24 травня 2022 року справа №200/10955/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року в справі №200/10955/21 (головуючий І інстанції Логойди Т.В., повний текст рішення складено та підписано 30 вересня 2021 року в м. Слов'янськ Донецької обалсті) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати йому грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 року по 30.04.2018 року (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року (включно); зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити йому невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 року по 30.04.2018 року (включно); зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити йому заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року (включно).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати доплати за службу в нічний час за період проходження служби з листопада 2015 року по січень 2017 року. Зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити доплату за службу в нічний час за період проходження служби з листопада 2015 року по січень 2017 року. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби з листопада 2015 року по жовтень 2017 року. Зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з листопада 2015 року по жовтень 2017 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та винести постанову якою у задоволенні цих вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції безпідставно не було застосовано до спірних правовідносин п. 11 розд. І Порядку, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260, згідно з яким грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки. Отже, позивачем було порушено строк звернення до суду.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач проходив службу в органах поліції, зокрема з 07.11.2015 року по 18.08.2020 року на посаді інспектора взводу №1 роти № 7 батальйону №1 управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції (відображено в трудовій книжці позивача).18.08.2020 року позивач звільнений з органів поліції.
Згідно з листам відповідача від 25.06.2021 року № 644аз,646аз/41/5/05-2001позивачу здійснено доплату за службу в нічний час за період з 01.05.2018 року по 18.08.2020 року на загальну суму 4 452,81 грн., у тому числі: в липні 2018 року за травень 2018 року (56 год.) - 291,64 грн. та за червень 2018 року (56 год.) - 304,48 грн., за липень 2018 року (58 год.) - 284,89 грн., у листопаді 2018 року за вересень 2018 року (64 год.) - 345,80 грн. та за жовтень 2018 року (64 год.) - 314,36 грн., за січень 2019 року (64 год.) - 329,33 грн., за квітень 2019 року (48 год.) - 259,35 грн., за серпень 2019 року (54 год.) - 279,54 грн., за жовтень 2019 року (64 год.) - 314,36 грн., за листопад 2019 року (48 год.) -247,00 грн., за грудень 2019 року (16 год.) - 80,96 грн., за лютий 2020 року (32 год.) - 168 грн., за березень 2020 року (64 год.) - 320,00 грн., за квітень 2020 року (64 год.) - 321,92 грн., за травень 2020 року (16 год.) - 89,01 грн., за липень 2020 (64 год.) - 292,17 грн. та за серпень 2020 року (40 год.) 210 грн. Як зазначав відповідач, таку доплату здійснено відповідно до отриманих від управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції довідок.
Згідно з довідкою обліку несення позивачем служби в нічний час за період з 11.11.2015 року по 18.08.2020 року, що підписана командиром полку управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції, за попередній період служби кількість відпрацьованих позивачем годин у нічний час становить: у листопаді 2015 року - 16 год.; у грудні 2015 року - 40 год.; у січні 2016 року - 48 год.; у лютому 2016 року - 56 год.; у березні 2016 року - 56 год.; у квітні 2016 року - 56 год.; у травні 2016 року - 48 год.; у червні 2016 року - 64 год.; у липні 2016 року - 64 год.; у серпні 2016 року - 64 год.; у вересні 2016 року - 48 год.; у жовтні 2016 року - 64 год.; у листопаді 2016 року - 48 год.; у грудні 2016 року - 8 год.; у січні 2017 року - 56 год.; у лютому 2017 року - квітні 2018 року - 0 год. (всього 736 годин).
Під час проходження служби та на час звільнення з неї йому не нарахована та не виплачена доплата за службу в нічний час за період служби з листопада 2015 року по січень 2017 року (облікований період спірного періоду, що відображений у вказаній довідці).
Під час проходження служби та на час звільнення з неї йому не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період служби з листопада 2015 року по жовтень 2017 року, що підтверджується відомостями про грошове забезпечення за періоди з 07.11.2015 року по 31.12.2015 року, з 01.01.2016 року по 21.12.2016 року, з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.
На звернення адвоката позивача щодо виплати позивачу доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення за спірні періоди служби листом відповідача від 25.06.2021 року № 644аз,646аз/41/5/05-2001 відмовлено з посиланням на відсутність підстав.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII.
Згідно зі статтею 60 Закону України «Про Національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 91 Закону № 580-VІІІвстановлено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.
Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.
Згідно частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
У відповідності до вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від11 листопада 2015 р. № 988 (далі Постанова № 988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260), у пункті 3 розділу І якого визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії;5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу ІІ Порядку № 260 встановлено, що поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Згідно з довідкою обліку несення позивачем служби в нічний час за період з 11.11.2015 року по 18.08.2020 року, що підписана командиром полку управління патрульної поліції у Одеській області Департаменту патрульної поліції,( додаток 1 до Порядку та умов) позивач щомісячно з листопада 2015 року по січень 2017 року включно протягом певних днів несення служби виконував службові обов'язки в нічний час.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, під час проходження служби та на час звільнення з неї позивачеві не нарахована та не виплачена доплата за службу в нічний час за вказаний період служби (з листопада 2015 року по січень 2017 року).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачеві доплату за службу в нічний час за період проходження служби з листопада 2015 року по січень 2017 року.
Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду колегією суддів не прийнято до уваги оскільки даний спір стосується порушення законодавства про оплату праці, адже спірна доплата за службу в нічний час є складовою належної працівникові заробітної плати (грошового забезпечення). Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Отже, звернення до суду з позовними вимогами про нарахування та виплату спірної доплати за службу в нічний час строком звернення не обмежується.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
У частині 5 ст. 2 вказаного Закону вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі ст. 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно з п. 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV"Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).
Відповідно до п. 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських», є неприйнятними, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року в справі №200/10955/21 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року в справі №200/10955/21 - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 24 травня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 24 травня 2022 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Геращенко