Справа № 455/99/22
Провадження № 2-а/455/10/2022
Іменем України
24 травня 2022 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кушніра А.В.,
секретар судового засідання Гавриляк О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про оскарження актів, дій чи бездіяльності,
27.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора Старосамбірського ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Товарницького Володимира Вікторовича, серії БАБ №066902 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 425 гривень, за те, що він, 13.01.2022 о 00 год 25 хв, в с. Нове Місто, по вул.Центральна, 10, здійснив рух на транспортному засобі марки «Mercedes Sprinter», номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явив такий, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1а ПДР України.
Свій позов мотивує тим, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконним та необґрунтованим, постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його винність у даному правопорушенні. Зазначає, що він не перебував за кермом вказаного транспортного засобу, на момент зупинки автомобіля працівниками поліції перебувала інша особа.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2022 справа передана для розгляду судді Кушніру А.В.
Ухвалою судді від 03.02.2022 адміністративний позов прийнятий до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений, проте подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник Головного управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча був своєчасно і належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, а також від відповідача не надійшло до суду відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань, зокрема, про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у відсутності його представника.
Згідно ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності представника відповідача.
Оскільки в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 13.01.2022 інспектором Старосамбірського ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Товарницьким Володимиром Вікторовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №066902, якою на ОСОБА_1 (позивача у справі) накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 гривень. Згідно даної постанови, 13.01.2022 о 00:25 год, в с.Нове Місто, по вул.Центральній, 10, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив рух на т.з. Mercedes Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , не пред'явив такий, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1.А ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Позивач по справі заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є протиправним.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню, зокрема, норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства та Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Завданням адміністративного судочинства, як вказується у ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначену норму суд під час розгляду справи щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинен перевірити їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 126 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ПДР п. 2.1.А розділу 2 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
За приписами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Про необхідність доведення факту вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відео або фотозйомкою свідчить і зміст ст. 283 КУпАП, відповідно до якої постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити в т. ч. відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
При цьому, згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ч.6 ст.77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тобто, саме відповідач, будучи повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов'язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.
Однак, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував.
Як слідує із пояснень позивача останній повністю заперечує обставини, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення. Позивач по справі заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення та вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконним та необґрунтованим.
В свою чергу, відповідач в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в ході розгляду даної справи не представив суду жодних належних та допустимих доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Суд зазначає, що в графі 7 «до постанови додаються» оскаржуваної постанови відсутні будь-які відомості.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав.
Належних та допустимих доказів в розумінні статті 72 КАС України вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дані обставини в сукупності дають підстави вважати, що відповідачем не виконано свого обов'язку передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, докази, які б підтверджували наявність адміністративного правопорушення з боку позивача, відповідачем у встановлений судом строк надані не були, про причини їх неподання суд не повідомлено, що викликає сумнів про їх наявність на час розгляду справи відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.55 Конституції України).
Згідно ч. 2 і ч. 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Отже, відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Приймаючи до уваги усе вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підставний, оскільки відповідачем не надано доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, отже, оскаржувана постанова винесена за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а тому її необхідно скасувати, а справу закрити.
Керуючись ст.2, 6, 72-77, 139, 241, 243-246, 250, 271- 272, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про оскарження актів, дій чи бездіяльності, - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора Старосамбірського ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Товарницького Володимира Вікторовича, серії БАБ №066902 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 425 гривень, а справу про адміністративне правопорушення, - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с.Нове Місто Самбірського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ-40108833.
Повний текст судового рішення складено та проголошено 24 травня 2022.
Суддя А.В. Кушнір