вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"25" травня 2022 р. м. Київ Справа №911/679/22
Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвейерні системи» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Клінічна, 6)
про стягнення 302622,18 грн
встановив:
У травні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвейерні системи» (далі - відповідач) про стягнення 302622,18 грн заборгованості за договором постачання електроенергії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №4200084472 від 09.09.2019, надалі - договір. У відповідача за договором виникла заборгованість, а саме за спожиту електроенергію за період 01.12.2021-31.01.2022 основний борг в сумі 297752,80 грн, а також пеня в сумі 4199,20 грн, 3% річних в сумі 670,18 грн, а всього 302622,18 грн.
З наведених підстав позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача загальної суми 302622,18 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У ст.162 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги, які мають бути дотримані позивачем при поданні позовної заяви.
Суд зазначає, що дотримання необхідних вимог до позовної заяви, які встановлені статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, пов'язане з виконанням завдання господарського судочинства.
Частиною 1 ст.162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У пунктах 3, 5 та 8 ч.3 ст.162 цього Кодексу встановлено, що позовна заява повинна містити в тому числі: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до ч.2 ст.164 цього Кодексу позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З поданої позовної заяви вбачається, що позивач в ній заявляє вимогу про стягнення основного боргу, а також пені та 3% річних.
В додатку 7 до позовної заяви позивач виклав, як він зазначає, детальну інформацію про нарахування відповідачу 297752,80 грн основного боргу, 4192,26 грн пені та 668,96 грн 3% річних.
Із наданого позивачем розрахунку основного боргу вбачається, що позивач навів в ньому всю історію нарахувань та оплат за договором за період з 01.01.2021 по 31.01.2022 з точки зору бухгалтерського обліку (із зазначенням дати та суми кожного нарахування відповідачу та кожної оплати відповідачем) і таким чином розрахував заборгованість (основний борг) в сумі 297752,80 грн, виходячи з усіх нарахувань та отриманих платежів.
При цьому, із доданого позивачем до позовної заяви договору про постачання електроенергії (копії) вбачається, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (пункт 5.5 договору).
Разом з тим суд відмічає, що на підтвердження усіх нарахувань відповідачу, які зазначаються позивачем в його розрахунку, позивачем до позовної заяви додано рахунки-фактури постачальника за період листопад 2021 - березень 2022, а також не підписані з боку відповідача акти прийняття-передавання електричної енергії за листопад 2021 на загальну суму 274182,71 грн, за грудень 2021 на загальну суму 21993,37 грн, за січень 2022 на загальну суму 1576,72 грн, за лютий 2022 на загальну суму 0,00 грн та за березень 2022 на загальну суму 0,00 грн. Позивачем до його розрахунку основного боргу не додано первинні документи за розрахункові періоди (рахунки-фактури та акти з січня 2021 по жовтень 2021) на підтвердження усіх інших нарахувань, які зазначені позивачем в його розрахунку за ці періоди.
Відтак, наведений позивачем розрахунок основного боргу у додатку до позовної заяви не можна вважати обґрунтованим розрахунком в аспекті ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у цьому розрахунку позивачем документально обґрунтовано лише нарахування відповідачу за листопад 2021 - січень 2022, а інші нарахування (за період з січня по жовтень 2021) за відсутності їх документального підтвердження позивачем в позовній заяві мають тільки інформаційний характер.
Водночас, із вказаного розрахунку позивача вбачається, що неоплаченими періодами (спірними періодами, за які заявляються вимоги про стягнення основного боргу в загальній сумі 297752,80 грн) є розрахункові періоди: листопад 2021 (нарахування відповідачу за електричну енергію згідно з актом прийняття-передавання за листопад 2021 становить 274182,71 грн), грудень 2021 (нарахування відповідачу за електричну енергію згідно з актом прийняття-передавання за грудень 2021 становить 21993,37 грн) та січень 2022 (нарахування відповідачу за електричну енергію згідно з актом прийняття-передавання за січень 2021 становить 1576,72 грн).
В той же, на стор. 4 позовної заяві позивач чомусь зазначає, що періодом виникнення заборгованості є період « 01.12.2021-31.01.2022».
У зв'язку з цим позивачу необхідно уточнити та викласти в позовній заяві обставини справи та обґрунтований розрахунок суми основного боргу з урахуванням фактичних спірних розрахункових періодів, за які було поставлено електроенергію позивачем відповідачу і які не були оплачені відповідачем, та надати відповідні докази, а саме:
- вказати спірні розрахункові періоди та загальну суму нарахування (вартості поставленої електроенергії позивачем відповідачу) за кожен з цих періодів,
- вказати дати та суми оплат (часткових оплат), якщо такі здійснювались відповідачем за поставлену позивачем відповідачу електроенергію за такі спірні розрахункові періоди.
При цьому, в якості доказу обґрунтованості нарахування вартості електроенергії за листопад 2021, грудень 2021 та січень 2022 позивачем до позовної заяви додані копії актів прийняття-передавання за відповідні періоди, які, як вбачається, не підписані з боку відповідача.
Також, в обґрунтування порушення (прострочення) сплати відповідачем основного боргу за електроенергію, а також нарахування пені та 3% річних позивач посилається в позовній заяві (буквально підкреслює) на те, що відповідно до п.5.7 договору оплата рахунків постачальника за цим договором здійснюється споживачем у строк, визначений у рахунку.
Позивачем до позовної заяви додано копії рахунків-фактур за листопад 2021, грудень 2021 та січень 2022, які містять незаповнені поля щодо дати їх отримання споживачем. При цьому і самим позивачем в позовній заяві не наведено конкретної календарної дати (дат), до якої відповідний рахунок-фактуру за спірний розрахунковий період (періоди) відповідач повинен був сплатити за умовами договору. Так само, позивачем до позовної заяви не надано ніяких доказів щодо фактичної передачі позивачем відповідачу рахунків-фактур, в той час як з доданої позивачем до позовної заяви комерційної пропозиції як додатку до договору вбачається, що строк оплати рахунків прив'язаний до дати їх отримання споживачем, а в п.5.7 договору, на який посилається позивач в позовній заяві, зазначено, що порядок оплати рахунків встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.
Отже, позивачем в позовній заяві не наведене повне обґрунтування виникнення прострочення оплати відповідачем вартості електроенергії як в аспекті прострочення основного боргу, так і нарахованої позивачем в позовній заяві пені та 3% річних за прострочення оплати основного боргу.
Крім того, надання позивачем до позовної заяви непідписаних з боку відповідача актів прийняття-передавання за листопад 2021, грудень 2021 та січень 2022 за відсутності будь-якого додаткового обґрунтування не може вважатись належним обґрунтуванням позовних вимог позивачем.
У зв'язку з цим позивачу необхідно викласти в позовній заяві обставини справи, їх докази та обґрунтування позовних вимог у разі відсутності підписаних відповідачем актів прийняття-передавання за спірні періоди, а саме:
- зазначити, до якої конкретної календарної дати повинні були бути сплачені відповідачем рахунки-фактури за спірні розрахункові періоди та надати відповідне обґрунтування з урахування умов договору та обраної споживачем комерційної пропозиції, в т.ч. викласти обставини передачі позивачем відповідачу рахунків-фактур та актів приймання-передавання за спірні розрахункові періоди та надати відповідні докази,
- навести обґрунтування того, які дії повинні вчиняться постачальником електричної енергії та споживачем відповідно до законодавства, що регулює функціонування електричної енергії, та умов укладеного договору постачальником із споживачем для фіксації обсягу (вартості) поставленої постачальником споживачу електричної енергії за розрахунковий період, і навести виклад обставин того, чи були вчинені позивачем такі дії щодо нарахування по кожному із спірних розрахункових періодів з наданням відповідних доказів,
- при необхідності надати інші докази та/або обґрунтування здійснених позивачем відповідачу нарахувань за спірні розрахункові періоди з посиланням на законодавство.
Крім того, із наданого позивачем в додатку до позовної заяви розрахунку пені та 3% річних вбачається, що позивач (представник позивача) при підготовці позовної заяви не складав обґрунтований розрахунок пені та 3% річних з посиланням на докази, розрахунком суми простроченого боргу, обґрунтуванням дати виникнення прострочення, а використав певний внутрішній документ системи обліку позивача.
Так, наданий позивачем розрахунок пені не містить обґрунтування, чому у періоді з 11 по 31.01.2022 позивачем нарахована пеня від суми основного боргу 21993,37 грн та додатково у періоді з 04 по 31.01.2022 від суми 274182,71 грн (відсутній розрахунок суми основного боргу з посиланням на докази його виникнення та обґрунтуванням дати виникнення прострочення). Крім того, нижче по тексту розрахунку зазначено, що нарахування пені стосується періоду з 01.12.2021 по 26.04.2022, в той час як в розрахунку фактично наявні нарахування лише у періоді з 11 по 31.01.2022 та з 04 по 31.01.2022, а за інші періоди (до 26.04.2022) нарахувань в розрахунку немає.
