Іменем України
23 травня 2022 року
Київ
справа №377/734/16-а
адміністративне провадження № К/9901/43616/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління поліції охорони в Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (судді - Пилипенко О.Є. Глущенко Я.Б. Шелест С.Б.) та постанову Славутицького міського суду Київської області від 11.11.2016 (суддя Малишенко Т.Ю.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Київській області Національної поліції України про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язати вчинити дії,
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Управління поліції охорони в Київській області Національної поліції України щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про грошове забезпечення за роботу в зоні відчуження за період з 26.04.86 року по 27.07.86 року за 31 день без урахування та виплати додатково коштів за: посадовий оклад за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі -299,67 крб., за роботу в зоні відчуження в період з 26.04 по 27.07.86 р. премії в розмірі 500 крб., одноразова виплата за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення 50 мілізівертів в період з 26.04 по 27.07.86 р. офіцерам у розмірі 3-х місячних окладів по посаді і званню - 435 крб., добових в розмірі - 108,50 крб., виплати за харчування - 88,35 крб., одноразова виплата за переопромінення за період 1986-1987 роки в 25 бер (29,6 бер за 26.04-27.07.86 р.) у сумі 1000 крб., разом - 2431,52 крб. (Дві тисячі чотириста тридцять один крб. 52 коп.);
- зобов'язати Управління поліції охорони в Київській області на підставі проведеного розрахунку нарахувати та виплатити на його користь, недосплачену суму коштів - 2431,52 крб.;
- зобов'язати Управління поліції охорони в Київській області видати нову довідку про вже виплачене грошове забезпечення з урахуванням вищеназваних виплат для подачі в пенсійний фонд для перерахування пенсії.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, (посвідчення серії НОМЕР_1 ), інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, має право на відповідні пільги та компенсації, встановлені законодавством України.
Позивач працював в Чорнобильському відділенні позавідомчої охорони Чорнобильського МВ УВС Київської області на посаді міліціонера - водія у званні старшини міліції, безпосередньо брав участь у ліквідації наслідків зазначеної катастрофи з 26.04.86 по 27.07.86 з перервами згідно з наказом УВС Київської області.
Позивач отримував пенсію згідно довідки Управління поліції охорони в Київській області з розрахунку коефіцієнта 5,4,3 з заробітної плати - 145,00 крб.
07.09.2016 позивач звернувся до Управління поліції охорони Національної поліції України в Київській області з проханням видати довідку про виплату йому заробітної плати за період його роботи у зоні відчуження ЧАЕС, згідно з п. 1-5 його заяви, а якщо якісь виплати не були нараховані та проведені, попросив нарахувати і виплатити їх.
У своїй відповіді без номеру та дати (а.с.20) і довідці про зарплату №39 від 05.10.2016 (а.с.16) відповідач вказав, що фактична заробітна плата в зоні відчуження, з якої визначається його пенсія, нарахована із заробітної плати 145 крб., в 5,4,3 кратному розмірі, при цьому не нарахував, не виплатив і не зазначив усіх тих виплат, які він вказав в п. п. 1-5 заяви, таким чином відповідач відмовив в задоволенні заяви позивача.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що дії щодо відмови з наданні довідки про грошове забезпечення на роботах в зоні відчуження в період з 26.04.1986 по 27.07.1986, всього за 31 день без урахування нарахування та виплати додатково коштів Управління поліції охорони в Київській області - є неправомірними та суперечать чинному законодавству. Крім того, розрахунок грошового забезпечення (заробітної плати) має бути здійснений з урахуванням виплати коштів ненарахованих та неоплачених відповідачем, які відображені ОСОБА_1 у розрахунку (а.с.21), зробленому власноручно.
