10 травня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/26/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.
розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, вул. Текстильна, 1б, м. Тернопіль, 46007
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, 46002, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 20а
про стягнення виплаченого забезпечення - допомогу по безробіттю безробітному ОСОБА_1 за період з 08.04.2021 по 01.07.2021 в сумі 18308 грн 79 коп., який поновлений на роботі за рішенням суду
За участі представників:
Позивача: завідувач юридичного сектору Іванюк Олена Василівна, положення; наказ №310-к від 18.07.2018; довіреність №078/107 від 20.01.2022 (дійсна до 31.12.2022) ;
Відповідача: не з'явився.
1. Судові процедури. Суть та рух справи.
Учасники справи, за правилами статей 120, 121 ГПК України, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.
Позивач - Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №07047 2647 від 30.12.2021(вх.№27 від 13.01.2022) до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про стягнення виплаченого забезпечення - допомоги по безробіттю безробітному ОСОБА_1 за період з 08.04.2021 по 01.07.2021 в сумі 18 308 грн 79 коп., який поновлений на роботі за рішенням суду.
Ухвалою суду від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.02.2022.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022 головуючим у справі №921/26/22 визначено суддю Гевко В.Л.
Ухвалами суду, в порядку ст. 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та його розгляд продовжувався з підстав, зазначених в ухвалах.
Із змісту статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
Частиною 2 статті 177 ГПК України передбачено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Враховуючи строки розгляду підготовчого засідання, суд у судовому засіданні 12.04.2022 постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою продовжив строк підготовчого провадження до 09.05.2022, закрив підготовче провадження з 10.05.2022 та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.05.2022.
У призначене судове засідання 10.05.2022 з'явилась представниця позивача, позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач участі уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив, проте надав суду відзив на позов, у якому вважає позов частково безпідставним та просить відмовити Тернопільському міськрайонному центру зайнятості у задоволені позову щодо стягнення заборгованості в розмірі 18308,79 грн.
У судовому засіданні 10.05.2022 розпочато розгляд справи по суті.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 10.05.2022 суд видалився до нарадчої кімнати та оголосив скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення.
2. Аргументи сторін.
2.1. Аргументація позивача.
У позовній заяві (№б/н від 30.12.2021 (вх. №27 від 17.01.2022) позивач, серед іншого, зазначає таке.
ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні у Тернопільський міськрайонний центр зайнятості 08.04.2021 року. Статус безробітного йому надано з 08.04.2021 відповідно до ст.43 ЗУ "Про зайнятість населення".
У відповідності до вимог п.1ч.1ст.43 ЗУ "Про зайнятість населення" та згідно наказу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 12.04.2021 № НТ210412 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»: понад 10 років - 70% середньої заробітної плати (доходу) залежи від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:
100% - 90 календарних днів, 80% - 90 календарних днів, 70% - 181 календарних днів: з 08.04.2021 р. по 02.04.2022 р.;
- відкладено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з наданням особі вихідної допомоги при звільненні з 08.04.2021 по 30.04.2021.
Наказом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 05.05.2021 №НТ210505 ОСОБА_1
- розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 01.05.2021.
02.07.2021 ОСОБА_1 повідомив центру зайнятості про факт поновлення його на роботі та надав копію наказу про поновлення на посаді головного спеціаліста Відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення У правління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокдастру у Тернопільській області №502-к від 02.07.2021.
Згідно наказу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 02.07.2021 №НТ210702 ОСОБА_1 :
- припинено виплату допомоги по безробіттю згідно пп. 2 п. 1 Розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності (у зв'язку припинення: реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», п.п. 1, 2, 3 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 року № 792) : 02.07.2021;
- припинено реєстрацію безробітного у зв'язку з виданням відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі відповідно до абзацу 10 п.п. 1 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, як шукають роботу з 02.07.2021.
На засіданні комісії з розслідування страхових випадків Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, яке відбулося 13.07.2021, вирішено провести перевірку інформації стосовно поновлення на роботі ОСОБА_1 безпосередньо у роботодавця та підтвердити інформацію відповідними документами.
