вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"11" травня 2022 р. Cправа № 902/1043/21
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., при секретарі Пшегорській О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2
ОСОБА_2 , АДРЕСА_3
до: Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної церкви України", вул. Тиврівське шосе, буд. 24-А, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління у справах національностей та релігії Вінницької облдержадміністрації, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21050
про визнати недійсними рішень загальних зборів та нової редакції статуту
22.10.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява б/н від 22.10.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної церкви України" про визнання недійсним статуту Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної церкви України" у новій редакції зі зміною назвою.
Ухвалою суду від 27.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (б/н від 22.10.2021 року) залишено без руху.
10.11.2021 року на адресу суду від представника позивачів надійшов лист (вх.канц. № 01-34/10008/21 від 10.11.2021 року) щодо усунення недоліків до позовної заяви.
Ухвалою суду від 15.11.2021 року відкрито провадження у справі № 902/1043/21 за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 07.12.2021 року.
07.12.2021 року до суду від представника позивача 1 (ОСОБА_1) надійшло клопотання (б/н від 07.12.2021 року) (вх.канц. № 01-34/10841/21), в якому останній просить суд призначити у справі № 902/1043/21 судову почеркознавчу експертизу. Проведення судової експертизи доручити Вінницькому відділенню КНДІСЕ Міністерства юстиції України.
13.12.2021 року від представника відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 518 від 10.12.2021 року), в якому остання просить суд відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивачів судові витрати. Додатком до відзиву додано ряд документів.
У судовому засіданні 13.01.2022 року поставлено ухвалу про залучення Управління у справах національностей та релігії Вінницької облдержадміністрації до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
04.02.2022 року до суду від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення (вх.канц. № 01-34/1158/22 від 04.02.2022 року), в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
У судовому засіданні 08.02.2022 року, розглянувши клопотання позивача 1 ( ОСОБА_1 ) (б/н від 07.12.2021 року) (вх.канц. № 01-34/10841/21) про призначення у справі № 902/1043/21 судової почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні останнього
15.02.2022 року до суду від представників позивачів 1, 2 надійшла заява (б/н від 07.12.2021 року) про зміну предмету позову.
У судовому засіданні 02.03.2022 року, розглянувши заяву представників позивачів 1, 2 (б/н від 07.12.2021 року) про зміну предмету позову, судом прийнято її до розгляду, як таку що не суперечить приписам ст. 46 ГПК України.
31.03.2022 року до суду представниками позивачів 1, 2 подано клопотання (б/н від 31.03.2022 року) (вх.канц. № 01-34/2547/22) про призначення у справі почеркознавчої експертизи.
У поданому клопотанні по причинні введення воєнного стану представники просять суд поновити строк для подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 06.04.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 21.04.2022 року розглянувши клопотання представників позивачів 1, 2 (б/н від 31.03.2022 року) (вх.канц. № 01-34/2547/22) про поновлення строку для подання клопотання та про призначення у справі почеркознавчої експертизи (т. 2 а.с. 186-198), суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, про що поставлено відповідну ухвалу.
У судове засідання з розгляду справи по суті прибули представник позивача 2 ОСОБА_2, адвокат Романовська Н.О., яка підтримала позовні вимоги, та представник третьої особи, який проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представник позивача 1 адвокат Тишківський С.Л. до суду не прибув, надав клопотання про відкладення розгляду справи по суті у зв'язку із здійснення захисту у межах кримінального провадження (вх. №01-34/3622/22).
Судом відхилено клопотання представника позивача, враховуючи обмежені строки розгляду справи по суті та не надання доказів на підтвердження наведених у заяві обставин.
Представник відповідача до суду не прибула, надала клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції з використання власних технічних засобів (вх. №01-34/3506/22), однак участь у судовому засідання представником відповідача не забезпечено.
Відповідно до ст. 197 ГПК України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Тому, судом відхилено клопотання представника відповідача, а також вирішено розглянути справу за відсутності представників позивача 1 та відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі посилаються на ті обставини, що ОСОБА_1 є настоятелем Релігійної громади Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української православної церкви, що встановлено Указом Архієпископа Вінницького і Могилів-Подільського Макарія від 23.09.1997 року.
ОСОБА_2 була обрана заступником голови релігійної громади, згідно Протоколу № 1/15 від 03.07.2015 року.
26.01.2019 року були проведені парафіяльні збори членів релігійної громади парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви, на яких було прийнято рішення про засвідчення вірності Українській Православній Церкві. Це означає, що релігійна громада в особі своїх членів підтвердила свою підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Вінницькій єпархії Української Православної Церкви.
Цього ж дня 26.01.2019 року громадою села Лука-Мелешківська Вінницького району у місцевому будинку культури було проведено збори, за наслідками яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 1 під іменем загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви".
Крім того, 17.02.2019 року громадою села Лука-Мелешківська але в іншій - меншій, ніж на зборах 26.01.2019 р. - кількості присутніх було прийнято рішення, оформлене протоколом № 2 знову під назвою загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви" та було ухвалено прийняти у новій редакції статут Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви" із зміною назви на "Релігійна громада Свято-Преображенського храму Православної церкви України".
В подальшому 14.04.2019 року аналогічним способом зборами жителів села Лука-Мелешківська було прийнято рішення, оформлене протоколом № 3 під назвою загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української православної Церкви". Даними загальними зборами було вирішено визнати таким, що втратив чинність статут Релігійної громади Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української православної Церкви.
04.06.2019 року, на підставі заяви, підписаної сторонніми особами по відношенню до Релігійної організації - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зазначених вище протоколів зборів громади с. Лука-Мелешківська Вінницького району під іменем загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви" від 26.01.2019р., 17.02.2019р., 14.04.2019р. Начальником управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА І. Салецьким згідно Наказу № 65 від 04.06.2019р. був зареєстрований статут релігійної громади Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви у новій редакції із зміною найменування на - Релігійна організація "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України".
Згідно п. 2.14 Статуту Релігійної громади саме Парафіяльним зборам надане виключне право приймати нових членів до складу Релігійної громади: "Парафіяльні збори у згоді зі статутом УПЦ... приймають нових членів парафії".
Порушення, які встановлено із протоколу №1 від 26.01.2019 року під назвою "загальних зборів Релігійної організації "релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви".
Станом 26.01.2019 року особи, які зазначені у згаданих реєстрах, не були членами релігійної громади та не мали статусу членів парафіяльних зборів, яким належить право вищого органу управління парафії.
Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" (в редакції станом на 26.01.2019р.) та Статутом Релігійної громади взагалі не був передбачений такий орган управління парафією як "загальні збори".
Станом на 26.01.2019 року не існувало Вінницької єпархії Православної Церкви України. Більш того, "Київська митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" як релігійна організація була створена і зареєстрована лише 30.01.2019р.
З наданих реєстрів представників релігійної громади православного храму села Лука-Мелешківська, які присутні на зборах 26.01.2019 року, вбачається єдиний висновок - що на зборах були присутні 435 осіб, проте, визначити результати голосування по кожному питанню порядку денного неможливо, з огляду на відсутність їх документального підтвердження.
Дані особи не є представниками Релігійної громади парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви, що також свідчить про відсутність у них повноважень і компетенції на прийняття рішення про зміну підлеглості релігійної громади.
З приводу порушень, які встановлено із протоколу №2 від 17.02.2019 року, то протокол № 2 оформлено під назвою загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви" від 17.02.2019р., тоді як згідно протоколу № 1 загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви" голосуючі вже прийняли рішення про зміну назви Релігійної громади.
Станом на 17.02.2019р. діяв і був чинний статут Релігійної громади Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української православної Церкви (у новій редакції), зареєстрований наказом начальника управління у справах національностей та релігії від 07.07.2015р. №111.
Згідно п. 5.1. зазначеного Статуту "зміни та доповнення до цього статуту вносяться на розгляд парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії виключно із згоди єпархіального архієрея і реєструються в тому ж порядку, що і статут".
Із змісту даного списку вбачається, що зазначені в ньому 295 чоловік не були присутніми на зборах при вирішенні питань про прийняття статуту в нової редакції Релігійної організації "Релігійна громада Парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви", оскільки зі змісту Списків вбачається, що останні були присутні лише щодо питань зміни підлеглості та переобрання керівних органів.
Стосовно протоколу №3 від 14.04.2019 року, то аналіз норм законодавства дає підстави стверджувати, що статут релігійної організації стає нечинним виключно з моменту державної реєстрації його нової редакції. При цьому, будь-які особи, які до того ж не є засновниками або членами релігійної громади, не мають повноважень на визнання статут нечинним.
Більш того, така дія взагалі не передбачена чинним законодавством України.
Крім того, надані списки віруючих громадян, які є додатками до протоколів, можуть підтверджувати лише їх присутність на зборах, але не свідчать про прийняте кожним з них рішення, ініціали 133 громадян вписані у Реєстр представників на зборах 26.01.2019 р. та Списку присутніх 17.02.2019 р. різними почерками. Немає жодного прізвища, імені та по-батькові, які в обох списках були б вписані однаково з однаковими підписами.
Оскільки парафіяльні збори релігійної громади не проводились, а рішення щодо ухвалення нової редакції статуту було прийнято особами, які не є органом управління релігійної організації, є порушеними права позивачів на участь у загальних зборах релігійної громади та право участі в голосуванні щодо даного питання (т. 1 а.с. 1-107).
З урахуванням заяви про зміну предмету позову позивач просить:
- визнати недійсними рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви" (код юридичної особи: 38503756), що оформлені протоколом № 1 від 26.01.2019 року та протоколом № 2 від 17.02.2019 року та рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української православної Церкви" (код юридичної особи: 38503756), що оформлене протоколом № 3 від 14.04.2019 року;
- визнати недійсним Статут Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної церкви України" (код юридичної особи: 38503756) у новій редакції, затвердженій 17 лютого 2019 року, який зареєстрований наказом № 65 від 04.06.2019 року начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.06.2019 року, номер запису 11491050003001599 (т. 2 а.с. 149-158).
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки повноваження ОСОБА_1 як голови парафіяльної ради були припинені зі спливом трьох річного терміну - в 2018 році. Будь-які відомості про переобрання ОСОБА_1 як голови парафіяльної ради відсутні, натомість загальні збори релігійної громади в січні 2019 році обрали нового голову парафіяльної ради релігійної організації - ОСОБА_5 .
Чинним законодавством на момент проведення загальних зборів членів релігійних громади (від 26.01.2019р.) передбачена можливість прийняття рішень щодо релігійної організації на загальних зборах віруючих громадян, однак Статутом громади таке право (на проведення загальних зборів членів релігійної громади) обмежене.
На момент проведення загальних зборів (26.01.2019р.) українська держава не забезпечила конкретного механізму реалізації права релігійної громади на вільну зміну підпорядкування, тому так як в законі передбачена можливість проведення загальних зборів, а Статутом таке право обмежене, тому пріоритет має закон і відповідно - загальні збори членів релігійної громади були проведені у відповідності до вимог законодавства.
участь у загальних зборах приймали члени релігійної громади. При вирішення питання щодо зміни канонічної підлеглості були присутні члени релігійної громади, які досягли 18-річного віку, які визнають обов'язковість статуту, регулярно беруть участь у богослужіннях, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля, не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.
Всі учасники вказаних зборів релігійної громади, які включені до списків - є жителями села, є членами релігійної громади, участь у зборах брали і підписи у списку учасників зборів ставили власноручно.
Отже, участь у загальних зборах релігійної громади приймали участь члени цієї релігійної громади.
Формальні неточності в документах, які не породжують юридичних наслідків, не можуть бути, за загальним правилом, доказом невідповідності документів вимогам Конституції та законів України, та підставою для відмови державного реєстратора у проведенні реєстраційної дії.
Отже, всі надані документи для проведення реєстрації Статуту в новій редакції відповідали вимогам чинного законодавства.
З огляду на відсутність у позові зазначень порушених прав, оскаржуване рішення не порушує прав позивачів (т. 1 а.с. 236-255).
У відповіді на відзив позивачі зазначають, що до внесення державним реєстратором до даного Реєстру 07.06. 2019 року запису номер 11491050003001599 про реєстрацію Статуту Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної церкви України" у новій редакції, затвердженій 17 лютого 2019 року - в ЄДРПОУ за кодом 38503756 була зареєстрована юридична особа Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української православної церкви, членами якої були Позивачі.
Дійсні члени Релігійної громади парафії Свято-Преображенського храму Української православної церкви с. Лука-Мелешківська не бажали змінювати підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і залишилась в підпорядкуванні Української Православної Церкви, юридична особа Релігійної громади парафії Свято-Преображенського храму Української православної церкви с. Лука-Мелешківська залишилась існувати в ЄДРПОУ із кодом 38503756 і після 26.01.2019 року.
Ні у протоколах, ні у додатках до них, ні жодними іншими документами та доказами не доведено, що усі громадяни, які приймали участь у зборах досягли 18-ти річного віку, що є обов'язковим для набуття членства в релігійній громаді (т. 2 а.с. 89-95).
04.02.2022 року до суду надійшли пояснення третьої особи Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації.
Управління позов не визнає, вважає, що викладена в ньому інформація не відповідає дійсності, позовні вимоги не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, отже позов є безпідставним.
Відповідно до ч. 3-6 ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», які мають вищу юридичну силу, ніж положення статуту Релігійної громади с.Лука-Мелешківська в редакції 2015 року - порядок зміни підлеглості релігійної організації у канонічних та організаційних питаннях і прийняття нової редакції статуту врегульовано абсолютно інакше, ніж порядок прийняття статуту у новій редакції визначено в Статуті релігійної громади в редакції 2015 року.
А саме, загальні збори членів Релігійної громади с.Лука-Мелешківська щодо зміни підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях можуть бути скликані будь-яким членом цієї громади, а не лише настоятелем з парафіяльною радою або з дозволу єпархіального архієрея, благочинним або іншим представником єпархіального архієрея.
Статут Релігійної громади с.Лука-Мелешківська в редакції 2015 року, в частині, яка суперечить ст. 8 та ст. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в редакції Закону України № 2673-УІІІ від 17.01.2019 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи», взагалі не може застосовуватися до спірних правовідносин.
Тому, Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації просить відмовити у задоволенні позовних вимог (т. 2 а.с. 115-124).
Оцінивши доводи сторін та наявні у справи докази, судом встановлено наступне.
Розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації № 125 від 21.04.1998р. було зареєстровано Статут Релігійної громади св. Преображенської церкви с. Лука-Мелешківська, Вінницького району (т. 1 а.с. 28-30).
04.03.2013р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань були включені відомості про Релігійну громаду парафії Свято-Преображенського храму Української православної церкви, запис № 11491200001001599 (т. 1 а.с. 105).
Згідно з Рішенням від 03.07.2015 року, оформленим Протоколом №1/15, затверджено нову редакцію статуту релігійної громади, який в подальшому був зареєстрований наказом начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації від 07.07.2015р. №111.
Згідно статуту у новій редакції назвою релігійної громади є «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви» (т. 1 а.с. 31-40).
Позивачі є членами Релігійної організації «Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви»:
- ОСОБА_1 є настоятелем Релігійної громади Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії УПЦ, на підставі Указу Архієпископа Вінницького і Могилів-Подільського Макарія від 23.09.1997 року;
- ОСОБА_2 обрано Заступником Голови релігійної громади, згідно Протоколу № 1/15 від 03.07.2015 року та списку членів Парафіяльних зборів, а також Помічником Голови парафіяльної ради, згідно Протоколу від 26.01.2019 року (т. 1 а.с. 31-33, 41-46).
26.01.2019р. громадою села Лука Мелешківська Вінницького району у місцевому будинку культури було проведено збори, за наслідками яких прийнято рішення, оформлене Протоколом № 1 Загальних Зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви".
Зі змісту протоколу № 1 від 26.01.2019 року судом встановлено, що на зборах зареєстровано 435 присутніх осіб т. 1 а.с. 50-52).
На підтвердження зазначеної кількості надано реєстри представників релігійної громади православного храму села Лука-Мелешківська, які присутні на зборах 26.01.2019 року (т. 1 а.с. 53-77).
Згідно протоколу № 1 від 26.01.2019 року, у зв'язку із створенням 15.12.2018 року Помісної (автокефальної) Православної церкви України, яка підпорядковується релігійному центру у м. Києві, прийнято рішення змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях та перейти під канонічне підпорядкування Вінницької єпархії Православної Церкви України, змінивши назву Релігійної громади на: Релігійна організація "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Православної Церкви України".
17.02.2019 року громадою села Лука-Мелешківська було прийнято рішення, оформлене протоколом № 2 Загальних Зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви":
- у зв'язку зі зміною підлеглості у канонічних та організаційних питаннях та перехід під юрисдикцію Православної церкви України прийняти у новій редакції Статут Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви" зі зміною назви на "Релігійна громада Свято-Преображенського храму Православної церкви України" (т. 1 а.с. 78-81).
На загальних зборах були присутніми 295 осіб, що підтверджено списком віруючих громадян (т. 1 а.с. 82-88).
14.04.2019 року було прийнято рішення, оформлене протоколом № 3 Загальних Зборів Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української православної Церкви".
Загальними зборами вирішено визнати таким, що втратив чинність статут Релігійної громади Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української православної Церкви.
Прийняте рішення мотивоване тими обставинами, що настоятель храму ОСОБА_1 не передав релігійній організації оригінал або засвідчену копію статуту у попередній редакції, утримує печатку та інші документи релігійної громади (т. 1 а.с. 89-91).
На загальних зборах були присутніми 315 осіб, що підтверджено списком віруючих громадян (т. 1 а.с. 92-98).
04.06.2019 року на підставі заяви, підписаної ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Начальником управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА згідно Наказу № 65 від 04.06.2019р. зареєстровано Статут Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви України у новій редакції із зміною найменування на - Релігійна організація "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України" (т. 1 а.с. 99-104).
З приводу правового регулювання спірних правовідносин суд виходить з наступного.
Статтею 35 Конституції України передбачено, що церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави.
Однією із особливостей ставлення держави до церкви (релігійних організацій) та законодавчі положення, які характеризують правовий зміст відокремлення церкви від держави в Україні, є те, що держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, тобто держава не втручається і не забороняє діяльності конфесійних організацій, якщо останні не порушують чинного законодавства, не посягають на життя, здоров'я, гідність особи, права інших громадян та організацій тощо.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Європейським судом по справі Свято-Михайлівська Парафія проти України досліджувалися питання щодо наявності втручання у право на свободу віросповідання скаржника, відповідності цього втручання закону, а також те, чи переслідувало втручання легітимну мету та чи було необхідним у демократичному суспільстві.
У зазначеному рішенні встановлено, що за результатами розгляду спору в межах національної судової процедури було порушено статтю 9 Конвенції витлумачену у світлі пункту 1 статті 6 та статті 11 Конвенції.
Водночас право на свободу віросповідання не було виправданим і брак гарантій проти свавільних рішень органів реєстрації не був виправлений національними судами, оскільки відсутність узгодженості та передбачуваності законодавства не дозволяла їм дійти інших висновків у справі.
Надаючи тлумачення статей 9 та 11 Конвенції в контексті обмеження передбачених ними прав, Європейський суд визнав, що в демократичному суспільстві дійсно може виникнути необхідність обмежити свободу віросповідання задля узгодження інтересів різних релігійних груп.
Зі змісту пункту 2 статті 9 Конвенції випливає, що свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише обмеженням, встановленим законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У своєму рішенні по справі "Коккінакіс проти Греції" Європейський суд зазначив, що як визначено у статті 9 Конвенції, свобода думки, совісті та релігії виступає однією з підвалин демократичного суспільства у значенні, що вживається у пункті 31 Конвенції.
Основоположний характер прав, гарантованих його пунктом 1 статті 9 Конвенції, знаходить своє відображення, зокрема, у формулюванні параграфа, що передбачає обмеження на них.
На відміну від других параграфів статей 8, 10 і 11 Конвенції, які охоплюють права, що перераховуються в перших параграфах цих статей, у другому параграфі статті 9 Конвенції згадується лише про свободу сповідувати релігію чи переконання (пункт 33).
Перелік таких обмежень, за вказівкою Європейського суду у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України", є вичерпним, вони мають чітко тлумачитись в межах обмеженої самостійної оцінки, наданої державі, і лише переконливі та нездоланні причини можуть виправдовувати запровадження таких обмежень. При цьому держава має незначні межі для власної самостійної оцінки в цих питаннях.
Отже, здійснюючи правову оцінку обставин справи, суди повинні були спиратися на положення статті 9 Конвенції, а також на прецедентне право Європейського суду з прав людини, що є джерелом тлумачення вказаної статті, надаючи її приписам більш конкретного характеру.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.
Зважаючи на характер спірних відносин, належному способу захисту інтересу Релігійної організації та/або її членів відповідає позовна вимога про визнання недійсним статуту Релігійної організації в новій редакції.
Судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб'єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації в попередній редакції (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19).
Якщо у зборах брали участь особи, які не вправі були діяти як орган юридичної особи, повноважний приймати нову редакцію статуту, то така нова редакція не є чинною, бо вона не була прийнята юридичною особою в особі відповідного органу.
Водночас реєстрація такої нової редакції порушує правову визначеність щодо того, статут у якій саме редакції є чинним - у новій чи в попередній.
Отже, позовна вимога фактично спрямована не на позбавлення статуту в новій редакції юридичної сили, а на захист порушеного інтересу в правовій визначеності.
Реєстрація статуту у новій редакції, прийнятій не органом юридичної особи, а не уповноваженими на це особами, може порушувати інтерес у правовій визначеності як членів Релігійної організації, так і самої Релігійної організації як юридичної особи. Такий інтерес підлягає судовому захисту.
Тобто, оскарження позивачами рішень загальних зборів релігійної організації не є належними та самостійними способами захисту прав позивачів, однак правомірність реєстрації нової редакції статуту релігійної організацію повинно оцінюватись судом крізь призму правомірності прийняття відповідних рішень загальних зборів.
До регулювання спірних правовідносин застосовуються як загальні норми, котрі визначають основи корпоративних правовідносин, так і спеціальні, які детермінують правові засади реалізації свободи совісті і діяльності релігійних організацій.
Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Корпоративні права учасників товариства є об'єктом судового захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 57 ГК України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
Статут юридичної особи за змістом ч. 2 ст. 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.
Судом досліджено матеріали реєстраційної справи Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України" (т. 2 с. 11-88) та встановлено, що підставою для прийняття відповідного наказу та вчинення реєстраційних дій стали наступні документи:
- заява про державну реєстрацію змін до відомостей від 07.06.2019 року;
- Протокол № 1 від 26.01.2019 року загальних зборів;
- Список присутніх на зборах;
- Протокол № 2 від 17.02.2019 року загальних зборів;
- Список присутніх на зборах;
- Протокол № 3 від 14.04.2019 року загальних зборів;
- Список присутніх на зборах;
- Статут від 04.06.2019 року №65.
Таким чином, з метою визнання недійсним статуту Релігійної організації в новій редакції позивач слід довести протиправність трьох оскаржуваних рішень загальних зборів, оформлених відповідними протоколами, на підставі яких проведено державну реєстрацію.
Відповідно до Статуту Релігійної громади Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, зареєстрованого наказом начальника управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації від 07.07.2015р. №111, у редакції, яка була чинною на момент прийняття оскаржуваних рішень (т. 1 а.с. 35-40), членами парафії є православні віруючі, клірики та миряни, які досягли 18-річного віку, визнають обов'язковість Статуту УПЦ та даного Статуту, регулярно відвідують богослужіння і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє участь у богослужбовому житті (п. 1.3. Розділу 1).
Згідно п.п. 1.5., 1.6. Статуту Релігійна громада здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства, Статуту Української Православної Церкви, Статуту Вінницької єпархії, а також цього статуту. У своїй діяльності Релігійна громада керується своїм діючим статутом, постановами собору УПЦ, наказами Єпархіального архієрея.
Відповідно до п. 2.1. Статуту, парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель парафії, є вищим органом управління парафії.
Згідно п. 2.2. Статуту до складу парафіяльних зборів належать священно- та церковнослужителі, засновники парафії, а також миряни, члени даної парафії, які регулярно беруть участь у літургійному житті парафії, відзначаються християнською доброчесністю, досягли повноліття, не перебувають під забороною в священнослужінні, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції.
Прийняття нових членів до складу парафіяльних зборів, так само як і вихід з них, здійснюється на підставі прохання за рішенням парафіяльних зборів (п. 2.3. Статуту).
Згідно п. 2.6. Статуту парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з парафіяльною радою або за розпорядженням єпархіального архієрея у міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік".
Рішення Парафіяльними зборами приймається простою більшістю голосів (п. 2.10 Статуту).
Згідно п. 2.14 Статуту парафіяльні збори у згоді зі статутом приймають нових членів парафії.
Відповідно до Розділу VIII "Парафії" Статуту про управління Української Православної Церкви, який є обов'язковим для членів Релігійної громади, визначає, парафією є громада православних християн, що складається з кліру та мирян, об'єднаних навколо храму.
Парафія становить частину єпархії, яка перебуває під керівним наглядом свого єпархіального архієрея і керується священником-настоятелем, який призначається єпархіальним архієреєм.
Парафія утворюється за добровільною згодою віруючих осіб православного віросповідання, які досягли повноліття. Парафія утворюється з благословення єпархіального архієрея.
Згідно Розділу «Парафіяни» Статуту про управління Української православної Церкви визначено, що парафіянами є особи православного віросповідання, які зберігають живий зв'язок зі своєю парафією.
Кожен парафіянин зобов'язаний регулярно брати участь у богослужінні, сповідатися та причащатися, дотримуватись церковних канонів і приписів, творити діла віри та прагнути до духовно-морального вдосконалення.
З аналізу змісту Статуту релігійної організації судом встановлено відсутність фіксованого членства, достатньою для участі у Парафіяльних зборах є відповідність наступним критеріям:
- досягнення 18-річного віку,
- визнання обов'язковості Статуту УПЦ та даного Статуту,
- регулярне прийняття участі у літургійному житті парафії,
- відзначення християнською доброчесністю,
- не перебування під забороною в священнослужінні, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції.
За матеріалами справи 26.01.2019 року на загальних зборах релігійної організації зареєстровано 435 присутніх осіб; 17.02.2019 року - 295 осіб; 14.04.2019 року - 315 осіб.
При цьому, 26.01.2019 року на загальних зборах позитивно за питання порядку денного проголосували 398 осіб, 17.02.2019 року та 14.04.2019 року - рішення приймались одноголосно.
Дані обставини підтверджено відповідними протоколами та Реєстрами представників релігійної громади православного храму села Лука-Мелешківська, які були присутніми на загальних зборах.
Судом також встановлено, що 26.01.2019 року були проведені парафіяльні збори членів релігійної громади парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви, на яких було прийнято рішення про засвідчення вірності Українській Православній Церкві.
На парафіяльних зборах були присутні 12 осіб, що підтверджується Протоколом Парафіяльних зборів релігійної організації релігійної громади Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви від 26.01.2019 року (т. 1 а.с. 41-44).
Згідно ст. 73 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У господарський процес введено стандарт доказування «вірогідності доказів».
Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Постанова Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 906/1222/19).
За відсутності фіксованого членства у релігійній організації суд констатує, що матеріали справи не містять доказів не відповідності числа присутніх на загальних зборах осіб вимогам п.п. 1.3., 2.2. Статуту від 07.07.2015 року.
Враховуючи, що саме позивачі заперечують правомірність проведення загальних зборів, також ОСОБА_1 на момент прийняття оскаржуваних рішень очолював релігійну організацію, то саме на позивачів покладено обов'язок доведення обставин, на які вони посилаються відносно не входження учасниками загальних зборів 26.01.2019, 17.02.2019, 14.04.2019 рр. до складу релігійної організації.
Надані позивачами Протокол №15/1 від 03.07.2015 року та Список членів Парафіяльних зборів у кількості 12 осіб (а.с. 31-33) на підтвердження обставин фіксованого членства суд оцінює критично, оскільки предметом порядку денного парафіяльних зборів було затвердження нової редакції Статуту та керівних органів релігійної громади, а не затвердження переліку членів релігійної громади.
Наданий позивачами Список членів Парафіяльних зборів релігійної громади Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, фіксує лише перелік присутніх осіб на зборах з питань прийняття статуту релігійної громади у новій редакції.
Отже, наданий позивачами Список присутніх осіб не є достатнім та єдиним доказом, який визначає повний перелік членів релігійної організації.
Тому, суду не доведено достатніми та належними засобами доказування наведені у позові обставини щодо відсутності у присутніх на загальних зборах 26.01.2019, 17.02.2019, 14.04.2019 рр. статусу членів релігійної організації, а також обмеження повноважень на прийняття оскаржуваних рішень.
З метою оцінки правомірності проведення та прийняття рішень Загальними зборами релігійної організації 26.01.2019 року підлягають застосуванню норми Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» в редакції станом на 26.12.2018 року.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.
Згідно зі ст. 4 Закону, громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
Згідно частин першої та другої статті 8 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації», релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Частинами 1 та 2 ст. 12 вказаного Закону визначено, що статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону передбачено, що статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.
Отже, статут - це основний документ, на підставі якого діє релігійна організація.
Підставами для визнання акту, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (Постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 922/2200/19).
У судовому рішенні про визнання недійсними окремих положень установчих документів має бути зазначено, яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються.
В силу приписів ч. 2 ст. 8 Закону, держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.
Тобто, законодавством в узагальненому виразі передбачено можливість релігійної організації самостійно визначати підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.
Таким чином, за відсутності спеціального регулювання даних питань на рівні законодавства їх вирішення повинно було здійснюватись відповідно до вимог статутних документів релігійної організації.
Водночас, Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях (ч. 2 ст. 12 Закону)
Отже, законодавець наділив загальні збори релігійної організації виключною компетенцією відносно визначення питань щодо зміни канонічного підпорядкування, а також - затвердження нової редакції статуту.
З огляду на положення Статуту відповідача, Парафіяльні збори, у розумінні норм законодавства, реалізують повноваження загальних зборів релігійної організації.
Суд також враховує, що у випадку не відповідності положень Статуту нормам законодавства мають застосовуватись положення закону, які мають вищу юридичну силу.
Зазначений висновок також підтверджено законодавцем.
Так, згідно п. 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України № 2673-УІІІ від 17.01.2019 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи»: «Статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів (положень) у відповідність із ним Законом релігійні організації керуються положеннями діючих статутів (положень) у частині, що не суперечить цьому Закону».
Даний Закон набрав чинності 31.01.2019 року, тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин в частині проведення загальних зборів 17.02.2019 та 14.04.2019 рр.
Отже, суд доходить висновку, що навіть до запровадження законодавчих змін у ст. 8 Закону (у редакції Закону України № 2673-VIII від 17.01.2019 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи») загальні збори (парафіяльні збори) релігійної організації були наділеним достатнім обсягом повноважень щодо визначення питань про зміну канонічної підлеглості.
Відтак, суд вважає, що Загальні Збори релігійної організації були належним та повноважним суб'єктом прийняття рішень, тому відхиляє доводи позивача щодо не відповідності прийнятих 26.01.2019 року рішень нормам законодавства.
З метою оцінки наявності кворуму для ухвалення рішень щодо зміни канонічної підлеглості суд зазначає, що за протоколом № 1 від 26.01.2019 року Загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви" для участі у зборах зареєстровано 435 чоловік.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (в редакції від 26.12.2018 року, яка була чинною на момент прийняття оспорюваного рішення), статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях.
При цьому, Закон не передбачав спеціальних вимог щодо кворуму загальних зборів віруючих громадян релігійної організації.
Дана обставина не виключає правового регулювання цього питання іншими нормативно-правовими актами, зокрема ЦК України.
Відповідно до ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.
Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
До матеріалів справи долучено Статут Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви" у редакції від 07.07.2015 року.
Згідно п. 2.1. Статуту вищим органом управління парафії є Парафіяльні збори.
Рішення Парафіяльними зборами приймається простою більшістю голосів (п. 2.10 Статуту).
Суд наголошує, що станом на 26.10.2019 року ще не набула законної сили нова редакція ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", якою після 31.01.2019 року визначено ухвалення рішень про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади.
Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 98 ЦК України, установчими документами релігійної організації встановлено спеціальні норми, які визначали порядок ухвалення рішень загальними зборами віруючих (парафіям) релігійної організації простою більшістю голосів.
Таким чином, з огляду на кількість присутніх (435 осіб), кворум для прийняття рішень становив 218 присутніх.
Відповідно до п. 6 Протоколу № 1 від 26.01.2019 року Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви" за зміну канонічної підлеглості проголосувало 398 осіб.
Тобто, поставлені під сумнів позивачами підписи 135 учасників загальних зборів, не впливають на кількість голосів за вищезазначене рішення.
Відтак, суд відмовлено у задоволенні клопотання позивачів про призначення почеркознавчої експертизи, про що постановлено Ухвалу від 21.04.2022 року.
Належна кількість голосів становитиме 263 особи (398-135), що не впливає на кворум загальних зборів (218 голосів - більшість від кількості присутніх), з огляду на положення п. 2.10. Статуту Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви".
Судом також досліджено наданий позивачами електронний доказ - відеозапис проведення зборів релігійної громади 26.01.2019 року (т. 1 а.с. 107).
При оцінці даного доказу, який з позиції позивача підтверджує обставини вчинених порушень при проведенні загальних зборів 26.01.2019 року, судом встановлено наступне.
Відеозапис не містить дати проведення відеозйомки, не є безперервним та не фіксує обставини реєстрації учасників загальних зборів.
Водночас, з наданих відео фрагментів судом встановлено надання можливості ОСОБА_1 виступити на загальних зборах та висловити позицію щодо порядку денного.
Головуючим ставились на голосування питання порядку деного та фіксувалась кількість голосів.
Оцінка даного доказу здійснюється судом у сукупності з іншими письмовими доказами (списками присутніх осіб, протоколами загальних зборів), які підтверджують обставини проведення даних загальних зборів та прийняття відповідних рішень.
Таким чином, наданий позивачами електронний доказ не спростовує правомірність ухвалення оскаржуваних рішень.
Підсумовуючи суд доходить висновку, що рішення Загальних зборів Релігійної організації, оформлені протоколом № 1 від 26.01.2019 року, прийняті у відповідності до норм законодавства, чинного на момент їх ухвалення, належними учасниками релігійної організації, з дотриманням вимог щодо кваліфікованої більшості прийняття оскаржуваного рішення.
З приводу рішення Загальних зборів, оформлених протоколом № 2 від 17.02.2019 року, то до його правової оцінки підлягають застосуванню норми Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" в редакції станом на 31.01.2019 року.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.
Зі змісту вказаного Протоколу № 2 від 17.02.2019 року вбачається підтвердження волевиявлення релігійної громади с. Лука-Мелешівська щодо зміни канонічної підлеглості.
При цьому, таке рішення підтримано 295 голосами учасників загальних зборів.
Дана кількість голосів перевищує 2/3 учасників первісних загальних зборів парафіян 26.01.2019 року (достатньою кількістю голосів є 290, що становить 2/3 від 435 учасників зборів 26.01.2019 року).
Отже, суд доходить висновку, що прийняті рішення Загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної церкви України" (код 38503756), оформлені протоколом № 2 від 17.02.2019 року ухвалені з дотриманням вимог ч. 4 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".
Суд також констатує, що позивачами не надано доказів відносно не проведення загальних зборів 17.02.2019 року або не відповідності підписів учасників вимогам законодавства.
Тому, з урахуванням висновків суду щодо правомірності ухвалених загальними зборами рішень 26.01.2019 року, судом встановлено, що членами релігійної організації двічі підтверджено волевиявлення щодо зміни канонічної підлеглості.
Отже, суд вважає протиправними вимоги позивачів відносно визнання недійсними рішення Загальних зборів Релігійної організації оформлені протоколом № 1 від 26.01.2019 року та протоколом № 2 від 17.02.2019 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
Тому, суд оцінює надані позивачами докази відносно одночасного проведення інших зборів релігійної громади 26.01.2019 року, як волевиявлення щодо реалізації положень ч. 8 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".
Враховуючи встановлені судом обставини, суд відхиляє позовні вимоги про визнання недійсним Статуту Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної церкви України" (код 38503756) у новій редакції, затвердженій 17 лютого 2019 року, зареєстрованого 04.06.2019 року.
Суд також виходить з того, що підставою для затвердження та реєстрації Статуту стали обидва рішення, які надані до Управління національностей та релігії Вінницької ОДА, однак позивачами не спростовано належними доказами факт підтвердження волевиявлення релігійної громади щодо зміни канонічної підлеглості 17.02.2019 року.
Таке рішення прийнято з дотриманням вимог законодавства, чинного на момент його прийняття, окремі посилання на первісний протокол загальних зборів суд відхиляє, оскільки дана обставина лише підтверджує послідовність у прийнятті відповідних рішень.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18).
Тобто, позивачі повинні довести обставини порушення їх прав та необхідність їх судового захисту, а також обрати ефективний спосіб захисту порушених прав.
Оскільки, на загальних зборах членів релігійної громади приймалося рішення лише про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях і, як наслідок, про прийняття статуту цієї релігійної громади у новій редакції, в той час як жодного рішення щодо відвідування церкви не приймалося, відсутні підстави вважати, що відбулось втручання у право позивачів на свободу віросповідання (Постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду ВС від 27.01.2020 року у справі № 598/157/15-ц).
Таким чином, рішення загальних зборів членів релігійної громади про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях без вирішення питань щодо порядку відвідування церкви, заборони проведення релігійних обрядів не порушує прав позивачів.
Також, суд вважає не доведеними обставини порушення прав позивачів внаслідок прийняття Рішення Загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної церкви України", оформленого протоколом № 3 від 14.04.2019 року.
Дане рішення релігійної громади є похідним від первісних рішень, які визнано судом правомірними, тому його скасування не зможе забезпечити захисту прав позивачів.
На підставі положень статті 11 ГПК України, суд виходить з враховує висновки Європейського суду з прав людини у Рішенні по справі "Трофимчук проти України", хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Підсумовуючи суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Враховуючи клопотання представника відповідача у відзиві на позовну заяву, на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання з приводу розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд,
1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) до Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної церкви України" (вул. Тиврівське шосе, буд. 24-А, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234) про:
- визнання недійсними рішення Загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви" (код 38503756), оформленого протоколом № 1 від 26.01.2019 року;
- визнання недійсними рішення Загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада парафії Свято-Преображенського храму Української Православної Церкви" (код 38503756), оформленого протоколом № 2 від 17.02.2019 року;
- визнання недійсними рішення Загальних зборів Релігійної організації Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної церкви України" (код 38503756), оформленого протоколом № 3 від 14.04.2019 року;
- визнання недійсним Статуту Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної церкви України" (код 38503756) у новій редакції, затвердженій 17 лютого 2019 року, зареєстрованого Наказом № 65 від 04.06.2019 року Начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.06.2019 року, номер запису 11491050003001599.
2. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 26.05.2022 року о 09:30 год.
3. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 16.05.2022 року включно.
4. Копію судового рішення направити учасникам справи на офіційні електронні адреси сторін, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв'язку за наступними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 23 травня 2022 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2, 3 - позивачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )
4 - позивачу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 )
5 - відповідачу ( АДРЕСА_4 )
6 - Управлінню у справах національностей та релігії Вінницької облдержадміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21050)