Справа № 944/6614/21
Провадження №1-кп/944/620/22
з питань продовження строку тримання під вартою
19.05.2022 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м.Яворові в режимі відеоконференції, клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021140000000103 від 14.09.2021 року про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яворів Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, -
на розгляді Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021140000000103 від 14.09.2021 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.
У відкритому судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що на початку вересня 2021 року, але не пізніше 13.09.2021 (точні час та дату не встановлено), у ОСОБА_6 , в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», з корисливих мотивів, виник злочинний намір на контрабандне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю медичного препарату «Acatar Acti-Tabs» із вмістом прекурсору «псевдоефедрин» в особливо великих розмірах.
Так, 13.09.2021 року о 06:46 год ОСОБА_6 керував автомобілем «Volkswagen Passat B7», р.н. НОМЕР_1 , що на праві власності належить його матері ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , однак повсякденно використовується ОСОБА_6 , виїхав з України в Республіку Польща через міжнародний пункт пропуску «Грушів-Будомєж».
Того ж дня, ОСОБА_6 , перебуваючи на території Республіки Польща (точний час та місце не встановлено) у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбав 210 блістерів по 12 таблеток в кожному препарату «Acatar Acti-Tabs» загальною кількістю 2520 таблеток із вмістом прекурсору «псевдоефедрин», які з метою контрабандного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю приховав у внутрішній кишені куртки - 24 блістери, нагрудній сумці - 12 блістерів, а також у конструктивних порожнинах автомобіля «Volkswagen Passat B7» р. н. НОМЕР_1 , а саме: у ніші для дрібних речей (бардачку) - 16 блістерів препарату «Acatar Acti-Tabs», попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрону; під килимком переднього пасажирського сидіння - 20 блістерів, попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрону; за обшивкою передніх пасажирських дверей - 58 блістерів, попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрон за обшивкою водійських дверей - 2 блістери; у ніші під кермом - 20 блістерів, попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрону; у повітряному каналі системи обігріву та кондиціонування автомобіля - 58 блістерів, попередньо запакувавши в еластичні колготи з капрону.
Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на контрабандне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю медичного препарату «Acatar Acti-Tabs» із вмістом прекурсору «псевдоефедрин» в особливо великих розмірах, що утруднює його виявлення, ОСОБА_6 13.09.2021 приблизно о 21:45 год транспортним засобом марки «Volkswagen Passat B7» р. н. НОМЕР_1 , в'їхав на територію України з Республіки Польща через пункт пропуску «Краківець-Корчова».
Рухаючись по території міжнародного автомобільного пункту пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці ДМС України, ОСОБА_6 , достовірно усвідомлюючи, що незаконно перевозить через державний кордон України прекурсор в особливо великих розмірах, обрав смугу руху спрощеного прикордонно-митного контролю «зелений коридор», чим заявив про те, що не переміщує через митний кордон України товари, які підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України.
В ході митного контролю ОСОБА_6 при його усному опитуванні не заявив та до митного контролю не пред'явив медичний препарат «Acatar Acti-Tabs» із вмістом прекурсору «псевдоефедрин».
Під час проведення поглибленого огляду автомобіля «Volkswagen Passat B7» р.н. НОМЕР_1 , в зоні митного контролю пункту пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці ДМС України, митними інспекторами виявлено та вилучено 210 блістерів по 12 таблеток препарату «Acatar Acti-Tabs», загальною кількістю 2520 таблеток, які були приховані від митного контролю, у спосіб, що утруднює виявлення, у яких виявлено прекурсор «псевдоефедрин» загальною масою 123,7320 грам.
Згідно Списку 1 Таблиці 4 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 «псевдоефедрин» є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю.
Відповідно до Таблиці 3 «Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000, «псевдоефедрин» масою 123,7320 грам становить особливо великий розмір.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні контрабанди прекурсору, тобто його переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.
14 вересня 2021 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.
