Справа № 462/7743/18
20 травня 2022 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Боровкова Д.О.
при секретарі Данилович Н.В.,
за участю позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ,
представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ будинку в натурі та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ будинку в натурі,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить поділити житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в натурі між власниками та припинити право спільної часткової власності на житловий будинок.
Інший співвласник ОСОБА_4 також подала позов про реальний поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
07 липня 2021 року ухвалою суду матеріали з розгляду вищевказаних двох позовів були об'єднані в одне провадження та об'єднаній справі було присвоєно № 462/7743/18.
У матеріалах справи містяться два висновка судово-будівельної експертизи, а саме: висновок НДІСЕ від 31 травня 2021 року № 4384/1792 та висновок Судово-експертного бюро ТзОВ «СЕРБ» від 30 вересня 2021 року № 45/21.
З вищевказаних висновків убачається, що реальний розподіл житлового будинку АДРЕСА_2 є технічно можливий.
Судом встановлено, що між сторонами тривалий час існують неприязні стосунки, часто виникають конфлікти, що унеможливлює спільне та мирне користування житловим будинком.
Також, між сторонами не досягнуто згоди щодо порядку поділу будинку. Так, ОСОБА_1 просить суд поділити будинок відповідно до варіанту запропонованому у висновку НДІСЕ від 31 травня 2021 року № 4384/1792, а ОСОБА_4 просить поділити будинок згідно з варіантом, який міститься у висновку ТзОВ «СЕРБ» від 30 вересня 2021 року № 45/21.
Крім цього, відповідно до обох вищевказаних висновків експертизи при поділі спірного будинку необхідно виконати ряд будівельних робіт, які передбачають втручання в несучі конструктивні елементи будинку.
Відповідно до ст. 152 ЖК України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Пунктом 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій1, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 передбачено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 звернувся з письмовими заявами до різних виконавчих органів Львівської міської ради з метою отримання дозволу або погодження (висновків) відповідних органів про допустимість пов'язаних з поділом будинку переобладнань, які потребують втручання у несучі конструкції бу4кдинку, для вірного вирішення спору на час розгляду справи.
Проте, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові листом № 0006-вих-68845 від 04.08.2021 року повідомила позивача, що йому необхідно звернутися до їх органу із повідомленням про початок будівельних робіт, отримання інших дозвільних документів від них не вимагається.
Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради листом від 30.07.2021 року № 4-323-25492 скерувала письмове звернення ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Львівської міської ради для розгляду по суті.
Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради листом від 27.09.2021 року № 2401вих-87205 повідомило позивача про можливість отримання в їх органі будівельного паспорта забудови.
Таким чином, вищевказані виконавчі органи Львівської міської ради не надали ні дозволу, ні погодження (висновків) про допустимість пов'язаних з поділом будинку переобладнань, які потребують втручання у несучі конструкції будинку.
Крім цього, у судовому засіданні сторони пояснили, що вони навіть не можуть отримати будь-якої інформації в повноваження якого виконавчого органу Львівської міської ради входить надання дозволів або погоджень на переобладнання житлових приміщень відповідно до вимог статей 100 і 152 ЖК України.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах, що при розгляді справ щодо реального поділу будинку суди зобов'язані належним чином перевірити, чи потрібні висновки відповідних органів про допустимість пов'язаних з поділом будинку переобладнань і перепланувань для вірного вирішення спору на час розгляду справи, а також, повинні сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.
Зокрема, такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 450/2167/16-ц.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Враховуючи наведене, суд, забезпечуючи дотримання прав сторін на доступ до правосуддя, вважає за необхідним витребувати у Львівській міській раді доказ, а саме: документ (ухвалу, розпорядження, тощо), у якому передбачені повноваження конкретного виконавчого органу Львівської міської ради щодо надання дозволів або погоджень власникам житлового будинку на його переобладнання відповідно до вимог статей 100 і 152 ЖК України для вірного вирішення спору на час розгляду справи у суді.
Керуючись ст. 84, 258 - 261 ЦПК України, суд
У межах розгляду цивільної справи № 462/7743/18 витребувати у Львівській міській раді доказ, а саме: документ (ухвалу, розпорядження, тощо), у якому передбачені повноваження конкретного виконавчого органу Львівської міської ради щодо надання дозволів або погоджень власникам житлового будинку на його переобладнання відповідно до вимог статей 100 і 152 ЖК України для вірного вирішення спору на час розгляду справи у суді.
Копію ухвали направити Львівській міській раді для виконання.
Докази надати суду в строк до 15 червня 2022 року.
Суд роз'яснює, що у відповідності до ч. 6 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Згідно ч. 7 ст. 84 ЦПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 8 ст. 84 ЦПК України).
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду по суті.
Суддя:
Оригінал ухвали.