Справа № 320/16923/21
24 травня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, суддя Дудін С.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко Івана Павловича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко Івана Павловича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про стягнення з боржника основної винагороди №60279718, винесену 10.10.2019 про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди в сумі 50219,24 грн на користь приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної заяви, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для розгляд апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року позовну заяву позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати уточнену позовну заяву (три примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень.
У зв'язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції копія ухвали суду від 22.12.2021 була направлена на електронну адресу представника позивача, яка вказана у позовній заяві (04032008@ukr.net) та доставлена до електронної скриньки 23.12.2021, про що свідчить звіт про доставку на електронну адресу.
24 грудня 2021 року на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представником позивача на адресу Київського окружного адміністративного суду направлено заяву про усунення недоліків позовної заяви та уточнено позовну заяву, що підтверджується матеріалами справи та штемпелем на конверті (а.с. 13-53).
Вказана заява зареєстрована Київським окружним адміністративним судом 17 січня 2022 року, що підтверджується відбитком штемпеля (а.с. 13).
Проте, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року позовну заяву з усіма доданими до неї документами повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року позивачем не виконано, будь-яких доказів усунення недоліків позовної заяви чи клопотання про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви позивачем до суду не було надано, а тому позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частин першої-другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За змістом пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як убачається із матеріалів справи, повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив, що станом на 17 січня 2022 року позивачем не виконано вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, будь-яких доказів усунення недоліків позовної заяви чи клопотання про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви позивачем до суду не було надано.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що 24 грудня 2021 року на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представником позивача на адресу Київського окружного адміністративного суду направлено заяву про усунення недоліків позовної заяви та уточнено позовну заяву, що підтверджується матеріалами справи та штемпелем на конверті (а.с. 13-53).
Вказана заява зареєстрована Київським окружним адміністративним судом 17 січня 2022 року, що підтверджується відбитком штемпеля (а.с. 13).
Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем було виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та усунуто недоліки визначені ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч.4 ст.169 КАС України.
Так, завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та зміст позовних вимог, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко Івана Павловича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович про визнання протиправною та скасування постанови направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.