23 травня 2022 року
м. Київ
справа № 944/4365/21
провадження № 61-4290ск22
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Биць Ігор Анатолійович, на постанову Львівського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2021 року затверджено мирову угоду, укладену та підписану ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За умовами мирової угоди сторони погодили наступне:
- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнають свій солідарний борг перед ОСОБА_1 у розмірі 40 000 грн, який виник на підставі розписки
від 1 березня 2021 року;
- сторони дійшли згоди про погашення боргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 , вказаного в пункті 1 даної мирової угоди, шляхом передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 , площею 0,0455 га, кадастровий номер 4623686200:05:000:0002, цільове призначення - для колективного садівництва, місце розташування: Львівська область, Пустомитівський район, Скнилівська сільська рада;
- зазначена у пункті 2 цієї угоди земельна ділянка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 554744, виданого 26 лютого 2009 року Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області;
- сторони погоджуються, що згідно зі звітом про експертну грошову оцінку
від 11 травня 2021 року, складеним суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , ринкова вартість земельної ділянки на дату оцінки становить 36 400 грн;
- решта боргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 , яка перевищує ринкову вартість земельної ділянки та становить 3 600 грн, погашається шляхом прощення ОСОБА_1 цієї частини боргу;
- ОСОБА_2 підтверджує, що скористався правом зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_3 , та отримав від останнього половину вартості земельної ділянки, визначеної пунктом 4 даної угоди, та жодних претензій до ОСОБА_3 щодо погашення їх солідарного боргу не має;
- дана мирова угода набирає чинності з моменту набрання законної сили ухвалою суду про її затвердження;
- мирова угода є підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визначену пунктом 2 цієї угоди, за ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_2 гарантує, що земельна ділянка, яка відчужується за цією мировою угодою, до цього часу нікому іншому не продана, не подарована, під забороною відчуження не перебуває, відсутні обмеження щодо використання ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо), ділянка не є предметом будь-яких спорів і не є внеском до статутного капіталу юридичної особи, прав щодо неї у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає;
- ухвала суду про затвердження цієї мирової угоди є самостійним правовстановлюючим документом, який підтверджує перехід права власності на земельну ділянку, вказану у пункті 2 даної мирової угоди, до ОСОБА_1 у відповідності до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 2015 року № 1127, та не потребує від сторін укладення інших додаткових договорів чи правочинів про відчуження вказаної земельної ділянки на користь ОСОБА_1 ;
- сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені їх права, а також права будь-яких третіх осіб, в тому числі і держави;
- сторони укладають цю мирову угоду, розуміючи її суть і наслідки, які можуть настати для сторін у випадку її визнання судом;
- сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї угоди;
- сторони підтверджують, що мають всі необхідні повноваження на підписання цієї мирової угоди та не мають будь-яких застережень та/або обмежень таких повноважень та/або своєї правоздатності, та/або дієздатності, крім цього вони не перебувають під впливом будь-яких тяжких обставин та/або примусу;
- вся інформація, викладена в цій мировій угоді, є достовірною; сторони окремо несуть повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій угоді;
- дана мирова угода складена у чотирьох примірниках: по одному примірнику для ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і четвертий для подання до суду з метою її затвердження.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості закрито.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що 20 вересня 2021 року сторони звернулися зі спільною заявою про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі. Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0455 га, кадастровий номер 4623686200:05:000:0002, яка розташована у Скнилівській сільській раді Пустомитівського району Львівської області, підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 554744, виданим 26 лютого 2009 року Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що мирова угода не суперечить законодавству, укладена в інтересах сторін, які подали відповідну заяву, виконання сторонами умов мирової угоди не порушує інтересів інших осіб, тому вважав за можливе затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_5 , яка не брала участі у справі, проте вважала, що суд вирішив питання про її права та обов'язки, подала до суду апеляційну скаргу.
Постановою Львівського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, Львівський апеляційний суд вказав, що за умовами мирової угоди ОСОБА_2 передав ОСОБА_6 земельну ділянку, проте у відповідача існувало чинне зобов'язання передати вказану земельну ділянку ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу.
Суд апеляційної інстанції вважав, що оскаржувана ухвала впливає на права, інтереси та обов'язки ОСОБА_5 , зважаючи на те, що за умовами попереднього договору купівлі-продажу ОСОБА_2 зобов'язався відчужити ОСОБА_5 земельну ділянку, яку згідно умов мирової угоди від 17 вересня 2021 року повинен передати ОСОБА_1 .
За таких обставин апеляційний суд вважав, що наявні правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, якою затверджено мирову угоду та закрито провадження у справі.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Биць І. А., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення і залишити в силі ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2021 року.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Отже, постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди, не входить до переліку судових рішень, які можуть бути предметом оскарження у касаційному порядку в контексті положень частини першої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо оскарження заявником постанови суду апеляційної інстанції в частині, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі, касаційний суд дійшов наступного висновку.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (частина друга статті 392 ЦПК України).
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Биць І. А., обґрунтовує касаційну скаргу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга заявника є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення в частині, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (пункт 5 частина перша статті 255 ЦПК України).
Відповідно до частин другої та третьої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб (частина перша статті 207 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 207 ЦПК України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції вважав, що закриття провадження у справі є доцільним і процесуально обґрунтованим з огляду на положення статті 207 ЦПК України.
Львівський апеляційний суд, встановивши, що ухвала Яворівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2021 року порушує права та інтереси ОСОБА_5 , і правові підстави для затвердження мирової угоди відсутні, дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі.
Висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з нормами права, які судом правильно застосовані.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Биць І. А., на постанову Львівського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року в частині, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі, є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення у відповідній частині. Судове рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Биць І. А., не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1996 року у справі «Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції»,
пункти 37, 38 рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалла Гомесде ла Торре проти Іспанії»).
Оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі, є законною і обґрунтованою, постановленою із додержанням норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Биць І. А., на постанову Львівського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року у відповідній частині суд відмовляє.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Биць Ігор Анатолійович, на постанову Львівського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук