11 травня 2022 року Чернігів Справа № 620/8994/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Мазко Ю.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Сала О.П.,
представника відповідача Дарди О.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому остаточно просить:
визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області №943 від 25.06.2021 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області” у частині накладення на капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора з реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Чернігівській області №193 о/с від 09.07.2021 про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора з реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, з 17.07.2021 зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію”;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора з реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з 17.07.2021;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.07.2021 до дати винесення судового рішення без відрахування податків та зборів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що накази ГУНП в Чернігівській області нечітко сформульовані, в них відсутні посилання на конкретні норми закону чи підзаконних нормативних актів, а тому вони ґрунтуються на припущеннях, що є порушенням принципу верховенства права, і допускають подвійне тлумачення, що в свою чергу порушує право на захист позивача. Внесенням змін до наказу ГУНП в Чернігівській області від 09.07.2021 №193 о/с (наказ від 23.09.2021) не було усунуто вказаних порушень закону, а лише змінено дату звільнення - 17.07.2021. Відповідач посилається на пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Журнал обліку вихідних документів (інв.№258 від 03.11.2000) із зареєстрованими супровідними №102, 103 щодо направлення до суду матеріалів про адміністративні правопорушення серії ДПР 18 №470519 та серії ДПР 18 №470520 відносно ОСОБА_4 від 12.01.2021 та начебто підписом ОСОБА_1 про їх отримання. Проте, це спростовується поясненням ОСОБА_1 , який категорично заперечує їх отримання та свій підпис у відповідній графі. Будь-яких висновків експертів про те, що це підпис ОСОБА_1 відповідачем не надано. В журналі реєстрації вихідної кореспонденції в графі «відомості куди направлено документ» відсутні будь-які записи, позначки, тощо. В порушення вимог наказу №414 від 20.05.2016 «Про затвердження Інструкції з діловодства в системі Національної поліції» в журналі вихідної кореспонденції з невідомих причин зареєстровані протоколи про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_4 , а не супровідні листи, якими ці протоколи направлялись до суду. Відповідно до наданої представником відповідача копії розносної книги за січень 2021 року встановлено, що у ній відсутні будь-які записи щодо відправлення будь-ким (нарочно) адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_4 . Згідно посадової інструкції начальника сектору реагування патрульної поліції №1, затвердженої 01.04.2020, до обов'язків та повноважень позивача не входило здійснювати доставку кореспонденції. Посилання відповідача на порушення ОСОБА_1 вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема незаконне затримання ОСОБА_4 , не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки органи прокуратури заходів реагування відносно ОСОБА_1 не вживали, будь-яких скарг від ОСОБА_4 щодо порушення його прав ОСОБА_1 не надходило, що свідчить про безпідставність звинувачень, викладених у висновку службового розслідування та наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Твердження відповідача про відсутність свідків події не заслуговують на увагу, оскільки про них, як і про наявність запису з бодікамери зазначалося ОСОБА_1 в своєму поясненні під час службового розслідування, проте дисциплінарною комісією це перевірено не було, що свідчить про її упередженість, неповноту, необ'єктивність та необґрунтованість, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відсутність оригіналів протоколів відносно ОСОБА_4 серії ДПР 18 №470519 та серії ДПР 18 №470520 за ст. 130 ч.1 КУпАП та ст. 122-1 КУпАП спростовуються їх копіями з відміткою «Згідно з оригіналом», які скріплені печаткою для довідок Управління превентивної діяльності ГУНП в Чернігівській області. Контроль за веденням адміністративної практики було покладено на ОСОБА_3 . Отже, відповідачем під час проведення службового розслідування та при прийнятті оскаржуваного наказу не вказано й, відповідно, не надано належних та допустимих доказів причинно-наслідкового зв'язку вчинених діянь (дій чи бездіяльності) позивача, які точно не встановлені, оскільки резолютивна частина висновку не відповідає описовій, з урахуванням його функціональних обов'язків і перебування на посаді лише до 11.01.2021.
Представником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що за результатами службового розслідування, на підставі зібраних належних, допустимих та достатніх доказів дисциплінарною комісією встановлено, що 02.01.2021 капітан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи на службі у складі групи реагування патрульної поліції Талалаївського відділення поліції Прилуцького відділу поліції зупинив гр. ОСОБА_4 , при цьому не маючи правових підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_4 відповідно до норм ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Діючи у супереч вимогам законодавства України капітан поліції ОСОБА_5 , склав відносно ОСОБА_4 протоколи про адміністративні правопорушення серії ДПР 18 №470519 та серії ДПР 18 №470520, за відсутності останнього, з порушеннями норм Кодексу України про адміністративні правопорушення. У подальшому, капітан поліції ОСОБА_1 продовжуючи порушувати чинне законодавство, а саме Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, Інструкцію з діловодства в системі Національної поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 20.05.2016 №414, Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676, посадові інструкції, залучив до реалізації своїх протиправних дій капітана поліції ОСОБА_3 , спільно з яким порушуючи безпеку ІТС ІПНП, скориставшись логіном та паролем капітана поліції ОСОБА_3 вніс відомості про складені протоколи про адміністративні правопорушення серії ДПР 18 №470519 та серії ДПР 18 №470520 відносно ОСОБА_4 до бази «Адмінпрактика» ІТС ІПНП, не зареєстрував їх в Журналі обліку справ про адміністративні правопорушення та протоколів про адміністративні затримання. В подальшому, самостійно, без передачі відповідальному за адміністративну практику вказаних матеріалів, виготовив супровідний лист про направлення вказаних протоколів про адміністративні правопорушення серії ДПР 18 №470519 та серії ДПР 18 №470520 відносно ОСОБА_4 до Талалаївського районного суду, зареєстрував їх у канцелярії Талалаївського відділення поліції та забрав для нібито нарочного доставлення до суду, хоча до Талалаївського районного суду вказані протоколи не передав. В порядку та строки, визначені нормами Дисциплінарного статуту Національної поліції України, видано наказ ГУНП в Чернігівській області від 25.06.2021 № 943, яким за вищевказані порушення службової дисципліни капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідачем не доведено його вину в порушенні службової дисципліни і відповідно вчинення дисциплінарного проступку, тому всі звинувачення є безпідставними.
Ухвалою суду від 16.08.2021 в справі відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 12.10.2021 розгляду справи призначено за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в Прилуцькому районному відділі поліції Головного управління Національній поліції України в Чернігівській області на посаді інспектора з реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1.
10 червня 2021 року до ГУНП в Чернігівській області надійшов адвокатський запит адвоката Лисенко В.С. в інтересах ОСОБА_4 , в якому було викладено прохання про надання інформації щодо підстав складення 02.01.2021 відносно ОСОБА_4 адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП. В ході опрацювання вказаного запиту виявлено факти можливих порушень, допущених під час документування адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_4 та не направлення їх до Талалаївського районного суду, про що начальнику ГУНП в Чернігівській області заступником начальника - начальником відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Чернігівській області підполковником поліції ОСОБА_6 подано відповідний рапорт (а.с.158 зворот т.1).
Наказом ГУНП в Чернігівській області від 10.06.2021 № 1110 за фактами, викладеними в рапорті підполковника поліції ОСОБА_6 , призначено службове розслідування (а.с.163 т.1).
В ході проведення службового розслідування встановлено, що о 8-00 год. 02.01.2021 капітан поліції ОСОБА_1 заступив на добове чергування відповідальним по Талалаївському відділенню поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, що підтверджується записами у Книзі нарядів Талалаївського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області (вих. № 260 від 18.12.2020) за 02.01.2021 рік.
Службовим розслідуванням встановлено, що 02.01.2021 року о 17 год. 20 хв. в смт. Талалаївка Прилуцького району по вул. Енергетиків, 17 начальником СРПП № 1 Талалаївського відділення поліції капітаном поліції Климовим Л.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №470519 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 02.01.2021 р. о 17 год. 30 хв. в смт. Талалаївка по вул. Енергетиків водій ОСОБА_4 керував автомобілем ВАЗ 21-01, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження медичного огляду в установленому порядку відмовився шляхом втечі в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №470520 відносно того ж громадянина за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП (невиконання вимоги працівників поліції про зупинку ТЗ).
В подальшому (згідно бази «Адмінпрактика» ІПНП «Цунамі») інформація про дані адміністративні матеріали внесені до підсистеми «Адмінпрактика» з логіну - CG 22003 від 08.01.2021 (який закріплено за капітаном поліції ОСОБА_3 ).
Дослідивши службову документацію Талалаївського ВП встановлено, що відповідно до Журналу обліку вихідних документів (інв. № 258 від 03.11.2020) супровідні щодо направлення матеріалів про адміністративні правопорушення ДПР 18 №470519 та ДПР 18 №470520 відносно ОСОБА_4 до Талалаївського районного суду зареєстровані за № 102, №103 від 02.01.2021 та отриманні капітаном поліції ОСОБА_1 , про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у відповідній графі.
Відповідно до інформації, наданої Талалаївським районним судом Чернігівської області від 10.06.2021 № 01-08/7/2021, за період з 01.01.2021 по 10.06.2021 адміністративні протоколи, складені щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП - ДПР № 470519 та ст. 122 КУпАП - ДПР № 470520, до суду не надходили (а.с.159 т.1).
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок, яким за грубе порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових обов'язків, невиконання вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, п. 1, 2, 3, 4, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, вимог ст.ст. 7, 221, 251, 254, 256 257, 260, 261, 262, 263 КУпАП, Закону України «Про безоплатну правову допомогу», не вжиття заходів для документування факту вчинення гр. ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 185 КУпАП, п. 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, Інструкції з діловодства в системі Національної поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 20.05.2016 №414, Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676, порушення оформлення протоколів про адміністративні правопорушення від 02.01.2021 за ст. 122-2 ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_4 , вчинення діянь (дій чи бездіяльності), що призвели до втрати протоколів про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №470519 та серії ДПР 18 №470520 відносно ОСОБА_4 , а також вчинення дій, що дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет Національної поліції в очах громадськості, інспектор з реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.133-156 т.1).
Наказом ГУНП в Чернігівській області від 25.06.2021 № 943 за вищевказані порушення службової дисципліни капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.164-165 т.1).
Реалізовано вищевказаний наказ у відповідності до норм ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України шляхом видання наказу ГУНП в Чернігівській області від 09.07.2021 № 193 о/с, яким капітана поліції ОСОБА_1 звільнено з 12.07.2021 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (а.с.38 т.1).
Наказом ГУНП в Чернігівській області від 23.09.2021 № 312 о/c внесено зміни до наказу ГУНП в Чернігівській області від 09.07.2021 № 193 о/с в частині визначення дати звільнення ОСОБА_1 , а саме - з 17.07.2021 (а.с. 128 т. 1).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено у Законі України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію» визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
Згідно ст. 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказ Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно п. 1, 2, 4, розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 5 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Згідно п. 1 розділу VІI Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З аналізу вищевикладеного слідує, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 470519 відносно ОСОБА_4 вказує на те, що протокол складено 10 хв. раніше (02.01.2021 о 17 год. 20 хв.), ніж вчинено правопорушення 02.01.2021 о 17 год. 30 хв.) (а.с. 45 т. 1).
Того ж дня, 02.01.2021 о 17 год. 30 хв. капітаном поліції Климовим Л.В., складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 470520 відносно ОСОБА_4 про те, що 02.01.2021 о 17 год. 30 хв. в смт. Талалаївка по вул. Енергетиків водій ОСОБА_4 , керував автомобілем ВАЗ 21-01, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівників поліції про зупинку, яка надавалась за допомогою маячків червоного та синього кольору та звукової сигналізації на службовому автомобілі, чим порушив вимоги п. 2.4. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-2 КУпАП. Інших доказів вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-2 КУпАП, як протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 470520, в порушення вимог cm. 251, 255 КУпАП ОСОБА_1 до матеріалів не додав.
Посилання ОСОБА_1 на те, що на місці події були свідки, суперечить поясненням поліцейської ОСОБА_7 , що вказує на порушення нормативного припису, зазначеного у п. 2 Розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 470519 відносно ОСОБА_4 , зазначається про наявність відеозапису на підтвердження факту порушення Правил дорожнього руху, але відсутня інформація про номер та серію відеокамери, дату її виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис, що відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, свідчить про не допустимість вказаного у протоколі відеозапису в якості належного доказу по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до інформації, викладеній в довідці Прилуцького РВП ГУНП Чернігівській області від 24.06.2021, записи з боді-камер за 02.01.2021 відсутні (а.с. 184 т.1).
Крім того, відомості про складені протоколи про адміністративні правопорушення ДПР 18 №470519 та ДПР 18 №470520 відносно ОСОБА_4 внесені до бази «Адмінправтика» ІПНП «Цунамі» 08.01.2021 користувачем CG 22003. Вказаним логіном користувався капітан поліції ОСОБА_3 .
Тому саме капітан поліції ОСОБА_3 мав би внести відомості про протоколи про адміністративні правопорушення ДПР 18 №470519 та ДПР 18 №470520 відносно ОСОБА_4 на підставі вказаних протоколів та у подальшому здійснити їх надсилання органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Однак, капітан поліції ОСОБА_3 в своїх письмових поясненнях спростовав факт внесення ним 08.01.2021 до бази «Адмінпрактика» ІТС ІПНП «Цунамі» відомостей про складені протоколи про адміністративні правопорушення ДПР 18 №470519 та ДПР 18 №470520 відносно ОСОБА_4 та зазначив, що вказані дії здійснював капітан поліції ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_3 , однак ОСОБА_1 пояснив, що відомості до бази «Адмінпрактика» ІТС ІПНП «Цунамі» вносив саме ОСОБА_3 .
Вказаний факт підтверджує недотримання капітаном поліції ОСОБА_1 вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, та Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676, під час внесення 08.01.2021 даних до бази «Адмінпрактика» ІТС ІПНП «Цунамі».
Також проведеним службовим розслідуванням встановлено, що відсутність у Талалаївському відділенні поліції Журналу обліку справ про адміністративні правопорушення та протоколів про адміністративні затримання за 2021 рік (довідка ВП № 1 Прилуцького районного відділу поліції від 11.06.2021 № 2437/124/47.1/2021 (а.с.186 т.1)), а також відсутність записів у Журналі обліку справ про адміністративні правопорушення та протоколів про адміністративні затримання у Талалаївському відділенні поліції (без назви) за 2020 рік (журнал від 31.08.2020 вих. № 268) записів про складання протоколів про адміністративні правопорушення у січні 2021 року у цілому, зокрема, відносно ОСОБА_4 , свідчить про неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків, відповідно до яких (посадові інструкції від 01.04.2020 № 841/124/48.4/20) капітан поліції ОСОБА_1 мав би забезпечувати ефективне виконання покладених на підрозділ завдань та функцій щодо боротьби зі злочинністю, забезпечення прав та свобод людини та громадянина та запобігання порушенням правопорядку в межах повноважень сектору, бути керівником чергової зміни, здійснювати управління всім особовим складом сектору реагування патрульної поліції, під час чергування виконувати функції відповідального від керівництва відділу (відділення поліції), мав контролювати повноту та якість складання працівниками ГРПП та інших нарядів матеріалів у справах про адміністративні правопорушення, мав подавати адміністративні матеріали керівництву відділення поліції для подальшого їх направлення до органів, уповноважених розглядати та виносити по них рішення, у випадках та в порядку, визначених законом; забезпечувати своєчасне внесення обліково-статистичних та інших відомостей до ІПНП з питань службової діяльності тощо.
На виконання вимог Інструкції з діловодства в системі Національної поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 20.05.2016 №414, у Талалаївському відділенні поліції Прилуцького відділу поліції вівся Журнал обліку вихідних документів інв. № 258, розпочатий 03.11.2020, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.
12.01.2021 в канцелярію ОСОБА_1 приніс матеріали, діловод канцелярії Талалаївського ВП станом на 12.01.2021 ОСОБА_2 їх зареєструвала. Документи за вихідними номерами 102, 103 ОСОБА_1 забрав для відправки нарочно (що дозволено нормами п. 15. Інструкції з діловодства в системі Національної поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 20.05.2016 №414), про що розписався у відповідній графі Журналу вихідної кореспонденції, як особа, яка отримала вказані документи (198-199 т.1).
За інформацією, яка містится в Журналі обліку вихідних документів (інв. № 258 від 03.11.2020), записи за № 102, №103 від 12.01.2021 протоколи про адміністративні правопорушення ДПР 18 № 470519 та ДПР 18 № 470520 відносно ОСОБА_4 були адресовані до Талалаївського районного суду особисто капітаном поліції ОСОБА_1 , що підтверджується його підписами у цьому Журналі.
В ході службового розслідування ОСОБА_1 заперечував факт отримання ним 12.01.2021 для нарочної доставки документів, адресованих Талалаївському районному суду, а саме протоколи про адміністративні правопорушення ДПР 18 №470519 та ДПР 18 №470520 відносно ОСОБА_4 .
Водночас, вказані твердження ОСОБА_1 спростовуються поясненнями колишньої працівниці канцелярії Талалаївського відділення поліції ОСОБА_2 , капітана поліції ОСОБА_8 , капітана поліції ОСОБА_3 та Журналом обліку вихідних документів (інв. № 258 від 03.11.2020).
Допитаний під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що перебував на посаді заступника начальника Талалаївського відділення поліції. ОСОБА_1 звернувся до нього з проханням внести в систему адміністративні протоколи, оскільки у ОСОБА_1 заблоковано доступ до системи. Тому зайшов до бази під своїм логіном та паролем і ОСОБА_1 у його присутності вніс інформацію у базу. Супровідні листи підписав через декілька днів після внесення в базу. Крім того, зазначив, що особисто адміністративні матеріали до суду ніколи не відносив.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що на початку січня 2021 року вона заступила на добове чергування разом з ОСОБА_1 , який був старшим наряду. Під час патрулювання побачили автомобіль ВАЗ 21-01, д.н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_1 сказав, що це автомобіль ОСОБА_4 і вирішив його зупинити, щоб перевірити чи не перебуває водій у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_4 зупинив автомобіль біля свого будинку в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 вийшов з автомобіля і пішов до ОСОБА_4 , щоб той не втік. Під час розмови почула, що ОСОБА_4 говорив, що він тверезий. Зазначила, що за її участі протокол не складався, вона не пам'ятає, щоб ОСОБА_1 просив документи у ОСОБА_4 . Підтвердила, що вони тримали водія за руки, щоб він не втік, свідків події не було.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона працювала діловодом канцелярії Талалаївського відділення поліції до 12.03.2021. Отримувала кореспонденцію, направляла відповіді на звернення. Документи направляла поштою, а якщо по місту - то відносила особисто і все фіксувала у розносній книзі. Всі матеріали, які приніс капітан ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 зареєструвала і віддала ОСОБА_1 , так як він висловив бажання віднести їх особисто до суду. Куди поділись матеріали не знає. Зазначила, що особисто матеріали нікуди не носила, в той момент на роботі була велика завантаженість.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 02.01.2021 ввечері з дружиною їхав на автомобілі, а попереду них рухався автомобіль марки «жигулі», за ним поліцейський автомобіль. Зупинився на проблискові маячки поліцейського автомобіля. Вийшов подивитись і побачив ОСОБА_4 та почув як він нецензурно спілкується. Зазначив, що не бачив чи тримали поліцейські ОСОБА_4 за руки, чув лише як було запропоновано пройти медичний огляд, на що ОСОБА_4 відмовився. Повідомив суду, що свідком подібних подій був неодноразово. ОСОБА_1 написав протокол, потім він його прочитав і підписав.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що зупинились з чоловіком і почула голос ОСОБА_4 , який сказав, що нікуди не їхав, а вийшов закрити авто. Протокол підписали як свідки, особистих пояснень не писали. Документи складали біля поліцейського автомобіля.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.
Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не забезпечено дотримання службової дисципліни, яка полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, які такими нормативними актами передбачені.
Крім того, суд зауважує, що посилання позивача на те, що протоколи про адміністративні правопорушення ДПР 18 №470519 та ДПР 18 №470520 відносно ОСОБА_4 до Талалаївського районного суду повинен доставляти діловод відділення, не відповідають дійсності, оскільки відповідно до посадової інструкції діловода канцелярії Талалаївського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області вона організовує та здійснює приймання, облік, розсилання, зберігання кореспонденції за зверненнями згідно з вимогами інструкції (а.с. 192 т. 1).
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно абз. 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актам законодавства України.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
При цьому, одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа № 819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року по справі № 815/4478/16.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушено вимоги ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, п. 1, 2, 3, 4, ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, вимоги ст.ст. 7, 221, 251,254, 256 257, 260, 261, 262, 263 КУпАП, Закону України «Про безоплатну правову допомогу», п. 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, Інструкції з діловодства в системі Національної поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 20.05.2016 №414, Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676.
Тобто, позивачем ОСОБА_1 скоєно проступок, який підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів №943 від 25.06.2021 та №193 о/с від 09.07.2021 Головне управління Національної поліції в Чернігівській області діяло обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, КАС України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 24 травня 2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, 74, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651).
Суддя О.Є. Ткаченко