Справа № 487/1373/22
Провадження № 1-кс/487/1249/22
25.05.2022 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202215203000641 від 08.04.2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 307 КК України про арешт тимчасово вилученого майна,
12.05.2022 року слідчий СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості про вчинення якого 08.04.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за №1202215203000641 ініціював перед слідчим суддею клопотання, в якому просив накласти арешт на вилучені 10.05.2022 року під час складання протоколу затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_5 речі, а саме: мобільний телефон «IPhone 13» із сім-картою номером НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , визначивши місцем їх зберігання кімнату для зберігання речових доказів Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Клопотання мотивоване тим, що вищевказані предмети, вилучені під час огляду місця події (обшуку), мають доказове значення у кримінальному провадженні, вказані речі зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення.
Слідчий до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
В судовому засіданні власник майна був відсутній. Його неприбуття, згідно положень частини 1 статті 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання, матеріали, якими прокурор мотивувала його доводи, слідчий суддя дійшов наступного.
В ході розслідування кримінального провадження № 12022152030000468 від 08.04.2022 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва 10.05.2022 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході проведення якого виявлено наркотичний засіб - канабіс, який ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконно зберігав за вказаною адресою з метою подальшого збуту.
Відомості про скоєння вказаного кримінального правопорушення внесено до ЄРДР за №12022152030000641 від 10.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України та в подальшому об'єднано з кримінальним провадженням №12022152030000468
10.05.2022 за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України було затримано в порядку ст.. 208 КПК України - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: обшуку вказаного домоволодіння було виявлено та вилучено: мобільний телефон «IPhone 13» із сім-картою номером НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 .
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч.ч. 1, 2 ст. 171 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженню; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. (ч. 3 ст. 173 КПК України).
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.
Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 117, 167, 168, 170-173 КПК України, -
Клопотанняслідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 10.05.2022 року під час складання протоколу затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_5 речі, а саме: мобільний телефон «IPhone 13» із сім-картою номером НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 .
Визначити місце зберігання вилученого майна у Миколаївському РУП ГУНП в Миколаївській області, за адресою: м. Миколаїв, вул. Біла 44.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1