Тернопільським міськрайонним центром зайнятості видано наказ від 14.07.2021 року № 114 «Д» про розслідування страхових випадків, яким зобов'язано начальника відділу взаємодії з роботодавцями ОСОБА_2 організувати перевірку даних ОСОБА_1 .
Тернопільським міськрайонним центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону У країни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та складено акт від 20.07.2021 р. № 163. Розслідуванням встановлено, що згідно наказу №154-к від 31.03.2021 р ОСОБА_1 звільнено 31.03.2021 року у зв'язку з ліквідацією Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області відповідно п.11 до ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" з виплатою вихідної допомоги. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №502-к від 02.07.2021 року ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення Управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі №500/1878/21.
Виплачене забезпечення - допомога по безробіттю безробітному ОСОБА_1 за період з 08.04.2021 р. по 01.07.2021 р. становить 18308,79 грн. (вісімнадцять тисяч триста вісім грн. 79 коп.), що підтверджується довідкою Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 21.07.2021 р. № 624.
Згідно з частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Тернопільським міськрайонним центром зайнятості видано наказ від 21.07.2021 року № 116 «Д» про повернення коштів. Згідно даного наказу Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області необхідно повернути кошти, виплачені безробітному ОСОБА_1 за період з 08.04.2021 р. по 01.07.2021 р. у сумі 18308,79 грн. (вісімнадцять тисяч триста вісім грн. 79 коп.) у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.
Тернопільським міськрайонним центром зайнятості направлено претензію від 22.07.2021 року № 07047/1427 рекомендованим листом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області. До даної претензії додано копію наказу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 21.07.2021 року № 11 б «Д» про повернення коштів.
ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області направило відповідь на претензію від 26.08.2021 року № 8-19-0.101-3256/2-21 Тернопільському міськрайонному центру зайнятості, в якій зазначило, що в кошторисі на 2021 рік по даній статті видатків (КЕКВ 2800) недостатньо кошторисних призначень, також відсутні відкриті асигнування, повідомило про неможливість повернення коштів протягом 30-ти к.д. та про те, що оплату буде здійснено після внесення відповідних змін до кошторисних призначень.
20.12.2021 ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області направило лист "Про розгляд вимог", в якому зазначило про незгоду із сумою заборгованості по ОСОБА_1 (18308,79). На думку Відповідача, центр зайнятості повинен відкласти допомогу по безробіттю ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.31 За України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на два місяці у зв'язку із виплатою останньому при звільненні вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
Особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини пер статті 36, пунктах 1, 2 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 Кодексу законів 1 працю України) виплата допомоги по безробіттю відкладається не більше ніж на один місяць. Відкладення виплати допомоги по безробіттю починається з наступного дня після дня звільнення особи.
Тобто, центром зайнятості у передбаченому законом порядку відкладено допомогу по безробіттю ОСОБА_1 на один місяць з дня звільнення 08.04.2021 по 30.04.2021. Правові підстави для відкладення допомоги безробіттю на більший строк були відсутні.
Водночас, Тернопільським міськрайонним центром зайнятості надіслано лист №07046/2558 від 22.12.2021 з вказанням сум коштів за періоди 08.04.2021 по 31.05.2021 та з 01.06.2021 по 01.07.2021 для надання можливості Відповідачу повернути неоспорювану суму коштів у добровільному порядку.
Із урахуванням того, що на даний час відповідач добровільно не повернув Тернопільському міськрайонному центру зайнятості виплачене забезпечення - допомогу по безробіттю ОСОБА_1 за період з 08.04.2021 р. по 01.07.2021 р. в сумі 18 308,79 грн, у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду, позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення з відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь позивача Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - виплачену забезпечення - допомогу по безробіттю безробітному ОСОБА_1 за період з 08.04.2021 р. по 01.07.2021 р. в сумі 18308,79 грн, який поновлений на роботі за рішенням суду, на розрахунковий рахунок Тернопільського міськрайонного центру зайнятості: UA968201720355459300700706444 Держказначейська служба України м. Київ, УДКСУ в м. Тернополі, МФО 820172, код 14029303.
2.2. Правова позиція відповідача, викладена у відзиві на позов.
