04.2020р., що засіданням комісії розглянуто акт про порушення №10868 від 16.03.2020р. без участі споживача або уповноваженої ним особи та прийнято рішення визначити обсяг та вартість електричної енергії необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі п.8.4.2, 8.4.7, 8.4.8., 8.4.9, 8.4.11, 8.4.13 та провести нарахування не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях що передували дню виявлення порушення, при І=19А (тоді як згідно акту про порушення І=20А) на суму 13730,30 грн. (а.с.13-15.).
З копії листа УПП у Львівській області №20-986\41\12\01-2020 від 07.04.2020р. встановлено, що представнику позивача направлено копію відеозапису з відеореєстратора працівника поліції від 16.03.2020 (а.с. 17)
З даних, які містяться на DVD диску встановлено, що 15.37 год. 16.03.2020р. прибули працівники поліції. Позивач допустив до електроустановок у будинку одного працівника уповноваженого представника оператора ОСОБА_4 з участю представника патрульної поліції. При цьому, вказавши на ОСОБА_5 зазначив, що не знає хто це такий. На що останній посвідчення не пред'являв. У будинку ОСОБА_1 проведено огляд електроустановок, під час котрого електропостачання до помешкання позивача не проводилося. Саме на вимогу ОСОБА_1 ОСОБА_4 зроблено заміри кабелю, оскільки перед цим останній повідомляв, що має фотознімки котрі порівняє. В подальшому на території поза межами подвір'я позивача складався акт про порушення у час з 15.55 год та був підписаний ОСОБА_5 16.25 год. (а.с.110).
Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 Цивільного кодексу України, положеннями Закону України Про електроенергетику (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Закону України Про ринок електроенергії , Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 діючих з 11 червня 2018 року (далі Правила) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно пунктів 62, 84 ст. 1 Закону України Про ринок електроенергії побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 58 Закону України Про ринок електроенергії та згідно із п.п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 №312 (у редакції на час складання акту), споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно частини 2 статті 77 Закону України Про ринок електроенергії правопорушеннями на ринку електричної енергії є: … недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності; необґрунтована відмова в доступі до системи передачі або системи розподілу або у приєднанні до системи передачі або системи розподілу; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов'язок надання такого доступу встановлений законодавством.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положенням частини другої статті 27 зазначеного Закону правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної енергії.
Відповідно до ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. 42,48 Правил користування електроенергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, споживач несе відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією.
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені законом або договором, зокрема, відшкодування збитків тощо.
Відповідно до п. 48 ПКЕЕН побутовий споживач несе відповідальність згідно з законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.
Вказаний перелік є вичерпний.
Відповідно до п.53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Згідно п.п.8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Відповідно до п. 8.2.6 Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
В квартирі ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 станом на 16.03.2020 року було припинено електропостачання. Вказані обставини сторонами не заперечуються.
За показами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до приїзду працівників патрульної поліції, при перевірці електроустановок було виявлено самовільне підключення електрообєктів, про що свідчили показники індикатору скритої проводки, котру вони використовували для перевірки, та наявність підключених кабелів з розпридільчого щитка, котрі вели в квартиру.
Проте за вказаним фактом представники відповідача акт про порушення не складали, позивачу його для ознайомлення чи підпису не надавали, його відмову від підписання не отримували.
Вже після повторного огляду об'єкту проведеного представником оператора ОСОБА_4 з участю представника патрульної поліції, самовільне підключення було відсутнє, що підтверджується показами свідків, та матеріалами відеофіксації з нагрудного відеореєстратора працівника поліції. При цьому, за наслідками повторного огляду було складено оспорюваний акт про порушення №10868, до котрого внесені дані про те, що перевірка проведена в присутності споживача ОСОБА_1 однак не були внесені виявлені обставини, встановлені внаслідок такого огляду, зокрема, що електропостачання до квартири2, по АДРЕСА_3 , не подається, так як, факт підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі виявлений не був, що підтверджується вищевказаними.
В акті про порушення №10868 від 16.03.2020р. ОСОБА_1 зазначено, що факт підключення йому не довели, заміри не проводились, а ОСОБА_5 був відсутній при повторному огляді.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що представниками відповідача при проведенні технічної перевірки 16.03.2020р. електроустановок за об'єктом квартира АДРЕСА_2 , не були дотримані положення п. 8.2.5.ПРРЕЕ, у зв'язку із чим було порушено інтерес позивача на реальні сподівання щодо об'єктивності такої перевірки та фіксації її результатів в акті про порушення згідно вимог встановлених Правилами.
Доводи апеляційної скарги, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачено чинним законодавством, та такий не сприяє ефективному відновленню порушеного права,а тому рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, колегія суддів вважає необгрунтованими.
' Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу особа має право звернутися до суду (ст. 16 ЦК України).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права;2) визнання правочину недійсним;3) припинення дії, яка порушує право;4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов'язку в натурі;6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення;8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказаний перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом положень вище зазначених норм права розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.
При цьому суд має встановити наявність в особи суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких особа звернулася до суду, адже на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Крім того, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З огляду вище наведе, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача щодо неправомірності дій представника відповідача при складанні акту про порушення № 10668 від 16.03.2020р. знайшли своє підтвердження.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до ст.. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно з ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд-
Апеляційну скаргу ПАТ «Львівобленерго» - залишити без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 27 вересня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 25 квітня 2022 року.
Головуючий : Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.