Єдиний унікальний номер 722/681/21
Номер провадження 1-кп/722/13/22
24 травня 2022 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
та обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сокиряни кримінальне провадження, внесене 13.01.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021260000000012, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шубранець Заставнівського району Чернівецької області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 18.06.2014 року вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області за ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту;
2) 21.10.2014 року вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 6 місяців арешту;
3) 30.01.2017 року вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці, який 03.07.2017 року змінено Апеляційним судом Чернівецької області, за ч.2 ст.289, ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі без конфіскації майна;
4) 31.01.2017 року вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ст.70, ст.72 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
5) 31.07.2017 року вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці за ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ст.128, ч.ч.1, 4 ст.70 ККУкраїни до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,-
ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.186 КК України, за вчинення якого засуджений та відбував покарання у виді позбавлення волі в Державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)», діючи повторно, вчинив вимагання за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , відбуваючи покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31.07.2017 року в Державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)» за адресою пров.Покровський,8, м.Сокиряни Чернівецької області, переслідуючи умисну корисливу мету, направлену на незаконне заволодіння чужим майном, в період часу з серпня 2020 року по 16.02.2021 року, повторно, погрожуючи застосуванням насильства щодо ОСОБА_7 , який відбував покарання у цій же установі виконання покарань, а також пошкодження та знищення майна його матері ОСОБА_8 , пред'явив ОСОБА_7 незаконну, протиправну вимогу передачі на його користь грошових коштів в сумі 5000 доларів США, що станом на 16.02.2021 року становило 139835,5 грн.
В цей же період часу, ОСОБА_5 , перебуваючи в Державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)» за адресою пров.Покровський,8 м.Сокиряни Чернівецької області, отримавши відмову ОСОБА_7 у передачі на його користь грошових коштів, почав неодноразово телефонувати матері останнього ОСОБА_8 та під час телефонних розмов із погрозами застосування насильства щодо її сина ОСОБА_7 , а також пошкодження та знищення її майна, а саме належного їй житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , пред'являв незаконну вимогу про передачу на його користь грошових коштів в сумі 5000 доларів США, що станом на 16.02.2021 року становило 139835,5 грн.
В подальшому, ОСОБА_5 , не припиняючи своїх злочинних намірів, направлених на заволодіння чужим майном, у вказаний період часу, тобто з серпня 2020 року по 16.02.2021 року, неодноразово, погрожуючи застосуванням насильства щодо ОСОБА_7 , а також пошкодженням та знищенням майна (житлового будинку) його матері ОСОБА_8 , пред'являв вимогу ОСОБА_7 про передачу йому грошових коштів в сумі 5000 доларів США, що станом на 16.02.2021 року становить 139835,5 грн.
Вказані погрози ОСОБА_5 висловлював ОСОБА_7 , як за допомогою телефонних дзвінків останньому на номер НОМЕР_1 його мобільного телефону ( ІМЕІ 1 НОМЕР_2 та ІМЕІ 2 НОМЕР_3 ), так і під час зустрічей з ОСОБА_7 в Державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)», а матері останнього ОСОБА_8 за допомогою телефонних дзвінків на номери НОМЕР_4 та НОМЕР_5 її мобільного телефону (ІМЕІ 1 НОМЕР_6 та ІМЕІ 2 НОМЕР_7 ).
10.02.2021 року близько 17 год.05 хв. ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_7 , а саме грошовими коштами останнього, знаходячись в Державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)», під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 вчергове із погрозою застосування насильства щодо нього, а також пошкодження та знищення майна його матері ОСОБА_8 , пред'явив ОСОБА_7 незаконну вимогу про передачу на його користь грошових коштів в сумі 5000 доларів США.
16.02.2021 року під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та аудіо-, відеоконтролю особи, в період часу з 17 год. 38 хв. по 17 год. 42 хв. в службовому кабінеті штабу Державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)», що за адресою пров.Покровський,8, м.Сокиряни Чернівецької області, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 частину грошових коштів, які ОСОБА_5 вимагав у останнього з погрозою застосування щодо нього насильства, а також пошкодження та знищення майна його матері ОСОБА_8 , а саме грошові кошти в сумі 2000 грн., які поклав до правої кишені жилетки, в яку був одягнутий, після чого ОСОБА_5 озвучив ОСОБА_7 механізм передачі решти суми грошових коштів, які він у нього вимагав.
Обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду кримінального провадження свою винуватість у вчиненні злочину не визнав, оскільки вважає, що в його діях наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.355 КК України.
При цьому, ОСОБА_5 суду пояснив, що в кінці 2019 року до нього звернувся засуджений ОСОБА_7 , з яким він тривалий час товаришував та проживав в одній із секцій ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)», з проханням розрахуватись за придбані дві коробки цигарок на суму 52000 грн. ОСОБА_7 під час відбування покарання в установі декілька разів збирав гроші на придбання засудженим цигарок і все було нормально, однак на цей раз кошти терміново необхідно було повернути, а необхідної суми у ОСОБА_7 не було. Оскільки вони перебували у дружніх відносинах, він погодився допомогти ОСОБА_7 у виплаті вказаних коштів. Оскільки на той час у нього не було необхідної суми коштів, щоб погасити борг за придбані ОСОБА_7 сигарети, йому довелось попросити свого знайомого, який користувався його двома автомобілями марки «БМВ» та марки «Форд», заставити вказані транспортні засоби, щоб отримати необхідну суму. В подальшому, його знайомий, отримавши кошти за заставлені автомобілі в сумі 2100 доларів США, розрахувався за придбані ОСОБА_7 сигарети та передав їх в колонію на ім'я ОСОБА_7 . Останній обіцяв повернути борг через місяць, однак через вказаний час не повернув, в результаті чого він був змушений звертатись з цього приводу в оперативну частину установи, після чого у присутності працівників установи ОСОБА_7 обіцяв повернути борг до кінця року. Із вказаної суми боргу йому було повернуто потерпілим лише 2000 грн. Крім цього пояснив, що із матір'ю потерпілого він спілкувався декілька разів по мобільному телефону потерпілого та на його прохання. При цьому, мати потерпілого повідомила його, що працює в Польщі та обіцяла повернути борг за потерпілого, однак просила певний час для того, щоб зібрати необхідну суму. Жодних погроз матері потерпілого він не висловлював. Також пояснив, що до нього звертався ОСОБА_7 та цікавився чи немає у нього знайомих, які б могли допомогти заставити його будинок. З цього ж питання до нього зверталась матір потерпілого та пропонувала заставити будинок за 1000 доларів США, щоб повернути борг, на що він не погодився. Потерпілому ОСОБА_7 він не погрожував, а з приводу боргу спілкувався з ним лише у присутності працівників адміністрації колонії.
Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого та свідка, виступи учасників судового розгляду в судових дебатах та останнє слово обвинуваченого, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові докази, перевіривши всі доводи та з'ясувавши думку учасників судового розгляду, згідно якої судом було вичерпано всі можливості для отримання доказів, які мають значення для встановлення обставин по даному кримінальному провадженні, суд прийшов до наступних висновків.
