23 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 906/808/15
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма"
на рішення господарського суду Житомирської області від 06.08.2015
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2022
у справі № 906/808/15
за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товариству "Банк "Київська Русь" (правонаступник у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор")
до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма"
про стягнення 3 124 314,79 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (далі - ТОВ "Юнік Фарма") 15.02.2022 (відповідно до відмітки поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Житомирської області від 06.08.2015 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 у справі № 906/808/15.
Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2022 касаційну скаргу ТОВ "Юнік Фарма" залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); визначено скаржнику усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 122 438,66 грн; надано ТОВ "Юнік Фарма" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Копія ухвали Верховного Суду від 11.04.2022 отримана скаржником 26.04.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу Суду.
ТОВ "Юнік Фарма" 04.05.2022 (відповідно до відмітки поштовому конверті) звернулось до Верховного Суду із клопотанням, у якому просить відстрочити сплату судового збору за подання означеним товариством касаційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 06.08.2015 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 у справі № 906/808/15 до ухвалення судового рішення у цій справі Верховним Судом. Клопотання мотивоване введенням на території України воєнного стану; посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); ухваленням Верховною Радою України низки законодавчих актів, які містять зміни з урахуванням воєнного стану в Україні; евакуацією з міста Києва директора ТОВ "Юнік Фарма"; не здійсненням скаржником господарської діяльності і пов'язаними з цими обставинами відсутністю прибутку та неможливістю здійснення продажу активів товариства для отримання коштів і спрямування на оплату судового збору. У зв'язку з наведеним виникає необхідність відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши клопотання ТОВ "Юнік Фарма" про відстрочення сплати судового збору, Суд не убачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 цього Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 цього Закону, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Із системного аналізу змісту норм цієї статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Предметом розгляду цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Саме по собі посилання скаржника на введення на території України воєнного стану, на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 стосовно засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), ухвалення Верховною Радою України низки законодавчих актів, які містять зміни з урахуванням воєнного стану в Україні, не здійснення скаржником господарської діяльності та пов'язаними з цими обставинами відсутністю прибутку не доводить неможливості виконання обов'язку щодо сплати судового збору та не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Частиною другою статті 292 ГПК України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з частиною п'ятою статті 292 ГПК України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на викладене Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відстрочення сплати судового збору, а відтак, у зв'язку з неусуненням недоліків у строк встановлений судом, касаційна скарга ТОВ "Юнік Фарма" вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Додані клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не розглядаються, у зв'язку з поверненням касаційної скарги.
Разом з тим ТОВ "Юнік Фарма" не позбавлене права на повторне звернення з касаційною скаргою в загальному порядку з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 174, 234, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" на рішення господарського суду Житомирської області від 06.08.2015 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 у справі № 906/808/15 повернути скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова