Справа № 947/9535/22
Провадження № 1-і/947/1/22
20.05.2022 року суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 27.08.2021 Київським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, відповідно до ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 3 роки, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
В провадженні судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою судді ОСОБА_7 від 14.04.2022 року обвинуваченого ОСОБА_5 було оголошено у розшук у в'язку із його неодноразовою неявкою до судового засідання.
20.05.2022 року обвинуваченого ОСОБА_5 було затримано працівниками поліції, подано до Київського районного суду м. Одеси клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доставлено обвинуваченого до суду.
Враховуючи те, що суддя ОСОБА_7 , на розгляді якого перебуває вказане кримінальне провадження, наразі перебуває у щорічній відпустці, а тому не має можливості вирішити питання про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, клопотання було розподілено канцелярією суду на розгляд іншому судді зі складу суду.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання про обрання запобіжного заходу підтримав, просив його задовольнити, так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений не виконував свої процесуальні обов'язки, тривалий час до суду не з'являвся, у зв'язку з чим судом був оголошений у розшук, крім того, обвинувачений офіційно не працевлаштований, не одружений, за місцем реєстрації не мешкає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зав'язків.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та вказав, що від суду не переховувався.
Захисник обвинуваченого заперечував проти клопотання прокурора.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали що додані до клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність обрання перебування під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.
Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Стаття 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 р. "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Оцінюючи ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки він порушив свій обов'язок явки до суду та був оголошений у розшук, міцних соціальних зв'язків немає, враховуючи сукупність зазначених ризиків та аргументів, які на даний час не відпали, суд вважає клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу суддею встановлено не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрювана), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, враховуючи майновий стан обвинуваченого, який не працює, доходу не має, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України суддя вважає доцільним в даному випадку застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу з призначенням застави у мінімальному розмірі .
На думку судді, вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).
Керуючись ст. ст. 177, 178, 184, 331, 376, 395 КПК України суд,
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 18.07.2022 року, включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн.
Роз'яснити обвинуваченому, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 строком до 18.07.2022 року, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
3. повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга на ухвалу судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1