23 травня 2022 року
м. Київ
справа №640/11534/21
адміністративне провадження №К/990/10664/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі № 640/11534/21 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство соціальної політики України, про визнання протиправною та нечинною постанови від 08.04.2021№325 в частині,
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), третя особа Міністерство соціальної політики України, в якому просив визнати протиправною та нечинною постанову від 08.04.2021 №325 в частині визначення розміру грошової допомоги учасникам бойових дій, та зобов'язати внести зміни в цій частині.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022, позов задоволено частково:
- визнано протиправною та нечинною спірну постанову в частині визначення грошової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 1 491,00 гривань;
- у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
04.04.2022 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції електронною поштою надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі №640/11534/21.
Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2022 касаційну скаргу відповідача повернуто на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
02.05.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Разом з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022.
Вказане клопотання скаржник обґрунтовує тим, що зазначає, що вчасна подача цієї касаційної скарги була неможлива у зв'язку з введенням на території України воєнного стану 24.02.2022.
Також скаржник вказує, що наказом Міністерства юстиції від 28.02.2022 № 714/5 « Про організацію роботи апарату Міністерства юстиції України» було вирішено запровадити з 01.03.2022 на період венного стану виконання дистанційної роботи державними службовцями та працівниками апарату. Також скаржник зазначає, що працівники виконують роботу поза межами адміністративних будівель Міністерства юстиції, в будь-якому місці за вибором працівника.
Також наголошує, що в умовах воєнного стану, забезпечення самопредставництва інтересів Уряду, зокрема шляхом подання до судів процесуальних документів засобами поштового зв'язку, могло становити небезпеку для працівників, а подання їх через систему «Електронний суд» є також неможливим, в зв'язку з неможливістю реєстрації у вказаній системі органу державної влади, у якого відсутній статус юридичної особи. Тому вперше касаційну скаргу було подано 15.03.2022 на електронну пошту, однак вказану касаційну скаргу було повернуто, з огляду на відсутність доказів підпису її ЕЦП підписанта.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Однак вказані причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Згідно із частиною другою статті 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (далі Закон 794-VII) інтереси Кабінету Міністрів України у судах представляє Міністерство юстиції України, якщо інше не передбачено законами України або актами Кабінету Міністрів України
Закон 794-VII не передбачає обмежень або застережень дії частини другої статті 37 в період воєнного часу.
За такого правого регулювання запроваджений дистанційний режим роботи працівників апарату не є поважними, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб'єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.
Також відповідачем не зазначено обставин та не надано відповідних доказів щодо об'єктивної неможливості звернення до суду касаційної інстанції в період з 15.04.2022 (дата ухвали про повернення касаційної скарги) по 02.05.2022 (дата подачі касаційної скарги вдруге).
Крім того скаржником не зазначено дати отримання ухвали Верховного Суду від 15.04.2022 про повернення касаційної скарги з наданням відповідних доказів.
Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.
За правилами встановленими частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Отже суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави, зазначені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, неповажними.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, задля усунення вказаних недоліків, скаржнику необхідно зазначити поважні причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.
Керуючись статтями 169, 328, 329, 331, України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі № 640/11534/21.
Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі № 640/11534/21 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство соціальної політики України, про визнання протиправною та нечинною постанови від 08.04.2021№325 в частині - залишити без руху.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: А.А. Єзеров
В.М. Кравчук