Ухвала
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 755/8845/17
провадження № 61-4209ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М., розглянувши касаційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення Дніпровського районного суду Києва від 28 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у справі за позовом Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави Україна в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна від добросовісного набувача,
05 травня 2022 року Київська міська прокуратура з пропуском строку на касаційне оскарження подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення, яка не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Київська міська прокуратура, серед іншого, в касаційній скарзі посилається на висновок Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року, проте не зазначає номер справи, у якій ця постанова прийнята. Посилання на висновок без зазначення номера справи не підлягає врахуванню як підстава касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки зазначений висновок у постанові від 08 грудня 2021 року, неможливо відстежити в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що з 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1 600,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1/5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати документи, що вказують на ціну позову у справі(нежитлове приміщення № 102 (в літ. «А»), загальною площею 212,0 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ) та/або у разі необхідності доплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 390, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення Дніпровського районного суду Києва від 28 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року залишити без руху.
Надати Київській міській прокуратурістрок для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Русинчук