Того ж дня ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, підтверджуються доказами, насамперед: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення з спецпідрозділу БКОЗ УСБ України у Львівській області № 14/3-2178 від 13.09.2021; рапортом щодо вчинення кримінального правопорушення з спецпідрозділу БКОЗ УСБ України у Львівській області № 62/14/3-2177 від 13.09.2021; протоколом огляду місця події від 14.09.2021 у боксі поглибленого огляду на виїзному напрямку МАПП через Державний кордон України «Краківець» митного поста «Яворів» Львівської митниці ДФС України, під час якого виявлено та вилучено 210 блістерів (препарату «АСАТАR АСТI-ТАВS» (загалом 2520 таблеток); протоколом затримання ОСОБА_6 від 14.09.2021, в ході якого було проведено особистий його обшук, під час якого вилучено предмети, що можуть мати значення для досудового розслідування; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 21.09.2021, під час якого останній зазначив про перевезення у власній сумці, а також в автомобілі Volkswagen Passat В7, д.н.з. НОМЕР_1 , на якому він перетнув митний кордон України, медичного препарату «АСАТАR АСТI-ТАВS»; висновком експерта №СЕ-19/114-21/16938-НЗПРАП від 19.10.2021 за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; протоколом огляду інформації, наявної на мобільному телефоні iPhone моделі SE, ІМЕІ НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 ; протоколом огляду інформації про перетини Державного кордону України ОСОБА_6 від 25.10.2021, в якому зафіксовано факти перетину кордону останнім, в тому числі 13.09.2021; протоколом огляду паспорта громадянина України ОСОБА_6 для виїзду за кордон від 26.10.2021, в якому зафіксовано наявність відміток про неодноразові перетини Державного кордону України ОСОБА_6 , в тому числі 13.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 14.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 14.09.2021; протоколами оглядів відеозаписів в пункті пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці від 26.10.2021; іншими матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2021 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, без визначення розміру застави, до 07.02.2022.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 28.03.2022 строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 26.05.2022.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що ризики наведенні в ухвалі Яворівського районного суду Львівської області, які стали підставою для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишились незмінними та не зменшились, враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, яке є особливо тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, має недостатньо міцні соціальні зв'язки, характер та обставини вчиненого ним правопорушення характеризують ОСОБА_6 , як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, також може знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказав, що аналізом інформації з'ясовано, що ОСОБА_6 напередодні затримання активно використовувався додаток «Telegram», програми «WhatsApp». Разом з тим, у досліджуваному телефоні відсутні будь-які відомості про встановлений додаток «Telegram» та додаток «WhatsApp», що свідчить про їх видалення з пам'яті. Обвинувачений може незаконно впливати на свідків, які надали викривальну інформацію, перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз, шантажу, у тому числі із застосуванням насильства чи використання інтернет ресурсів, з метою зміни або відмови їх від показів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Також слід врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме контрабанду прекурсору в особливо великих розмірах, внаслідок чого можна зробити висновок, що дії ОСОБА_6 спрямовані на одержання матеріальної вигоди.
Захисник ОСОБА_7 подав заперечення на клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою від 13.05.2022. вказуючи, що воно по суті не відрізняється від клопотань поданих раніше: ті ж ризики та те ж обґрунтування, на час розгляду даного клопотання усі слідчі та розшукові дії завершено, усі докази зібрано та відповідним чином збережено, усіх можливих свідків допитано, вчинити будь які інші дії орган досудового слідства не може в силу того, що обвинувальний акт у справі скеровано до суду і у відповідності до ухвали Яворівського районного суду від 10.12.2021 р справу призначено до розгляду по суті. Окрім того, зазначає, що ст. 184 КПК України передбачає обов'язок прокурора обґрунтувати неможливість запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Таке обґрунтування як і докази такого обґрунтування відсутні.
Вважає, що запобіжний захід обраний ОСОБА_6 є занадто суворим і слід було б застосувати більш м'якший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави, що було б достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6
Зазначає, що з моменту обрання запобіжного заходу суттєво змінились обставини в Україні, 24.02.2022 відбулось повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації на територію України, що в умовах воєнного стану та введення комендантської години нівелюється ризик можливої втечі обвинуваченого за кордон з метою переховування від суду.
Справа перебуває на стадії судового розгляду, а відтак усі докази у справі уже зібрано, а матеріали справи та речові докази знаходяться у розпорядженні сторони звинувачення, яка і відповідає за їх схоронність, відповідно відсутній ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ризик незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні також не підтверджений належними доказами оскільки такого ризику не існує. Більшість свідків та експерти про яких заявлено стороною обвинувачення є співробітниками СБУ та ДФС України, та можуть бути мобілізованими до лав ЗСУ чи ТРО чи інших формувань, що здійснюють опір збройній агресії росії, а відповідно їх місцезнаходження не може бути відомим обвинуваченому.
Прокурор ОСОБА_8 ствердив, що можливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, не може усунути існування вказаних ризиків, передбачених ст.177 КПК України та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, клопотання підтримав та просить його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Його захисник адвокат ОСОБА_7 надав пояснення аналогічні тим, що викладені ним письмово, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити та обрати обвинуваченому інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є запобіжні заходи.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу суд повинен врахувати наявність ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, а також оцінити в сукупності обставини, які визначені в ч.1 ст.178 КПК України.
Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню
розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що на розгляді у Яворівському районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021140000000103 від 14.09.2021 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
14 вересня 2021 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
Того ж дня ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2021 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, без визначення розміру застави, до 07.02.2022.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 28.03.2022 строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 26.05.2022.
Ухвалою від 05.05.2022 Львівського апеляційного суду ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 28.03.2022, якою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишено без змін.
Також суд встановив, що ОСОБА_6 є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12019140000000496 від 29.05.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, матеріали стосовно якого на даний момент перебувають на розгляді в Яворівському районному суді Львівської області.
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст. 305 КК України знаходиться на стадії судового провадження, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.
Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів, що потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.
Згідно з практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Тому слід зазначити, що ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишились незмінними, не зменшились та продовжують існувати, зокрема, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу прекурсорів з корисливих мотивів, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, так як обсяг контрабандно переміщеного прекурсору становить значну для України масу, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна, а, отже, з метою уникнення такої відповідальності, існують ризики того, що він може переховуватись від суду.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, суд виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинених ним злочинів, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Тим самим, наявність ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, при цьому, установлені в провадженні обставини свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків з метою зміни або відмови їх від показів.
Обвинувачений може знищити, приховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення, для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, слідством з'ясовано, що ОСОБА_6 напередодні затримання активно використовувався додаток «Telegram», програми «WhatsApp». Разом з тим, у досліджуваному телефоні відсутні будь-які відомості про встановлений додаток «Telegram» та додаток «WhatsApp», що свідчить про їх видалення з пам'яті телефону, що у свою чергу свідчить про наявність наведеного ризику.
Жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку обвинуваченого щодо виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Оцінюючи особу обвинуваченого, з врахуванням ст.178 КПК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню його в слідчому ізоляторі, не хворіє. Будь-яких даних, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі немає, що підтверджується повідомленням Філії ЦОЗ ДКВС Украни у Львівській області від 15.02.2022 за №261-Ф/ЛВ-22-вих. Характер та обставини вчиненого ним правопорушення характеризують ОСОБА_6 як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильного до вчинення кримінальних правопорушень, так як останній є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні.
Так, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 слід врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме контрабанду прекурсору в особливо великих розмірах внаслідок чого, можна зробити висновок, що дії ОСОБА_6 спрямовані на одержання матеріальної вигоди, шляхом розповсюдження вищевказаного прекурсору, попередньо отриманого з-за кордону контрабандним способом, що є явним порушенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, наявність у кримінальному провадженні ознак справжнього реального інтересу, що кримінальне правопорушення вчинене у сфері незаконного обігу прекурсорів та направлене проти здоров'я нації, що у свою чергу підриває авторитет держави на міжнародному рівні.
Утримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
У ході розгляду клопотання, суд дійшов висновку, що обвинувачений наразі має об'єктивну можливість реалізації встановлених ризиків в майбутньому у випадку зміни запобіжного заходу.
Доводи захисника обвинуваченого про те, що в умовах воєнного стану, який введено в Україні, нівелюється ризик можливої втечі обвинуваченого за кордон з метою переховування від суду, суд вважає необґрунтованими, оскільки виїзд за кордон не є єдиним способом для вчинення спроби переховуватись від суду.
А сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не впливає на зменшення наявних ризиків, а навпаки може підвищувати їх ступінь за певних обставин, наприклад, може спонукати переховуватись без належного повідомлення суду, під загрозою життю як самого обвинуваченого, так й членів його родини.
Також суд бере до уваги те, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України працівники поліції в повній мірі задіяні до комплексу заходів національного спротиву, а контроль за виконанням запобіжного заходу у виді домашнього арешту, покладається саме на них, такий запобіжний захід може бути неефективним.
Відтак, за наявності встановлених ризиків, які не зменшились і продовжують існувати, суд дійшов переконання, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту або визначення мінімального розміру застави, як просив захисник та обвинувачений, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не гарантує запобігання встановленим ризикам і не забезпечить визначеної ст. 177 КПК України мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на більш м'який. Вказані ризики є вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою, тому клопотання прокурора слід задовольнити.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як судом першої інстанції, так і колегією суддів апеляційного суду, встановлено не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до клопотання, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопрушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Тому, суд вважає за необхідне не визначати ОСОБА_6 розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 183, 184, 194, 196, 197, 314-315, 369-372 КПК України, суд, -
клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, без визначення розміру застави.
Визначити строк дії ухвали 60 (шістдесят) днів з 19.05.2022 року по 17.07.2022 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору - для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)"- для виконання.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошено 09 год. 20 хв. 25 травня 2022 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3