24 травня 2022 року справа №360/2683/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 р. у справі № 360/2683/21 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І., повне судове рішення складено 30.06.2021 року у м.Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 09 квітня 2021 № 909250111163 про перерахунок ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати згідно з Законом України “Про прокуратуру” за заявою від 08 квітня 2021 року, з 01 квітня 2021 року з розрахунку 60 % від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці Луганської обласної прокуратури від 02 квітня 2021 року № 21-189вих21, із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність та зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1697-ХІІ “Про прокуратуру” у редакції, що діяла на час призначення пенсії, та на підставі частини двадцятої статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII “Про прокуратуру” в первинній редакції, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії та у часі на підставі довідки Луганської обласної прокуратури від 02 квітня 2021 року № 21-189вих21, з 01 квітня 2021 року з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії (а.с. 1-12).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90 % до 60 % місячної заробітної плати при здійсненні її перерахунку з 01 квітня 2021 року на підставі довідки Луганської обласної прокуратури від 02 квітня 2021 року № 21-189вих-21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Зобов'язано Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити з 01 квітня 2021 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру” на підставі довідки Луганської обласної прокуратури від 02 квітня 2021 року № 21-189вих-21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 70-75).
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів зазначає, що при вирішенні даного спору суд не повинен був відступити від раніше встановлених судовими рішеннями чинників розрахунку пенсії, яка підлягає виплаті позивачу і після її перерахунку, а саме 90% від місячного заробітку без обмеження її максимального розміру. Також зазначає, що всі зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які були внесені (прийняті) після призначення пенсії у листопаді 2004 року, зокрема, щодо зменшення пенсії у відсотках, обмеження максимального розміру пенсії, умов та порядку перерахунку пенсії тощо не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії, а виключно при призначенні пенсії працівникам прокуратури, які виходять на пенсію (а.с. 80-97).
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про наступне.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, про що свідчать матеріали пенсійної справи (а.с. 14-16, 57-58).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Марківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області з 2004 року та отримував пенсію за вислугу років, призначену з 19 листопада 2004 року відповідно до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-XII “Про прокуратуру”, виходячи з розрахунку 90 % від суми заробітної плати, про що свідчить розпорядження Марківського районного управління Пенсійного фонду України від 18 липня 2005 року № 111163 (а.с. 44).
02 квітня 2021 року позивач отримав довідку Луганської обласної прокуратури № 21-189вих21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 15 березня 2021 року за відповідною (прирівняною) посадою заступник керівника окружної прокуратури становить: посадовий оклад - 41600,00 грн; надбавка за вислугу років (40 %) - 16640,00 грн; матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) - 4853,33 грн та 4853,33 грн. Усього 67946,66 грн (а.с. 17).
На підставі довідки Луганської обласної прокуратури від 02 квітня 2021 року № 21-189вих21 рішенням від 09 квітня 2021 року № 909250111163 Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 60 % від заробітної плати, призначений розмір пенсії обмежено десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для непрацездатних осіб (а.с. 21-22).
У подальшому, позивач звертався до відповідача із заявою від 22 квітня 2021 року, якою серед іншого просив надати роз'яснення щодо здійсненого йому перерахунку пенсії не у розмірі 90 % складової заробітної плати, а у розмірі 60 % та обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для непрацездатних осіб (а.с. 18-19).
На своє звернення позивач від Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області отримав лист-відповідь від 07 травня 2021 року № 78-73/Р-21/8-1238/21, в якій відповідач зазначив, що перерахунок пенсії ним проведено з додержанням вимог абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VIII (в редакції Законів України від 24 грудня 2015 року № 911-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), згідно з яким максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність (а.с. 20).
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Спірними у цій справі є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної позивачу, як працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, а також застосування при перерахунку такої пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 відступив від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувала правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягали.
Проте, рішення місцевого суду оскаржено лише позивачем.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного та оскільки апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу позивача в межах його доводів, колегія суддів не знаходить правових підстав для скасування рішення місцевого суду в частині задоволених позовних вимог щодо відсоткового розміру пенсії позивача, щодо яких апеляційне провадження у цій справі не відкривалось.
Таким чином, оскільки судове рішення відповідачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права в цій частині викладено в постанові Верховного Суду від 12.05.2022 в ідентичній справі № 580/3189/21 (пункти 26-31).
Так, доводи апелянта зводяться до необхідності зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.
На момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії та на час здійснення такого перерахунку чинна редакція частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII передбачала, що максимальний розмір пенсії прокурорських працівників не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Ці положення закону не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.
Із врахуванням вищенаведеного суд доходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивача органом Пенсійного фонду обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 в справі № 04/87/17, від 03.04.2018 в справі № 361/4922/17, від 15.05.2019 в справі № 554/4191/17, від 21.05.2020 в справі № 554/10510/16-а.
Тобто, для осіб, яким призначено пенсію за законодавством, що не передбачало обмеження максимального розміру, законодавець передбачив лише збереження раніше призначеного розміру пенсії. Водночас, право на здійснення перерахунку пенсії у розмірі, що перевищує максимально встановлений законом, законодавцем не передбачено.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, від 17.09.2020 у справі № 826/11471/18, від 24.09.2020 у справі № 640/5854/19.
У постанові від 10.12.2020 у справі № 580/492/19 Верховний Суд зазначив, що тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.
Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” від 06.09.2012 № 5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акту, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту “обмеження максимального розміру пенсії” за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
За обставин цієї справи перевищення максимального розміру пенсії позивача стало результатом її перерахунку в період дії норм права, які передбачають застосування обмеження, тому до регулювання цих правовідносин слід застосовувати положення таких норм, яка встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, саме з дати проведення такого перерахунку.
Зазначені положення Закону № 3668-VI та абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Аналогічний висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 27.01.2021 у справі № 344/1326/17, від 29.01.2021 у справі № 646/6177/17.
Водночас розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20.
Отже, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром є необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 р. у справі №360/2683/21 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 р. у справі №360/2683/21 - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 24 травня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко