Справа № 947/9559/22
Провадження № 1-кс/947/4097/22
21.05.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження за №12021160000001425 від 11.12.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,-
Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021160000001425 від 11.12.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановленому слідством часі та місці, маючи протиправний умисел на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут наркотичних засобів на території м. Одеси, при невстановлених слідством обставинах в невизначеній кількості, придбала особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, які розпочала зберігати при собі з метою подальшого збуту.
19.05.2022 року, з метою збереження речових доказів, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України по матеріалам кримінального провадження №12021160000001425, проведено обшук автомобіля марки «ВАЗ 211540», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , в ході якого було виявлено та вилучено, в ході якого було виявлено та вилучено речі, перелік яких міститься в клопотанні.
В подальшому, вищевказані речі було визнано речовими доказами та винесено відповідну постанову від 19.05.2022 року.
Таким чином, з метою збереження речових доказів, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Прокурор, слідчий та власник майна в судове засідання не з'явились. Разом з тим, від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна, повідомлявся належним чином, що підтверджується заявою слідчого.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, положення ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 107 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках вказаного кримінального провадження, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.
З матеріалів клопотання вбачається, що 19.05.2022 року, з метою збереження речових доказів, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України по матеріалам кримінального провадження №12021160000001425, проведено обшук автомобіля марки «ВАЗ 211540», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , в ході якого було виявлено та вилучено, в ході якого було виявлено та вилучено речі, перелік яких міститься в клопотанні.
Органом досудового розслідування встановлено, що вищевказане майно являється речовими доказами по кримінальному провадженні, в зв'язку з тим що воно зберегли на собі сліди скоєного злочину.
Окрім того, постановою слідчого від 19.05.2022 року вказані речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів якими є вищезазначені речі, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі, можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.
При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вилучені речі.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження за №12021160000001425 від 11.12.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучено 19.05.2022 року у ході проведення обшуку автомобілю марки «ВАЗ 211540», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-мобільний телефон марки «Nomi», модель: I188S, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 , із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Lifecell»;
-мобільний телефон марки «Fly», модель: F180, імеі1: НОМЕР_5 , імеі2: НОМЕР_6 , із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Lifecell»та «Vodafone»;
-мобільний телефон марки «Nokia», модель: TA-1010, імеі: НОМЕР_7 , із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар»;
-грошові кошти в сумі 4980 гривень;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 , на автомобіль марки «ВАЗ 211540», д.н.з. НОМЕР_1 ;
-автомобіль марки «ВАЗ 211540», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 ;
-два прозорих полімерних пакета під вакуумною упаковкою в середині яких знаходиться речовина рослинного походження темно-зеленого кольору.
Виконання ухвали покласти слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ..
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1