Справа № 458/270/22
3/458/188/2022
25.05.2022 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної Поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджень та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, пенсіонер, особа з інвалідністю ІІІ групи, непрацюючий, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,-
Обставини справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2022 у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана справа №458/270/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст..173 КУпАП.
Відповідно до вимог ст..221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, передбачені ст..173 КУпАП.
Під час підготовки до розгляду справи вирішується питання, чи належить до компетенції судді розгляд справи. Суддя, в дотримання вимогст.278 КУпАП про те, що справа про адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, підвідомча Турківському районному суду Львівської області , у зв'язку з чим приходить до висновку, що до компетенції судді відноситься розгляд справи цієї категорії.
Опис обставин, установлених судом під час розгляду справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №695651 від 25.05.2022 року, який складений старшим ДОП СП Вп№2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області майором поліції Кричківським І.М. вбачається, що 21.03.2022 року о 19 годині в с.Дністрик-Дубовий Самбірського району Львівської області, громадянин ОСОБА_2 пошкодив два скла на двох віконних рамах в магазині приватного підприємця ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст..173 КУпАП.
Поліцейський, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення в сфері громадського порядку і громадської безпеки вбачав в діях такої особи порушення.
В судове засідання ОСОБА_4 не прибув, подав суду клопотання, в якому просив про розгляд справи без його участі, вину у вчиненому правопорушенні визнав, а відтак немає порушення прав такої особи, оскільки згідно зі ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.
Згідно супровідного листа відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної Поліції у Львівській області за вихідним №10/71/01/60-2022 від 25.05.2022 року на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали на 8 аркушах про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 25.05.2022 року за вхідним №1281/22.
Відтак, вбачаючи відсутність порушення прав особи, стосовно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, оскільки згідно зі ст..268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, оскільки складений протокол адміністративні правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, складений уповноваженою державою особою, оскільки від імені органів Національної поліції оформляти справи про адміністративні правопорушення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, про вчинення дій собою не в стані крайньої необхідності, на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст..38 КУпАП.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст.129 Конституції України.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.1 КУпАП завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується наступними доказами.
До матералів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 долучено підтвердження, з яких вбачається, що ОСОБА_1 є суб'єктом злочину, оскільки є осудною особою, яка досягла 16-річного віку.
Згідно протоколу прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_3 від 21.03.2022 року, остання просить вжити заходів до ОСОБА_1 , який 21.03.2022 року о 19 годині в с.Дністрик-Дубовий Самбірського району Львівської області пошкодив два скла на двох віконних рамах в її магазині.
При прийнятті цієї заяви потерпіла ОСОБА_3 була попереджена про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення правопорушення, що підтверджується її підписом у заяві.
З письмових пояснень відібраних 21.03.2022 року поліцейським у потерпілої ОСОБА_3 , встановлено, що 21.03.2022 року, біля 19.00 години її зять ОСОБА_1 вибив вікна в її магазині, вікна повністю пошкоджені. Дана особа перебувала в нетверезому стані, неодноразово погрожував їй розправою, оскільки ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, сума нанесених збитків становить 10 тисяч грн. Як зазначила потерпіла ОСОБА_3 в протоколі, пояснення з її слів записано вірно.
В судове засісання ОСОБА_4 не прибув, подав суду клопотання, в якому просив про розгляд справи без його участі, вину у вчиненому правопорушенні визнав в повному обсязі.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №695651 від 25.05.2022 року, який складений старшим ДОП СП ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області майором поліції Кричківським І.М, з якого вбачається, що 21.03.2022 року о 19 годині в с.Дністрик-Дубовий Самбірського району Львівської області громадянин ОСОБА_2 пошкодив два скла на двох віконних рамах в магазині приватного підприємця ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Протокол не містить жодних зауважень з боку правопорушника, а також зі сторони потерпілої особи. Правопорушник протокол підписав, проте протокол не підписаний потерпілою ОСОБА_3 .
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства.
З описової частини адміністративного протоколу в провину ОСОБА_1 ставиться порушення громадського порядку і спокою громадян.
Під громадським порядком передбачено система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у пошкодженні майна в магазині, інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце частина, чи частини будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, постійно, періодично або час від часу.
Зокрема судом встановлено, що події мали місце в громадському місці. Події мали місце в приміщенні магазину приватного підприємця ОСОБА_3 .
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки особи, яка скоює хуліганські дії. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.
Отже, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Зі змісту п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року слідує, що при накладенні адміністративних стягнень, передбачених ст.173 КУпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з вимогами ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За таких обставин, беручи до уваги те, що за ст.173 КУпАП передбачена відповідальність, тому всебічно, повно, об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..173 КУпАП і вважає, що в його діях є склад цього правопорушення.
У відповідності до ст. ст.34, 35 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного, відсутність шкідливих наслідків правопорушення, обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступеня його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відтак суд приходить до висновку що дане порушення не потягло за собою будь яких наслідків, що негативно вплинули на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, як пом'якшуючу обставину щире каяття.
Узагальнюючи вище зазначене суд, на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи, прийшов до переконання, що громадянина ОСОБА_1 має бути визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, вважаю за можливе застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стосовно відшкодування шкоди.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п.1-4 ст.213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки, на думку суду, така шкода не заподіяна по причині відсутності в матеріалах справи доказів заподіяння такої шкоди.
Вирішення питання про вилучені речі і документи.
Судом не вирішується питання стосовно вилучених речей і документів, оскільки такі не вилучалися.
Стосовно стягнення судового збору.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати, якого встановлюється законом.
Відповідно до ст.4 ч.2 п.5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який станом на 01.01.2022 року становить 2481,00 грн. З 01.01.2022 року цей розмір судового збору становить 496,20 грн (2481 х 0,2 = 496,20).
Оскільки суд прийшов до висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП із застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, то з такої особи підлягає стягненню судовий збір у сумі 496,20 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч.3 ст.172-20, ст. ст.221,280,283,284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець і житель АДРЕСА_1 , громадянин України, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривню 00 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок:
Отримувач: ГУК Львiв/Турківська тг/21081100, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38008294, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. одат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Номер рахунку: UA588999980314000542000013919, Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Турківського районного суду Львівської області.
З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 102 (сто дві) гривні 00 копійок .
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянка України, судовий збір за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок №UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у сумі 496,20 грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Р.І.Ференц