Справа № 947/9426/22
Провадження № 1-кс/947/4073/22
20.05.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12022162480000691 від 18.05.2022 року, відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алма-ата Курганської області Республіка Казахстан, українця, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.259 КК України, -
Як вбачається з клопотання, Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.05.2022 приблизно о 10 годині 19 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний Ряд 27/1 в Преображенському парку, діючи з прямим умислом на здійснення завідомо неправдивого повідомлення про вибух, з метою порушення громадської безпеки, спокою громадян та нормальної діяльності Київської районної адміністрації м. Одеси, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова,9; Малиновської районної адміністрації м. Одеси, розташованої по вул. Генерала Петрова, 22; Приморського районного суду м. Одеси, розташованого по вул. Балківська, 33, а також парку 411 батареї в м. Одесі, по вул. Дача Ковалевського, 150та спокою інших жителів міста Одеси, усвідомлюючи, що його завідомо неправдиве повідомлення викличе обстановку страху у населення, порушить громадську безпеку, із використанням належного йому мобільного телефону марки «Nomii188s» з IMEI№ НОМЕР_1 , IMEI№2 НОМЕР_2 та абонентським номером оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 , зателефонував на спецлінію оператора «102». Після з'єднання в телефонному режимі, ОСОБА_7 , повідомив оперативного спецлінії «102» ГУНП в Одеській області, про те, що «Малиновська та Київська адміністрація та Приморський суд заміновано, буде великий вибух». А також повідомив, що «парк 411 батареї також заміновано».
В результаті злочинних дій ОСОБА_7 , пов'язаних із неправдивим повідомленням щодо замінування вищевказаних адміністративних установ, що розташовані на території міста Одеси, викликані співробітники ГУНП в Одеській області, а саме слідчо-оперативні групи Одеського районного управління поліції №1 та територіальних відділів поліції включаючи працівників кінологічної служби та спеціалістів вибухотехнічних підрозділів.
Під час огляду адміністративних об'єктів, а саме: Київської районної адміністрації м. Одеси, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова,9; Малиновської районної адміністрації м. Одеси, розташованої по вул. Генерала Петрова, 22; Приморського районного суду м. Одеси, розташованого по вул. Балківська, 33, а також парку 411 батареї в АДРЕСА_3 , співробітники ГУНП в Одеській області провели слідчі та оперативно-розшукові заходи з пошуку можливого замінування чи вибухового пристрою. За наслідками відпрацювання завідомо неправдивого повідомлення, по закінченню проведень оглядів місць подій вибухових пристроїв чи небезпечних речовин не виявлено.
Тим самим, ОСОБА_7 здійснив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, порушив громадську безпеку та спокій осіб, які перебували в адміністративних установах, що розташовані на території міста Одеси, тимчасово припинив нормальну діяльність роботи, а також через його неправомірні дії задіяно сили правоохоронних органів для перевірки неправдивого повідомлення та пошуку вибухового пристрою.
18.05.2022 року ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку статті 208 КПК України та 19.05.2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, а саме завідоме неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховуючи неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, орган досудового розслідування звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
18.05.2022 року ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку статті 208 КПК України та 19.05.2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, а саме завідоме неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України підтверджується:заявою ОСОБА_7 про вичинене ним кримінальне правопорушення, від 18.05.2022 року, а саме про завідоме неправдиве повідомлення про підготовку вибуху; протоколами огляду предмету від 18.05.2022 року за участю понятих, а саме мобільного телефону марки «Nomii188s» з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 .
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а також враховуючи що підозрюваний офіційно не працевлаштований, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
З приводу існування заявлених стороною обвинувачення інших ризиків, передбачених п.п.2-5 ч. 1 ст. 177 КПК України , слідчий суддя приходить до переконання про недоведеність існування таких ризиків, оскільки у матеріалах, доданих до клопотання, відсутні будь-які відомості на підтвердження вказаних ризиків.
Слідчий суддя враховує, метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_7 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, особистого зобов'язання та особистої поруки є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.259 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, з покладенням обов'язків передбачених п. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12022162480000691 від 18.05.2022 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 19.07.2022 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 20 годині 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, за винятком випадків офіційного повідомлення про необхідність евакуації відповідно до діючого законодавства. Зобов'язавши негайно повідомляти слідчого про місце свого перебування під час евакуації.
Покласти на підозрюваного строком до 19.07.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до органів досудового розслідування, прокуратури та суду, на визначений час;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу поліції за місцем проживання підозрюваного
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1