Відповідач участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив, проте у наданому суду відзиві на позов (№9-19-0.9-788/2-22 від 18.02.2022 (вх№1319 від 21.02.2022)) вважає позов частково безпідставним та просить відмовити Тернопільському міськрайонному центру зайнятості у задоволені позову щодо стягнення заборгованості в розмірі 18 308,79 грн.
В обґрунтування відзиву зазначає таке.
Згідно наказу Головного управління від 31.03.2021 №154-к ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення Управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області згідно з пунктом 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу" у зв'язку із ліквідацією Головного управління як юридичної особи публічного права. Як вбачається із змісту матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні у Тернопільський міськрайонний центр зайнятості із заявою про надання статусу безробітного. 08.04.2021 йому було надано статус безробітного відповідно до статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" (додаток 4 до позову, наказ від 12.04.2021 №НТ210412).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 500/1878/21 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління - визнано протиправним та скасовано наказ про звільнення від 31.03.2021 № 154-к, поновлено на посаді, стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу. Одночасно вказаним рішенням допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення Управління землеустрою та охорони земель Головного управління з 01.04.2021. На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням поновлено ОСОБА_1 на згаданій посаді з 01.04.2021 на підставі наказу від 02.07.2021 № 502-к.
Як зазначає відповідач, відповідно до положень статей 22, 23 згаданого Закону вказаній застрахованій особі призначено виплату допомоги по безробіттю (додаток 4 до позову, наказ від 12.04.2021 №НТ210412). За загальним правилом допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам передпенсійного віку - не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення.
Згідно наказу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 02.07.2021 № НТ210702 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення», у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили відповідно до п.п.2 п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», пп.2 п.1 ст. 31. Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп.2 п. І розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності з 02.07.2021. Відповідно до цього ж наказу припинено реєстрацію безробітного з 02.07.2021.
Таким чином, застрахована особа ОСОБА_1 перебував на обліку у Тернопільському міськрайонному центру зайнятості з 08.04.2021 по 01.07.2021.
Поряд з цим, стаття 31 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначає підстави стосовно відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості. Цією нормою визначено, що виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку (ч.4 статі 31 цього Закону). При цьому, згідно пункту 1 розділ IV Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 №624 (зареєстрований в Мін'юсті України 17.06.2020 за № 537/34820) виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
Відповідач відмічає, що відносини, які виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначення праві статусу державного службовця регулює Закон України «Про державну с Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно статті 5 цього Закону відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Підстави для припинення державної служби передбачені статтею 83 цього Закону, пунктом 4 частини першої якої державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону). Відповідно до частини 1-1частини 1 статті 87 Закону підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема, ліквідація державного органу.
Згідно ч.4 статті 87 цього Закону у разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
На підтвердження факту призначення та виплати вихідної допомоги ОСОБА_1 у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, що складає 13440,00 грн, згідно вимог ч.4 статті 87 Закону України «Про державну службу» надано копію розрахункового листа за березень 2021 року. Окрім цього, про виплату ОСОБА_3 вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних виплат вказано у наказі Головного управління від 31.03.2021 №154-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (додаток до позову).
На думку відповідача, копії документів, долучених до позову свідчать про належну обізнаність Позивача стосовно виплати ОСОБА_3 вихідної допомоги у розмірі саме двох середньомісячних заробітних плат.
Як вбачається із матеріалів справи виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_3 відкладено з 08.04.2021 по 30.04.2021 з підстави надання особі вихідної допомоги при звільненні з установи (додаток 4 до позову, наказ від 12.04.2021 №НТ210412). Виплата допомоги по безробіттю застрахованій особі розпочато з 01.05.2021 (додаток 4 до позову, наказ від 05.05.2021 №НТ210505). Згідно довідки від 21.07.2021 № 624 Тернопільського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_3 був зареєстрований як безробітний з 08.04.2021, дата припинення реєстрації 02.07.2021, за період з 08.04.2021 по 01.07.2021 отримав виплати по безробіттю усього 18308, 79 грн, з них: травень - 9080,00 грн, червень - 8931,09 грн, липень - 297,70 грн. (додаток 3 до позову).
