П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/10807/21
Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Дата і місце ухвалення: 14.01.2022р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Піть І. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 17 травня 2021 року №1069 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб відділення поліції №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, підставою якого послугував висновок Дисциплінарної комісії Головного управління від 21 квітня 2021 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 27 травня 2021 року №838 о/с в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);
- поновити ОСОБА_1 на роботі у службі в Національній поліції України на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області у званні старшого сержанта поліції;
- стягнути з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 травня 2021 року по день фактичного поновлення на роботі та суму судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірними наказами ГУНП в Одеській області від 17.05.2021р. №1069 та від 27.05.2021р. №838 о/с його незаконно притягнено до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції. Підставою для складення висновку службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів став факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння). Однак, постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.05.2021р. по справі №509/2053/21 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Відсутність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не може бути підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції згідно ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Одеській області від 17.05.2021р. №1069 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб відділення поліції №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Одеській області від 27.05.2021р. №838 о/с в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
Поновлено позивача на роботі у службі в Національній поліції України на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області у званні старшого сержанта поліції.
Стягнуто з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.05.2021р. по 14.01.2022р. в сумі 86003,24 грн., з вирахуванням обов'язкових податків і зборів, а також судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2724,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУНП в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 14.01.2022р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції необґрунтовано прийнято до уваги постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.05.2021р. по справі №509/2053/21, оскільки дана адміністративна справа стосується інших правовідносин та іншого предмету спору. Крім того, судом не враховано, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності не лише за керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а за вчинення декількох дисциплінарних проступків, які, зокрема, виразилися у: керуванні транспортним засобом у темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком; не виконанні розпоряджень поліцейських щодо проходження у встановленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за наявності визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася; порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського; вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, у тому числі використання ненормативної лексики при спілкуванні з поліцейськими, намагання схилити останніх до бездіяльності в частині документування протиправних дій у сфері безпеки дорожнього руху; прояві неповаги до службової діяльності поліцейських; наданні неправдивого пояснення про перебіг подій на місці зупинки нарядом патрульної поліції.
Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення зазначено обставини щодо показань свідка інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_3 , які не відповідають дійсності. Зокрема, свідок підтвердив факт вживання ОСОБА_1 нецензурної лайки та зазначав про намагання позивачем схилити патрульних до не оформлення матеріалів (просив вимкнути боді-камеру). Також, свідок підтвердив факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із використанням алкотестеру «Драгер», як і факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що ОСОБА_1 поїхав до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан сп'яніння після оформлення адміністративних матеріалів та відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора та у медичному закладі. Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння проводиться не пізніше 2 годин з моменту встановлення підстав для його здійснення та в присутності поліцейського, який забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09, наказом голови П'ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П'ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи, а тому сторін повідомлено про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження або у режимі відеоконференції про що вони повинні подати відповідні клопотання.
До суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції, а тому розгляд справи проводиться у режимі відеоконференції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з жовтня 1998 року по листопад 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС України.
З листопада 2015 року старший сержант поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції Україні. З лютого 2021 року позивач перебував на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.
19.04.2021р. начальник УКЗ ГУНП в Одеській області полковник поліції ОСОБА_4 доповідною запискою довів до відома керівництва ГУНП в Одеській області про те, що 18.04.2021р. відносно поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.121 КУпАП за фактом керування автомобілем у темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння та подальшою відмовою від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з наявними ознаками такого сп'яніння. У зв'язку з цим, зазначено про доцільність за вказаним фактом призначити службове розслідування, на час проведення якого відсторонити ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків.
За відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УКЗ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_4 від 19.04.2021р., наказами ГУНП в Одеській області від 21.04.2021р. №858 та №693 о/с призначено службове розслідування та відсторонено поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНІІ в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків.
Відповідно до запиту начальника УКЗ ГУНП полковника поліції Перчика О.М. від 19.04.2021р. №9/3691, з УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції НПУ 30.04.2021р. отримано відеозаписи з портативних та автомобільного відеореєстраторів, а також копії: протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №139117 від 18.04.2021р., складеного на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП; постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДП018 №631298 від 18.04.2021р., винесеної за ч.6 ст.121 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №139117, складеного 18.04.2021р. о 21.40 год. за ч.1 ст.130 КУпАП інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП НПУ лейтенантом поліції Швецем В.О., ОСОБА_1 18.04.2021р. о 21.36 год. керував а/м «ВАЗ 21104», номерні знаки НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора та у медичному закладі відмовився. Факт відмови від проходження медичного огляду зафіксовано на портативний відеореєстратор.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДП018 №631298, винесеної 18.04.2021р. інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП НПУ лейтенантом поліції Швецем В.О., ОСОБА_1 18.04.2021р. о 21.25 год. у м. Одесі по вул. Ангарській керував у темну пору доби а/м «ВАЗ 21104», номерні знаки НОМЕР_1 , з неосвітленим державним номерним знаком, чим порушив вимоги п. 9.2. «в» ПДР України. За вчинення вказаного адміністративного правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Також, судом першої інстанції встановлено, що 18.04.2021р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до чергового лікаря Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради, в якій просив провести йому медичний огляд на стан сп'яніння у зв'язку з конфліктною ситуацією з співробітниками поліції, яка трапилась о 21:10 год. 18.04.2021р.
18.04.2021 р. КНП «ООМЦПЗ» ООР в 23:15 год. складено акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000520, яким встановлено, що ОСОБА_1 - тверезий (дата і час відбору зразків - 18.04.2021р. 23:25 год., рухи не порушені, міміка звичайна, результат лабораторних тестів №485 - етанол у сечі не виявлений, використання технічних засобів ALCOTEST 6810, ARAF 0366, принтер ARAC 5495, тест №43675, етанол - 0,00%, час 23:17 год.)
КНП «ООМЦПЗ» ООР в 23:45 год. складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000520, яким встановлено відсутність ознак сп'яніння у ОСОБА_1
07.05.2021р. Овідіопольським районним судом Одеської області прийнято постанову у справі №509/2053/21, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили 18.05.2021р.
12.05.2021р. начальником ГУНП в Одеській області було затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни посадовими особами відділення поліції №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.
У вказаному висновку дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший сержант поліції ОСОБА_1 дійсно перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, які проявилися у порушенні речового мовлення, неспроможності правильно вимовити деякі складні слова. Під час спілкування з поліцейським патрульної поліції ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкогольні напої. Свідомим вчиненням вищевказаного протиправного діяння, а також подальшою неетичною поведінкою, що виразилося у використанні ненормативної лексики, намаганні схилити поліцейських до бездіяльності в частині складання відносно нього матеріалів за вчинене адміністративне правопорушення, старший сержант поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського.
При цьому, дисциплінарна комісія критично поставилася до наданого ОСОБА_1 висновку №000520 щодо результатів медичного огляду та не визнала його доказом, на основі якого можливо спростувати факт перебування поліцейського у нетверезому стані, зазначивши, що огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008р. №1103, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015р. №1452/735, а також ст.266 КУпАП.
Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1, 2, 6, 11 ч.3 ст.1, ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 2 ч.5 ст.14, абзаців 3, 8 ч.2 ст.16, ст.37 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.3, 2.5, 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, абзаців 1, 2 п.3 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Указом МВС України від 09.11.2016р. №1179, п.7 Розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. №893, що виразилося у керуванні транспортним засобом у темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком, під час перебування з явними ознаками алкогольного сп'яніння, не виконанні розпоряджень поліцейських щодо проходження у встановленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за наявності визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася; порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського; вчиненні дії, які підривають авторитет Національної поліції України, у тому числі використання ненормативної лексики при спілкуванні з поліцейськими, намагання схилити останніх до бездіяльності в частині документування протиправних дій у сфері безпеки дорожнього руху; прояві неповаги до службової діяльності поліцейських; наданні неправдивого пояснення про перебіг подій на місці зупинки нарядом патрульної поліції.
17.05.2021р. ГУНП в Одеській області видано наказ №1069 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб відділення поліції №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області», яким, серед іншого, за послідовне вчинення декількох дисциплінарних проступків, що виразилися у порушенні вимог п.п. 1, 2, 6, 11 ч.3 ст.1, ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 2 ч.5 ст.14, абзаців 3, 8 ч.2 ст.16, ст.37 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.3, 2.5, 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, абзаців 1, 2 п.3 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Указом МВС України від 09.11.2016р. №1179, п.7 Розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. №893, поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Наказ ГУНП в Одеській області від 17.05.2021р. №1069, відповідно до вимог ч.3 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, реалізовано наказом ГУНП в Одеській області №838 о/с від 27.05.2021р. Зокрема, вказаним наказом позивача звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 31 травня 2021 року.
Не погоджуючись з правомірністю наказів ГУНП в Одеській області від 17.05.2021р. №1069 та від 27.05.2021р. №838 о/с ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні службового розслідування дисциплінарна комісія не врахувала обставини, встановлені постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.05.2021р. у справі №509/2053/21, якою закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Також, суд першої інстанції зазначив, що допитаний судом в якості свідка інспектор взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_3 , який безпосередньо складав протокол серії ААБ №139117 від 18.04.2021р., не підтвердив факт використання ОСОБА_1 нецензурної лайки та схиляння патрульних поліцейських до не оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. В описовій частині висновку службового розслідування не обґрунтовано в достатній мірі тяжкість наслідків можливого проступку з огляду на застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу, не надано оцінку обставинам щодо відсутності дисциплінарних стягнень у позивача.
Як встановлено судом, керування транспортним засобом у темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком є доведеним фактом і не заперечується позивачем; перебування з явними ознаками алкогольного сп'яніння не доведено належними та допустимими доказами; не виконання розпоряджень поліцейських щодо проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за наявності у нього визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася, спростовано висновками Овідіопольського районного суду Одеської області у постанові від 07.05.2021р. по справі №509/2053/21; порушення Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, вчиненні дій, які підривали авторитет Національної поліції України, у тому числі використанні ненормативної лексики при спілкуванні з поліцейськими, намаганні схилити останніх до бездіяльності в частині документування його протиправних дій у сфері безпеки дорожнього руху спростовано в судовому засіданні показами свідка - лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом.
Пункти 1, 2, 3, 6, 9, 10, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337 - VІІІ, (далі - Дисциплінарний статут) зобов'язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено види відповідальності поліцейських. Так, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Вказаною статтею визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до поліцейських, одним з яких є, зокрема, звільнення із служби в поліції.
Зміст положень Дисциплінарного статуту свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 07.11.2018р, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно п.2 розділу ІV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Згідно п.1 розділу VІІ Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Колегія суддів зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника НП і його ставлення до вчиненого.
Згідно ч.3 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
В ході розгляду справи встановлено, що підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Одеській області 12.05.2021р., згідно якого старший сержант поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну та послідовно вчинив декілька дисциплінарних проступків.
Заперечуючи проти наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач, при зверненні з даним позовом до суду, посилався на те, що ним будь-яких порушень вимог чинних нормативно-правових актів не допущено, а висновок дисциплінарної комісії є безпідставним та необґрунтованим. Зокрема, ОСОБА_1 посилався на те, що в основу оскаржуваних наказів про звільнення покладені висновки про керування ним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, які не знайшли свого підтвердження, про що свідчить постанова Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.05.2021р. у справі №509/2053/21, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При вирішенні спору суд першої інстанції врахував висновки Овідіопольського районного суду Одеської області, викладені у постанові від 07.05.2021р., зазначивши, що виходячи з принципу обов'язковості судових рішень, дисциплінарна комісія мала б врахувати встановлені судом факти.
Однак, судом першої інстанції не враховано, що діяння позивача, які мали ознаки адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та які були предметом розгляду у справі №509/2053/21, не є тотожними із діяннями, які мають ознаки дисциплінарних проступків і були підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Підставою для висновку про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни стало встановлення дисциплінарною комісією факту вчинення позивачем декількох дисциплінарних проступків, що виразилося у:
- керуванні транспортним засобом у темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком, під час перебування з явними ознаками алкогольного сп'яніння;
- не виконанні розпоряджень поліцейських щодо проходження у встановленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за наявності визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася;
- порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського;
- вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, у тому числі використання ненормативної лексики при спілкуванні з поліцейськими, намагання схилити останніх до бездіяльності в частині документування протиправних дій у сфері безпеки дорожнього руху;
- прояві неповаги до службової діяльності поліцейських; наданні неправдивого пояснення про перебіг подій на місці зупинки нарядом патрульної поліції.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку адміністративно-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в межах справ про адміністративні правопорушення та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.
Крім того, суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики.
Аналогічна правова позиція у спорі з подібними правовідносинами висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №800/531/17, а також Верховним Судом у постанові від 02.06.2021р. по справі №815/2705/16.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на те, що дисциплінарна комісія не з'ясувала чи мав місце факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Законодавець висуває підвищенні вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищевказаних вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Отже, для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, прояви зневаги до інших поліцейських, необхідно установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника поліції, зашкодила репутації працівника поліції та авторитету Національної поліції.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно недоведеності відповідачем факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та необґрунтованості висновків дисциплінарної комісії щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції за клопотанням ГУНП в Одеській області в судовому засіданні був допитаний в якості свідка інспектор взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_3 , яким безпосередньо складено протокол серії ААБ №139117 від 18.04.2021р.
Відображаючи вказані пояснення свідка в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_3 не підтвердив використання ОСОБА_1 нецензурної лайки та схиляння патрульних поліцейських до не оформлення матеріалів.
Дослідивши зміст аудіозапису судового засідання колегія суддів дійшла висновку, що такі висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки свідок інспектор взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив факт вживання ОСОБА_1 нецензурної лайки та просив вимкнути боді-камеру, що безумовно свідчить про те, що позивач вчиняв дії, спрямовані до схиляння патрульних поліцейських до не оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, свідок зазначив про зухвалу поведінку ОСОБА_1 під час розгляду адміністративної справи за ч.6 ст.121 КУпАП, зокрема, позивач не хотів слухати поліцейського, відмовлявся від підпису та отримання постанови.
Варто зазначити, що при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом у темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком, що також було встановлено судом першої інстанції.
В оскаржуваному судовому рішенні судом першої інстанції не відображено дослідження судом відеозапису подій, які мали місце 18.04.2021р. за участю ОСОБА_1 , який має доказове значення щодо вчинення позивачем дисциплінарних проступків, які йому інкримінуються.
У висновку службового розслідування зазначено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, відеозаписом з портативного відеореєстратора, що спілкуючись з лейтенантом поліції ОСОБА_3 позивач дійсно використовував нецензурну лайку, пропонував вимкнути портативний відео реєстратор, підтвердив, що пив пиво, відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням алкотестеру «Драгер», а також в медичному закладі.
У відповідь на пропозицію лейтенанта поліції ОСОБА_3 ознайомитися із складеним протоколом за ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 зазначив, що поліцейські УПП в Одеській області можуть замість нього там розписатися.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що такими діями позивач проявив неповагу до службової діяльності поліцейських.
У власноручно наданому письмовому поясненні інспектор взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП НПУ лейтенант поліції ОСОБА_5 , який перебував разом із лейтенантом поліції ОСОБА_3 на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , підтвердив, що під час спілкування з позивачем у останнього були явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення). На запитання щодо вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 відповів ствердно. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки з використання алкотестеру «Драгер» або у медичному закладі, на що позивач не погодився. ОСОБА_1 повідомлено, що на нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Позивач намагався відмовити лейтенантів поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від оформлення матеріалів, схиляючи їх, що вони закрили на це очі і відпустили його. Під час розмови ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та винесення постанови про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.121 КУпАП ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися з їх змістом та отримувати копію. Після оформлення матеріалів автомобіль було передано тверезому водію, якого викликав ОСОБА_1 .
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються твердження ОСОБА_1 , надані ним в письмових поясненнях від 26.04.2021р., про те, що за місці зупинки транспортного засобу від поводив себе культурно, з працівниками патрульної інспекції не сварився, вимоги Дисциплінарного статуту не порушував.
Надання ОСОБА_1 26.04.2021р. неправдивих пояснень про перебіг подій на місці зупинки нарядом патрульної поліції також враховано комісією при формуванні висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни посадовими особами відділення поліції №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області від 12.05.2021р.
Слід зазначити, що Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179.
Ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
У п.п. 1, 2, 3, 4 Розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейського передбачено, що поліцейський виконує свої службові обов'язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.
Незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов'язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.
За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Наявні в матеріалах справи докази, зокрема, пояснення свідка ОСОБА_3 та письмові пояснення лейтенанта поліції ОСОБА_5 , відеозапис подій, які мали місце 18.04.2021р. за участю ОСОБА_1 , підтверджують, що поведінка позивача не відповідає Правилам етичної поведінки поліцейського та порушує Присягу працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського.
Що ж до висновку суду першої інстанції про те, що ГУНП в Одеській області необґрунтовано застосувало до позивача крайній захід дисциплінарного впливу, то колегія суддів вважає його необґрунтованим, оскільки застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Такі висновки колегії суддів відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.04.2021р. по справі №420/3659/19.
У зв'язку з викладеним у сукупності, колегія суддів доходить висновку про те, що під час накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади ГУНП в Одеській області діяло обґрунтовано та з дотриманням чинного законодавства.
А відтак, підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , скасування оспорюваних наказів ГУНП в Одеській області від 17.05.2021р. №1069 та від 27.05.2021р. №838 о/с, поновлення позивача на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п.3 п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 14.01.2022р. підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року скасувати.
Прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 24 травня 2022 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова