про залишення позовної заяви без руху
23 травня 2022 року справа № 580/2196/22
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/2196/22
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (вул. Лазаренка прикордонника, 1, м. Черкаси, 18029, код ЄДРПОУ 38646021) - відповідач-1, 1 Державної пожежно-рятувального загону з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 39238318) - відповідач-2
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановлено ухвалу.
17.05.2022 вх.13967/22 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та 1 Державної пожежно-рятувального загону з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, що прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 29.01.2020 по 12.05.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Державної пожежно-рятувального загону з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, що прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із застосуванням у період з 29.01.2020 по 31.12.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а з 01.01.2021 до 12.05.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії 1 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, що прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 13.05.2021 по 12.08.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати 1 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Державної пожежно-рятувального загону з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, що прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із застосуванням у період з 13.05.2021 по 12.08.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а з 01.01.2021 до 12.05.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення та виплату недоотриманих сум інших виплат, здійснених у зв'язку зі звільненням позивача зі служби.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
У додатках до позову надано копії документів, що не засвідчені належним чином. Верховний Суд у справі № 916/2024/20 зазначив: пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003) визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації, який ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії. У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, що прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів. Верховний Суд у справі №160/7887/18 наголосив: під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет відповідності статті 59 КАС України варто брати до уваги: правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації; уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації; Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджені наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55; Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5; Інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти. Відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України). Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро) додатків, що не засвідчені у встановленому порядку, позаяк відсутня дата засвідчення копій та поруч слів «згідно з оригіналом» з печаткою установи з кодом 38646021, 39238318 немає назви посади особи, яка засвідчила копію підписом, її ініціалів та прізвища.
Згідно з частинами 1, 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не вказано адреси власної електронної пошти та електронної пошти відповідача, не зазначено про відсутність власної електронної пошти чи відсутності інформації про адресу електронної пошти відповідача, у зв'язку із чим потребує приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог пункту 2, частини 5 статті 160 КАС України, шляхом подання до суду інформації щодо адрес електронної пошти позивача, відповідача та нової редакції позову з урахуванням усунення інших недоліків сукупно. Відповідно до наказу голови суду від 09.03.2022 № 28 «Про організацію роботи суду у зв'язку із запровадженням воєнного стану» рекомендовано громадянам всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду через дистанційні засоби зв'язку: в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом; суддям під час вирішення питання про застосування процесуальних строків безперешкодно поновлювати ці строки зважаючи на правовий режим воєнного стану (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/pres-centr/news/1262108/).
Суд покликаний захистити порушенне право, проте позивачем не надано доказів про нарахування "недоотриманої суми" у контексті обраного способу захисту про визнання протиправних дій та відповідних наслідків відповідно до п.3 чи п.4 частини 1 статті 5 КАС україни.
Верховний Суд зазначив, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Визначаючись щодо застосування строків звернення до суду, варто врахувати висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19: для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; під час звернення до суду позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, 1 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановлено ухвалу залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали. Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання до суду засвідчених в установленому порядку копій доданих документів, обрання способу захисту відповідно до статті 5 КАС України, обгрунтування змісту і характеру порушеного права щодо протиправних дій відповідачів у контексті виплати недонарахованої суми, у позовній заяві вказати відомості про адресу власної електронної пошти, обгрунтованого клопотання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду за відсутності доказів нарахованої/донарахованої і невиплаченої суми грошового забезпечення.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА