79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.05.2022 Справа № 914/3985/21
За позовом: Львівського міського центру зайнятості, м.Львів,
до відповідача: Львівської митниці ДФС, м.Львів,
про: стягнення 23389,66 грн.
Суддя І. Б. Козак
При секретарі Г.Гелеш
Представники сторін
Від позивача: В.Савка - представник,
Від відповідача: не з'явилися.
На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського центру зайнятості до Львівської митниці ДФС про стягнення 23389,66 грн.
Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 08.02.2022. Ухвалою суду від 03.05.2022 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 17.05.2022.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 17.05.2022 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача 23389,66 грн суми виплеченої допомоги по берзобіттю працівнику відповідача ОСОБА_1 за період з 21.08.2012 по 15.08.2013.
Попередній розрахунок судових витрат позивача:
· 2270,00 грн - сплачений судовий збір.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, у відзиві на позов (вх.№3260\22 від 07.02.2022) заперечив проти позовних вимог повністю. Зазначив, що даний спір виник через умисне неповідомлення ОСОБА_1 Львівського міського центру зайнятості про поновлення його на роботі за рішенням суду. Крім того, позивач, на думку відповідача, помилково обгрунтовує свої позовні вимоги ч.4 ст.35 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тоді як мала б застособуватися норма п.3 ст.36 цього ж Закону. На думку відповідача, спірні кошти слід стягувати зі ОСОБА_1 , а не з митниці. Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності при вирішенні цього спору (вх.№3261\22 від 07.02.2022), просить відмовити у задоволенні позову, бо позивач пропустив строк на звернення з цим позовом до суду.
У відповіді на відзив (вх.№4201\22 від 15.02.2022) позивач заперечив проти аргументів відповідача та проти застосування строку позовної давності з таких міркувань:
1. В порядку обміну інформацією між Державним центром зайнятості, Державною податковою інспекцією України та Пенсійним фондом України лише 06.02.2020 в Єдину інформаційно-аналітичну систему Державної служби зайнятості в персональну картку №135012081400040 безробітного ОСОБА_1 від Пенсійного Фонду України у розділ «ПФУ про періоди зайнятості особи» завантажено файл з інформацією про припинення ОСОБА_1 07.12.2019 трудових відносин згідно з п.5 ст.36 КЗпП України (в порядку переводу) від роботодавця Львівська митниця ДФС.
2. Відповідно до п.4 ст.35 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
3. Враховуючи наведене, лише 06.02.2020 Центр довідався про право на стягнення виплаченого відшкодування допомоги, звернувся в межах строку позовної давності, а тому, заява про застосування строку позовної давності не підлягає задовленню.
Обставини справи.
ОСОБА_1 після звільнення 30.07.2012 з Львівської митниці зареєструвався 14.08.2012 у Львівському міському центрі зайнятості з метою пошуку роботи.
Відповідно до наказу Львівського міського центру зайнятості ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 21.08.2012 і було призначено допомогу з безробіття відповідно до п.п.1,3, 4 ст.22 та п.1 ст.23 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Допомога по безробіттю ОСОБА_1 була виплачена за період з 21.08.2012 по 15.08.2013 на загальну суму 23389,66 грн.
Наказом Державної митної служби України від 12.06.2013 №1013-к ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 31.07.2012 на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 у справі №2а-7604\12\1370.
21.08.2013 ОСОБА_1 подав до міського центру зайнятості заяву про зняття з обліку безробітних.
17.03.2021 Львівським міським центром зайнятості складено Акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ«Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та ЗУ «Про зайнятість населення» щодо застрахованої особи ОСОБА_1 .
Листом №10-1484\21 від 02.04.2021 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про повернення коштів у сумі 23389,66 грн, що були виплачені ОСОБА_1 як допомога по безробіттю, на підставі ч.1 ст.34 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Оцінка суду.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі Закон).
Пунктами 2, 6, 8 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що суб'єктами страхування на випадок безробіття є застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону. Страховий випадок це, зокрема, подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Частиною 1 статті 6 Закону передбачено, що застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону видом забезпечення за цим Законом, серед іншого, є допомога по безробіттю.
ОСОБА_1 після звільнення з Львівської митниці зареєструвався 21.08.2012 у Львівському міському центрі зайнятості з метою пошуку роботи.
Відповідно до наказу Львівського міського центру зайнятості ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 21.08.2012 і було призначено допомогу з безробіття відповідно до п.п.1,3, 4 ст.22 та п.1 ст.23 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Зазначені обставини підтверджуються витягом із наказів при прийняті рішення по ОСОБА_1 зокрема, але не виключно, ПК № 135012081400040.
Відповідно до розрахунку суми допомоги по безробіттю, що підлягає поверненню за період з 21.08.2012 по 15.08.2013 - становить 23389,66 грн.
Наказом Державної митної служби України від 12.06.2013 №1013-к ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 31.07.2012 на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 у справі №2а-7604\12\1370.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 у справі №2а-7604\12\1370 визнано протиправним і скасовано наказ Державної митної служби України «По особовому складу Львівської митниці» від 27.07.2012 року № 1562-к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 , старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська'Львівської митниці. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська'Львівської митниці. Стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30.07.2012 року по 07.12.2012 року в сумі 4 931 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять одну) грн. 28 коп.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду. Згідно з пунктом 34 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів" рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу. Вказане спростовує аргументи Відповідача, зазначені у пункті 11 цього рішення.
Згідно з частиною 4 статті 35 Закону із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Частиною 1 статті 34 Закону встановлено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Відповідно до пункту 5 Статуту Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, систему яких складають Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Таким чином, законодавством передбачено право позивача стягувати з відповідача суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок відповідача як роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Аналогічна правова позиція висвітлена у численних постановах Верховного Суду: від 12.07.2018 № 914/586/17, від 09.07.2018 № 914/1875/17, від 12.06.2018 № 914/2087/17.
У зв'язку із зазначеним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 23389,66 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заяви про застосування строку позовної давності при вирішенні даного спору, то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки позивачем строк позовної давності не пропущено. Лише 06.02.2020 в порядку обміну інформацією з Пенсійним фондом України Центр (позивач) довідався про право на стягнення виплаченого відшкодування допомоги. З цим позовом Львівський міський центр зайнятості звернувся 23.12.2021, тобто в межах строку позовної давності.
Судові витрати.
Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Львівської митниці ДФС (адреса: 79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Костюшка, будинок 1; ідентифікаційний код 39420875) на користь Львівського міського центру зайнятості (адреса: 79039, Львівська область, місто Львів, вулиця Княгині Ольги, будинок 122; ідентифікаційний код 25555035) 23389,66 грн відшкодування витрат на виплату допомоги по безробіттю та 2'270,00 грн витрат на оплату судового збору.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2022.
Суддя Козак І.Б.