Провадження № 11-кп/803/1038/22 Справа № 188/601/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 травня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року про залишення заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.12.2020 року за нововиявленими обставинами,
Встановила:
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами - залишено без задоволення.
Рішення суду обґрунтовано наступним.
Засуджений ОСОБА_7 подав до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.12.2020 року щодо ОСОБА_7 .
В обґрунтування заявлених вимог засуджений зазначив, що на момент ухвалення вироку, суду не було відомо про відкриття кримінального провадження щодо потерпілої ОСОБА_9 за надання неправдивих показів, що, на думку заявника, вплинуло на прийняте судом рішення, тому зазначені обставини є нововиявленими.
Враховуючи, що під час розгляду справи по суті щодо ОСОБА_7 , судом першої інстанції двічі було допитано потерпілу ОСОБА_10 ; 01.12.2020 року до ЄРДР були внесені відомості за фактом надання неправдивих показів потерпілою, цей факт був відомий суду першої інстанції, був перевірений і йому була надана відповідна правова оцінка; постановою дізнавача від 18.12.2021 року вказане кримінальне провадження щодо потерпілої закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину; в подальшому, при перегляді вироку судом апеляційної інстанції 09.04.2021 року була надана оцінка показам потерпілої ОСОБА_10 з урахуванням викладених засудженим обставин щодо неправдивих показань останньої, вирок суду залишений без змін; а також з огляду на те, що засудженим ОСОБА_7 фактично ставиться питання про повторний аналіз показів потерпілої ОСОБА_10 з іншими доказами кримінального провадження, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_7 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
В апеляційних скаргах:
- захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.
Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не надав належної правової оцінки показам потерпілої, яка давала різні покази у частині розбійного нападу на неї, що, на думку захисника, є підставою для скасування судового рішення.
- засуджений ОСОБА_7 вказує, що ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.01.2022 року оскаржувати не буде, однак просить застосувати до нього вимоги ч.5 ст. 72 КК України та зарахувати йому в строк відбування строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з період з 09.04.2021 року по дату винесення рішення апеляційним судом.
Під час апеляційного перегляду справи засуджений та його захисник підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних вимог сторони захисту, вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги сторони захисту задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з ухвали, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинне тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Держав.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів («Brumarescu проти Румунії», № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).
Даний принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Повноваження судів вищих інстанцій на перегляд справи повинні використовуватися лише з метою виправлення судових помилок, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд вищими судами не повинне розглядатися як завуальована апеляція, а лише сама можливість того, що можуть існувати дві точки зору щодо предмету спору не є підставою для перегляду рішення. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру («Ryabykh проти Росії», № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
Процедура перегляду рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя («Pravednaya проти Росії», № 69529/01, рішення від 18 листопада 2004 року). Однак Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.
Судові рішення, що набрали законної сили, відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Перелік обставин, які визнаються нововиявленими, є вичерпним. Він передбачений ч. 2 ст. 459 КПК України. Це є:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
2) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
3) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Таким чином, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами тільки з підстав, що зазначені у наведеній нормі процесуального закону.
Перевіривши матеріали провадження апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що засудженим ОСОБА_7 фактично ставиться питання про повторний аналіз показань потерпілої ОСОБА_10 , наданими нею під час розгляду справи по суті, з іншими доказами кримінального провадження.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_7 засуджено вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.12.2020 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 187, ч.2 ст.15 п.2,6 ч.2 ст. 115 КК України.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09.04.2021 року вказаний вирок залишено без змін.
Під час розгляду справи щодо ОСОБА_7 по суті, судом було двічі допитано потерпілу ОСОБА_10
01.12.2020 року до ЄРДР було внесено відомості за фактом неправдивих показів потерпілою, і постановою дізнавача СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 18.12.2021 року, вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину.
Потерпіла ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, притягнута не була.
Ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_7 від 24 грудня 2020 року, суду першої інстанції було відомо факт внесення відомостей до ЄРДР щодо надання неправдивих показів потерпілою та наявності постанови дізнавача про закриття кримінального провадження. Зазначеним обставинам судом було надано правової оцінки в сукупності з іншими доказами по справі.
Надаючи оцінку наведеним обставинам апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність залишення без задоволення заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.12.2020 року за нововиявленими обставинами.
А посилання захисника ОСОБА_8 в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції безпідставно не надав належної правової оцінки різним показам потерпілої ОСОБА_10 , і це є підставою для скасування судового рішення, на думку колегії суддів, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Аналізуючи апеляційні вимоги ОСОБА_7 про необхідність застосування до нього вимог ч.5 ст. 72 КК України та зарахування в строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 09.04.2021 року по дату винесення рішенням апеляційним судом, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Відповідно до Закону України “Про попереднє ув'язнення”, попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Визначаючи правила зарахування у строк покарання строку саме попереднього ув'язнення, Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року (справа №497/349/16 к) зазначив, що ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року визначає правила зарахування у строк покарання строку саме попереднього ув'язнення, а не будь-якого періоду перебування особи в установах попереднього ув'язнення. При цьому вказівка у п. ґ ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 р. («Закону ОСОБА_11 ») на те, що у строк попереднього ув'язнення включається строк «перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження» стосується випадків, коли особа, яка відбуває покарання, до якого вона засуджена в іншому кримінальному провадженні (іншій кримінальній справі), залишається в установі попереднього ув'язнення або тимчасово переводиться до неї з метою участі в слідчих діях або судовому розгляді нового кримінального провадження, що прирівнюється до попереднього ув'язнення в межах цього нового кримінального провадження до набрання вироком законної сили.
При цьому положення п. ґ ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 р. не поширюються на час перебування особи в установі попереднього ув'язнення після набрання вироком законної сили, у т. ч. у зв'язку з участю в касаційному розгляді відповідного кримінального провадження, у судових засіданнях щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, щодо роз'яснення судового рішення чи виправлення в ньому описки, а також щодо вирішення інших питань, що виникають на стадії виконання вироку, адже після набрання вироком законної сили ув'язнення вже не є попереднім. Протилежне тлумачення суперечило б самій суті поняття «попереднє ув'язнення».
Враховуючи, що ОСОБА_7 перебував в слідчому ізоляторі після 09 квітня 2021 року, тобто після набрання вироком законної сили, то зазначений час знаходження засудженого у слідчому ізоляторі не є попереднім ув'язненням, а є фактичним відбуванням призначеного покарання за вироком, який на час переведення вже набрав законної сили.
Тому підстави для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування йому в строк відбування показання строку перебування в слідчому ізоляторі, відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі - відсутні.
За таких обставин, в задоволенні апеляційної скарги засудженого необхідно відмовити.
Ухвала суду є належним чином обґрунтованою, вмотивованою та законною.
Процесуальних порушень, які б перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишити апеляційні вимоги засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 без задоволення, а ухвалу суду - без зміни.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419, 460 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року про залишення заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.12.2020 року за нововиявленими обставинами - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4