Провадження № 33/803/96/22 Справа № 202/4879/21 Суддя у 1-й інстанції - Ігнатенко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Онушко Н. М.
13 травня 2022 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Онушко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу захисника Аракелової А.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 вересня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого начальником автототранспортної дільниці КП "Теплоенерго" ДМР, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн на користь держави.
Не погоджуючись з винесеною постановою, захисниця Аракелова А.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу в якій просила постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 вересня 2021 року скасувати та закрити вказану адміністративну справу у зв"язку із відсутністю події адміністративного правопорушення.
Апелянт зазначив, що щорічну декларацію ОСОБА_1 подав із пропуском строку через те, що з 22 березня 2021 року у ОСОБА_1 перестав працювати персональний комп"ютер, який він використовував на своєму робочому місці, у зв"язку із чим він невідкладно звернувся до спеціалістів з приводу виявлення причин неполідки та їх усунення. Помилка була значною, тому комп"ютер був відремонтований лише 05 квітня 2021 року.
Вказує, що 25 березня 2021 року ОСОБА_1 було подано заяву до директора КП "Теплоенерго" про надання щорічної відпустки з 26 березня 2021 року до 04 квітня 2021 року включно за сімейними обставинами.
Апелянт наголосив, що 27 березня 2021 року у ОСОБА_1 почались проблеми із щелепою, тому він звернувся до лікаря-стоматолога і йому було призначено амбулаторне лікування, а також 28 березня 2021 року у ОСОБА_1 почав погіршуватися зір, йому було поставлено діагноз бактеріальний кон"юктивіт обох очей, та ОСОБА_1 фактично нічого не бачив.
Апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції про відсутність права декларанта обирати день подання декларації у межах терміну до 01 квітня 2021 року є безпідставними і не грунтуються на нормах матеріального права.
Вказує, що протокол у справі про адміністративне правопорушення не містить інформації про заявлені в поясненнях обставини та про повноважність особи, якою складений протокол, а також протокол складений пізніше, ніж 24 години з моменту виявлення особи, якою декларацію подана із запізненням.
Зазначає, що під час проголошення постанови в суді першої інстанції прокурор був відсутній.
Суддя апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1 , його захисників Бутенко О.О. та Аракелову А.Р., прокурора, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.172-6 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частина 1 ст.172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, пп. «а» і «в» в п. 2, п.5 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Для кваліфікації несвоєчасного подання декларації як адміністративного правопорушення необхідна наявність двох обставин, а саме сам факт несвоєчасного подання та відсутність у суб'єкта декларування поважних причин порушення термінів подання декларації, тому лише сукупність факту несвоєчасного подання декларації та відсутність при цьому поважних причин у суб'єкта декларування утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів провадження, відповідно до протоколу № 737 від 02 серпня 2021 року, ОСОБА_1 , будучи начальником автотранспортної дільниці КП "Теплоенерго" ДМР, згідно п.п. "а" п.2 ч. 1 ст. 3 Закону України " Про запобігання корупції" будучи суб"єктом декларування, а також, відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП будучи суб"єктом декларування за цією статтею, несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2020 рік, а саме - 05 квітня 2021 року о 14 год 07 хв, тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов"язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до відомостей про керівництво та інших працівників підприємства, які наділені організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими функціями в КП "Теплоенерго" ДМР є начальник інформаційно-технічного відділу, а також у КП "Теплоенерго" ДМР є електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2, на яку відповідно приходять листи та звернення громадян, тому ОСОБА_1 мав можливість подати декларацію з 22 березня 2021 року до 26 березня 2021 року з іншого комп"ютера на його робочому місці.
ОСОБА_1 знав про порядок подачі щорічної декларації, оскільки подавав її з 2018 року. Для подачі щорічної декларації потрібен електронний-цифровий підпис, строк дії якого 1 рік, тому ОСОБА_1 починаючи з 2018 року і до 2021 року декілька разів змінював свій електронний - цифровий підпис для подачі декларації, про що свідчать відомості із АЦСК АО КБ "Приватбанк" (а.с. 19).
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не міг передати електронний - цифровий підпис дружині, оскільки це персональні дані, які не підлягають передачі інший особі, спростовуються поданою 05 квітня 2021 року щорічною декларацією, в якій зазначено як персональні дані ОСОБА_1 , так і його дружини, а тому ці дані є інформацією, що не підлягає захисту від НАЗК, для подачі щорічної декларації.
ОСОБА_1 повинен був вжити заходів для своєчасної подачі щорічної декларації, оскільки він є суб"єктом декларування та має обов'язок подавати щорічну декларацію.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції повинна бути залишена без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу захисника Аракелової А.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 вересня 2021 року - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Онушко