Так само, наданий позивачем розрахунок 3% річних не містить обґрунтування, чому у періоді з 11 по 31.01.2022 позивачем нараховані 3% річних від суми основного боргу 21993,37 грн та додатково у періоді з 04 по 31.01.2022 від суми 274182,71 грн (відсутній розрахунок суми основного боргу з посиланням на докази його виникнення та обґрунтуванням дати виникнення прострочення). Крім того, нижче по тексту розрахунку зазначено, що нарахування 3% річних стосується періоду з 01.12.2021 по 26.04.2022, в той час як в розрахунку фактично наявні нарахування лише у періоді з 11 по 31.01.2021 та з 04 по 31.01.2022, а за інші періоди (до 26.04.2022) нарахувань в розрахунку немає.
У зв'язку з цим використання позивачем певного внутрішнього документу системи обліку позивача не може вважатись обґрунтованими розрахунками пені та 3% річних в аспекті ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить обґрунтувань дати виникнення прострочення, розміру (розмірів) основного боргу, використаного для розрахунку, з посиланням на відповідні докази та містить суперечності щодо періодів нарахування, за які позивачем заявляються відповідні позовні вимоги.
Наведене є недоліками позовної заяви, що підлягають усуненню.
Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.174 цього Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, усунення позивачем недоліків позовної заяви повинне бути здійснене з урахуванням положень пункту 1 ч.1 ст.164 та ч. 1 ст.172 цього Кодексу щодо обов'язковості надсилання учасникам справи позовної заяви та копії доданих до неї документів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Також суд роз'яснює, що відповідно до ч.3 ст.2 та ст.14 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач в позовній заяві зазначає, що він звернувся до ПраТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з проханням надати інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем в паперовому вигляді, однак на момент звернення до суду відповідь отримана не була, тому зазначений документ буде поданий до суду відразу після отримання позивачем.
У зв'язку з цим суд роз'яснює, що разом з усуненням позивачем недоліків позовної заяви позивач вправі подати також відповідний документ(и), який у нього був відсутній на момент подання позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 162, 164, 172, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
3.1. письмових уточнень до позовної заяви із зазначенням обставин справи та обґрунтованого розрахунку суми основного боргу, а саме :
- зазначенням спірних розрахункових періодів та загальну суму нарахування (вартості поставленої електроенергії позивачем відповідачу) за кожен з цих періодів,
- зазначенням дат та сум оплат (часткових оплат), якщо такі здійснювались відповідачем за поставлену позивачем відповідачу електроенергію за такі спірні розрахункові періоди,
- зазначенням, до якої конкретної календарної дати (дат) відповідач повинен був оплатити рахунки-фактури за спірні розрахункові періоди, та наведенням відповідного правового обґрунтування, в т.ч. викладом обставин передачі позивачем відповідачу рахунків-фактур та актів приймання-передавання за спірні розрахункові періоди та зазначенням відповідних доказів,
- обґрунтуванням того, які дії повинні вчиняться постачальником електричної енергії та споживачем відповідно до законодавства, що регулює функціонування електричної енергії, та умов укладеного договору постачальником із споживачем для фіксації обсягу (вартості) поставленої постачальником споживачу електричної енергії за розрахунковий період, і виклад обставин того, чи були вчинені позивачем такі дії щодо нарахування по кожному із спірних розрахункових періодів з наданням відповідних доказів,
- при необхідності надати інші докази та/або обґрунтування здійснених позивачем відповідачу нарахувань за спірні розрахункові періоди з посиланням на законодавство;
3.2. письмових уточнень до позовної заяви із обґрунтованими розрахунками пені та 3% річних, в т.ч. обґрунтуванням дати виникнення прострочення основного боргу, розміру основного боргу, використаного для розрахунків, зазначенням доказів існування основного боргу у відповідному розмірі у відповідні періоди нарахування, зазначенням фактичних періодів нарахувань, за які позивачем заявляються відповідні позовні вимоги про стягнення пені та 3% річних;
3.3. доказів на підтвердження викладених позивачем обставин в уточненнях до позовної заяви з урахуванням даної ухвали господарського суду про залишення позову без руху.
4. Подати суду докази направлення відповідачу документів, складених на усунення недоліків позовної заяви за цією ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2022 №911/679/22.
5. Попередити позивача про те, що згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили 25.05.2022 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя О.О. Третьякова