Так, незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні вимагання, його винуватість у вчиненні даного злочину доведена наступними дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме:
-показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який суду пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_5 він знайомий з часу прибуття до установи, а саме з 2018 року. У нього є знайомий на ім'я ОСОБА_9 , який раніше відбував разом із ним покарання у ДУ «Сокирянська ВК №67» та який після звільнення з місць позбавлення волі, допомагав йому неодноразово постачати сигарети до колонії для нього та інших засуджених. Цигарки він придбавав як за власні кошти, так і за кошти інших засуджених, шляхом перерахування їх на банківську карту ОСОБА_9 . Останній раз у нього не було коштів для розрахунку, у зв'язку з чим їх перерахував ОСОБА_5 . Про вказане перерахування коштів він ОСОБА_5 не просив, останній поставив його перед фактом про те, що заплатив власні кошти у сумі 22000 грн. та при цьому повідомив, що він повинен йому повернути кошти в сумі 2000 доларів США. На протязі двох тижнів він шукав необхідну суму і коли вже був готовий повернути кошти обвинуваченому, то ОСОБА_5 повідомив йому, що кошти непотрібно повертати, а потрібно щоб він переоформив на нього будинок, при цьому погрожував фізичною розправою, як відносно нього, так і відносно його матері ОСОБА_8 . Крім того, обвинувачений погрожував спалити належний його матері будинок. Про вказані обставини він повідомив свою матір, після чого, сприймаючи погрози обвинуваченого серйозно, вирішили переоформити будинок, однак виявилось, що на вказаний будинок немає правовстановлюючих документів, оформлення яких потребувало значного часу. Після цього ОСОБА_5 почав вимагати у нього 5000 доларів США, аргументуючи це тим, що для розрахунку за цигарки він змушений був під заставу віддати свої два автомобіля, а тому йому слід повернути 5000 тисяч доларів США або два автомобіля. ОСОБА_5 постійно погрожував йому насильством та його матері шляхом телефонних дзвінків, висловлюючи при цьому вимогу передати грошові кошти в сумі 5000 тисяч доларів США, а також погрожував знищити належний йому будинок. У лютому 2021 року він передав ОСОБА_5 частину коштів, які він вимагав у нього, в сумі 2000 грн.
-показаннями свідка ОСОБА_10 , який суду пояснив, що він працює на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)». Ппротягом тривалого часу, приблизно 2 роки тому, поступила інформація, що у засудженого ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_7 виникли неприязні стосунки з приводу неповернення грошових коштів. Ним було проведено профілактичну бесіду із засудженими, після чого конфлікт був вичерпаний. Через деякий проміжок часу, засуджений ОСОБА_7 звернувся до нього з приводу вимагання засудженим ОСОБА_5 у нього грошей. З метою уникнення конфліктної ситуації засудженого ОСОБА_7 було переведено до іншого відділення установи. В подальшому через певний проміжок часу до нього звернувся засуджений ОСОБА_7 та повідомив що, ОСОБА_5 погрожує йому фізичною розправою та вимагає у нього гроші. Приблизно в лютому місяці до нього звернувся обвинувачений і попросив організувати йому та засудженому ОСОБА_7 зустріч для вирішення конфліктної ситуації. Порадившись з керівництвом, було вирішено організувати їм зустріч. В подальшому засуджені під наглядом працівників установи неодноразово зустрічалися та спілкувалися між собою. Після цього йому стало відомо, що матір засудженого ОСОБА_7 звернулась із заявою до працівників поліції з приводу того, що у неї вимагають неіснуючий борг. Особисто до нього ОСОБА_7 неодноразово звертався з приводу того, що ОСОБА_5 йому погрожує. Спочатку у розмовах потерпілий визнавав факт боргу, говорив що його матір поверне ці кошти, але пізніше заперечував борг перед ОСОБА_5 та вказував, що боявся за своє життя, у зв'язку з чим казав, що винен кошти. При останній зустрічі ОСОБА_7 звертався до нього, щоб організувати зустріч, оскільки ОСОБА_5 погрожував сім'ї потерпілого, зокрема його матері. ОСОБА_7 постійно говорив йому про те, що боїться за своє життя та життя свої рідних.
Крім показань потерпілого та свідка, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину підтверджується наступними дослідженими судом письмовими доказами, зокрема:
-заявою ОСОБА_7 від 13.01.2021 про вчинення щодо нього ОСОБА_5 протиправних дій, направлених на вимагання грошових коштів, зокрема вказував на те, що на нього чинився тиск ОСОБА_5 , надходили погрози фізичною розправою над ним та його матір'ю (а.с.123 Т.2);
-протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 20.01.2021 з фото таблицею, де зафіксовано фото переписки, відповідно до якої встановлено, що остання отримувала систематичні повідомлення від абонента «Кіпі» з вимогою сплати коштів, а також зафіксовано дзвінок 29.01.2021 року на месенджер «Вайбер» з номеру телефону НОМЕР_8 (абонент « ОСОБА_11 »), переписка з цим абонентом 30.12.2020, 10.01.2021, 13.01.2021, в якій наявні фото документів на житловий будинок в с.Вільхівці, фото ОСОБА_7 зі спини з синцями та порізами. Саме телефон з сім картою з таким номером був вилучений 16.02.2021 року під час обшуку кімнати ОСОБА_5 в ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» (а.с.126-135 Т.2);
-протоколом санкціонованого обшуку від 16.02.2021 року житлової секції №52, локальної дільниці №1 Сокирянської ВК №67, в ході якого під час особистого обшуку ОСОБА_5 виявлено грошові кошти у сумі 2000 грн., які він отримав у ОСОБА_7 та виявлено мобільний телефон з сім картою «Київстар», з номером НОМЕР_8 (а.с.151-155 Т.2);
-відеозаписом обшуку, в ході якого зафіксовано факт вилучення вказаного вище мобільного телефону та факт виявлення і вилучення у ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 2000 грн., переданих йому потерпілим ОСОБА_7 . При цьому ОСОБА_5 вказує на початку обшуку, що у нього є мобільний телефон і він знаходиться в коробці під ліжком, де його і виявили працівники поліції в подальшому (а.с.156 Т.2);
-протоколом огляду від 20.02.2021 року з фототаблицею, вилучених під час обшуку 16.02.2021 року у кімнаті житлової секції №2 локальної дільниці №1 ДУ Сокирянська ВК №67, грошових коштів в сумі 2000 грн. При огляді встановлено, що грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) грн. купюрами номіналом: одна купюра номіналом 500 грн. ФГ 4451018; купюри номіналом по 200 грн. в кількості трьох штук ГГ5246719, ТИ9737787, ХЄ7822745; купюри номіналом по 100 грн. в кількості дев'яти штук СБ6082883, КЛ6942155, СГ1414755, МЄ8832440, СЄ7595831, ЗГ9688169, СА8602071, УФ7345278, МЄ4013999. Також, оглянуто мобільний телефон чорного кольору «Нокія» ІМЕІ1: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_10 , вилучений під час обшуку, в середині якого наявна сім картка мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_8 (а.с.157-175 Т.2);
-протоколом огляду від 20.02.2021 року мобільного телефону ОСОБА_7 , який останній добровільно надав працівникам поліції, з фототаблицею до нього. Так, 16.02.2021 потерпілий ОСОБА_7 добровільно видав мобільний телефон фірми HUAWEI TIT U02, ІМЕІ 1 - НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_11 . Пароль сім-картки НОМЕР_12 . Оглядом встановлено, що в Інтернет додатку WhatsApp наявні смс повідомлення, аудіо повідомлення та відображено неотримані виклики із абонентом з номером телефону НОМЕР_13 . Наявні смс повідомлення, аудіо повідомлення та неотримані виклики збережені з 29.01.2021 та закінчуються 16.02.2021 року року о 11.57 год. Смс повідомлення містять текст із змістом боргових відносин та термінами його погашення. Значна частина смс повідомлень видалена абонентом НОМЕР_13 . В аудіо повідомленні тривалістю 51 секунда, яке 10.02.2021 року о 17.36 год. надіслано з номеру НОМЕР_13 , відбуваються погрози повернення грошових коштів, використовується нецензурна лексика, та повідомляється що вразі не повернення коштів особа на ім'я ОСОБА_12 буде їхати в село та шукати матір та вітчима і буде гірше всім, також повідомляється про те, що якщо грошові кошти не будуть повернуті, то він буде ламати ОСОБА_13 (а.с.157-175 Т.2);
-матеріалами розсекречених негласних слідчих (розшукових) дій, проведених на підставі розсекречених ухвал слідчих суддів Чернівецького апеляційного суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , постановою прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами огляду грошових коштів, відео проведених негласних слідчих (розшукових) дій (а.с.180-213 Т.2).
Враховуючи в сукупності наведені вище досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину в ході судового розгляду кримінального провадження доведена.
Вирішуючи питання щодо наявності кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.189 КК України, судом оцінені всі належні та допустимі докази, у зв?язку з чим суд вважає доводи обвинуваченого щодо наявності цивільно-правових відносин та відсутності кваліфікації за ч.2 ст.189 КК України недоведеними та необґрунтованими.
Так, відмежовуючи примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань від вимагання, слід виходити з того, що при вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ст.355 КК України, винні особи не посягають на чуже майно. Вони примушують потерпілого виконати свій юридичний обов'язок, який випливає з цивільно-правових зобов'язань. Під час вчинення цього злочину посягання на власність відсутнє, більше того, винні особи шляхом примушування можуть прагнути поновити порушені з вини потерпілого відносини власності. У таких випадках вимога під час вчинення злочину, передбаченого ст.355 КК України, може мати правомірний характер.
Крім того, за змістом диспозиції ст.355 КК України цивільно-правові зобов'язання, до виконання яких примушується потерпілий, мають випливати з передбачених законом підстав, яких у даному кримінальному провадженні не встановлено та стороною захисту не надано.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги фактичні обставини, встановлені судом, відсутні обґрунтовані підстави для висновку про те, що в цьому випадку дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати саме за ст.355 КК України.
Суд також зауважує, що стороною обвинувачення дії обвинуваченого ОСОБА_5 були кваліфіковані за ч.2 ст.189 КК України як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження та знищення майна його близьких родичів, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Разом з тим, суд вважає, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 щодо вчинення ним кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб не знайшла свого підтвердження в ходу судового розгляду кримінального провадження, оскільки на підтвердження наявності в діях обвинуваченого даної кваліфікуючої ознаки стороною обвинувачення не надано належних, допустимих та достовірних доказів.
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.2 ст.189 КК України як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження та знищення майна його близьких родичів, вчинене повторно, оскільки саме дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (ч.2 ст.65 КК України).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним діяння, наслідки його вчинення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, який у відповідності до ч.5 ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , зокрема те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, свою винуватість у вчиненні злочину не визнав, даний злочин вчинив в період відбування покарання у виді позбавлення волі, за час відбування покарання у ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» характеризувався негативно, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, не заохочувався, за спеціалізованою психіатричною медичною допомогою в диспансерне відділення Чернівецької ОПЛ не звертався, перебуває на обліку в Чернівецькому ОНД з 2014 року з діагнозом:гостра алкогольна інтоксикація.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Враховуючи в сукупності всі обставини кримінального провадження, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наслідки його вчинення, із урахуванням особи винного, відсутності обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, оскільки саме такий вид та міра покарання, на думку суду, є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, суд не вбачає підстав для застосування ст.71 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, оскільки на час ухвалення даного вироку обвинувачений повністю відбув покарання, призначене йому за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31.07.2017 року.
Керуючись ст.ст.373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, і за його вчинення призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з дня обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 09.07.2021 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання за даним вироком період його тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» з 09.07.2021 року по 24.05.2022 року включно із розрахунку день за день.
Застосований відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДП «Чернівецький слідчий ізолятор» продовжити до набрання даним вироком суду законної сили.
Речові докази:
-мобільний телефон HUAWEI TIT U02, ІМЕІ 1 - НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_11 , який знаходиться в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області - повернути потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
-грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) грн. купюрами: одна купюра номіналом 500 грн ФГ 4451018; три купюри номіналом по 200 грн. ГГ5246719, ТИ9737787, ХЄ7822745; дев?ять купюр номіналом по 100 грн. СБ6082883, КЛ6942155, СГ1414755, МЄ8832440, СЄ7595831, ЗГ9688169, СА8602071, УФ7345278, МЄ4013999, які передані на зберігання до сховища Чернівецького обласного управління AT «Ощадбанк» - повернути потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
-чорнові записи, вилучені під час проведення обшуку, які знаходиться в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області - знищити;
-мобільний телефон чорного кольору «Нокія» ІМЕІ: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_10 , в середині якого наявна сім картка мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_8 », який знаходиться в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області - конфіскувати у дохід держави.
На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Суддя ОСОБА_1