24 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3372/21 пров. № А/857/18473/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінтеграція» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року (суддя Комшелюк Т.О., ухвалене в м. Рівному) у справі № 140/3372/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінтеграція» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації,-
02 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Профінтеграція» звернулося в суд з адміністративним позовом до Поліської митниці Держмитслужби в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA204120/2021/000026/2 від 28.01.2021 та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204120/2021/000122 від 28.01.2021 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінтеграція» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UA204120/2021/000026/2 від 28 січня 2021 року та картки відмови у прийнятті митної декларації № UA204120/2021/000122 від 28 січня 2021 року відмовлено повністю.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, який у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року по справі №140/3372/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що при визначенні митної вартості товару декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Апелянт вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу скористався та подав відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінтеграція» до суду апеляційної інстанції у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги, відзиву в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що 13 січня 2021 року в місті Маріуполі ТОВ «Профінтеграція» (як покупець) та компанія «Multitrade Commerz GmbH» (Німеччина) (як продавець) уклали контракт щодо постачання торгівельного та холодильного обладнання (яке раніше було в експлуатації), на умовах FCA-Chemnitz Німеччина (якщо інше не зазначено в специфікації). Контракт викладений лише однією мовою - українською.
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. вказаного контракту ціни на товар, що поставляється, вказується в специфікації на кожну окрему поставку; загальна вартість поставленого за цим контрактом обладнання становить 400000 EUR.
Згідно з пунктами 3.2., 3.3. всі витрати, пов'язані з демонтажем, упаковкою, вантаженням товару та оформленням митних документів здійснюється за рахунок покупця, як і витрати, пов'язані з доставкою обладнання в Україну.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2. вказаного контракту покупець здійснює передплату за контрактом. При цьому продавець зобов'язаний здійснити відвантаження товару протягом 30 днів з моменту передоплати. За домовленістю сторін можлива відстрочка платежу або оплата по факту поставки товару, про що зазначається в специфікації.
Із специфікації № 3 від 13.01.2021 до контракту № 1/01/2021 видно, що сторони домовилися про поставку на умовах FCA-Chemnitz Німеччина товару різної категорії загальною вагою 6050 кг (нетто), 6402 кг (брутто) на загальну суму 6170 EUR. В специфікації зазначено, що товар поставляється на протязі 3 днів з моменту підписання специфікації, а оплата - до 05.02.2021.
28.01.2021 декларантом позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу № UA204120/2021/008610, у якій заявлено до митного оформлення товар: меблі металеві вживані та холодильне обладнання вживане. Вартість товару визначена за методом визначення митної вартості - 1 (за ціною договору).
Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи: контракт №1/01/2021 від 13.01.2021, специфікація № 3 від 26.01.2021 до контракту №1/01/2021 від 13.01.2021, декларація-рахунок (інвойс) № 2021041 від 22.01.2021, міжнародну накладну CMR № 177270; договір № 6 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 07.10.2020, договір №2 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 14.01.2021; заявку № 1 від 19.01.2021 на транспортно-експедиційне обслуговування; довідку № 28-01/3 від 28.01.2021 року про транспортні витрати; рахунок на оплату ЕК 15/5 від 28.01.2021; копію митної декларації країни-відправлення MRN21DE553042493067E3 від 26.01.2021.
В подальшому, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за № UA204120/2021/008610 відповідачем прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів UA 204120/2021/000026/2 від 28.01.2021, щодо вартості товару № 1: меблів металевих вживаних і визначено митну вартість за резервним методом та збільшено з 2527,78 EUR до 5461,67 EUR обґрунтовуючи тим, що декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року та за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією № UA204120/2021/008610 містять розбіжності та неточності, зокрема: відповідно до CMR № 177270 від 26.01.2021 перевізником є Віктор Борщ, тоді як рахунок на оплату № ЕК-15/5 від 28.01.2021 виданий ТОВ «Трафікгруп», також в цьому рахунку зазначений договір № 2 від 14.01.2021, який не надано декларантом до оформлення; у наданій специфікації № 3 від 26.01.2021 вказаний контракт № 1/01/2021 від 13.01.2021, а також відсутній підпис та печатка покупця, що може свідчити про непогодження покупцем специфікації; в інвойсі № 2021046 від 26.01.2021 вказано контракт № 1/01/2021 від 13.01.2021, хоча до митного оформлення подано контракт № 13/2017 від 14.01.2021; пакувальні місця, зазначені в декларації країни відправлення не співпадають з специфікацією № 3 від 26.01.2021.
