24 травня 2022 року справа №200/10435/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року у справі № 200/10435/21 (головуючий І інстанції Куденков К.О., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Маріупольське ОУПФУ, відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в призначені пенсії за вислугу років на заяву, подану разом з додатками 30.03.2021 року; зобов'язання нарахувати і призначити пенсію за вислугу років за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі заяви, поданої із додатками, часом її подання і з урахуванням, у тому числі довідок про підтвердження наявного виробничого стажу для призначення пенсії .
Ухвалою суду від 6 вересня 2021 року замінено відповідача Маріупольське ОУПФУ на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення Маріупольського ОУПФУ № 218 від 30.03.2021 року про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 30.03.2021 року, зареєстровану за № 2966, з зарахуванням до пільгового стажу роботи (Список № 1) періодів з 19.04.1993 року по 31.12.1994 року, з 01.12.1994 року по 09.01.1996 року, з 15.01.1996 року по 30.09.1997 року, із зарахуванням до загального страхового стажу періоду отримання допомоги по безробіттю з 16.09.1998 року по 31.01.1999 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права. Апелянт вважає, що відсутні підстави для зарахування періодів роботи позивача з 19.04.1993 року по 31.12.1994 року, з 27.10.1997 року по 14.02.1998 року, з 01.12.1994 року по 09.01.1996 року до пільгового, оскільки відсутня пільгова довідка або рішення комісії про підтвердження пільгового стажу та витягу з наказів про атестацію робочих місць. Також, відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу період роботи позивача з 15.01.1996 року по 30.09.1997 року, оскільки у пільговій довідці від 30.09.1998 року № 48/142 посилання на Списки, які не чинні в період роботи позивача та відсутні витяги з наказів про атестацію робочого місця. Не зараховано до загального стажу період роботи позивача з 16.09.1998 року по 31.01.1999 року, оскільки запис в трудовій книжці внесено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників - виправлення в даті наказу.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.
Ухвалою апеляційного суду від 25 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні на 2 березня 2022 року. У зв'язку із запровадженням Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, воєнного стану через акт відкритої агресії з боку Російської Федерації, а також, враховуючи наказ Голови Верховного Суду від 2 березня 2022 року №29/0/8-22 «Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану», з метою забезпечення безперервності правосуддя, ця скарга розглядається у перший день можливості вчинення процесуальних дій.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
За наслідками розгляду заяви позивача від 30.03.2021 року № 2966 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Маріупольське УПФУ прийняло рішення № 218 від 30.03.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 19.04.1993 року по 31.12.1994 року, з 27.10.1997 року по 14.02.1998 року на Полярнинському гірничо-збагачувальному комбінаті, з 01.12.1994 року по 09.01.1996 року в АТЗТ «Золотодобувна компанія «Ривєєм», оскільки відсутня пільгова довідка або рішення комісії про підтвердження пільгового стажу та виписки з наказів про проведення атестації на відповідному робочому місці. Також не зараховано до пільгового стажу період роботи з 15.01.1996 року по 30.09.1997 року на Полярнинському гірничо-збагачувальному комбінаті шахти «Шахтар», оскільки пільгова довідка від 30.09.1998 року № 48/142 видана з посиланням на Списки, які не чинні на період роботи заявника та відсутні виписки з наказів про проведення атестації на відповідному робочому місці. До загального страхового стажу не зараховано період отримання допомоги по безробіттю з 16.09.1998 року по 31.01.1999 року, оскільки запис внесений до трудової книжки з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: в записі про початок отримання допомоги по безробіттю має місце виправлення в даті видачі наказу (а.с. 32-35).
Позивачем до суду надана трудова книжка, в якій наявні записи: №№ 9-13 щодо роботи позивача з 19.04.1993 року по 31.12.1994 року на посаді гірника маркшейдерських робіт, старшого маркшейдера шахти, маркшейдером шахти підземних робіт в Полярнинському гірничо-збагачувальному комбінаті; №№ 14-15 щодо роботи позивача з 01.12.1994 року по 09.01.1996 року на посаді маркшейдера підземних робіт шахти в АТЗТ «Золотодобувна компанія «Ривєєм»; №№ 16-17 щодо роботи позивача з 15.01.1996 року по 30.09.1997 року на посаді маркшейдера підземних робіт в Артілі старателів «Шахтар» (а.с. 13-18).
В дублікаті трудової книжки позивача від 16.03.1998 наявні записи №№ 6-7 щодо виплати позивачу допомоги по безробіттю з 16.09.1998 року по 31.01.1999 року (а.с. 19-20).
Згідно архівної довідки Адміністрації Іультинського муніципального району Чукотського автономного округу № Ш.-1151/0504 від 24.06.2010 року позивач працювала в Полярнинському гірничо-збагачувальному комбінаті з 19.04.1993 року по 31.12.1994 року на посадах: гірник на маркшейдерських роботах, старшого маркшейдеру, гірником на маркшейдерських роботах, маркшейдером; з 01.12.1994 року по 09.01.1996 року АТЗТ «Золотодобувна компанія «Ривєєм» на посаді маркшейдера підземних робіт; з 27.10.1997 року по 14.02.1998 року на посаді маркшейдера підземних робіт в Полярнинському гірничо-збагачувальному комбінаті (а.с. 23-25).
Згідно довідок № 48/141, № 48/142 від 30.09.1997 року Старательної артелі «Шахтар» позивач працювала на підприємствах Крайньої Півночі з 15.01.1996 року по 30.09.1997 року на посадах що передбачено Списком № 1 підрозділом 1д (а.с. 28-29).
Згідно довідки Маріупольського міського центру зайнятості від 05.10.2020 року № 02/6545/06-16/20 позивач з 16.09.1998 року по 31.01.1999 року отримувала виплату допомоги по безробіттю.
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
За п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Колегія суддів зазначає, що записи в трудовій книжці позивача та довідки уточнюючі пільговий характер роботи підтверджують пільговий характер роботи позивача у спірний період.
При цьому, зазначення у пільговій довідці від 30.09.1998 року № 48/142 Списки, які не чинні в період роботи позивача, не може бути підставою для незарахування таких періодів до пільгового, оскільки пенсійний орган не позбавлений можливості перевірити відповідні Списки за відповідний період.
Крім того, відсутність витягів з наказів про атестацію робочого місця не може бути підставою для незарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового, оскільки працівник не несе відповідальність за своєчасність проведення атестації робочого місця.
Щодо періоду отримання позивачем допомоги по безробіттю з 16.09.1998 року по 31.01.1999 року.
За п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася на відповідальних посадових осіб, а не на працівника.
Верховний Суд в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідачем не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності записів у трудовій книжці позивача за період з 16.09.1998 року по 31.01.1999 року.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а зазначила, що «особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.»
Надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Записи в трудовій книжці позивача підтверджують характер роботи позивача в спірний період за Списком № 1, що надає право на включення спірного періоду до спеціального трудового стажу.
Судом враховано висновки Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 року у справі № 208/235/17.
Таким чином, період отримання позивачем допомоги по безробіттю з 16.09.1998 року по 31.01.1999 року має бути зараховано до загального стажу.
Щодо позовних вимог про зобов'язання нарахувати і призначити пенсію за вислугу років за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
З урахуванням встановлених обставин, суд позбавлений в межах цієї справи дослідити питання виконання всіх умов, визначених законодавством, для прийняття рішення про призначення пенсії позивачу.
Тому суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення, індексації і перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд зобов'язати відповідача здійснити призначення пенсії позивачу.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним і скасування рішення Маріупольського ОУПФУ № 218 від 30.03.2021 року про відмову в призначенні пенсії; зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 30.03.2021 року, зареєстровану за № 2966, з зарахуванням до пільгового стажу роботи (Список № 1) періодів з 19.04.1993 року по 31.12.1994 року, з 01.12.1994 року по 09.01.1996 року, з 15.01.1996 року по 30.09.1997 року, із зарахуванням до загального страхового стажу періоду отримання допомоги по безробіттю з 16.09.1998 року по 31.01.1999 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області- залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2021 року у справі № 200/10435/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 24 травня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: І.Д. Компанієць
Е.Г. Казначеєв