м. Київ
23 травня 2022 року
справа № 160/11672/21
адміністративне провадження № К/990/12330/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року
у справі №160/11672/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжхліб»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -
20 травня 2022 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №160/11672/21, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 15 червня 2021 року №0089010723, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 10915475 гривень, податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 15 червня 2021 року №0089170723, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6367215 гривень, податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 15 червня 2021 року №0089050723, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 1172464 гривень та податкового повідомлення-рішення форми «П» від 15 червня 2021 року №0088960723, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток на суму 2071535 гривень - за період 2019 рік, а також на суму 2212555 гривень - за період 2020 роки.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Звертаючись із касаційною скаргою, податковий орган, як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного суду у подібних правовідносинах щодо застосування пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1, пунктів 200-1.3, 200-1.4 статті 200-1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Крім того, скаржник також зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано постанову Верховного Суду від 17 липня 2020 року № 804/3439/16.
Обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи без зазначення, яку саме норму матеріального права неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновку щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом (у випадку касаційного оскарження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України) або якому висновку Верховного Суду та щодо застосування якої саме норми права судові рішення не відповідають (у випадку касаційного оскарження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
Зазначене у сукупності свідчить про невизначеність скаржника із підставою, на якій подається касаційна скарга.
Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися
З поданої втретє касаційній скарги вбачається, що усі доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, побудовані на тлумаченні норм права, має майже ідентичний зміст попередньо поданих касаційних скарг, які були повернуті Верховним Судом, додаткових обґрунтувань не містить.
Податковий орган належним чином не обґрунтовує саме у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Загальне посилання на ухвалення судами попередніх інстанцій рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №160/11672/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжхліб» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. Ф. Ханова