Поліською митницею Держмитслужби винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204120/2021/00122.
ТзОВ «Профінтеграція» не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA204120/2021/000026/2 від 28.01.2021 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204120/2021/000122 від 28.01.2021 року звернулося до суду з цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
07.10.2020 між ТОВ «Трафікгруп» та ФОП ОСОБА_1 укладений договір № 6 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень, вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, де ТОВ «Трафікгруп» є експедитором, а ФОП ОСОБА_1 перевізником.
14.01.2021 між ТОВ «Трафікгруп» (Експедитор) та ТОВ «Профінтеграція» (Замовник) укладений договір № 2 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень, вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні.
Відповідно до п. 2.1. Договору № 2 від 14.01.2021, Експедитор надає одну чи декілька послуг, зокрема, здійснює організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами на підставі відповідних заявок; здійснює розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу; приймає участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 2.3. Конкретні умови по кожному окремому замовленню обумовлюються в Заявці, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
ТОВ «Трафікгруп», як Експедитор вантажу позивача доручає здійснити перевезення цього вантажу перевізнику ОСОБА_1 з яким має договірні відносини.
В рахунку № ЕК-15/5 від 28.01.2021, що виданий ТОВ «Трафікгруп» зазначений договір № 2 від 14.01.2021, який не надано декларантом до оформлення.
Варто звернути увагу на те, що позивач, обґрунтовуючи свої доводи в тому числі і цим рахунком, до матеріалів справи його копії не долучив, що унеможливило як суди першої інстанції так і апеляційної інстанції надати правову оцінку твердженням позивача з метою підтвердження чи спростування розбіжностей, зазначених у такому рахунку.
Позивачем наданий такий рахунок до пакету документів для митного оформлення і даний факт не заперечується відповідачем, то суд першої інстанції підставно вважав доводи відповідача щодо наявності розбіжностей в рахунку № ЕК-15/5 від 28.01.2021 стосовно зазначення договору № 2 від 14.01.2021, який не надано декларантом до оформлення, обґрунтованими, оскільки дана обставина позивачем не спростована як у суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції.
Також, Відповідач зазначив, що в інвойсі № 2021046 від 26.01.2021 вказано контракт № 1/01/2021 від 13.01.2021, хоча до митного оформлення подано контракт № 13/2017 від 14.01.2021, у наданій специфікації № 3 від 26.01.2021 вказаний контракт № 1/01/2021 від 13.01.2021, а також відсутній підпис та печатка покупця, що може свідчити про непогодження покупцем специфікації; пакувальні місця, зазначені в декларації країни відправлення не співпадають з специфікацією № 3 від 26.01.2021. Наведені обставини позивачем також не спростовані. Доказів зворотного суду апеляційної інстанції не надано і не встановлено ним.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідача були підстави вважати, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, через відсутність у поданих до митного оформлення документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач (митний орган) мав повне право витребувати у позивача додаткові документи, однак декларант 28.01.2021 листом № 28/01 повідомив відповідача, що інші, підтверджуючі митну вартість документи, відсутні.
Оскільки декларантом позивача жодних інших документів подано не було, митний орган правомірно і обґрунтовано визначив митну вартість товару за резервним методом.
Також, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що в митній декларації країни-відправлення MRN 21DE553042493067E3 від 26.01.2021 ціна товару не вказана, а суду не надано доказів оплати ТОВ «Профінтеграція» для компанії «Multitrade Commerz GmbH» (Німеччина) за поставлений товар, хоча станом на день звернення в суд з позовом термін оплати минув (згідно специфікації № 3 від 26.01.2021 до контракту №1/01/2021, оплата до 05.02.2021), тому з цього випливає, що позивачем не надано жодних належних та достовірних доказів на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.
Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п'ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частин другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57).
В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно ж до частини третьої цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що до виключних повноважень митного органу належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
При цьому, обов'язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові, а митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:
- надані декларантом документи містять розбіжності,
- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,
- або наявні ознаки підробки.
Відповідно, наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Суд апеляційної інстанції врахувавши обставини справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення в повній мірі відповідають встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності та своєчасності, а відтак судом першої інстанції підставно відмовлено в задоволенні позову з наведених вище мотивів.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінтеграція» залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі № 140/3372/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга