24 травня 2022 року справа № 580/1158/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
10.02.2022 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , далі - позивач) до Черкаської міської ради (18002, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 36, код ЄДРПОУ 25212542, далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 12.08.2021 № 8-200 “Про відмову в передачі громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_2 (вільна земельна ділянка)”;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2000 га гр. ОСОБА_1 в оренду на 49 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7110136700:02:005:0102.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Нужної А.Г. від 15.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Наказом Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2022 №24-О судді Нужній А.Г. надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Враховуючи викладене, з метою подальшого розгляду даної адміністративної справи, шляхом повторного автоматизованого розподілу справа передана судді Гаращенку В.В., у зв'язку з чим ухвалою судді від 29.03.2022 прийнято позовну заяву до свого провадження та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження спочатку.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач протиправно оскаржуваним рішенням відмовив позивачу у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а спірне рішення є необґрунтованим, оскільки відповідачем не визначено конкретних підстав прийнятого рішення (у спірному рішенні не визначено, які саме порушення вимог Закону порушені при поданні документів).
Позивач вважає, що в даному випадку зобов'язання відповідача прийняти рішення про затвердження погодженого проекту землеустрою, не буде втручанням суду в дискреційні повноваження відповідача, а буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, оскільки відповідач протиправно надав йому формальну відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що позивача повідомлено, що на земельну ділянку площею 0,2000 га по АДРЕСА_2 , наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов'язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0049 га та 0,0141 га в зоні діючих інженерних мереж.
В пункті 2 рішення Черкаської міської ради від 12.08.2021 № 8-200, зазначено, що згідно з документацією із землеустрою та витягом з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 22.06.2021 №71489-з на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов'язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0141 га та площею 0,0050 га в межах охоронних зон навколо інженерних комунікацій.
Відповідно до витягу з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 22.06.2021 № 71489-3, зазначено, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 , відповідно до містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану міста Черкаси (Актуалізація) затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 № 5-138», належить до території садибної забудови (98%) та території вуличної-дорожньої мережі (2%).
Додатково в вищевказаному витязі від 22.06.2021 № 71489-3 вказано, що на земельній ділянці по АДРЕСА_2 наявні містобудівні обмеження: заповідна територія «Черкаські берегові схили», реалізація містобудівної документації на частині земельної ділянки, охоронна зона навколо інженерних комунікацій та зазначено, що містобудівні потреби частково відповідають діючій містобудівній документації міста Черкаси.
Відповідно до ч. 8 ст. 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
На підставі наведеного відповідач вважає, що Черкаською міською радою у порядок та у спосіб визначений законом прийнято оскаржуване рішення від 12.08.2021 №8-200 «Про відмову в передачі громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_2 (вільна земельна ділянка)».
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 30 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезгаданої земельної ділянки в оренду на 49 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
30.06.2015 ОСОБА_1 звернувся до Черкаської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2 га за адресою: АДРЕСА_3 .
Листом від 27.08.2015 ОСОБА_1 повідомив Черкаську міську раду, що у місячний строк з дня реєстрації клопотання Черкаська міська рада не надала дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і не надала мотивовану відмову у його наданні, а тому, відповідно до положень абзацу 3 частина 7 статті 118 ЗК України, Позивач скористався правом на замовлення розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу.
Листом від 31.08.2015 №3875-з Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради позивачу повернуто заяву від 01.07.2015 №3875-3 для подальшої розробки документації із землеустрою.
Листами Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 23.09.2015 № 5743-в, 07.10.2015 №6412-з, позивача повідомлено, що на земельну ділянку площею 0,2000 га по АДРЕСА_2 , наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов'язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0049 га та 0,0141 га в зоні діючих інженерних мереж.
Рішенням Черкаської міської ради № 8-200 від 12 серпня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 в у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 та відмовлено передачі земельної ділянки (кадастровий номер 7110136700:02:005:0102) в оренду на 49 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Не погоджуючись із наведеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Під час вирішення спору по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Абзацом 4 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Згідно з вимогами ст. 50 Закону України від 22 травня 2003 року №858-IV “Про землеустрій” проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: - завдання на розроблення проекту землеустрою; - пояснювальну записку; - копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); - рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); - письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; - матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); - відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; - розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); - розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); - акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); - акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); - перелік обмежень у використанні земельних ділянок; - викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - кадастровий план земельної ділянки; - матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); - матеріали погодження проекту землеустрою.
Складові Проекту землеустрою позивача щодо найменувань відповідають вказаній вище нормі закону.
Відповідно до ст. 34 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI “Про Державний земельний кадастр” на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: - площа земельної ділянки; - зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); - координати поворотних точок земельної ділянки; - лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; - кадастровий номер земельної ділянки; - кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); - межі земельних угідь; - межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; - контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.
Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід'ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки. Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі. Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості. Кадастровий план земельної ділянки у Проекті містить відомості, передбачені вказаною нормою.
Згідно зі ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
За ч. 17 ст. 186 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Частиною 15 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Отже, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою підлягають погодженню у порядку статей 186, 186-1 Земельного кодексу України, після чого відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Із матеріалів справи судом встановлено, що висновком Управління Держгеокадастру у Черкаському районі про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №31-28-99.5-1745/15-15 від 29.10.2015, підтверджується, що розроблений проект погоджений та відповідає вимогам земельного законодавства.
Судом встановлено, що в пункті 2 рішення Черкаської міської ради від 12.08.2021 №8-200 зазначено, що згідно з документацією із землеустрою та витягом з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 22.06.2021 №71489-з на земельну ділянку по вул. Грузиненка, 25/4, наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов'язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0141 га та площею 0,0050 га в межах охоронних зон навколо інженерних комунікацій.
У цьому контексті суд звертає увагу, що у висновку №31-28-99.5-1745/15-15 від 29.10.2015, яким погоджено проект землеустрою, враховано наявність містобудівних обмежень та обтяжень землекористування, які викладені в листі управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 07.10.2015 №6412-в.
Крім того, в листі управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 07.10.2015 №6412-в зазначено, що наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов'язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0049 га та 0,0141 га в зоні діючих інженерних мереж.
У зоні проходження інженерних мереж вести обмежене землекористування відповідно до діючих норм і правил, забезпечувати безперешкодний допуск власників і експлуатаційних технічних служб для ремонту та експлуатації інженерних мереж.
Відповідно до генерального плану міста, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505, на вищезазначеній земельній ділянці передбачене розміщення садибної житлової забудови.
Відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка належить до зони садибної житлової забудови «Ж-1».
З наведеного вбачається, що наявність вищенаведених обмежень жодним чином не перешкоджає використанню земельної ділянки на умовах оренди за цільовим призначенням за умови забезпечення безперешкодного допуску власників і експлуатаційних технічних служб для ремонту та експлуатації інженерних мереж.
Більш того, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру №НВ-7103037632015 від 24.11.2015 на земельну ділянку по вул. Грузиненка, 25/4, кадастровий номер 7110136700:02:005:0102, до Державного земельного кадастру внесено відомості про наявність містобудівних обмежень та обтяжень землекористування, пов'язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0049 га та 0,0141 га навколо діючих інженерних мереж.
Отже, вказане в пункті 2 рішення Черкаської міської ради від 12.08.2021 №8-200 твердження про наявність містобудівних обмежень та обтяжень землекористування, пов'язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0049 га та 0,0141 га в зоні навколо діючих інженерних мереж, не перешкоджає передачі земельної ділянки в оренду.
При цьому, відповідач не надав доказів, що містобудівна документація міста Черкаси забороняє використання земельних ділянок на умовах оренди, якщо на таку земельну ділянку наявні містобудівні обмеження, оскільки наявність обмежень не означає заборону користування.
Щодо твердження відповідача, що у витязі від 22.06.2021 № 71489-3, вказано що на земельній ділянці по АДРЕСА_2 наявні містобудівні обмеження: заповідна територія «Черкаські берегові схили», та зазначено, що містобудівні потреби частково відповідають діючій містобудівній документації міста Черкаси, суд виходить з такого.
За ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Рішення від 12.08.2021 №8-200 не містить посилань на наявні містобудівні обмеження: заповідна територія «Черкаські берегові схили», які викладені у витязі від 22.06.2021 № 71489-3, тому відповідач не має права посилатись на дані докази, які не покладені в основу оскаржуваного рішення.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про невмотивованість рішення відповідача від 12.08.2021 №8-200.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати оскаржене рішення відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Таким чином, згідно вказаних норм, питання затвердження проекту землеустрою, поділу земельних ділянок тощо відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Абзацом 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача у встановленому законом порядку повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7110136700:02:005:0102) та передачу позивачу в оренду на 49 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийняти обґрунтоване рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову у його затвердженні з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Черкаської міської ради в частині задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 12.08.2021 № 8-200 «Про відмову в передачі громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_2 (вільна земельна ділянка)».
Зобов'язати Черкаську міську раду (вул. Байди Вишневецького, буд. 36, м. Черкаси, Черкаська обл., код ЄДРПОУ 25212542) повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7110136700:02:005:0102) та передачу ОСОБА_1 в оренду на 49 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийняти обґрунтоване рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову у його затвердженні, з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 04061547) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО