Справа № 496/354/22
Провадження № 2/496/958/22
20 квітня 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю:
секретаря - Стрілець Ж.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Біляївської міської ради Одеської області, третя особа: Київська державна нотаріальна контора у м. Одеса про встановлення факту проживання однією сім'єю,-
Позивачка звернулась до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання позивачки спадкоємцем четвертої черги у порядку спадкування за законом.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, що складається із садового будинку під АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0626 га, кадастровий номер 5121083900:02:001:0878 та відповідно земельна ділянка, які належать їй на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.05.2017 р.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №87564776 від 19.05.2017 р. вбачається, що ОСОБА_2 була власником 1/1 частки садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 19.05.2017 р.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію і власності №87559156 від 19.05.2017 вбачається, що ОСОБА_2 була власником 1/1 частки земельної ділянки кадастровий номер 5121083900:02:001:0878 кадастровий номер за адресою: АДРЕСА_1 з 19.05.2017 р.
ОСОБА_2 була також власником 1/1 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 до 24.03.2021 р., а зареєстрованою була 01.06.1970 р., про що свідчить відомості Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 20.03.2021 р.
Позивачка проживала спільно з ОСОБА_2 з 2015 року за адресою: АДРЕСА_2 , вели спільне господарство та спільний бюджет, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, позивачка доглядала за померлою, вони підтримували одна одну морально і матеріально.
З огляду на те, що позивач та ОСОБА_2 проживали разом однією сім'єю, вели спільне господарство, 24.03.2021 р. було укладено договір довічного утримання.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 249656349 від 24.03.2021 р. вбачається, що власником 1/1 частки квартири, в якій проживала ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 з 24.03.2021 року стала позивачка на підставі договору довічного утримання, серія та номер: 6-156, виданий 24.03.2021 р., видавник: Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса.
ОСОБА_1 особисто організувала її поховання, що підтверджується довідками.
Спадкоємці за законом першої, другої та третьої черги у спадкодавця відсутні.
Таким чином, позивачка фактично є спадкоємцем 4-ї черги майна померлої ОСОБА_2 та після її смерті прийняла спадщину, яка складається з садового будинку, однак після звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 отримала від нотаріальної контори інформаційний лист, яким було роз'яснено, що у ОСОБА_3 відсутні документи, які є доказом того, що вона є родичем ОСОБА_2 та неможливо встановити родинні відносини з ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 16.02.2022 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, ухвалою суду від 16.02.2022 року витребувано інформацію від державного нотаріуса (а.с. 46-47).
Ухвалою суду від 02.03.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено судове засідання (а.с. 54).
Представник позивача надав заяву про слухання справи за його та позивача відсутності наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с. 97).
Представник Біляївської міської ради Одеської області у судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву в якій просить провести розгляд справи за відсутності їх представника (а.с. 62).
Представник третьої особи Київська державна нотаріальна контора у м. Одеса в судове засідання не прибув, однак надав витребуванні відомості по справі (а.с. 75-84).
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надані письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що 14.04.2021 було складено актовий запис №5153, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 14.04.2021 р., виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с. 9).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, що складається із садового будинку під АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0626 га, кадастровий номер 5121083900:02:001:0878 та відповідно земельна ділянка кадастровий номер 5121083900:02:001:0878 кадастровий номер для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які належали їй на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.05.2017 р. посвідчене приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Яковлевою О.М. за реєстровим номером 1077 (а.с. 14).
Земельна ділянка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.05.2017 р. посвідчене приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області - Яковлевою О.М. за реєстровим номером 1075 (а.с. 16).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію і власності № 87564776 від 19.05.2017 р. вбачається, що ОСОБА_2 була власником 1/1 частки садового будинку за адресою АДРЕСА_1 з 19.05.2017 р. (а.с. 15)
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію і власності № 87559156 від 19.05.2017 р. вбачається, що ОСОБА_2 була власником 1/1 частки земельної ділянки кадастровий номер 5121083900:02:001:0878 кадастровий номер для індивідуального садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 з 19.05.2017 р. (а.с. 17).
ОСОБА_2 була власником 1/1 частки квартири за адресою АДРЕСА_2 до 24.03.2021 р. в якій вона була зареєстрова 01.06.1970 р., про що свідчить відомості №В1-60462-ф/л Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 20.03.2021 року (а.с. 22).
24.03.2021 р. між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори м. Одеса Пінгіною Т.М. за реєстровим № 6-156 (а.с. 18-19)
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №2 49656349 від 24.03.2021 вбачається, що власником 1/1 частки квартири за адресою АДРЕСА_2 з 24.03.2021 року стала ОСОБА_1 на підставі договору довічного утримання, серія та номер: 6-156, виданий 24.03.2021 р., видавник: Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса (а.с. 20, 21).
Після смерті ОСОБА_2 позивач особисто організувала її поховання, що підтверджується довідкою КП «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» на одержання та підпоховання праху № 3329 від 15.04.2021 р., Договором-замовленням на організацію та проведення поховання №068814 від 14.04.2021 р., Договором-замовленням на організацію та проведення поховання №068838 від 15.04.2021 р., чеком КП «СП КПО» №666032 від 14.04.2021 р., рахунком-фактором № 46 від 14.04.2021 р. та квитанцією про сплату (а.с. 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33).
Спадкоємці за законом першої, другої та третьої черги у спадкодавця відсутні, що підтверджується копією спадкової справи № 427/2021 заведеної після смерті ОСОБА_2 та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 , які приходились спадкодавцю рідними синами (а.с. 76-82, 89-90).
Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу в редакції 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Як передбачає ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно п. 21 постанови Пленуму ВСУ 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
В постанові Верховного Суду у справі № 643/6799/17 від 30.10.2019 року зроблено такі правові висновки. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
В рішенні Конституційного Суду України у справі №5-рп/99 від 03.06.1999 року зазначено таке. До членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).
Відповідно п. 23 Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою, відмінною від місця проживання, необхідно зазначити, що «реєстрацію місця проживання» слід відрізняти від «місця фактичного проживання». Даний висновок підтверджується листом ВССУЦКС від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до якого, у випадках, коли спадкоємці постійно проживали разом із спадкодавцем, проте зареєстровані за іншою адресою, судам слід враховувати, що місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне Для проживання в ньому (гуртожиток, готель), у відповідному населеному пункті, в якому особа проживає постійно. Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
Таким чином, позивачка ОСОБА_1 фактично є спадкоємцем 4-ї черги майна померлої ОСОБА_2 та після її смерті прийняла спадщину, яка складається з садового будинку під АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0626 га, кадастровий номер 5121083900:02:001:0878.
Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Так, позивач як спадкоємець звернулась до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про прийняття спадщини, та отримала інформаційний лист від 29.04.2021 №2649/0214, яким було роз'яснено, що у ОСОБА_3 відсутні документи, які є доказом того, що вона є родичем ОСОБА_2 та неможливо встановити родинні відносини з ОСОБА_2 (а.с. 13).
Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини.
Згідно ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В силу ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до ч.10 ст. 6 того ж Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
Статтею другою Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в стресах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Те що позивачка постійно проживала разом зі спадкодавцем підтверджено матеріалами справи. Під час проживання разом вони вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом. Оскільки ОСОБА_2 була поважного віку, позивач доглядала за нею, забезпечувала продуктами харчування, ліками та іншим. Також, позивач займалася похованням ОСОБА_2 ,
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, усе вищенаведене, дає суду підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 4, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273, 315 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 29, 1216, 1218, 1258, 1266, 1266, 1268, 1270, 1297 ЦК України,-
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Біляївської міської ради Одеської області (адреса: м. Біляївка пр-т Незалежності,9) третя особа: Київська державна нотаріальна контора у м. Одеса (65080, м. Одеса вул. Космонавтів, 11 «А») про встановлення факту проживання однією сім'єю - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю станом на час відкриття спадщини, а саме день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та понад п'ять років до цієї дати, у зв'язку з чим визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Буран