24 травня 2022 року справа №200/9047/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Гайдар А.В. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 р. у справі № 200/9047/21 (головуючий І інстанції Зінченко О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку призначеної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії з 01.07.2015 року по 15.09.2020 року; - зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з урахуванням страхового стажу за період з 01.07.2015 року по 15.09.2020 року, починаючи з 27.05.2021 року.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відмова відповідача щодо включення до страхового стажу періоду з 01 липня 2015 року по 15 вересня 2020 року за якийПрАТ “Азовзагальмаш” не сплачував єдиний соціальний внесок, є незаконною і необґрунтованою, та порушує його законне право на отримання належного розміру пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 р. у справі № 200/9047/21 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягала у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 27 травня 2021 року про перерахунок пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 травня 2021 року про перерахунок пенсії з прийняттям рішення за результатами такого розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно даних пенсійної справи ОСОБА_1 з 01.07.2015 року немає сплати страхових внесків. Тобто немає даних для додання стажу, оскільки страхові внески за період з 01.07.2015 року ПАТ «Азовзагальмаш» не сплачувалися. Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, зазначена постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_2 від 14.10.2000, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 7-8).
Позивач отримує пенсію за віком (арк. справи 9).
З трудової книжки позивача вбачається, що позивач працював з 01.05.2003 по 15.09.2020 в ПрАТ “Азовзагальмаш” (арк. справи 10).
27 травня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 липня 2015 року по 15 вересня 2020 року, коли ПрАТ “Азовзагальмаш” нараховувало заробітну плату, але не сплачувало страхові внески, та здійснення перерахунку його пенсії з урахуванням страхового стажу з 01 липня 2015 року по 15 вересня 2020 року з підстав, передбачених статтею 42 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (арк. справи 11).
01 липня 2021 року відповідач листом за №6218-5771/А-20/8-0500/21 в порядку Закону України “Про звернення громадян” повідомив позивача про те, що відсутні законні підстави для перерахунку пенсії з додаванням стажу за період роботи в ПрАТ “Азовзагальмаш” з 01 липня 2015 року по 15 вересня 2020 року, оскільки підприємством не сплачувались страхові внески за цей період (арк. справи 12).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України від 9 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV
застрахована особа це фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/абоза яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закон.
Абзацом 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами статті 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1 […] статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсяз ісплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану.
Отже, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з 01 липня 2015 року по 15 вересня 2020 року до страхового стажу за порушення, вчинене ПрАТ “Азовзагальмаш”, оскільки згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16).
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду […].
Зазначена норма кореспондується з пунктом 1.5 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), відповідно до якої заява […] про перерахунок пенсії […] подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії […]. Форма і зміст заяви затверджена Порядком № 22-1 (додаток № 3).
Згідно з абзацом 5 пункту 1.7 розділу І Порядку №22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Документи, необхідні для перерахунку пенсії, наведені в розділі ІІ Порядку № 22-1.
Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для […] перерахунку […] пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо […] перерахунку […]. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Отже, підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР “Про звернення громадян” звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 27.05.2021 про перерахунок пенсії, що викладена в довільній формі.
Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин йдеться про перерахунок раніше призначеної пенсії, тобто вид пенсії не змінюється, і позивач звернувся до відповідача із заявою довільного зразка, яка містить всі необхідні дані для здійснення такого перерахунку пенсії, як просив позивач.
Таким чином, заява позивача розглянута в порядку Закону України “Про звернення громадян”, а отже рішення по суті щодо перерахунку позивачеві пенсії відповідачем не приймалося. Лист від 01 липня 2021 року за №6218-5771/А-20/8-0500/21 в порядку Закону України “Про звернення громадян” має роз'яснювальний характер та не встановлює для позивача правових наслідків. При цьому, в листі вирішено питання про відсутність, на думку відповідача, у позивача права на перерахунок пенсії і не зазначено про необхідність звернення із заявою про перерахунок пенсії встановленого Порядком № 22-1 зразка.
Оцінюючи зазначене у сукупності, суд наголошує, що зі змісту заяви вбачається, що, по-перше, вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, неналежна форма заяви не була підставою для відмови.
Однак відповідачем всупереч наведеним приписам не було прийнято рішення про перерахунок пенсії або відмову в перерахунку пенсії. Заява позивача була розглянута та відповідь надана в порядку Закону України “Про звернення громадян”, що не передбачено Законом №1058-IV та Порядком №22-1.
Аналогічні за змістом правові висновки, викладені Верховним Судом в постановах від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17, від 10.04.2018 у справі №214/4177/15-а (2-а/214/20/17), від 27.03.2018 у справі № 541/910/17.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в в Донецькій області, яка полягала у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії з прийняттям рішення за результатами такого розгляду, з урахуванням встановлених судом обставин у даній справи.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 р. у справі № 200/9047/21 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 р. у справі № 200/9047/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 24 травня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
А.В. Гайдар