18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 травня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1666/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М. без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Бренд Контент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн - ТВ" про стягнення 400000 грн.,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Старлайт Бренд Контент" звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн - ТВ" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору про надання послуг №ДС-7/17 від 19.01.2017 року, 400000 грн. боргу та відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано порушенням відповідачем обов'язку щодо оплати наданих позивачем послуг по розміщенню матеріалів в ефірі телеканалу за договором про надання послуг № ДС-7/17 від 19.01.2017 року з урахуванням укладених додаткових угод до нього.
Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 10.12.2021 року, 25.01.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1666/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке в подальшому відкладено на 22.02.2022 року.
Позивач в особі свого представника подав суду 07.02.2022 року, 11.04.2022 року клопотання (вх. № 1839/22, 4068/22, а.с. 209-210, 230-231), в яких просив долучити до матеріалів справи додаткові докази в обґрунтування позовних вимог.
Ухвалами суду від 22.02.2022 року, 22.03.2022 року підготовче провадження у справі № 925/1666/21 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.05.2022 року, з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, Закону України № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", рекомендацій Ради суддів України 02.03.2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану, запропоновано усім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.
В судове засідання 17.05.2022 року учасники справи явку своїх представників не забезпечили, представник позивача подав суду 11.04.2022 року заяву (вх. № 4069/22) про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі доказами, відповідач відзив на позовну заяву не подав, 01.03.2022 року звернувся до суду з клопотанням (вх. № 3201/22), в якому просив розгляд справи провести без його участі, у прийнятті рішення поклався на розсуд суду.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.
19.01.2017 року відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сатурн-ТВ», як замовник, та позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Старлайт Бренд Контент», як виконавець, уклали договір про надання послуг № ДС-7/17(далі - Договір, а.с. 11-16), за умовами п. 2.1. якого виконавець надає послуги по розміщенню матеріалів в ефірі телеканалу з метою популяризації імені, найменування, знаку для товарів та послуг або іншого об'єкта інтелектуальної власності замовника або клієнта замовника, що міститься в матеріалах (далі - популяризація), а замовник приймає послуги, які надаються за цим договором, а також у формі та у строки, визначені цим договором та додатками до нього, здійснює оплату послуг популярізації.
Сторони Договору погодили істотні умови цього договору, зокрема:
п.2.2. - умови популяризації, зокрема: назва телеканалу, назва телевізійного продукту, види (форми), популяризації, цільову аудиторію (у разі фіксації обсягів популяризації в WGRP), обсяги популяризації, виражені у погоджених сторонами показниках, строки проведення популяризації, а також розмір та порядок здійснення оплати популяризації визначаються у додатках до цього договору, які від дати їх підписання сторонами становлять його невід'ємні частини;
п.3.1.1. - виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги з проведення популяризації, передбачені цим договором та додатками до нього;
п.3.1.4. - виконавець зобов'язався надавати замовнику акт прийому-передачі наданих послуг (далі акт0 до 10 числа місяця наступного за звітним;
п.3.2.6. - замовник зобов'язався здійснити у формі, в розмірі та у строки, визначені цим договором та додатками до нього оплату популяризації у порядку визначеному цим договором та відповідними додатками до нього;
п.3.2.7. - замовник зобов'язався підписувати та повертати виконавцю акт протягом 5 робочих днів від дати передачі такого акту виконавцем. Вразі якщо акт не буде підписано замовником у встановлений цим пунктом строк та до виконавця не надійдуть письмові зауваження щодо наданих послуг, то такі послуги вважаються наданими виконавцем належним чином, прийнятими замовником, а акт підписаний сторонами;
п.7.1. - ціна договору складається з вартості послуг популяризації, що вказується у відповідному додатку до даного договору та актах. При цьому сторони погодили, що вказана у відповідному додатку до договору сума вартості послуг популяризації встановлена з урахуванням технічної профілактики телеканалів, яка відбувається один раз на календарний місяць;
п.7.2. - замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості послуг популяризації шляхом перерахування вказаної у відповідному додатку суми на поточний рахунок виконавця до дати початку вказаного у відповідному додатку періоду розміщення матеріалів, за умови, що інший порядок оплати не передбачено у відповідному додатку до даного договору;
п.8.1. - за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України;
п.11.1. - договір набуває чинності з моменту його підписання, та діє до 31.01.2018 року (включно0, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором та додатками до нього.
Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.
На виконання Договору 05.12.2017 року сторонами складено та підписано додаток №2 (а.с.17-18), в якому сторонами погоджено: телевізійний продукт - цикл телепередач під назвою «Все буде смачно»; канал трансляції телевізійного продукту - СТБ, період надання послуги - з 03.01.2018 року по 31.12.2018 року; порядок виходу в ефір матеріалів; вартість послуг популяризації - 3661976 грн. 88 коп. та порядок оплати послуг відповідно до вказаного графіку з щомісячною сплатою погодженої суми.
До Договору сторонами укладено три додаткові угоди:
05.12.2017 року Додаткову угоду № 1 (а.с. 19), в якій погодили канали трансляції телевізійного продукту та продовжили строк дії договору до 31.01.2019 року;
30.03.2018 року Додаткову угоду № 2 (а.с. 20-21), в якій погодили: телевізійний продукт - цикл телепередач під назвою «Все буде смачно», «Мастер шеф»; канал трансляції телевізійного продукту - СТБ; період надання послуги - з 03.01.2018 року по 31.12.2018 року; порядок виходу в ефір матеріалів; вартість послуг популяризації - 4260842 грн. 20 коп. та порядок оплати послуг відповідно до вказаного графіку з щомісячною сплатою погодженої суми;
31.10.2018 року Додаткову угоду № 3 (а.с. 22), в якій погодили: телевізійний продукт - цикл телепередач під назвою «Все буде смачно», «Мастер шеф»; канал трансляції телевізійного продукту - СТБ; період надання послуги - з 03.01.2018 року по 01.01.2019 року; порядок оплати послуг відповідно до вказаного графіку з щомісячною сплатою погодженої суми, а саме:
- до 28.02.2018 року за період з 03.01.2018 по 31.01.2018 суму в розмірі 270895,20 грн., в т.ч. ПДВ;
- до 31.03.2018 року за період з 01.02.2018 по 28.02.2018 суму в розмірі 289666,86 грн., в т.ч. ПДВ;
- до 30.04.2018 року за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 суму в розмірі 485273,40 грн., в т.ч. ПДВ;
- до 31.05.2018 року за період з 01.04.2018 по 30.04.2018 суму в розмірі 63809,94 грн., в т.ч. ПДВ;
- до 30.06.2018 року за період з 01.05.2018 по 31.05.2018 суму в розмірі 73035,38 грн., в т.ч. ПДВ;
- до 31.07.2018 року за період з 01.06.2018 по 30.06.2018 суму в розмірі 4194,77 грн., в т.ч. ПДВ;
- до 30.09.2018 року за період з 01.08.2018 по 31.08.2018 суму в розмірі 77729,34 грн., в т.ч. ПДВ;
- до 31.10.2018 року за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 суму в розмірі 615709,78 грн., в т.ч. ПДВ;
- до 30.11.2018 року за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 суму в розмірі 816275,33 грн., в т.ч. ПДВ;
- до 31.12.2018 року за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 суму в розмірі 763782,90 грн., в т.ч. ПДВ;
- до 31.01.2019 року за період з 01.12.2018 по 01.01.2019 суму в розмірі 800469,30 грн., в т.ч. ПДВ.
Із актів прийому-передачі наданих послуг від 31.01.2018 року, від 28.02.2018 року, від 31.03.2018 року, від 30.04.2018 року, від 31.05.2018 року, від 30.06.2018 року, від 31.08.2018 року, від 30.09.2018 року , від 31.10.2018 року, від 30.11.2018року, від 31.12.2018 року, від 01.01.2019 року за Додатком №2 від 05.12.2017 до Договору про надання послуг №ДС-7/17 від 19.01.2017 (а.с. 23-34) вбачається, що позивач у період з 03.01.2018 року по 01.01.2019 року надав передбачені Договором послуги - по розміщенню матеріалів в ефірі телеканалу на загальну суму 4260842 грн. 20 коп., а відповідач ці послуги прийняв в повному обсязі, без зауважень однак оплатив лише частково на суму 3860842 грн. 20 коп. згідно даних картки рахунку позивача № 361 за період з 01.01.2017 року по 29.11.2021 року, акта звіряння взаємних розрахунків за період станом на 29.11.2021 року, 26.01.2022 року, виписки по рахунку позивача відкритого в АТ «Укрексімбанк» за період з 01.06.2017 року по 11.11.2021 року, (а.с. 35-41, 42-44, 47, 211).
На момент звернення позивача з даним позовом до суду борг відповідача перед позивачем становить 400000 грн., вимога про його стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору про надання послуг №ДС-7/17 від 19.01.2017 року з урахуванням погодженого сторонами додатку №2 та внесених до договору змін додатковими угодами №№ 1-3 від 05.12.2017 року, від 03.03.2018 року, від 31.10.2018 року, договір за своєю природою є договором про надання послуг, вимоги позивача витікають із прав та обов'язків сторін за цим договором.
Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, загальні положення про послуги визначені главою 63 ЦК України, про підряд - параграфом 1 глави 61 ЦК України.
Згідно з нормами ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.5 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частинами 2, 3 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За змістом положень статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 204 ЦК України, передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами був укладений договір про надання послуг №ДС-7/17 від 19.01.2017 року з урахуванням погодженого сторонами додатку №2 та внесених до договору змін додатковими угодами №№ 1-3 від 05.12.2017 року, від 03.03.2018 року, від 31.10.2018 року, які ними виконувалися, заборгованість відповідача зі сплати послуг по розміщенню матеріалів в ефірі телеканалу у розмірі 400000 грн. позивачем підтверджена належними і допустимими доказами, відповідачем не заперечена, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь якій стадії судового процесу;
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим, доказаним і таким, що підлягає задоволенню повністю.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6000 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн - ТВ", код ЄДРПОУ 33156447, місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. 14-Грудня, буд. 8/11 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Бренд Контент", код ЄДРПОУ 35380148, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд.11 - 400000 грн. боргу та 6000 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 25.05.2022 року.
Суддя Грачов В.М.