18.05.2022 Справа №607/19925/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Киренька Г.Я.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу ,-
Адвокат Хлєбніков С.В. в інтересах позивача ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом про розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_3 та відповідачем -громадянином Російської Федерації ОСОБА_4 , посилаючись на те, що подружнє життя у сторін не склалося. У позові зазначив, що 07.02.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану про шлю - палац укладання шлюбів №2 Комітету у справах РАГС Уряду м.Санк-Петербурга (Росія) був зареєстрований шлюб між сторонами. Від даного шлюбу народились діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач зазначила, що подружнє життя між сторонами не склалось через несумісність характерів сторін, втрати поваги один до одного та відсутність спільного проживання. Протягом останніх років стосунки із відповідачем розладились, зникло взаєморозуміння та повага один до одного, між сторонами виникали конфлікти. Тривалий час кожен із подружжя живе своїм окремим життям та своїми інтересами, сім'я припинила своє існування. З лютого 2021 року відповідач після отримання посвідчення на постійне проживання в Україні, почав проживати окремо від позивача. З цього часу, позивач із відповідачем подружні стосунки припинила, проживає на веде домашнє господарство самостійно, спільного сімейного бюджету не має. Зазначила, що кожен із подружжя має діаметрально протилежні погляди на сім'ю. Відповідач нехтує сімейними цінностями, між сторонами виникають конфлікти, очевидцями яких є неповнолітні діти. На даний час, позивач та відповідач проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують.
Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача адвокат Череватий П.М. відзиву на позов не подавали.
Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Хлєбніков С.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просить його задовольнити. Також зазначив, що позивач не погоджується зберегти сім'ю, оскільки проживає тривалий час окремо від відповідача, строк на примирення із ним просить не надавати.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Череватий П.М. в судовому засіданні позовних вимог не визнав та проти їх задоволення заперечив, зазначивши, що оскільки позивач на даний час проживає в іншому місці, а відповідач є громадянином Російської Федерації, тому дана справа не підсудна Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області. Також зазначив, що Пушкінським районним судом м. Санкт-Петербурга Російської Федерації розглядається аналогічна справа про розірвання шлюбу між тими самими сторонами.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступні обставини.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 14.11.2019 року органом 6110), та ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), громадянин Російської Федерації, перебувають в зареєстрованому шлюбі із 07 лютого 2007 року, що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим повторно 18 грудня 2009 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану про шлюб - Палац укладення шлюбів №2 Комітету у справах РАЦС Уряду м. Санкт-Петербурга, яку засвідчено нотаріально приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Скідан О.Є.
Як вбачається із довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Білецькою міською радою Тернопільського району Тернопільської області від 20.11.2019 року №2293, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 20 листопада 2019 року.
Відповідно до посвідки на постійне проживання № НОМЕР_3 , виданої 16.02.2021 року органом 6101, ОСОБА_4 , громадянин Російської Федерації має право на постійне проживання на території України до 14.02.2031 року.
Як вбачається із довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Білецькою міською радою Тернопільського району Тернопільської області від 30.03.2021 року №546, ОСОБА_9 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 30 березня 2021 року.
У даному шлюбі у сторін народилося четверо дітей: син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане повторно 04.12.2009 р. Відділом РАЦС Фрунзенського району Комітету у справах РАЦС Уряду м. Санкт-Петербурга, Росія); донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , видане повторно 26.05.2011 р. Відділом РАЦС Фрунзенського району Комітету у справах РАЦС Уряду м. Санкт-Петербурга, Росія); син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 , видане 10.11.2013 р. Відділом РАЦС Пушкінського району Комітету у справах РАЦС Уряду м. Санкт-Петербурга, Росія) та син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 , видане 04.08.2017 р. Відділом РАЦС про народження - палац «Малютка» Комітету у справах РАЦС Уряду м. Санкт-Петербурга, Росія).
Судом з'ясовано, що сторони тривалий час не проживають разом, не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, втратили почуття взаєморозуміння та любові один до одного, стали чужими людьми.
Сумісне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим. Шлюб існує лише формально.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Правові наслідки шлюбу з іноземним елементом визначаються ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право». Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.
Згідно зі ст. 58 Закону України «Про міжнародне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.
Згідно ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Відповідно до статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифіковану Україною Законом № 240/94-ВР від 10.11.1994 (далі - Конвенція) , документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Таким чином, суд визнає Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 18 грудня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану про шлюб - палац укладення шлюбів №2 Комітету у справах РАЦС Уряду міста Санкт-Петербурга (Російська Федерація), документом, яким підтверджено укладення шлюбу між сторонами у справі.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 27 зазначеної Конвенції, особисті і майнові правовідносини подружжя визначаються за законодаством Договірної Сторони, на території якої вони мають спільне місце проживання. Якщо один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а Другий - іншої Договірної Сторони й один з них проживає на території однієї, а другий - на території іншої Договірної Сторони, то їх особисті і майнові правовідносини визначаються за законодавством Договірної сторони, на території якої вони мали останнє спільне місце проживання.
Згідно із ч.2 ст.28 вказаної Конвенції, якщо один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство Договірної Сторони, установа якої розглядає справу про розірвання шлюбу. Частиною 2 ст. 29 Конвенції визначено, що по справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунктом 2 статті 28, компетентні установи Договірної Сторони, на території якої проживає подружжя. Якщо один із подружжя проживає на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, по справах про розірвання шлюбу компетентні установи обох Договірних Сторін, на територіях яких проживає подружжя. Частиною 1 статті 22 Конвенції передбачено, що у випадку порушення провадження в справі між тими ж сторонами, про той же предмет і на тих же підставам у судах двох Договірних Сторін, компетентних відповідно до цієї Конвенції, суд, що порушив справу пізніше, припиняє провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Виходячи з положень ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст.55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За таких обставин, оцінивши та дослідивши обставини справи, а також докази надані сторонами та їх пояснення, суд вважає, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу слід задовольнити, шлюб розірвати, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та порушує її особисті права та законні інтереси. При цьому, суд зазначає, що відповідач ОСОБА_4 не бажає зберегти шлюб із позивачем, подавши позов про його розірвання до іншого суду. При цьому, задовольняючи позов ОСОБА_3 , суд відкидає заперечення представника відповідача про непідсудність даної справи Тернопільському міськрайонному суду, оскільки позивач є громадянкою України, зареєстрована на момент подачі нею позову за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою про реєстрацію її місця проживання від 20.11.2019 року №2293. Також, суд констатує, що як вбачається із наданої представником відповідача копії ухвали Пушкінського районного суду м. Санкт-Петербурга Російської Федерації від 19 січня 2022 року у справі №2-2066/2022, зазначеним судом прийнято до свого провадження позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей, визначення порядку спілкування з дітьми. Провадження у даній справі за участю сторін відкрито Тернопільським міськрайонним судом 01 грудня 2021 року, відтак не підлягає закриттю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), зареєстрований 07 лютого 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану про шлюб - палац укладення шлюбів №2 Комітету у справах РАЦС Уряду міста Санкт-Петербурга (Російська Федерація), актовий запис про укладення шлюбу за №311.
Стягнути із ОСОБА_4 у користь ОСОБА_3 сплачений нею судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду у повному обсязі складене 23 травня 2022 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяВ. В. Ромазан