вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
25 травня 2022 рокуСправа № 912/800/20
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лещенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/800/20
за позовом Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)", 28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське
до відповідача: Приватного підприємства "Удача", 28622, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ганно-Требинівка, вул. Центральна, 2
про визнання недійсним договору
Представники сторін участі не брали
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" до Приватного підприємства "Удача" про визнання недійсним з моменту укладення Договору проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-00259/17 від 03.03.2017 з Додатком № 1, укладеного між Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" та Приватним підприємством "Удача", з покладанням на відповідача судових витрат.
Ухвалою від 02.03.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/800/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 20.03.2020.
11.03.2020 від Приватного підприємства "Удача" до суду надійшов відзив на позовну заяву, з доказами його направлення позивачу, відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Так відповідач зазначає, що виконання робіт в сільському господарстві залежить від погодних умов та кількості опадів, у зв'язку з чим в Договорі були перераховані всі можливі види робіт на земельній ділянці. На виконання умов Договору відповідач виконав ряд робіт, підготував акти виконаних робіт та надав їх позивачу. Позивач перевірив якість виконання робіт та підписав акти без зауважень.
Стосовно повноважень та злочинної домовленості представника позивача та відповідача щодо укладення фіктивних договорів, позивач не надає жодних доказів звернення із відповідною заявою до правоохоронних органів або результатів розслідування по даному факту. В той же час, факт злочинної змови може бути підтверджено тільки вироком суду, який набрав законної сили.
Відповідно до вимог законодавства Підрядник при укладенні договору не зобов'язаний перевіряти наявність правовстановлюючих документів та доказів про реєстрацію земельних ділянок зі сторони Замовника. Факт не оформлення належним чином права користування землею, а також не визначення меж земельної ділянки обробіток якої є предметом договору не може свідчити про фіктивність договорів щодо її обробітку. Також не заслуговує на увагу посилання позивача на відсутність реєстрації податкових накладних, оскільки останні відображені у податковій звітності (декларації) за відповідний період, що свідчить про те. що сторонами було укладено договір із наміром створити певні наслідки.
13.03.2020 до суду ПП "Удача" подано заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №912/4025/19.
Ухвалою суду від 03.04.2020 постановлено продовжити розгляд справи №912/800/20 на стадії підготовчого провадження. Зупинити провадження у справі № 912/800/20 до закінчення розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 912/4025/19.
Ухвалою від 21.02.2022 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 11.03.2022.
Вказану ухвалу відповідач отримав 02.03.2022 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Будь-які клопотання не надходили.
У зв'язку з введенням воєнного стану в України, підготовче засідання у справі, призначене на 02.03.2022, не відбулося.
Листом від 25.03.2022 суд запропонував сторонам повідомити про можливість прийняття участі в судовому засідання, однак відповіді на вказаний лист не надійшло.
Ухвалою від 08.04.2022 суд призначив у справі судове засідання на 28.04.2022.
Сторони отримали вказану ухвалу суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та розпискою.
Ухвалою суду від 28.04.2022 закрито підготовче провадження у справі №912/800/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2022 о 16:00 год.
Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засідання 25.05.2022 не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та розпискою.
Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Оскільки неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників сторін.
В судовому засіданні 25.05.2022 судом досліджено докази у справі.
Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
03.03.2017 Замовник - Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України" в особі Шевченко Т.В. та Підрядник - Приватне підприємство "Удача" в особі Зінченка Р.В. дійшли згоди та уклали між собою Договір № Г-00259/17 проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції (далі - Договір) (а.с. 32-34), за п. 1.1 якого визначено предмет договору, а саме: згідно цього договору Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати наступний вид робіт, направлений на вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці площею 20 га , яка розташована на полі №36 (Завтурове), яке знаходиться у користуванні Замовника: дискування, рихлення, культивація, боронування, посів на замовлення замовника, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.
Згідно п. 1.2. Договору об'єм робіт, що будуть виконуватись Підрядником, визначається актами виконаних робіт, який є обов'язковим додатком до цього Договору. Після завершення виду робіт Підрядник надає замовнику акт з зазначенням виду виконаних робіт, площі земельної ділянки та витрат на проведення даного виду робіт.
За п. 1.3. Договору роботи по цьому договору виконуються обладнанням Підрядника з використанням власних паливно-мастильних матеріалів, хімічних засобів обробітку ґрунту та рослин, посівного матеріалу.
Відповідно до п. 1.4. Договору строк виконання робіт зазначених у цьому договорі, визначається Замовником в період після підписання цього Договору, загальний термін дії договору становить три роки.
Пунктом 1.5. Договору визначено, що перелік робіт може змінюватися за рішенням Замовника враховуючи вид сільськогосподарської культури та інших обставин.
Розділ 3 Договору містить умови про порядок виконання робіт.
Підрядник починає роботи, які є предметом цього договору, після підписання договору (пункт 3.1. Договору).
Недоліки виконання робіт або перевитрати матеріалів, допущені з вини Підрядника, повинні бути усунені Підрядником за свій рахунок (пункт 3.2. Договору).
Земельна ділянка Замовником не передається та всі роботи проводяться під наглядом Замовника, в строки та об'ємах, визначених на розсуд Замовника (пункт 3.3. Договору).
Замовник зобов'язується надати Підряднику доступ до земельної в обсязі, необхідному для виконання Підрядником покладених на нього обов'язків та визначити межі земельних ділянок, на яких мають виконуватися роботи з обробітку земельної ділянки (пункт 3.4. Договору).
Відповідно до пункту 3.5. Договору Замовник щорічно до завершення терміну дії договору в період з 1 до 31 січня надає Підряднику перелік культур, які мають буди засіяні на визначеній Договором площі та одночасно пропонує погодити вартість виконання окремих видів робіт з врахуванням ринкової вартості послуг з обробітку землі, що викладається у формі додатку до Договору. У разі невиконання даної умови Підрядник проводить виконання робіт відповідно до переліку робіт попереднього року та самостійно визначає вартість робіт виконаних робіт на основі ринкових цін на такий вид робіт в даному регіоні, які Сторонами вважаються автоматично погодженими.
Розділом 4 визначено умови про ціну договору та фінансові розрахунки.
Згідно пункту 4.1. Договору загальна вартість виконаних робіт вираховується з врахуванням загального об'єму виконаних робіт та часу, витраченого на виконання даної роботи, а також витратних матеріалів, які були використані при здійсненні договору. Ціна визначається з врахуванням вартості паливно-мастильних матеріалів, хімічних засобів обробітку ґрунту та рослин, вартості посівного матеріалу.
Ціна на роботи визначається з врахуванням середньоринкових цін, які діють у відповідній місцевості (пункт 4.2. Договору).
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що остаточна ціна договору визначається відповідно до актів виконаних робіт з врахуванням ціни на ПММ, витратні матеріали, посівний матеріал, мінеральні добрива та інш. на момент придбання даним матеріалів Підрядником.
Розрахунок по договору проводиться щорічно після виконання всіх робіт Підрядником відповідно до додатку до даного Договору та підписання актів виконаних робіт (пункт 4.4 Договору).
Вартість окремих видів робіт встановлюється щорічно відповідно до ринкової вартості робіт, витратних матеріалів, посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин інш. (пункт 4.5. Договору).
Пунктом 7.1. Договору визначено, що останній припиняє свою дію у випадку завершення виконання робіт Підрядником, за рішенням суду, за згодою сторін.
За п. 8.1., 8.3. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Всі додатки до договору, підписані під час дії договору являються обов'язковими для виконання сторонами договору в повному обсязі.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
17.08.2017 Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України" в особі Шевченко Т.В. (Замовник) та Приватне підприємство "Удача" в особі Зінченка Р.В. склали акти виконаних робіт відповідно до Договору № Г-00259/17 від 03.03.2017 (а.с. 35-39), якими підтверджено виконання робіт за договором із визначенням виду робіт, їх вартості, витрат палива та його вартість, а також розрахунки загальної вартості робіт за кожним актом окремо.
За змістом п.п. 4 Договору визначено, що розрахунок по договору проводиться щорічно після виконання всіх робіт "Підрядником" та підписання актів виконаних робіт
17.08.2017 Приватним підприємством "Удача" оформлено рахунок-фактуру №259 на суму 38.850,00грн (а.с. 40).
Державний акт на право постійного користування землею серії КР № 00002 від 09.11.1995 видано відповідно до рішення виконкому Устинівської районної ради народних депутатів від 11.09.1995 № 238 (а.с. 28-29).
Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" подано звіти про посівні площі в 2017 році (а.с. 103-111) та податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, згідно якої розраховано суму земельного податку на земельні ділянки згідно Державного акта серії КР № 00002 (а.с. 118-120).
Наказом керівника Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" №118 від 04.12.2017 встановлено нумерацію полів, які знаходяться на балансі підприємства (а.с. 30).
Щодо вказаних в наказі земельних ділянок між Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" та Приватним підприємством "Удача" укладено, окрім Договору № Г-00259/17 від 03.03.2017, й інші договори від 03.03.2017 на проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції, щодо яких підписано акти виконаних робіт, оформлено рахунки-фактури (а.с. 41-102).
23.01.2017 між Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" (замовник) та Приватним підприємством "Удача" (підрядник) укладено договір №Г-18 на вирощування товарної сільськогосподарської продукції з додатком №1 щодо переліку земельних ділянок та додатком № 2 щодо видів робіт (а.с. 112-116).
До вказаного договору між сторонами укладено додаткову угоду від 25.09.2017, згідно якої доручено Приватному підприємству "Удача" збирання вирощеного врожаю на площі 3 193 га (а.с. 116-1117).
Проте, за переконанням позивача, Договір суперечить нормам діючого законодавства та має бути визнаним недійсним з низки підстав, а саме на підставі ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 232 Цивільного кодексу України.
Спірний договір було укладено внаслідок зловмисної домовленості представника Державного підприємства Шевченка Т.В. з ПП "Удача" та цей договір є безтоварним, тобто фіктивним. Метою укладення такого Договору було створення умов для незаконного заволодіння коштами Державного підприємства.
ОСОБА_1 усвідомлював, що укладаючи спірний договір вчиняє правочин всупереч інтересам підприємства, оскільки внаслідок підписання документів ПП "Удача" отримує можливість вимагати стягнення з підприємства грошових коштів без виконання зазначених у договорі робіт. Також, ОСОБА_1 усвідомлював, що Державне підприємство не має права укладати господарські договори стосовно земельної ділянки, право постійного користування якою Державному підприємству не належить, також те, що межі земельної ділянки площею 20 га на полі №36 (Завтурове) визначити на місцевості неможливо, оскільки у Державного підприємства немає такого поля та землевпорядника, і як наслідок неможливо буде здійснити нагляд за виконанням робіт та визначити строки виконання робіт і так далі.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Строки виконання робіт або її окремих етапів встановлюються в договорі підряду, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк (ст. ст. 846, 853, 854 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно зі ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
Чинним законодавством не передбачена можливість визнання договору частково фіктивним.
У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 №9 судам роз'яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.
Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Ознака вчинення правочину лише для виду повинна бути властива діям обох сторін. Якщо одна сторона діяла лише для виду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч.1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, що за правилами ст. 215 цього кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України.
Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18).
Таким чином, позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 зі справи № 917/1307/18).
Оцінивши матеріали справи в сукупності з наведеними сторонами доводами, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору №Г-00259/17 від 03.03.2017, виходячи з наступного.
Позивачем в якості однієї з підстав позову визначено відсутність в оспорюваному договорі об'єму та строків виконання робіт, що будуть виконуватись Підрядником, а також невідповідність вимогам чинного законодавства визначення такого об'єму в актах виконаних робіт.
