Справа № 456/866/22
Провадження № 3/456/591/2022
іменем України
24 травня 2022 року місто Стрий Львівської області
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , та прокурора Стрийської окружної прокуратури Романіва О.В., розглянувши матеріали, котрі надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Береги Самбірського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, неповнолітніх чи непрацездатних осіб на утриманні не має, працюючого у Філії «НОВОРОЗДІЛЬСЬКІ ЕЛЕТРОМЕРЕЖІ» Товариства з обмежено відповідальністю «НАФТОГАЗ ТЕПЛО» на посаді директора, встановленими законодавством України пільгами не користується, являється депутатом Стрийської районної ради Львівської області, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 , являючись депутатом Стрийської районної ради Львівської області,й будучи при цьому відповідно до підпункту «б» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 зазначеного Закону, несвоєчасно, а саме 25.11.2021 року о 16:50 год., без поважних на те причин, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua) декларацію (щорічна) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік.
ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, свою вину у порушенні вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визнав, пояснивши, що усвідомлював про останні дні необхідності подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме за 2020 рік, однак не надав цьому достатнього значення й знехтував своїм відповідним обов'язком. На даний час він усвідомив значення таких своїх дій, виправив ситуацію та у подальшому обіцяє такого порушення більше не допускати.
Прокурор Стрийської окружної прокуратури Романів О.В. у судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно останнього за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а тому, з урахуванням анкетно-характеризуючих даних про особу та його ставлення до інкримінованого йому правопорушення, просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, застосувавши до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суддя, заслухавши пояснення особи, який притягається до адміністративної відповідальності, а також висновок прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та надаючи їм оцінку у їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов такого висновку.
Так, за змістом статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Зокрема, відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, встановлює Глава 13-А чинного КУпАП, до категорії якої віднесена й стаття 172-6 КУпАП.
Слід зазначити, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, настає відповідальність у вигляді накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У свою чергу, приміткою до зазначеної статті підтверджено, що суб'єктами декларування у ній є особи, які зазначені у пункті 1, підпунктах «а» та «в» пункту 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», які відповідно до частин 1, 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В силу ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. У свою чергу, підпунктом «б» пункту 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону визначено, що народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, наведених вище вимог ч. 1 ст. 45 зазначеного Закону не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
- протоколом № 195 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, котрий складений 16.02.2022 року у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містять необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення законодавства, пов'язаного із запобіганню корупції;
- поясненнями ОСОБА_1 від 30.11.2022 року з приводу обставин, пов'язаних із вчиненням ним порушення, пов'язаного з корупцією, а саме несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік;
- копією рішення І сесії VIII скликання Стрийської районної ради Львівської області від 10.12.2020 року за № 2 «Про початок повноважень депутатів Стрийської районної ради», котрим прийнято до відома факт початку повноважень депутатів Стрийської районної ради VIII скликання, у тому числі ОСОБА_1 ;
- декларацією (щорічна) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, отриманою з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з котрої вбачається, що ОСОБА_1 подав таку декларацію 25.11.2021 року о 16:50 год., тобто пропустив строк її подання.
Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, який притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки останній несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим порушив вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому суддя приймає до уваги, що доказів поважності причин несвоєчасного подання такої декларації ОСОБА_1 не надав, а ті, на котрі він вказав у судовому засіданні, не слід вважати поважними.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, який раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався та на даний час притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, а також ступінь його вини, його сімейний та майновий стан, та не вбачає, у розумінні статей 34-35 цього Кодексу обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього, та вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - у вигляді штрафу у мінімально визначеному у ній розмірі, оскільки за обставинами цієї справи та з урахуванням особи порушника, застосування зазначеного заходу, на переконання судді, буде достатнім.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 496 грн. 20 коп..
На підставі викладеного та керуючись статтями 8-9, 33-35, 40-1, 172-6, 245, 251-252, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якого її винесено , а також Стрийській окружній прокуратурі, про що зробити відповідну відмітку у справі.
Копію постанови, після набрання нею законної сили, скерувати до Стрийської районної ради Львівської області, для вирішення питання про усунення особи, щодо якого її винесено, від виконання своїх посадових обов'язків, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Строк пред'явлення даної постанови до виконання становить три місяці.
Суддя В.Я. Микитин