З огляду на зазначене, відповідач вважає, що Позивачем в порушення вимог ч.4 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та ч.4 статті 87 Закону України «Про державну службу» безпідставно відкладено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 на один місяць, а не на два місяці. А тому, виплачена ОСОБА_3 в статусі безробітного допомога по безробіттю за період з 01.05.2021 по 31.05.2021 в розмірі 9 080,00 грн є такою, що набута ним безпідставно з врахуванням вимог ч.4 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з якою виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до ч.4 статті 87 Закону України «Про державну службу» виплачується вихідна допомога. Як наслідок, заявлена Позивачем до стягнення заборгованість в розмірі 18 308,79 грн. безпідставно завищена на 9080,00 грн та не підлягає стягненню в повному розмірі з Головного управління.
2.3. Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив.
У наданій суду відповіді на відзив (№07047/328 від 28.02.2022 (вх№1623 від 09.03.2022)) позивач, не погоджується із запереченнями відповідача, які стосуються строку відкладення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 та вважає, що твердження відповідача базуються на неправильному трактуванні Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
При цьому зазначає, що центром зайнятості у передбаченому законом порядку відкладено допомогу по безробіттю ОСОБА_1 на один місяць з дня звільнення (з08.042021 по 30.04.2021). Правові підстави для відкладення допомоги по безробіттю на більший строк були відсутні.
На даний час відповідач добровільно не повернув Тернопільському міськрайонному центру зайнятості виплачене забезпечення - допомогу по безробіттю ОСОБА_1 за період з 08.04.2021 по 01.07.2021 в сумі 18 308,79 грн у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.
3. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.
Фактичні обставини встановлені судом.
Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.
3.1. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.
У відповідності до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей з 76 по 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наявність обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктами 2, 6, 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що суб'єктами страхування на випадок безробіття є застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону. Страховий випадок це, зокрема, подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Статтею 4 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", фонд має право, в тому числі стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Частиною 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України від 05.07.2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до частини 2 статті 43 Закону України від 05.07.2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 22 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 3 статті 22 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Пунктом 2 частини 1 статті 44 ЗУ «Про зайнятість населення» визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
3.2. Фактичні обставини, встановлені судом.
Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.
3.2.1. Фактичні обставини, встановлені судом.
Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, клопотання та заяву відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Предметом спору є заявлені вимоги позивача - Тернопільського міськрайонного центру зайнятості про стягнення з відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області виплаченого забезпечення - допомогу по безробіттю безробітному ОСОБА_1 за період з 08.04.2021 по 01.07.2021 в сумі 18308 грн 79 коп., який поновлений на роботі за рішенням суду.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні у Тернопільський міськрайонний центр зайнятості 08.04.2021. Статус безробітного йому надано з 08.04.2021 відповідно до ст.43 ЗУ "Про зайнятість населення".
У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.43 ЗУ "Про зайнятість населення" та згідно наказу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 12.04.2021 № НТ210412 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»: понад 10 років- 70% середньої заробітної плати (доходу) залежи від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:
100% - 90 календарних днів, 80% - 90 календарних днів, 70% - 181 календарних днів: з 08.04.2021 р. по 02.04.2022 р.;
- відкладено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з наданням особі вихідної допомоги при звільненні з 08.04.2021 по 30.04.2021.
Наказом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 05.05.2021 №НТ210505 ОСОБА_1 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 01.05.2021.
02.07.2021 ОСОБА_1 повідомив центру зайнятості про факт поновлення його на роботі та надав копію наказу про поновлення на посаді головного спеціаліста Відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення У правління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокдастру у Тернопільській області №502-к від 02.07.2021.
Згідно наказу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 02.07.2021 №НТ210702 ОСОБА_1 :
- припинено виплату допомоги по безробіттю згідно пп. 2 п. 1 Розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності (у зв'язку припинення: реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», п.п. 1, 2, 3 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 року № 792) : 02.07.2021;
- припинено реєстрацію безробітного у зв'язку з виданням відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі відповідно до абзацу 10 п.п. 1 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, як шукають роботу з 02.07.2021.
На засіданні комісії з розслідування страхових випадків Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, яке відбулося 13.07.2021, вирішено провести перевірку інформації стосовно поновлення на роботі ОСОБА_1 безпосередньо у роботодавця та підтвердити інформацію відповідними документами.
Тернопільським міськрайонним центром зайнятості видано наказ від 14.07.2021 року №114 «Д» про розслідування страхових випадків, яким зобов'язано начальника відділу взаємодії з роботодавцями ОСОБА_2 організувати перевірку даних ОСОБА_1 .
За наслідками проведеного розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та складено акт від 20.07.2021 р. № 163 Тернопільським міськрайонним центром зайнятості встановлено, що згідно наказу №154-к від 31.03.2021 р ОСОБА_1 звільнено 31.03.2021 року у зв'язку з ліквідацією Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області відповідно п.11 до ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" з виплатою вихідної допомоги. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №502-к від 02.07.2021 року ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення Управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі №500/1878/21.
Як вбачається із довідки Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 21.07.2021 р. № 624, виплачене забезпечення - допомога по безробіттю безробітному ОСОБА_1 за період з 08.04.2021 р. по 01.07.2021 р. становить 18 308,79 грн.
Вказане підтверджується довідкою від 21.07.2021 № 624 Державного центру зайнятості Тернопільського МРЦЗ, виплачена громадянину ОСОБА_1 в період з 08.04.2021 по 01.07.2021 року складає 18308,79 грн.
Згідно з частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Тернопільським міськрайонним центром зайнятості видано наказ від 21.07.2021 року №116 «Д» про повернення коштів. Згідно даного наказу Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області необхідно повернути кошти, виплачені безробітному ОСОБА_1 за період з 08.04.2021 р. по 01.07.2021 р. у сумі 18308,79 грн у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.
Матеріалами справи підтверджується, що Тернопільським міськрайонним центром зайнятості до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області направлялась претензія від 22.07.2021 № 07047/1427 рекомендованим листом із доданою копією наказу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 21.07.2021 року № 11б «Д» про повернення коштів.
Проте, у відповіді на вказану претензію ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області зазначило, що в кошторисі на 2021 рік по даній статті видатків (КЕКВ 2800) недостатньо кошторисних призначень, також відсутні відкриті асигнування, повідомило про неможливість повернення коштів протягом 30-ти к.д. та про те, що оплату буде здійснено після внесення відповідних змін до кошторисних призначень.
20.12.2021 ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області направило лист "Про розгляд вимог", в якому зазначило про незгоду із сумою заборгованості по ОСОБА_1 (18308,79). На думку Відповідача, центр зайнятості повинен відкласти допомогу по безробіттю ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.31 За України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на два місяці у зв'язку із виплатою останньому при звільненні вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
Оскільки відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті, позивач звернувся до суду про їх стягнення в примусовому порядку.
Розглянувши обставини справи у їх сукупності, оцінивши подані докази сторонами суд вважає, що позов підлягає до задоволення як повністю обґрунтований, а заперечення відповідача не спростовують його. При цьому суд керувався таким.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності відшкодування центру зайнятості роботодавцем виплаченої допомоги по безробіттю, що регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Законом України від 02.03.2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»
Пунктами 2, 6, 8 частини 1 статті 1 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що суб'єктами страхування на випадок безробіття є застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону. Страховий випадок це, зокрема, подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Статтею 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Статтею 7 цього Закону передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.
Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 втратив роботу з незалежних від нього обставин та у встановленому законодавством порядку був зареєстрований як безробітний. Позивач виплатив ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у сумі 18 308,79 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 34 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", фонд має право, в тому числі стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Частиною 4 ст. 35 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Таким чином, законодавством передбачено право позивача стягувати з відповідача суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок відповідача як роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Аналогічної правової позиції дотримано у постановах Верховного Суду: від 12.07.2018 № 914/586/17, від 09.07.2018 № 914/1875/17, від 12.06.2018 № 914/2087/17.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає що при звільненні ОСОБА_1 , згідно п.п.1-1 п.1 ч.1. ст.87 ЗУ "Про державну службу", була виплачена вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Не врахувавши дану обставину, позивачем безпідставно відкладено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 лише на один місяць, а не на два. А тому відповідач вважає, що кошти, за період з 08.04.2021 по 01.07.2021 в сумі 18 308 грн 79 коп. (травень - 9080,00 грн, червень - 8931,09 грн, липень - 297,70 грн) набуті безробітним безпідставно.
Також на думку відповідача, позивачем в порушення вимог ч.4 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та ч.4 статті 87 ЗУ «Про державну службу» безпідставно відкладено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 на один місяць, а не на два місяці. А тому, виплачену ОСОБА_1 в статусі безробітного допомога по безробіттю за період з 01.05.2021 по 31.05.2021 в розмірі 9080,00 грн вважає такою, що набута ним безпідставно з врахуванням вимог ч.4 статті 31 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з якою виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до ч.4 статті 87 ЗУ «Про державну службу» виплачується вихідна допомога. Таким чином, заявлену позивачем до стягнення заборгованість в розмірі 18308,79 грн відповідач вважає безпідставно завищеною на 9 080,00 грн та такою, що не підлягає стягненню в повному розмірі з Головного управління.
Зазначені доводи суд розцінює критично та вважає безпідставним неповернення відповідачем позивачу виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю. При цьому звертає увагу, що у розділі IV Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності визначені умови відкладення та скорочення виплати допомоги по безробіттю. Так, у ч.1 зазначено, що виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
Відповідно до ч.4 ст.31 ЗУ "Про загальнообов'язкові державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки перепідготовки або підвищення кваліфікації відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
Тобто, мова йде саме про строк (період), який не залежить від розміру вихідної допомоги. Водночас, вихідну допомогу ОСОБА_1 виплачено одноразово, але у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
Відповідно до п. 1 Розділу IV Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 06 квітня 2020 року № 624, виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює/ періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надаються вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ та організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
Особам, які звільнені з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36, пунктах 1, 2 та 6 частини першої статті 40 та пункті 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, унаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 і стаття 39 Кодексу законів про працю України) виплата допомоги по безробіттю відкладається не більше ніж на один місяць. Відкладення виплати допомоги по безробіттю починається з наступного дня після дня звільнення особи.
Тобто, центром зайнятості у передбаченому законом порядку відкладено допомогу по безробіттю ОСОБА_1 на один місяць з дня звільнення (з 08.04.2021 по 30.04.2021). Правові підстави для відкладення допомоги по безробіттю на більший строк були відсутні.
В силу приписів ч.2 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.
Враховуючи те, що підставою для звільнення ОСОБА_1 стала ліквідація Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області відповідно п.1-1 до ч.1 ст.87 ЗУ "Про державну службу" з виплатою вихідної допомоги, а тому позивачем вірно, відповідно до ч.4 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" відкладено виплату допомоги по безробіттю не більше, ніж на місяць (з 29.04.2021 по 30.04.2021, зважаючи на дату звільнення 31.03.2021).
Підсумовуючи усе вище викладене, на думку суду, позовні вимоги у справі за № 921/26/22 є законно обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
4. Судові витрати.
Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому, відповідно до вимог стHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_938/ed_2018_07_03/pravo1/T_179800.html?pravo=1".HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_938/ed_2018_07_03/pravo1/T_179800.html?pravo=1"129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2 270 грн 00 коп. суд покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 74-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості виплачене забезпечення - допомогу по безробіттю безробітному ОСОБА_1 за період з 08.04.2021 по 01.07.2021 в сумі 18 308 (вісімнадцять тисяч триста вісім) грн 79 коп., який поновлений на роботі за рішенням суду, який поновлений на роботі за рішенням суду, на розрахунковий рахунок Тернопільського міськрайонного центру зайнятості : UA968201720355459300700706444 Держказначейська служба України м.Київ, УДКСУ в м.Тернополі, МФО 820172, код 14029303.
3. Судові витрати у складі судового збору, покласти на відповідача у справі.
4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору на розрахунковий рахунок Тернопільського міськрайонного центру зайнятості : UA968201720355459300700706444 Держказначейська служба України м.Київ, УДКСУ в м.Тернополі, МФО 820172, код 14029303.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач - Тернопільський міськрайонний центр зайнятості, вул. Текстильна, 1б, м. Тернопіль, 46007, (код ЄДРПОУ 14029303);
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, 46002, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 20а, (код ЄДРПОУ 39766192).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено протягом десяти робочих днів - 24.05.2022.
Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручено наручно особисто уповноваженим представникам за їх зверненням.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко