79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.05.2022 Справа № 914/3473/21
За позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Київ
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП-БІОНІК», м. Дрогобич, Львівська обл.
про:стягнення заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу за договором про надання бухгалтерських послуг №27/04-21 від 27.04.2021
Суддя - Р.В. Крупник Секретар - Д.О. Андрухів
Представники сторін:
від позивача:Р.С. Трускавецький - адвокат;
від відповідача:не з'явився.
ВСТАНОВИВ.
Господарським судом Львівської області розглядалася справа №914/3473/21 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «ВП-БІОНІК» про стягнення заборгованості пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу за договором про надання бухгалтерських послуг №27/04-21 від 27.04.2021 на загальну суму 160 693,27 грн.
В позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог, позивачкою, окрім вимог по суті було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу у розмірі 30 800,00 грн. та 40 800,00 грн. відповідно.
17.01.2022 представником позивачки подана заява про подання доказів розміру судових витрат, які позивачка сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Крім цього, у відзиві на позовну заяву від 26.01.2022 представник відповідача теж зазначив, що відповідач поніс витрати на правову допомогу у зв'язку з розглядом даної справи судом, точний розмір яких залежить від кількості судових засідань та буде повідомлений суду перед завершенням розгляду справи.
В судовому засіданні 11.04.2022 представник відповідача усно заявив, що розмір витрат відповідача на правову допомогу становить 9 000,00 грн. і відповідні докази цих витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.04.2022 позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «ВП-БІОНІК» задоволені частково; стягнуто з ТОВ «ВП-БІОНІК» на користь ФОП ОСОБА_1 30000,00 грн. основної заборгованості, 15000,00 грн. штрафу, 3096,99 грн. пені, 1449,5 грн. інфляційних втрат, 560,95 грн. 3% річних та 751,56 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; судове засідання з розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено на 06.05.2022.
14.04.2022 адвокатом відповідача подано заяву про відшкодування судових витрат в розмірі 9 000,00 грн. До заяви додано Договір про надання правової допомоги №781/г від 17.01.2022, Додаток від 17.01.2022 до Договору №781/г та Акт від 11.04.2022 приймання-передачі наданих послуг на підставі Договору про надання правової допомоги №781/г, а також докази направлення цієї заяви позивачці.
Крім цього, 22.04.2022 на адресу суду від позивачки надійшла заява із доказами понесення витрат на правову допомогу в розмірі 105 880,00 грн. До заяви додано:
- детальний опис робіт (наданих послуг) у справі №914/3473/21 на загальну суму 105 880,00 грн.;
- Договір про надання правничої допомоги від 03.08.2021;
- Звіт адвоката про обсяг виконаного доручення від 11.01.2022 на суму 40 800,00 грн.; Рахунок-фактуру №1 від 12.11.2021 на суму 30 800,00 грн.; платіжне доручення №400 від 12.11.2021 про сплату 30 800,00 грн.; Рахунок-фактуру №2 від 11.01.2022 на суму 10 000,00 грн.; платіжне доручення №447 від 11.01.2022 про сплату 10 000,00 грн.;
- Звіт адвоката №2 від 26.01.2022 про обсяг виконаного доручення на суму 18 352,00 грн.; Рахунок-фактуру №3 від 26.01.2022 на суму 18 352,00 грн.; платіжне доручення №466 від 08.02.2022 про сплату 18 352,00 грн.;
- Звіт адвоката №3 від 15.04.2022 про обсяг виконаного доручення на суму 46 728,00 грн.; Рахунок-фактуру №4 від 15.04.2022 на суму 46 728,00 грн.
- докази відправлення документів, що підтверджують витрати на правову допомогу відповідачу.
06.05.2022 судове засідання з розгляду заяв позивача та відповідача про стягнення витрат на правову допомогу відкладено на 20.05.2022.
16.05.2022 на адресу суду від представника позивачки надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви відповідача про відшкодування судових витрат.
Своє клопотання представник позивачки мотивує таким:
1) в адвоката відповідача Сибаля О.Б. відсутні повноваження здійснювати процесуальне представництво за ордером ВС№1118034 від 17.01.2022, так як умови Договору про надання правової допомоги №781/г від 17.01.2022 не містять такого доручення як представництво адвокатом інтересів клієнта в Господарському суді Львівської області у справі №914/3473/21;
2) серед поданих адвокатом відповідача додатків відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат і відсутні докази про оплату правничої допомоги, яка підлягає оплаті. Натомість акт приймання-передачі наданих послуг від 11.04.2022 складений між адвокатом Сибалем О.Б. та відповідачем не являється розрахунковим документом, не містить строку та способу оплати коштів, а відтак не є доказом щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті;
3) заява про відшкодування судових витрат від 14.04.2022 разом з додатками до неї не є тими доказами, на підставі котрих встановлюється судом розмір судових витрат, а належних доказів цих витрат представник відповідача не подав.
В судове засідання 20.05.2022 представник позивачки з'явився, своє клопотання про стягнення витрат підтримав, просив його задовольнити повністю. Проти клопотання відповідача щодо стягнення судових витрат заперечив.
Адвокат відповідача в судове засідання 20.05.2022 не з'явився та не подав письмових заперечень щодо заяви позивачки про стягнення витратна правову допомогу.
ОЦІНКА СУДУ.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 06.10.2020 у справі №922/376/20 висловив правову позицію, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимого ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас, в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 чт. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Суд зазначає, що справа №914/3473/21 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження як це було визначено в ухвалі від 13.12.2021 про відкриття провадження в даній справі.
З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог, позивачкою було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу у розмірі 30 800,00 грн. та 40 800,00 грн. відповідно.
17.01.2022 представником позивачки подана заява про подання доказів розміру судових витрат, які позивачка сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
У відзиві на позовну заяву від 26.01.2022 представник відповідача теж зазначив, що відповідач поніс витрати на правову допомогу, які просить стягнути з позивача та зазначив, що точний розмір витрат залежить від кількості судових засідань та буде повідомлений суду перед завершенням розгляду справи. Повідомлення про понесення відповідачем витрат на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн. відповідач зробив в судовому засіданні 11.04.2022. Крім цього в даному засіданні адвокат відповідача теж повідомив про подання доказів понесення витрат на правову допомогу адвоката протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
11.04.2022 Господарським судом Львівської області ухвалено рішення у справі №914/3473/21. Відтак сторони повинні були подати вказані документи до 18.04.2022 (враховуючи вимоги ч. 4 ст. 116 ГПК України, а також ту обставину, що п'ятиденний строк подачі документів припадав на вихідний день - суботу).
Адвокат відповідача подав заяву про відшкодування судових витрат і відповідні документи 14.04.2022.
Документи позивача про понесені судові витрати на адресу суду надійшли 22.04.2022, однак, як вбачається з квитанції на поштовому конверті, такі було здано на пошту 18.04.2022. А тому, враховуючи вимоги ч. 7 ст. 116 ГПК України, позивачем дотримано строків на подання відповідних документів.
Відтак, представниками обох сторін процесуальні аспекти подання доказів на підтвердження витрат на правову допомогу дотримано.
Щодо клопотання ФОП ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу адвоката Трускавецького Р.С.
На підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу позивачка надала Договір про надання правничої допомоги від 03.08.2021, укладений між ФОП ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Трускавецьким Р.С. (далі - Договір).
ОСОБА_2 є адвокатом згідно Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3306/10 від 19.07.2007, виданого Київською обласною КДКА на підставі рішення №151 від 19.04.2007.
Згідно розділу 1 Договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання на платній основі надавати правову допомогу клієнту направлену на захист його прав чи охоронюваних законом інтересів протягом дії даного договору та на умовах викладених у ньому. Права чи охоронювані законом інтереси за цим договором полягають у наданні професійної правничої допомоги клієнту на врегулювання спору зі стягнення заборгованості та господарських санкцій за невиконання зобов'язань у тому числі можливого звернення до Господарського суду з позовом до ТОВ «ВП-БІОНІК» і ведення справи за підсудністю у відповідному Господарському суді, апеляційній та касаційній інстанціях, Верховному суді.
Адвокат має право, зокрема, представляти інтереси та вести справи клієнта у судах всіх інстанцій, у тому числі, але не виключно, в господарських судах, їх апеляційних та касаційних інстанціях, Верховному суді з усіма процесуальними правами та обов'язками, які надано законом учасникам справи (пп. 2.2.1 Договору).
На підставі вказаного Договору адвокату Трускавецькому Р.С. видано Ордер АА №1 на надання правничої (правової) допомоги ФОП ОСОБА_1 в Господарському суді Львівської області.
В п. 4.1 Договору сторони погодили, що оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом у формі гонорару розрахованого відповідно критеріям розрахунку розміру гонорару в залежності від виконаних робіт (наданих послуг), їх обсягів та компенсацій витрат, зокрема:
- ознайомлення з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами - 3 000,00 грн. за 1 годину, але не менше як за 1 годину;
- збирання відомостей від клієнта чи третіх осіб про факти, що можуть бути використані як докази - 3 000,00 грн. за 1 годину, але не менше як за 1 годину;
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань - 3 000,00 грн. за 1 годину, але не менше як за 1 годину;
- самостійне представництво перед третіми особами чи спільна з клієнтом участь у необхідних заходах, окрім судових засідань - 1 000,00 грн. за 1 годину, але не менше як за 1 годину від початку здійснення заходу;
- представництво в суді на судових засіданнях - 3 000,00 грн. за 1 годину в одному судовому засіданні, але не менше як за 1 годину з часу призначення судового засідання до його завершення;
- формування проектів документів клієнта (листів, звернень, вимог, претензій, відповідей на претензії тощо) - 1 000,00 грн. за штуку;
- складання проекту позовної заяви - 9 000,00 за штуку;
- складання проектів заяв з процесуальних питань та заяв по суті, окрім позову - 3 000,00 грн. за штуку;
- компенсація витрат за використання власного або залученого адвокатом транспортного засобі для участі адвоката у заході та у зворотному напрямку - розрахунково, від ціни пального (із розрахункового документу) та його обсягів на довжину шляху за погодженим з клієнтом середнім показником витрат пального 10 літрів на 100 км але не менше як з розрахунку 3,00 грн. за 1 км. шляху;
- час перебування в дорозі, у тому числі очікування, для участі у заходах та у зворотному напрямку - 300,00 грн. за 1 годину, але не менше як за 1 годину.
До матеріалів справи адвокатом позивачки долучено детальний опис робіт (наданих послуг) у справі №914/3473/21 на загальну суму 105 880,00 грн.
Також надано три звіти адвоката про обсяг виконаного доручення (послуг і виконаних робіт та їх вартість), підписані адвокатом Трускавецьким Р.С. та ФОП ОСОБА_1 , а саме:
1) Звіт адвоката від 11.01.2022 на загальну суму 40 800,00 грн. Послуги адвоката згідно цього звіту були оплачені в повному обсязі згідно платіжних доручень №400 від 12.11.2021 та №447 від 11.01.2022.
2) Звіт адвоката №2 від 26.01.2022 на загальну суму 18 352,00 грн. Послуги адвоката згідно цього звіту були оплачені в повному обсязі згідно платіжного доручення №466 від 08.02.2022.
3) Звіт адвоката №3 від 15.04.2022 на загальну суму 46 728,00 грн. В матеріалах справи відсутні докази про оплату послуг адвоката за цим звітом.
Розглянувши подані позивачем документи, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Верховним судом неодноразово висловлювалася правова позиція, згідно котрої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанови КГС ВС від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).
Зокрема, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Необхідно зазначити, що на підставі критеріїв, які визначені в ч. 4 ст. 126 ГПК України суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Враховуючи ту обставину, що відповідачем - ТОВ «ВП-БІОНІК» не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, то суд при вирішенні питання щодо стягнення цих витрат не керуватиметься передбаченими ч. 4 ст. 126 ГПК України критеріями.
Разом з тим, при здійсненні розподілу судових витрат (в тому числі і витрат на правову допомогу) суд може керуватися положеннями ст. 129 ГПК України, зокрема критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Верховний Суд неодноразово (наприклад, в постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19) висловлював правову позицію про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, повністю або частково у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу.
Крім цього, виробленою практикою Верховного Суду деталізовано як критерії, які суд з власної ініціативи може застосовувати при вирішенні питання про повну чи часткову відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу, так і їх порядок застосування. Зокрема:
1) Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі №910/21570/17, від 14.11.2018 у справі №921/2/18, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 10.10.2019 у справі №909/116/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
2) Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16).
У постановах від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 01.08.2019 у справі №915/237/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
3) Під час вирішення питання про розподіл судових витрат на підставі ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України господарський суд, відмовляючи стороні з власної ініціативи, або за наявності заперечень протилежної сторони у відшкодуванні повністю або частково цих витрат в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення (постанови КГС ВС від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).
З урахуванням наведених вище норм процесуального законодавства України та правових позицій Верховного Суду, при вирішенні питання, щодо стягнення з ТОВ «ВП-БІОНІК» витрат на правову допомогу суд, керуючись положеннями ч.ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, вважає за можливе з власної ініціативи відмовити в повному обсязі у відшкодуванні наступних витрат:
1) За послуги, котрі згідно Звіту адвоката від 11.01.2022 були надані 03.08.2021, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань протягом більше однієї години; збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази протягом більше однієї години; ознайомлення з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами протягом майже години.
Вказані послуги, хоча і є видом правової допомоги, як це визначено в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», однак, враховуючи дату надання цих послуг позивачці (03.08.2021), подальшу її поведінку у правовідносинах із відповідачем (відмова від розірвання договору про надання бухгалтерських послуг, продовження в наступні періоди в односторонньому порядку складати та направляти відповідачу декларації, відомості про суми податку на додану вартість, акти наданих послуг, листи і ін.), а також враховуючи дату подання позову у справі №914/3473/21 (18.11.2021), суд доходить висновку, що вказані послуги стосувалися не безпосередньої підготовки до подання позовної заяви до суду, а юридичного супроводу поточної господарської діяльності позивачки. Відтак, вказані витрати не відповідають п. 1 ч. 5 ст. 129 ГПК України, оскільки не пов'язані з розглядом справи №914/3473/21.
Більше того, в матеріалах справи відсутні докази того, що адвокатом Трускавецьким Р.С. надавалася така послуга як збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази. Зокрема, за змістом ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат здійснює таке збирання шляхом направлення до органів та організацій адвокатських запитів. Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які адвокатські запити.
2) За послуги, котрі згідно Звіту адвоката від 11.01.2022 були надані 05.08.2021, 09.09.2021, 07.10.2021, 22.10.2021, 08.11.2021, 27.11.2021, 08.12.2021, 21.12.2021, 05.01.2021 та 26.01.2022 (Звіт адвоката № 2 від 26.01.2022), а саме: формування проектів листів, вимог кредитора, відповіді на претензію, відмови від пропозиції розірвати договір.
Так, послуги з підготовки вказаних документів не пов'язані з розглядом справи №914/3473/21, оскільки стосувалися юридичного супроводу господарської діяльності позивачки. Це підтверджується як змістом вказаних документів та часом їх складання, так і вартістю наданих послуг (1 000,00 грн. за формування кожного документу). В цей же час з п. 4.1 Договору укладеного між позивачкою та адвокатом Трускавецьким Р.С. вбачається, що вартість складання проектів заяв, окрім позову, які стосуються як процесуальних питань, так і суті справи №914/3473/21 становить 3 000,00 грн.
3) За послугу, котра згідно Звіту адвоката від 11.01.2022 була надана 11.08.2021, а саме: 16 годин перебування в дорозі за маршрутом Київ-Дрогобич, у тому числі очікування для участі в переговорах за місцезнаходженням боржника та у зворотному напрямку (627х2 км.), оскільки вказані витрати не пов'язані з розглядом справи №914/3473/21.
4) За послугу, котра згідно Звіту адвоката від 11.01.2022 була надана 01.12.2021 - формування проекту заяви про усунення недоліків позовної заяви.
Зокрема, за умовами укладеного з позивачкою Договору адвокат Трускавецький Р.С. взяв на себе обов'язок здійснювати представництво її інтересів в суді.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Як зазначив, КГС ВС в постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
З огляду на це, суд зазначає, що взявши на себе обов'язок здійснювати представництво ФОП ОСОБА_3 в Господарському суді Львівської області, адвокат Трускавецький Р.С. взяв на себе відповідальність не лише підготувати проект позовної заяви (за що він бере окрему оплату), але також обов'язок вчинити комплекс дій щодо її подання до суду з дотриманням вимог, викладених в ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України. У випадку належного подання позовної заяви до суду, останній згідно ст. 176 ГПК України відкриває провадження у справі і в поданні заяви про усунення недоліків позовної заяви необхідність відсутня.
Відтак, витрати за послугу надану 01.12.2021 не відповідають критерію необхідності адвокатських витрат.
5) За послуги, котрі згідно Звіту адвоката №2 від 26.01.2022 та Звіту адвоката №3 від 15.04.2021 були надані 17.01.2022, 31.01.2022, 05.04.2022 та 11.04.2022, а саме: використання власного транспортного засобу з Києва до Львова для представництва інтересів в суді та на зворотному напрямку.
Зокрема, за змістом ч. 2 ст. 126 ГПК України вказані витрати не відносяться до гонорару адвоката, а є сумою, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката. Таке відшкодування відбувається згідно з умовами договору на підставі доказів, які підтверджують здійснення адвокатом витрат.
Водночас, ні позивачкою, ні адвокатом Трускавецьким Р.С. не було додано до матеріалів справи жодних доказів, які підтверджують здійснення останнім витрат в заявленому розмірі. Відтак, вони є недоведеними.
6) За послугу, котра згідно Звіту адвоката №3 від 15.04.2022 була надана 05.02.2022, а саме: складання проекту заяви свідка ОСОБА_1 .
Зокрема, ці витрати не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності). Так, за змістом ст. ст. 87, 88 ГПК України заява свідка готується не адвокатом, а особисто свідком, оскільки в ній викладаються показання про відомі лише йому обставини, які мають значення для справи.
7) За послуги, котрі згідно Звіту адвоката №3 від 15.04.2022 були надані 07.02.2022 при складанні проекту клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: формування опису вкладання у цінний лист на адресу відповідача; формування опису вкладання у цінний лист на адресу суду; представництво у поштовому відділенні Укрпошта менше години щодо відправлення поштової кореспонденції з описом вкладення та оголошеною цінністю на адреси відповідача і суду за їх місцезнаходженням.
Зокрема, як вже зазначалося, взявши на себе обов'язок здійснювати представництво інтересів ФОП ОСОБА_3 в Господарському суді Львівської області у справі №914/3473/21, адвокат Трускавецький Р.С. взяв на себе відповідальність не лише підготувати проекти заяв, що стосуються розгляду справи (в даному випадку клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів), але також обов'язок вчинити комплекс дій щодо їх подання до суду з дотриманням вимог процесуального законодавства України. Так, ч. 9 ст. 80 ГПК України передбачено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Таким чином, суд доходить висновку, що сума витрат за підготовку проекту клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів (вказані витрати заявлено до стягнення окремо) повинна включати і суму витрат за послуги щодо направлення цих доказів, як протилежній стороні, так і суду.
Крім цього, як зазначив КГС ВС в постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 послуги щодо направлення матеріалів до суду та сторонам, виготовлення копії (оформлення документальних матеріалів) не є юридичними послугами, не потребують спеціальних професійних навичок, а відтак не відносяться до витрат на правову допомогу.
Таким чином з наведених вище підстав, із заявленої до стягнення суми правової допомоги в розмірі 105 880,00 грн. не підлягають відшкодуванню витрати на суму 47 810,00 грн.
Водночас вартість інших послуг, які передбачені в звітах адвоката Трускавецького Р.С. на суму 58 070,00 грн. підлягає зменшенню, оскільки:
1) Вказана сума, значно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку зазначеному в позовній заяві (30 800,00 грн.), що згідно ч. 6 ст. 129 ГПК України надає суду право відмовити у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення.
2) Частина наданих послуг і їх вартість не відповідає критеріям розумної необхідності;
3) Розмір відшкодування судових витрат є непропорційним до предмета спору.
Зокрема, як вбачається зі Звіту адвоката №3 від 15.04.2022 адвокатом Трускавецьким Р.С. 05.04.2022 були надані ФОП ОСОБА_1 послуги щодо ознайомлення з матеріалами справи №914/3473/21. Загальна вартість цих послуг становить 15 064,00 грн. і включає в себе як відшкодування витрат адвоката за використання власного транспортного засобу у розмірі 4 464,00 грн. (ці витрати не підлягають відшкодуванню в повному обсязі з підстав зазначених вище), так і гонорар адвоката, котрий складається з такого:
- 22 години перебування адвоката Трускавецького Р.С. в дорозі з Києва до Львова та у зворотному напрямку (через Кам'янець-Подільський) - 6 600,00 грн.;
- складання проекту клопотання про ознайомлення з матеріалами справи - 3 000,00 грн.;
- представництво в суді (ознайомлення з матеріалами справи з 11:50 до 12:35) менше години - 1 000,00 грн.
На думку суду, вказаний гонорар не відповідає критеріям розумної необхідності. Хоча ознайомлення з матеріалами судової справи є правом сторони, передбаченим ст. 42 ГПК України, однак необхідність в реалізації позивачкою цього права в даній справі була відсутня. Так матеріали справи №914/3473/21 складаються лише з процесуальних ухвал суду, з якими сторони були ознайомлені в судовому засіданні, або котрим ці ухвали направлялися на адреси їх місця проживання, документів та доказів котрі подавала сама позивачка, а також відзиву з додатками, які подав відповідач і з котрими була ознайомлена позивачка і її адвокат. В процесі розгляду справи №914/3473/21 відповідач не подавав жодних доказів з котрими не був ознайомлений представник позивачки, а також представники сторін не заявляли жодних клопотань про витребування від третіх осіб додаткових доказів з котрими існувала б необхідність додатково ознайомлюватися.
Крім цього, враховуючи наявність на території України воєнного стану, в ухвалі від 04.03.2022 суд зазначив, що усю інформацію щодо стану розгляду справ можна отримати в телефонному режимі та вказав номери телефонів канцелярії суду, інформаційної довідки щодо руху справ та помічника судді Крупника Р.В. Телефонні номери канцелярії суду теж розміщені на офіційній веб-адресі Господарського суду Львівської області (http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015).
Також, керуючись Інструкцією щодо роботи суду в умовах воєнного стану, затв. Наказом голови Господарського суду Львівської області №13 від 28.02.2022, суд в ухвалі від 04.03.2022 рекомендував сторонам подавати позовні заяви, клопотання, тощо через електронний суд або направляти їх на електронну пошту суду з використанням цифрового підпису, а також брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів з використанням системи «EasyCon».
Таким чином, враховуючи суспільно-політичну ситуацію, яка склалася в Україні після 24.02.2022, адвокат позивачки повинен був проявити обачну розумність в реалізації свого права на ознайомлення з матеріалами справи №914/3473/21 та попередньо, в телефонному режимі, отримати інформацію щодо стану розгляду справи та наявність в ній документів з котрими є необхідність в ознайомленні.
Крім цього, з метою в т.ч. належного ознайомлення сторін з матеріалами справи діє система «Електронний суд» в котрій знаходяться скановані копії всіх матеріалів, які є у справі. Адвокат Трускавецький Р.С. вправі був зареєструватися у вказаній системі і ознайомлюватися з матеріалами справи без витрачання часу на добирання до суду і в зворотному напрямку (22 години). Однак цим правом останній не скористався.
Також відсутньою була необхідність у підготовці клопотання від 05.04.2022 про ознайомлення з матеріалами справи, оскільки 17.01.2022 представником позивачки подано аналогічне клопотання (витрати на послуги з підготовки котрого заявляються окремо) і станом на 05.04.2022 право на ознайомлення згідно цього клопотання адвокат не реалізував.
Щодо непропорційності судових витрат до предмета спору, то суд зазначає, що предметом спору у справі №914/3473/21 було стягнення грошових коштів в розмірі 160 693,27 грн., які складаються із 105 000,00 грн. основної заборгованості, 6 456,17 грн. пені, 1 110,82 грн. 3% річних, 3 126,28 грн. інфляційних втрат та 45 000,00 грн. штрафу. Підставами позовних вимог були обставини несвоєчасної оплати бухгалтерських послуг за Договором №27/04-21, надання котрих підтверджується як підписаними двома сторонами актами приймання-передачі наданих послуг, так і актами, які підписано лише позивачкою.
Враховуючи характер господарських відносин між позивачкою та відповідачем, та наявну в матеріалах справи доказову базу, існуючий спір не становив собою великої складності та не потребував значного обсягу правової допомоги, що надавалася.
Згідно рішення суду від 11.04.2022 в даній справі, із заявленої до стягнення суми в розмірі 160 693,27 грн., суд стягнув на користь позивачки лише 50 107,44 грн.
Таким чином, розмір витрат на правову допомогу (з урахуванням вирахуваних витрат у відшкодуванні котрих суд відмовив повністю) в сумі 58 070,00 грн. є явно непропорційним до ціни задоволених позовних вимог.
Підсумовуючи все викладене вище, враховуючи обставини даної справи, керуючись критеріями реальності (дійсності та необхідності) наданих послуг, пов'язаності цих послуг із розглядом справи №914/3473/21 та розумності їх розміру, суд доходить висновку, що розумним та справедливим буде відшкодування позивачці витрат на правову допомогу в розмірі 9 354,00 грн. В решті вимог слід відмовити.
Щодо клопотання ТОВ «ВП-БІОНІК» про стягнення витрат на правову допомогу адвоката Сибаля О.Б.
На підтвердження розміру понесених (таких що мають бути понесені) витрат на правову допомогу відповідач надав Договір про надання правової допомоги №781/Г від 17.01.2022 (далі - Договір №781/Г), укладений між ТОВ «ВП-БІОНІК» (Клієнт) та адвокатом Сибалем О.Б.
Згідно п. 1.1 Договору №781/Г адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо:
- надання правової інформації, консультацій, роз'яснень з правових питань;
- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;
- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);
- представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
За змістом ст. ст. 3.1 та 3.2 Договору №781/Г розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначений у Додатку до нього. Кошти клієнт переказує на картку Приватбанку адвоката з призначенням платежу: «оплата за адвокатські послуги».
17.01.2022 ТОВ «ВП-БІОНІК» разом із адвокатом Сибалем О.Б. уклали Додаток до Договору №781/Г в котрому сторони домовилися, що гонорар адвоката визначений у п. 3.1 Договору становить:
- 6 000,00 грн. за ознайомлення з матеріалами справи та написання заяв по суті справи;
- 1 000,00 грн. за участь у кожному судовому засіданні.
11.04.2022 між сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг на підставі Договору №781/Г, в котрому зазначили, що клієнт оплатив гонорар за послуги адвоката, передбачений у п. 3.1 Договору №781/Г та додатку до нього, у розмірі 9 000,00 грн. з яких:
- 6 000,00 грн. за ознайомлення з матеріалами справи №914/3473/21 у Господарському суді Львівської області та написання заяви по суті справи (відзиву);
- 3 000,00 грн. за участь у трьох судових засіданнях у вказаній справі, які відбулися 31.01.2022, 14.02.2022 та 11.04.2022.
Крім цього, адвокатом Сибалем О.Б. долучено до матеріалів справи Ордер від 17.01.2022 Серія ВС №1118034 на надання правничої допомоги ТОВ «ВП-БІОНІК» на підставі Договору №781/Г у Господарському суді Львівської області, а також Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 05.10.2017 Серія ЛВ №000740.
Відповідач звернуся в суд з заявою в котрій просить витрати на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн. стягнути з позивача.
Заперечуючи проти заявленого клопотання, представник позивача наголошує, що в адвоката Сибаля О.Б. відсутні повноваження здійснювати процесуальне представництво за ордером ВС№1118034 від 17.01.2022, так як умови Договору про надання правової допомоги №781/г від 17.01.2022 не містять такого доручення як представництво адвокатом інтересів клієнта в Господарському суді Львівської області у справі №914/3473/21.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій вказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, договір про надання правової допомоги визначає взаємні права й обов'язки адвоката (адвокатського об'єднання) та клієнта, який звернувся за правовою допомогою, а також обсяг повноважень адвоката (адвокатського об'єднання) при здійсненні представництва інтересів клієнта, в тому числі в судах.
Відсутність в договорі вказівки щодо надання правової допомоги в конкретній справі, за наявності передбаченого виду правової допомоги та відповідного обсягу повноважень адвоката, на думку суду, не має правового значення для третіх осіб (в т.ч. суду), так як згідно вимог процесуального законодавства України сам по собі договір про надання правової допомоги не є достатнім та належним доказом повноважень адвоката в господарському процесі (ухвала КГС ВС від 02.07.2018 у справі №910/17956/17).
На підставі договору адвокатом (адвокатським об'єднанням) видається ордер, що є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката (адвокатського об'єднання) на вчинення дій в інтересах клієнта, що узгоджується з пунктом 11 Положення про ордер №41 (пунктом 14 Положення про ордер №36).
У постанові КГС ВС від 23.07.2019 у справі №910/7398/18 зазначено, що ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
Як вбачається з п. 1.1 Договору №781/Г в ньому сторони погодили такий вид правової допомоги як, зокрема, здійснення адвокатом Сибалем О.Б. представництва та захист інтересів ТОВ «ВП-БІОНІК» у судах господарського судочинства.
З урахуванням погодженого виду допомоги, адвокат Сибаль О.Б. видав ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ВП-БІОНІК» у Господарському суді Львівської області. Доказом правомірності представництва інтересів відповідача в справі №914/3473/21 слугує підписаний відповідачем Акт приймання-передачі наданих послуг від 11.04.2022 з котрого вбачається, що адвокат Сибаль О.Б. за Договором №781/Г уповноважувався на відповідне представництво.
Не заслуговують на увагу також доводи представника позивачки, що серед поданих адвокатом відповідача додатків відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат і відсутні докази про оплату правничої допомоги, яка підлягає оплаті.
Так, з Акту приймання-передачі наданих послуг від 11.04.2022 вбачається наступне:
- клієнт оплатив гонорар за послуги адвоката на загальну суму 9 000,00 грн. (в розмірі, що визначено Додатком до Договору №781/Г);
- перелік послуг, які були оплачені адвокату Сибалю О.Б. у справі №914/3473/21.
Те, що оплата гонорару адвоката не була здійснена на картку Приватбанку, як це визначено в п. 3.2 Договору №781/Г не має правового значення, оскільки сторони вправі змінювати вказаний порядок.
Більше того, як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Зміст Акту приймання-передачі наданих послуг від 11.04.2022 дає суду можливість встановити обсяг і види наданих адвокатом послуг, а тому не заслуговують на увагу доводи представника позивачки, що серед поданих адвокатом відповідача додатків відсутній детальний опис робіт (наданих послуг).
Єдине на що суд звертає увагу, це те, що в акті серед послуг вказано участь представника відповідача в судовому засіданні 14.02.2022, яке не відбулося у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності судді Крупника Р.В. Однак, дана обставина жодним чином не впливає на правильність визначення загального обсягу робіт, що підлягають оплаті. Так, адвокат Сибаль О.Б. брав участь у трьох судових засіданнях у справі №914/3473/21, однак ці засідання відбулися 17.01.2022, 31.01.2022 та 11.04.2022.
Таким чином, перевіривши подані представником відповідача документи на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, суд зазначає, що обсяг послуг за котрі стягується оплата відповідає фактично наданим послугам, а розмір понесених витрат принципу розумності та пропорційності до предмета спору.
Однак, заява відповідача підлягає частковому задоволенню з урахуванням того, що за змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, в т.ч. витрати на правову допомогу, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи те, що в задоволенні 68,82% вимог позивачки було відмовлено, то з неї підлягають стягненню на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6 193,80 грн.
Таким чином, керуючись ст.ст. 2, 12-13, 16, 42, 123-124, 126, 129, 222, 232-233, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/3473/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП-БІОНІК» (82200, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, буд. 64/1; код ЄДРПОУ 43909982) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 9 354,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП-БІОНІК» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/3473/21 задовольнити частково.
5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП-БІОНІК» (82200, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, буд. 64/1; код ЄДРПОУ 43909982) 6 193,80 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
6. У задоволенні решти вимог відмовити.
7. Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
8. Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 25.05.2022.
Суддя Крупник Р.В.