В п. 1.1. Договору визначено перелік робіт, що є предметом договору та визначено, що вказані в договорі види робіт мають бути виконані на земельній ділянці площею 20 га. Актами виконаних робіт (а.с. 35-39) підтверджено виконання робіт саме на вказаній в договорі площі. Розрахунок вартості робіт здійснено також враховуючи вказану площу земельної ділянки та узгоджену сторонами вартість робіт за гектар.
Пунктом 1.4. Договору передбачено визначення строків виконання робіт Замовником. При цьому, господарський суд погоджується з доводами відповідача щодо залежності таких строків від різних факторів, що впливають на виконання сільськогосподарських робіт, зокрема від погодних умов, вологості ґрунту і т.ін.
Не відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача спірного договору не є підтвердженням його фіктивності, оскільки вказана обставина може свідчити лише про недоліки в організації роботи підприємства, проте не про фіктивність господарської операції.
Поряд з тим господарський суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що невстановлення меж земельної ділянки не впливає на виконання робіт за договором.
Підписання актів виконаних робіт в один день також не може свідчити про фіктивність правочину, оскільки спірним договором не встановлено строків підписання актів. Крім того, дату підписання актів - 17.08.2017 не слід ідентифікувати з датою виконання робіт за Договором.
Твердження Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" щодо недоцільності укладення інших договорів при наявності договору №Г-18 від 23.01.2017 відхиляються судом, оскільки сторони є вільними в укладенні договору і визначені його умов (ст. 6, 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до наявних в матеріалах справи договорів, стосовно земельної ділянки в полі №36 (Завтурове) укладено вісім договорів щодо площі по 20 та 17 га кожний окремо. Тобто, за наявними матеріалами справи площа земельної ділянки в полі №36 (Завтурове), щодо якої укладено договори, у т.ч. оспорюваний договір, не перевищує загальну площу вказаного поля.
В частині твердження позивача про укладення спірного договору внаслідок зловмисної домовленості, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частина третя статті 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у статтях 229 - 233 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 232 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.
Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 Цивільного кодексу України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.
Отже, розглядаючи позовні вимоги про визнання недійсним договору на підставі статті 232 Цивільного кодексу України, суд має брати до уваги, що необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і іншої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) вчинення представником дій в межах наданих йому повноважень.
Верховний Суд України у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 зазначили, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.
Звертаючись із позовною заявою про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність усіх ознак правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони, а суд має перевірити відповідність доводів позивача вимогам статті 232 ЦК України і лише за наявності всіх ознак має підстави для визнання договору недійсним.
Таким чином, для задоволення позовних вимог позивач повинен довести усі ознаки які б вказували, що спірний правочин вчинений у результаті зловмисної домовленості представника.
Позивачем та матеріалами справи не доведено наявності умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання, а також наявності самої домовленості. При цьому, виконання дій від імені Державного підприємства виключає зловмисну домовленість.
Слід звернути увагу, що аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №912/2771/19 між тими ж сторонами.
Відтак, суд дійшов висновку, що відсутні підстави з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, так як позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності зловмисної домовленості сторін представника однієї сторони з другою стороною під час укладення спірного договору .
Доводи позивача про те, що право користування земельними ділянками, які надано в постійне користування Устинівській ік 305/37 на державне підприємство не переоформлювалось не приймається судом, оскільки подані до матеріалів справи докази свідчать про те, що відповідач такими землями розпоряджався та використовував їх.
Вказане підтверджується копіями листів Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" від 28.03.2019 №10/369 Інгульської сільської ради від 25.03.2019 №81, зі змісту яких вбачається, що земельна ділянка, яка надана у постійне користування установі ІК 305/37 згідно державного акту на право постійного користування землею серії КР 00002 від 9 листопада 1995 року, перебувають на балансі та використовуються позивачем за зустрічним позовом, також ним сплачується земельний та інші передбачені законодавством податки (а.с. 182, 184).
Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та визнання недійсним Договору проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-00259/17 від 03.03.2017 з Додатком №1.
Судові витрати у справі у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" через Електронний суд, Приватному підприємству "Удача" (28622, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ганно-Требинівка, вул. Центральна, 2).
Повне рішення складено 25.05.2022.
Суддя В.Г. Кабакова