Справа № 609/1024/21
1-кп/609/11/2022
25 травня 2022 року Шумський районний суд Тернопільськї області
в складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ кримінальне провадження № 12021211010000354, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 28 липня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітнього, уродженця с. Степанівка Білогірського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не депутата, з середньою освітою, учня 2 курсу Лановецької філії Державного навчального закладу "Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою" не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, за участю сторін кримінального провадження:
Прокурора: ОСОБА_6
Неповнолітнього обвинуваченого: ОСОБА_5 .
Захисника
неповнолітнього обвинуваченого: адвоката, ОСОБА_7 .
Законного представника
неповнолітнього обвинуваченого: ОСОБА_8
У ОСОБА_5 , який 27 липня 2021 року близько 16 години 30 хвилин, перебував в приміщенні житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_9 , а саме грошових коштів та мобільного телефону марки «Nokia» C2-01,5, IMEI НОМЕР_1 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел неповнолітній ОСОБА_5 27 липня 2021 року близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, відкрито, а саме в присутності потерпілої ОСОБА_9 , яка розуміла протиправний характер дій неповнолітнього ОСОБА_5 , а останній у свою чергу, усвідомлював цю обставину, проник обома руками до зовнішніх кишень верхнього одягу потерпілої ОСОБА_9 , звідки викрав телефон марки «Nokia» C2-01,5 IMEI НОМЕР_1 та 200 гривень однією купюрою, після чого із викраденим майном вийшов на вулицю, отримавши таким чином можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд.
Внаслідок злочинних дій неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 440,00 грн. (чотириста сорок гривень, 00 копійок).
Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 Кримінального кодексу України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у її відсутності.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, підтвердив факти та обставини вчинення злочину, викладені вище, їх не оспорював, у скоєному щиро розкаявся.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні просив суд призначити покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 186 КК України, з урахуванням пом'якшуючих та за відсутності обтяжуючих покарань обставин, у виді 120 годин громадських робіт.
У судовому засіданні захисник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат, ОСОБА_7 , посилаючись на те, що його підзахисний повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у скоєному, не заперечуває щодо міри покарання запропонованої прокурором у виді 120 годин громадських робіт.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання неповнолітнього обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставинами, які згідно статті 66 КК України пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Підстав для застосування положень ст.69 КК України суд не знаходить, враховуючи, що всю сукупність встановлених обставин судом було аргументовано наведено для призначення мінімального розміру покарання для виховання неповнолітнього обвинуваченого.
Судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Згідно частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до вимог статті 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинувачених, попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» від 16 квітня 2004 року № 5 слідує, що перелік видів покарань, визначений у статті 98 КК України, є вичерпним. Інші основні та додаткові покарання до неповнолітніх не застосовуються, навіть якщо на час розгляду справи судом вони досягли повноліття.
Суд, обираючи вид покарання неповнолітньому обвинуваченому враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, відповідну санкцію інкримінованої статті, думку сторони обвинувачення, встановлює можливість виправлення засудженого з призначеним покаранням у виді громадських робіт.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення неповнолітнього обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати за проведення судових експертиз суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 325, 368-371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки Nokia C2, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - повернути власнику, ОСОБА_9 .
Стягнути із законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 - батька, ОСОБА_10 витрати на залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-21/8006-ТВ від 19.08.2021 р. - 858 грн. 10 коп.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1