номер провадження справи 12/219/21
14.02.2022 Справа № 908/3324/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/3324/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Герафак” (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, б. 58)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, б. 18)
про стягнення 120 000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Герафак” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 11.11.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” про стягнення 120 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 22.11.2021 позовну заяву залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.
09.12.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява від 06.12.2021, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 14.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3324/21, справі присвоєно номер провадження №12/219/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань по договору поставки №306 від 02.08.2021 щодо оплати товару на суму 120 000,00 грн.
30.12.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач підтвердив отримання від позивача продукції на загальну суму 240 000,00 грн., зазначивши при цьому, що отриманий товар оплачений лише на суму 120 000,00 грн.
Крім того, у відзиві відповідач просить відмовити позивачеві у стягненні судового збору у розмірі 129,00 грн., оскільки за подання даного позову судовий збір має становити 22700,00 грн., натомість позивачем сплачено 2379,00 грн.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 14.02.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
02.08.2021 між ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, як Покупцем, та ТОВ “Герафак”, як Постачальником, укладено договір поставки № 306 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, зазначений у специфікації №1 до даного договору, а покупець - прийняти та оплатити такий товар.
Предметом договору є кальцій хлористий FUDIX (код ДК 021-2015: 24310000-0), загальна кількість, асортимент, номенклатура зазначені в специфікації №1 до даного договору, яка є невід'ємною частиною даного договору. Специфікація повинна містити найменування товару, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю товару та загальну кількість товару (п. 1.3. Договору).
У специфікації № 1 до договору сторонами обумовлено кількість товару - 20000 кг, по 12,00 грн. за 1 кг з ПДВ, загальною вартістю 240 000,00 грн.
Відповідно до п. 4.1. договору, покупець здійснює передоплату 50% вартості партії товару та залишок від суми у розмірі 50% партії товару протягом 7 днів з дати поставки партії товару на підставі рахунка постачальника.
Строк дії договору - з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2021 (п. 10.1 договору).
Платіжним дорученням №21-0007711 від 20.08.2021 відповідач здійснив оплату 50% вартості партії товару у розмірі 120000,00 грн.
Позивачем виконано умови договору та поставно товар на загальну суму 240 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0001035 від 31.08.2021.
Про отримання відповідачем товару свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на видатковій накладній.
Відповідач своїх зобов'язань щодо повної оплати отриманого товару не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 120000,00 грн.
Позивач посилається на те, що 01.10.2021 на електронну адресу відповідача ним була надіслана вимога про сплату заборгованості.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати товару на суму 120000,00 грн. стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем надано докази належного виконання зобов'язання щодо поставки обумовленого договором товару. Натомість, відповідачем доказів повної та своєчасної оплати отриманого товару не надано.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, відповідач у відзиві позовні вимоги визнав, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав.
За викладених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до пп.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Враховуючи викладене, за подання до суду даного позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн., натомість платіжним дорученням №1685 від 10.11.2021 позивачем сплачено 2 379,00 грн.
За викладених обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 2270,00 грн., а сума 129,00 грн. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України після звернення з відповідною заявою.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Герафак” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, б. 18, ідентифікаційний код юридичної особи 38983006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Герафак” (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, б. 58, ідентифікаційний код юридичної особи 13907607) заборгованість у розмірі 120 000,00 грн. (сто двадцять тисяч гривень 00 коп.), судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2022 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.