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 11.11.2016 позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління поліції охорони в Київській області щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про грошове забезпечення за роботу в зоні відчуження за період з 26.04.86 року по 27.07.86 року за 31 день без урахування та виплати додатково коштів за: посадовий оклад за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі - 299,67 крб.; за роботу в зоні відчуження в період з 26.04 по 27.07.86 р. премії в розмірі 500 крб.; одноразова виплата за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення 50 мілізівертів в період з 26.04 по 27.07.86 р. офіцерам у розмірі 3-х місячних окладів по посаді і званню - 435 крб.; добових в розмірі - 108,50 крб.; виплати за харчування - 88,35 крб.; одноразова виплата за переопромінення за період 1986-1987 роки в 25 бер (29,6 бер за 26.04-27.07.86 р.) у сумі 1000 крб. Разом - 2431,52 крб. (Дві тисячі чотириста тридцять один крб. 52 коп.). Зобов'язано Управління поліції охорони в Київській області провести розрахунок, нарахувати ОСОБА_1 недосплачену суму коштів та видати довідку про грошове забезпечення на роботах в зоні відчуження в період з 26.04.86 р. по 27.07.86 р., всього за 31 день з урахуванням нарахованих коштів: посадовий оклад за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі -299,67 крб.; за роботу в зоні відчуження в період з 26.04 по 27.07.86 р. премії в розмірі 500 крб.; одноразова виплата за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення 50 мілізівертів в період з 26.04 по 27.07.86 р. офіцерам у розмірі 3-х місячних окладів по посаді і званню - 435 крб.; добових в розмірі - 108,50 крб.; виплати за харчування -88,35 крб.; одноразова виплата за переопромінення за період 1986-1987 роки в 25 бер (29,6 бер за 26.04-27.07.86 р.) у сумі 1000 крб. Разом - 2431,52 крб. (Дві тисячі чотириста тридцять один крб. 52 коп.). В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Київській області Національної поліції України - залишено без задоволення, а постанову Славутицького міського суду Київської області від 11.11.2016 - без змін.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу необхідно зробити перерахунок заробітної плати, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена із врахуванням зазначених вище постанов, котрі регламентують порядок оплати праці робітників та службовців. В той же час відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.92 №09-3751, якщо підприємством було невірно нарахована заробітна плата за роботу в зоні відчуження, то підприємство на підставі первинних документів має провести перерахунок заробітної плати згідно із законодавством, розраховану таким чином заробітну плату не індексують і не виплачують, а лише враховують при обчисленні пенсії. Відповідно до положень статті 3 Закону України "Про правонаступництво України" вказані нормативні акти не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України, іншими нормативними актами порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, не передбачені, у зв'язку з чим вони є діючими на теперішній час.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги відповідач посилався на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо правомірності часткового задоволення позовних вимог. Просив постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Зокрема, покликається на те, що підставою для оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій є абсолютне нез'ясування, при постановленні оскаржуваних рішень, обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків судів обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №1058), для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Зміст спірних правовідносин у цій справі зводиться до питання щодо правомірності відмови відповідача у здійсненні перерахунку заробітної плати та видачі іншої довідки про заробіток позивача.
На момент проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ діяв наказ Міністерства внутрішніх справ СРСР від 19.03.1984 №090 "Про затвердження Положення про грошове утримання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ".
Для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, до яких належав позивач, порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210.
Таким чином, довідка для призначення пенсії може надаватися лише із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Довідкою №39 від 05.10.2016 (а.с.16), яка видана позивачу за роботу в населених пунктах зони відчуження за період роботи з 26.04.1986 -27.07.1986 підтверджується отримана заробітна плата в розмірі 531, 85 крб. з урахуванням коефіцієнта кратності 3, 4, 5. У вказаній довідці також зазначено, що премії за роботу в зоні відчуження не нараховувались.
Докази отримання позивачем інших виплат матеріали справи не містять і, як він сам вказує в позовній заяві, нараховані та виплачені йому не були.
Водночас, за правилами частини 1 статті 40 Закону №1058 обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Таким чином, розмір пенсії по інвалідності ставиться в залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.
Відповідно до статті 15 Закону №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі №21-11а15, від 15.12.2015 у справі №2-а/576/29/14 та Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а та від 05.03.2020 у справі №539/3234/16-а, від 23.01.2020 у справі №711/6882/17, від 21.05.2020 у справі №711/10373/17, від 22.09.2020 у справі №361/7431/15-а, від 14.09.2020 у справі №404/5731/16-а, від 09.11.2020 у справі №202/9474/15-а.
За таких обставин та правового врегулювання висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог не грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 345, 351, 356, 359 КАС України, суд,
Касаційну скаргу Управління поліції охорони в Київській області - задовольнити.
Постанову Славутицького міського суду Київської області від 11.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук