Справа № 640/23751/20
23 травня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Федотова І.В.,
Коротких А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за щорічну додаткову відпустку, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, за період з 2014 по 2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2021 адміністративний позов задоволено шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій під час проходження військової служби за період з 2014 року по 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2014 року по 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2021 скасоано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2021 та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за щорічну додаткову відпустку, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, за період з 2014 по 2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
У подальшому відповідачем подано заяву про роз'яснення вказаної постанови в частині, що стосується зазначення точної кількості днів невикористаної додаткової відпустки, які підлягають грошовій компенсації, з урахуванням того, що за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки із розрахунку по 14 днів за кожний відповідний рік.
Розглянувши подану заяву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Роз'ясненню в порядку статті 254 КАС підлягає виключно сам зміст рішення, що є незрозумілим учаснику справи, а не спосіб та порядок його виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Звертаючись до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, відповідач посилається на те, що за 2016-2020 роки позивач вважається таким, що використав всі дні додаткової відпустки, а тому нарахування та виплата позивачу компенсації за рішенням суду є неможливим.
Фактично заявник вказує на необґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, зазначаючи про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача виплатити спірну компенсацію за 2016-2020 роки.
Водночас, у разі, якщо відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції неповністю чи невірно досліджені обставини справи, не надано або ж неправильно надано оцінку певним доказам, порушено норми матеріального та/або процесуального права, то він вправі звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду.
У порядку статті 254 КАС шляхом подання заяви про роз'яснення не здійснюється оскарження судового рішення та ініціювання перед судом питань, які не пов'язані із ясністю ухваленого ним рішення.
Зміст заяви відповідача свідчить про те, що йому у повній мірі зрозуміле ухвалене судом рішення, зокрема його резолютивна частина зобов'язального характеру.
Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які б свідчили про неясність постанови суду апеляційної інстанції, які б могли бути роз'яснені в порядку статті 254 КАС. Вказане рішення містить викладення чітких мотивів, з яких виходив суд при прийнятті рішення, а також чіткий результат розгляду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяви відповідача про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2021, а також відсутність у вказаній заяві жодних питань, які можуть бути вирішені в порядку статті 254 КАС, у зв'язку із чим, у задоволенні заяви належить відмовити.
Керуючись статтями 14, 34, 243, 254, 311 КАС, суд
Відмовити у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2021.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя І.В. Федотов
Суддя А.Ю. Коротких