Справа № 464/878/22
пр.№ 2/464/785/22
18.05.2022 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
за участі секретаря судового засідання - Цуняк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ТОВ «Споживчий центр») про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №28024, вчиненого 20.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» невиплачених в строк грошових коштів за кредитним договором №30.03.2019-100005361 від 30.03.2019 у розмірі 13 350 грн. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що до вищевказаного виконавчого напису нотаріуса долучено пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), заявку щодо укладення кредитного договору та підтвердження укладення кредитного договору від 30.03.2019 №30.03.2019-100005361. Водночас, договір позики та долучені до такого документи не засвідчені нотаріально. Вважає, що виконавчий напис суперечить Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Вказану постанову ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 залишено без змін. Приватний нотаріус не врахував, що на момент вчинення виконавчого напису та на сьогодні діючим є Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, в редакції до Постанови Кабінету Міністрів від 26.11.2014 №622, тобто без розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису від 20.12.2021 законодавча підстава для його вчинення, а саме, п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», не була чинною, а відтак така нотаріальна дія є незаконною. Крім цього, позивач зазначив, що жодних повідомлень - письмових вимог щодо усунення порушень за договором позики не отримував.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ «Споживчий Центр» у судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив та відзиву не надав.
Треті особи приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький І.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.
Судом, на підставі положень статей 223, 280 ЦПК України, враховуючи також відсутність відповідних заперечень позивача (представника позивача), здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 30.03.2019 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) №30.03.2019-100005361 про надання коштів у сумі 10000 грн., строком на 14 календарних днів з дати отримання. Сума кредиту - 10000 грн. та проценти - 2800 грн. сплачуються до 12.04.2019 включно. Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором (код SMS-повідомлення).
20.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №28024, про стягнення з ОСОБА_1 та користь ТОВ «Споживчий центр» невиплачених в строк грошових коштів на підставі кредитного договору №30.03.2019-100005361 від 30.03.2019, строк платежу за яким настав 13.04.2019. Стягнення заборгованості проводиться за період з 13.04.2019 до 01.12.2021, сума заборгованості 13 350 грн., з яких: 10 000 грн. - прострочений основний борг; 2 800 грн. - прострочені проценти; 550 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. від 29.12.2021 відкрито виконавче провадження №68015823 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом врегульовано статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктами 3.1., 3.2 глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості ( п. 2-2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 залишено без змін, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в частині, доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями».
Постановою Великої Палати Верховного Суду №11-174ас18 від 20.06.2018 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14 (постанова Великої Палати Верховного Суду 21.09.2021 в справі №910/10374/17).
У зв'язку з цим, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 у редакції станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Також приватним нотаріусом не перевірено існування доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення виконавчого напису, передбаченого пунктом 2.3 глави 16 Порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М., зареєстрованого в реєстрі за №28024 від 20.12.2021, про стягнення з ОСОБА_1 та користь ТОВ «Споживчий Центр» невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору №30.03.2019-100005361 від 30.03.2019 у розмірі 13 350 грн. таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою.
Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «Споживчий Центр» необхідно стягнути витрати, понесені позивачем щодо оплати судового збору у розмірі 1488,60 грн.
Керуючись статтями 2, 81, 141, 247, 263 - 265, 280 - 289 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Виконавчий напис №28024, вчинений 20.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» невиплачених в строк грошових коштів на підставі кредитного договору №30.03.2019-100005361 від 30.03.2019 у розмірі 13 350 грн., - визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження - м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Дулебко Н.І.